Від Великого вибуху до наших днів: навіщо читати «Коротку історію майже всього на світі»

Від Великого вибуху до наших днів: навіщо читати «Коротку історію майже всього на світі»

Довгий, але не нудний урок історії для найдопитливіших

Цей матеріал також доступний російською
Від Великого вибуху до наших днів: навіщо читати «Коротку історію майже всього на світі»
Фото: видавництво "Наш формат"

Бекграунд. Американський письменник Вільям Макгуайр Брайсон, більш відомий як Біллі Брайсон – плідний автор, багато книг якого стали бестселерами. Його «Коротка історія майже всього на світі» – результат невгамовної цікавості автора до навколишнього світу. Книга розповідає буквально про все: від Великого вибуху до підйому людської цивілізації.

У дитинстві письменник, зацікавившись наукою, швидко розчаровувався в навчальній літературі. Автори підручників з біології, хімії та фізики чомусь вважали, що інформація повинна подаватися за допомогою сухих і нудних формул, а Біллі був із цим категорично не згоден.

Сам Брайсон зізнається, що робота над важким томом зажадала від нього трьох років досліджень і збирання інформації: письменник читав книги, журнали і розшукував найбільш терплячих фахівців, які відповідали на величезну кількість дурних запитань. Результатом праць став науково-популярний бестселер, який отримав нагороду Aventis Лондонського королівського товариства і Міжнародну премію Декарта.

Від Великого вибуху до наших днів: навіщо читати «Коротку історію майже всього на світі»

Оригінальна назва: A Short History Of Nearly Everything. A Journey Through Space and Time

Видавництво: «Наш Формат»

Купити книгу 

Наклад: 3000 экземпляров

Сюжет: На 468 сторінках книги Брайсона вмістився весь без винятку Всесвіт від самого свого зародження до сьогодення. Автор знайомить читача з матеріальним світом легко і жартома, чого йому самому так не вистачало в шкільні роки.

У книзі легко подано не лише традиційну академічну програму, а й викладено маловідомі, але від цього не менш цікаві, факти. Чи знали ви, що неперетравлені частини кальмарів «складуються» в шлунках кашалотів у вигляді амбри – речовини, яка сьогодні використовується в парфумерії? А як щодо складнішого завдання: хто став першою людиною, яка без супроводу занурився в найглибше місце Світового океану? Відповіді на ці та багато інших за питань роблять серйозну працю Брайсона такою захоплюючою і самобутньою.

Вам сподобається, якщо: в дитинстві ви могли годинами роздивлятися схему внутрішньої будови Землі, цікавилися структурою живих організмів і прагнули вивчати сполуки хімічних елементів. Загалом, були неймовірно допитливою дитиною, але так і не отримали відповіді на всі свої запитання.

Вам не сподобається, якщо: вас абсолютно не цікавить науковий бік тих чи інших явищ, і ви вважаєте за краще не забивати голову знаннями «не з вашої сфери». Книга суворо не рекомендується людям із браком вільного часу: за захоплюючим читанням можна згаяти всі дедлайни.

Головна причина прочитати: Людині варто більше знати про світ, в якому вона живе. Навколо нас так багато дивовижних речей, про які в силу зосередженості на своїй професії і дефіциту цікавої навчальної літератури знають одиниці. До того ж, вона допоможе відповісти на сотні дитячих «чому?», які десятиліттями переслідують уже дорослих людей.


У тому ж дусі:

1. «Та ви жартуєте, містере Фейнман! Пригоди допитливого дивака», Ричард Фейнман

От Большого взрыва до наших дней: зачем читать «Коротку історію майже всього на світі»

Фізик-теоретик Річард Фейнман – ще один невгамовний персонаж, цікавість якого не знала меж. Основні його відкриття належать до галузі теоретичної фізики. Однак мало хто знає Фейнмана як художника-портретиста, віртуозного барабанщика або жартівника, який обожнював розігрувати друзів і колег.

Його книга являє собою автобіографію геніального вченого, яка заслуговує анітрохи не меншої уваги, ніж його наукові праці.

2. «Егоїстичний ген», Ричард Докинз

От Большого взрыва до наших дней: зачем читать «Коротку історію майже всього на світі»

Еволюційний біолог Річард Докінз відкриває читачам завісу перед власною біологічною теорією, яка досить проста і зрозуміла. Докінз вважає, що вся еволюція пов'язана не з боротьбою видів (як прийнято думати сьогодні), а генів. Їх основне завдання – передати свою спадкову інформацію незважаючи ні на що. Що ж це як не егоїзм, нехай навіть необхідний для виживання?

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті