Кандидатська з економіки: 20 тез Анатолія Гриценка на зустрічі з бізнесом

Кандидатська з економіки: 20 тез Анатолія Гриценка на зустрічі з бізнесом

Як подолати корупцію, що таке «справедливі податки» і коли головнокомандувач має пустити собі кулю у скроню

Этот текст также доступен на русском
Кандидатська з економіки: 20 тез Анатолія Гриценка на зустрічі з бізнесом

Mind у рамках спеціального проекту «Кандидатська з економіки» продовжує розбиратися в економічних поглядах кандидатів у президенти. З переліком питань можна ознайомитись тут.

На початку тижня Європейська Бізнес Асоціація провела другу зустріч із циклу зустрічей бізнесу з кандидатами в президенти України. Цього разу гостем заходу став Анатолій Гриценко. Mind наводить ключові тези кандидата, що пролунали у відповідь на запитання підприємців.

Про основні пункти програми

Я не популіст, я чітко записав [у своїй програмі], що готовий приймати рішення, не звертаючи уваги на рейтинги. Немає спокуси триматися за крісло, «нагинати» бюджет і так далі… Мене по-іншому виховували.

Ми з командою розуміємо, що вибори – це лише 10% зусиль, а 90% зусиль – уже необхідні потім. Це буде важка праця. Країну треба врешті-решт очистити від фальші. За п’ять років ми отримали досвід, зрозуміли, що таке держава, що вона може чи не може.

Ми – ліберальна демократична партія, тому виступаємо проти будь-якої монополізації і за рівні можливості для всіх. Зараз наша держава – країна з можливостями, які й не снилися ні полякам, ні іншим сусідам, а за показниками пасемо задніх.

Тільки у партнерстві держави з бізнесом можна вирішити всі питання. Не коли «любі друзі» і все таке, а коли всі чесно сплачують податки, а держава чесно і прозоро їх розподіляє.

Корупція коштує країні близько 400 млрд грн на рік. Така сума не доходить до бюджету через різні схеми.

Мої базові принципи записані в президентській програмі, це 12 000 знаків. І те, що там написано – це буде зроблено. Кредити стануть дешевшими і для держави, і для бізнесу. І якщо я сказав, що не буде офшорів, і що до вас ніхто не прийде і не скаже: «Перепиши на родину Гриценка» – це так і буде.

Моя філософія – це коли держава і людина отримують кайф від того, що вирішують проблеми і роблять добрі справи для людей, прізвищ яких не знають. Бо якщо робити для відомих прізвищ – це кумівство.

Про реформування правоохоронних органів

Коли ми говоримо про очищення якихось секторів від корупції – це вимагає дуального підходу: стимул та покарання. Судді зараз отримують захмарні зарплати і пенсії, а справедливості немає.

Зараз хтось вірить, що можна піти в суд і без хабаря захистити власність? Ніхто. Але це можна зробити. У даному випадку не вистачає стимулу. Є певні позитивні речі вже зараз у судочинстві, але все одно воно не спрацьовує. А у випадку, коли через хабар приймається рішення, яке калічить – буквально чи фігурально, тут потрібно жорстке покарання, що складається з трьох аспектів:

  • довічне ув’язнення;
  • відсутність права на амністію (тобто щоб ув’язнення дійсно було довічним);
  • конфіскація майна родини.

Є навіть відповідний законопроект, але його назвали «жорстоким». А я не вважаю, що це жорстоко, коли країна не вірить [суддям]. І коли я це озвучив, половина суддів сказали, що звільняться. Ну і нехай.

Із силовими структурами легше. Ними керує не президент, а голова СБУ, що зараз займається брудними справами – читайте мій останній пост на Facebook.

Кандидатська з економіки: 20 тез Анатолія Гриценка на зустрічі з бізнесом
Фото: ЕВА

Про нові призначення

У межах повноважень президента є п’ять осіб: генпрокурор, голова СБУ, голова Нацбанку і два міністри – оборони і закордонних справ. Я вирішив зламати цю сірувату традицію. Щоб не було «котів у мішку», як у попередників.  

Про шанси на перемогу у виборах

Якщо програю – програю не я. Але я реаліст. Давайте подивимося на перших шістьох [кандидатів]: Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Володимир Зеленський, Юрій Бойко, Анатолій Гриценко і Олег Ляшко. Усі все про них знають – хто олігарх, хто за ким стоїть. Давайте викреслимо звідти моє прізвище і подивимося, хто залишився. Це вселяє оптимізм? Ви впевнені, що це буде саме те, що треба країні та бізнесу?

У мене нема ні перед ким жодних зобов’язань. Ні кадрових, ні будь-яких інших. Інакше немає сенсу йти [у президенти], бо тоді ти вже йдеш туди не сам.

Про можливе об’єднання з іншими кандидатами

Враховуючи вартість виборів, ми робимо все, щоб об’єднатись із «Самопоміччю» Андрія Садового. Із березня 2017 року, коли ми сіли [за стіл переговорів], мій рейтинг був удвічі нижчий, ніж у нього. Я пішов до нього, сказав, що закрию свою партію, і ми всі підемо в «Самопоміч».

До 7 березня об’єднаються всі, кому цікаві інтереси держави. Я казав це абсолютно щиро. Якщо він [Андрій Садовий] скаже зараз, що він готовий, – я вибачусь, закінчу нашу сьогоднішню зустріч і сяду за стіл переговорів.

Про джерела фінансування передвиборчої кампанії

Кожна копійка, яка надходить до виборчого фонду, фіксується і перевіряється казначейством. Ми не маємо права просто брати ці кошти. Нас перевіряє ЦВК І НАЗК. Якщо ви захочете перерахувати нам 5 млн грн – ви не зможете. Потрібен паспорт, ідентифікаційний код, треба вказати, куди це йде; а якщо ви юрособа – будьте готові сплатити податок.

У нас є внески від 100 грн, і є сотні тисяч гривень. Але все прозоро, жодного зобов’язання ніхто мені не висунув [за ці гроші].

Кандидатська з економіки: 20 тез Анатолія Гриценка на зустрічі з бізнесом
Фото: ЕВА

Про те, чому про Гриценка почули лише напередодні виборів

Можливо, для цього твердження є підстави. З жовтня 2014-го, протягом чотирьох років, для мене були закриті центральні канали. Це була пряма вказівка Петра Олексійовича Порошенка. Такого хамства не було навіть за часів бандитського режиму Януковича – тоді був доступ [до телебачення].

Але, як бачите, це не допомогло. Ми в рейтингу і точно потрапляємо до парламенту.

Про законодавчі зміни в інтересах бізнесу (зокрема, про долю ФОП і ПнВК)

Те, що коїться з підтримкою малого бізнесу, або коли великий бізнес стає клонованим малим і уникає таким чином сплати податків, – це все буде змінено.

Податок [на виведений капітал] потрібен, я це чув від різних бізнес-асоціацій, але цю позицію не всі поділяють. Я хочу, щоб податкові рішення ухвалювалися вчасно і виходячи з реалій.

Коли [новий] президент прийде на посаду – ми побачимо стан фінансів, те, яким чином уряд сплачуватиме заборгованості за попередні роки і якими темпами він буде запозичувати далі.  Це все треба оцінити та прорахувати. Я бачив розрахунки тих, хто за введення податку. Розбіжності в них великі.

Про спрощену систему оподаткування

Той, хто не хоче, шукає причини, а хто хоче – шукає шляхи. Якщо ми хочемо, щоб усе було чесно, не має бути такого, що один сплачує податки, а другий не сплачує, це суперечить нашій базовій програмі.

АМКУ в цьому питанні – ключова структура. Від нього знадобиться допомога [щоб зорієнтуватися], в яких галузях треба збільшити чи зменшити податкове навантаження. Антимонопольний комітет стане потужнішою організацію, особливо там, де в Україні є монополії.

Хай прізвище голови АМКУ звучить частіше, ніж прізвище президента.

Зараз куди не піди – всюди монополія. І поточний стан справ свідчить про те, що всі хочуть цю монополію зберегти.

Кандидатська з економіки: 20 тез Анатолія Гриценка на зустрічі з бізнесом
Фото: ЕВА

Про державну підтримку

Держпідтримка має бути в оборонному комплексі, в енергозбереженні. Її обсяги треба збільшити разів у 40. Підтримка держави може бути класним стартапом, де буде компенсуватися відсоток за кредитами. Беріть кредит – держава компенсує відсотки, а потім ви почнете з лишком повертати [ці кошти] державі [своєю ефективністю]. Те, що працюватиме на прозорість і конкуренцію – буде впроваджуватись. Без мільйонів лобістських виключень це розумно.

Про заробітчан та важливі для економіки галузі

Ми не будемо платити тут польські зарплати.

Ми бачимо, хто виїжджає і хто залишається. У лідерах [серед виїжджаючих] – айтішний сектор, [і це збережеться], якщо в масштабах країни не буде необхідної кількості добре оплачуваних робочих місць.

Зрозуміло, що без промисловості країни не буде. І її доведеться піднімати, плюс розвивати зелений туризм, інфраструктуру, енергозбереження й енергоефективність. Щоб приїхав іноземний інвестор і не був змушений ходити по всіх кабінетах.

Але треба, щоб можливість залучення інвестицій співпадала з нашими інтересами. Наприклад, дрова продавати не будемо. У тій же Австрії – більше лісів, то навіщо їм продавати наші, нехай вирубують свої.

Про ринок землі

Ринок землі буде, але базару землі не буде. Коли ми говоримо про демонополізацію, це не означає, що натомість утвориться кілька олігархів у кожній сфері. Такого не буде. У нашій партії теж є аграрні виробники.

Як швидко ми створимо умови, я не можу сказати, але це стратегічний напрямок.

Про пріоритети в міжнародній політиці

Відносини будуть взаємовигідними. Не підпишу жодної угоди, якщо там порушуються українські інтереси – так сказано у моїй програмі. Є наші інтереси, є інтереси іншої держави чи структури.

Україна зможе проводити сильну зовнішню політику, тільки коли є сильна внутрішня. Ключове керівництво держави не має бути «на гачках», а має твердо стояти на ногах. П’ять років президентського терміну – це і є передумова, щоб повернути Донбас.

Щодо Криму – якщо є ідеї, будь ласка [пропонуйте]. Тільки відкиньте ідеї широкомасштабного наступу. Ми хочемо повернути його на гідних умовах, щоб там було законодавство України, а не «здесь русский дух, здесь Русью пахнет». За це треба поборотися, але тут важливий фактор часу. Путіна поки що не дотиснули.

Ніхто за кордоном не прокидається з думкою: «А що б такого зробити для України або замість України?».

Для когось Путін – не злочинець. Хтось працює на «Північний потік – 2», хтось сидить на зарплаті у Путіна – таких історій багато, і всіх треба переконувати. Чистота команди президента – це додатковий фактор для того, щоб це вдалося швидше і на вигідніших для України умовах. Але важливо, щоб була цілісна команда.

Про виконання зобов’язань попередників у разі перемоги

Так, будемо виконувати, але не ті, які суперечать національним інтересам України – наприклад, експорт лісу. Сюди ж – деревообробна, картонна, паперова промисловість.

Щодо МВФ – подякуємо йому за допомогу і, очевидно, завершимо цю програму. За цей час хочемо задіяти внутрішні ресурси. МВФ – це як каса взаємодопомоги: ми не маємо виходити на той рівень, коли будемо він нього залежати.

Про боротьбу з тіньовою економікою

Бізнес – це хижаки. Вони націлені на те, щоб максимізувати прибуток. З іншого боку – є інтерес держави. Треба знаходити баланс на користь країни.

Як бізнес іде в тінь – це всім зрозуміло. Країна недоотримує гроші. Але офшори не ми створили.

Треба, щоб в Україні було вигідно вести бізнес і прозоро сплачувати податки. І щоб держава не набивала ними [податками] кишені.

При цьому монополісти теж не довіряють поліції та судам – вони тримають батальйони власної охорони.

Кандидатська з економіки: 20 тез Анатолія Гриценка на зустрічі з бізнесом
Фото: ЕВА

Про розвиток науки

Я колись займався науковою діяльністю.

Можна знайти елементи співпраці з бізнесом у науці й освіті. Наприклад,  професійна освіта. Хтось із працюючих міг би на першому етапі включитись у викладацьку частину.

Про тарифи на газ

Ще у 2011 році я опублікував у «Forbes Україна» колонку під назвою «Российский газ Украине не нужен, Украине нужен противогаз», де показав, як може нарощуватися український газовидобуток. А зараз він не нарощується, попри десятки мільйонів кубометрів обсягів, які має НАК «Нафтогаз України».

Комунальні платежі мають складати 15% від доходу родини, тоді й субсидії не знадобляться. Для цього слід збільшити дохід родини і зменшити «комуналку».

Давайте прорахуємо непрозору, монопольну складову [тарифів ЖКГ]. Знаєте, коли пишуть, що на підприємстві 100 працівників, а їх там лише 30. Вода може бути гаряча, може бути тепленька – а платимо, як за гарячу.

Той, хто захоче вирішити проблему балансу інтересів, знайде, як це зробити, щоб комунальні платежі не перевищували 15% від доходу родини.

Про власний професіоналізм та експертність

Ми всі розуміємо, що це за посада – президент. Якщо людина не компетентна – не відрізняє, грубо кажучи, що таке розвідка і контррозвідка, це буде проблемою.

Я ще у 2006 році казав, що треба розглянути питання енергетичної безпеки в Європі. Але тоді ніхто не розумів, що Путін перекриє всі ці речі, і тільки у 2009 році розглянули ці питання. Та й сьогодні лідери європейських країн читають все з папірця.

Кандидатська з економіки: 20 тез Анатолія Гриценка на зустрічі з бізнесом
Фото: ЕВА

Про перегляд Конституції

Ми будемо починати роботу в існуючих умовах. Мають бути чітко зрозумілі органи виконавчої влади. Підхід Юлії Тимошенко – як у канцлера. Мені такий варіант не подобається. [Бо в її моделі правління] будуть представлені монополісти, і кого вони оберуть «канцлером» – великий знак питання.

У мене є свій проект конституції ще з 2009 року, з тієї глибинної кризи, коли або в прірву, або нагору. Ми зараз справді знаходимося в точці біфуркації, і далі «пропетляти» не вийде.

Якщо ви гарант – ви маєте гарантувати. Зміниться не стільки Конституція, скільки люди та переконання.

Про військову стратегію

У 1993 році мене держава направила на рік навчатись у Сполучені Штати. Це був аналог Академії генштабу, але там були присутні не тільки військові, а й дипломати та різні міністерські чиновники і т. д.

І ось уявіть: відкритий урок воєнної стратегії. Позаду – групи офіцерів. Генерали, майори, лейтенанти – сіли всі й слухають, як проходить семінар, аби потім його оцінити.

Я виступав у ролі верховного головнокомандувача. Що я запропонував зробити:

1.   Нанести головний удар по будівлі Кабміну і Верховної Ради.

2.   Акт капітуляції.

3.   Кулю у скроню.

Пояснюю: ви виставили проти нас 50 дивізій, це члени НАТО, тобто фікція. Капітуляція потрібна, щоб зберегти країну. А куля – мені, бо соромно, що мої офіцери грають у ці «фронти».

Оголосили перерву. Підходять генерали, тиснуть руку і кажуть: «Нарешті хтось сказав правду».

До чого це все? Бо мораль така: щоб відновити керування державою, потрібен драйв.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту editor@mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло