Мільярди з «повітря»: як заробити на відкритих даних держави

До 2025 року оборот ринку відкритих даних України може досягти $1,4 млрд – 0,92% ВВП. Оpen data вже принесла нашій країні $746–903 млн, або 0,67–0,81% ВВП, у 2017 році. Про це на зустрічі з журналістами розповів перший заступник голови Держагентства е-урядування Олексій Вискуб, посилаючись на дослідження Київської школи економіки та USAID/UK aid проекту TAPAS «Економічний потенціал відкритих даних для України». Як абстрактні цифри допомагають отримувати прибуток приватному бізнесу? Яку користь з оpen data мають пересічні українці? Яка інформація наразі в ціні? На ці та інші питання шукав відповіді Mind.

Які дані розсекречує держава? З 2015 року міністерства, відомства, державні та комунальні підприємства почали відкривати деякі свої дані. Не добровільно. Робити це їх зобов'язують закон «Про доступ до публічної інформації» та постанова Кабміну №835.

За останні чотири роки стали публічними близько 600 наборів даних з різних сфер. Наприклад, єдиний реєстр підприємств-банкрутів; дані про податковий борг: загальна сума, безнадійна заборгованість, сума і кількість розстрочок; оцінка результатів фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки; держреєстр оцінювачів земель, перелік осіб, які вчинили корупційні правопорушення, тощо.

За словами глави Держагентства е-урядування Олександра Риженка, вже доступні дані 9603 місцевих бюджетів. Тепер будь-який громадянин може контролювати використання коштів на рівні області та навіть села. Відкрито дані ліцензій транспортних засобів на перевезення пасажирів, вантажів і на їх основі створено «Кабінет перевізника». На цьому сервісі будь-який користувач за номером авто може перевірити, чи користується він послугами одного з 42 794 легальних перевізників.

KPI open data. Автори дослідження «Економічний потенціал відкритих даних для України» відзначають, що open data допомагає зростати економіці, підвищуючи ефективність окремих компаній, сприяючи розвитку нових товарів і послуг, а споживачам – приймати кращі рішення.

Навіть у разі песимістичного сценарію розвитку ринку відкритих даних, у 2025 році Україна може заробити до $1,1 млрд.

Де знайти ці дані? Єдина точка входу – національний портал відкритих даних data.gov.ua. На нього держагентство з питань електронного урядування вивантажує терабайти інформації. Для зручності пошуку дані сегментовані за галузями та сферами. 

Керівник напрямку відкритих даних проекту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послуги»/TAPAS Катерина Оніліогву розповіла, що чимало важливої ​​інформації можна безпосередньо почерпнути і з порталів відкритих даних Верховної Ради, ProZorro, держреєстру декларацій чиновників. Також почали створюватися схожі міські портали. «Наприклад, Львів викладає шикарні дані про містобудівні умови і обмеження, там можна знайти інформацію про дозволи на різні сфери діяльності, ліцензії тощо», – пояснює Катерина Оніліогву.

Як заробити на відкритих даних? Тонни інформації, що опинилися у відкритому доступі, вже стали основою для створення десятків зручних для користувачів соціальних і комерційних сервісів.

Перші фінансуються грантонадавачами, другі отримують доходи від реклами або надання платного доступу до всього або частини контенту. «Наприклад, більшість з 300 000 користувачів «Опендатаботу» безкоштовно користуються цим сервісом. А комерційні організації, які інтегрують дані «Опендатаботу» у свій бізнес-аналіз, платять за доступ. Така бізнес-модель поширена не лише в Україні, а й у світі», – розповідає Катерина Оніліогву.

За словами Олексія Вискуба, на перший погляд може здатися, що відкриті дані – лише інструмент досягнення прозорості роботи органів влади, боротьби з корупцією. «Насправді це лише перший результат open data. В ЄС, США, Канаді на базі відкритих держданих формується потужний окремий ринок з дуже великими оборотами. Наприклад, пару років тому в ЄС його оцінили в 55 млрд євро», – розповідає перший заступник голови Держагентства е-урядування.

Він пояснює: по суті, держава безкоштовно видає підприємцям сировину, яку можна обробляти і створювати сервіси, що користуються попитом. «У відкритих даних – безліч нових ідей для бізнесу. Наприклад, хтось зіткнувся з аферою забудовників. Після чого створив сервіс, що допомагає боротися з такими махінаціями під час купівлі квартир у новобудовах», – каже Вискуб.

Багато зі створених сервісів можна знайти на порталі data.gov.ua. Усі проекти рейтингуються за 5-бальною шкалою. 

Які дані користуються найбільшим попитом? За словами Катерини Оніліогву, одними з найпопулярніших наборів даних стали відомості про зареєстровані транспортні засоби від МВС. «Нещодавно відкрита база вже набрала понад 60 000 завантажень. Майже кожен день спостерігаю, як на основі цих даних створюються нові мобільні додатки і сервіси», – розповідає вона.

Також у топі найзатребуваніших – обмін валют НБУ (до 1 млн запитів на день), реєстр платників ПДВ і єдиний держреєстр юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань. На базі останнього вже створено чимало платних сервісів, наприклад Youcontrol.

Нове джерело ідей для створення стартапів. У Держагентстві е-урядування сподіваються, що незабаром Кабмін затвердить доповнення до постанови №835. Документ зобов'яже держоргани викласти у відкритий доступ ще 300 нових наборів даних.

Наприклад, ДФС зобов'яжуть розсекретити інформацію про середній час митного оформлення товарів у митних режимах експорту, імпорту, транзиту; реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями; дані про обсяги відшкодування ПДВ з держбюджету тощо.

МЕРТ повинно буде викладати реєстри патентів на корисні моделі та промислові зразки, виробників і розповсюджувачів ПЗ, ділитися відомостями щодо середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів тощо.

Мін'юст відкриє реєстри заповітів і спадкових справ, довіреностей, боржників аліментів, речових прав на нерухоме майно тощо.

Верховна Рада повідомлятиме дані про компенсації нардепам оренди житла або найму готельного номера, використання ними службових автомобілів; викладатиме річний план закупівель парламенту тощо.

Національне агентство з попередження корупції – звіти політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.

Генпрокуратура відкриє інформацію про зареєстровані кримінальні правопорушення та результати їх досудового розслідування; звіти про КЗ, скоєні на підприємствах, установах за видами економічної діяльності.

МВС розсекретить реєстри розшуку мобільних телефонів, викрадених або втрачених паспортів громадян України, ліцензій на провадження господарської діяльності з виробництва та ремонту вогнепальної зброї тощо.