Кандидатська з економіки: 20 тез Андрія Садового на зустрічі з бізнесом

Mind у рамках спеціального проекту «Кандидатська з економіки» продовжує розбиратися в економічних поглядах кандидатів у президенти. З переліком питань можна ознайомитись тут.

Минулого тижня Європейська Бізнес Асоціація провела третю зустріч із циклу зустрічей бізнесу з кандидатами в президенти України. Цього разу гостем заходу став мер Львова Андрій Садовий.  Наводимо ключові тези кандидата, що пролунали у відповідь на запитання підприємців.

Про те, що мотивує балотуватися на посаду президента

Ніколи в житті не мріяв бути ані мером, ані президентом, ані мати фракцію у Верховній Раді. Але так складалося в житті, що за живе брали. Коли я балотувався в мери, казали: «Куди ти лізеш?» І мене зачепило.

У 2014 році, коли я відмовився балотуватися на пост президента, вирішив об’єднати демократичні сили. Мені казали тоді: «Який парламент?!», але ми об’єднали 90% осередків. І [тепер] «Самопоміч» у Верховній Раді. Незважаючи на те що ми в опозиції, підтримуємо всі реформаторські закони. У нас не місцеві феодали вирішують, а громада – так, як має бути в державі. Якщо ти можеш збудувати успішне місто – ти зможеш збудувати успішну державу.

Я не скажу, що Садовий ідеально готовий працювати президентом. Усьому треба вчитись. Я 13 років на посту мера, і є хтось кращий. Я вчуся кожного дня. Хочу побороти хамство, корупцію…

Люди, які прийшли до влади у 2014 році, вони власне прийшли завдяки тому, що хтось віддав своє життя. Про це не можна ніколи забувати. Тоді багато хто казав мені: «Ти мусиш йти в президенти», і давав високі шанси. А я відповідав: «Ні, ми маємо швидко обрати голову держави, тому що йде війна і не має бути великої конкуренції».

Коли нещодавно відкривали у Львові частину меморіалу пам’яті героїв Небесної сотні, спілкувалися з родинами, і було мовчазне запитання: «А чи не дарма загинули хлопці?». Я б дуже хотів, щоб через рік, два, п’ять, сказали: «Так, це біль, але не дарма».

Не мені судити, що Петро Порошенко зробив, краще казати про це вже після його каденції.

Про перші дії в разі перемоги на виборах

Багато їжджу по Україні і часто бачу не проблему, а яким чином її можна вирішити. У понеділок (18 лютого. – Mind) був в Ужгороді. Приїхав до ужгородського аеропорту, який не приймає регулярні рейси. Ми кажемо, що є проблема на Закарпатті – вплив угорської політики, обговорюємо, як зменшити цей вплив, але поки [не зроблено] жодних кроків, щоб аеропорт Ужгорода приймав рейси з Харкова, Одеси, Дніпра, Києва тощо. Хоча були обіцянки, зокрема й президента, що цей аеропорт запрацює.

Така сама ситуація в багатьох містах України. Ми роз’єднані. Я б хотів відновити авіаційне сполучення з усіма обласними центрами України. Це небагато коштує.

Раніше ми мали 500 діючих летовищ. Зараз їх 50. Регулярні рейси приймають 10.

Немає сполучення між містами, як у європейських країнах. Ми б могли запустити «маховик» між містами і розвинути туризм, і це стало б поштовхом для малого і середнього бізнесу.

Над нами у Львові спочатку сміялись – туризм, що то таке? А це 10% світових грошей! Я часто наводжу статистику: минулого року Львів прийняв 2,5 млн туристів, кожна людина в середньому лишає $85 за день, перебуваючи 2,5 дня – яка сума виходить? $500 млн заходить у місто.

Про боротьбу з корупцією

Президент має дати чіткий меседж: гідрі корупції треба скрутити голову.

Пропоную Оксану Сироїд на посаду генпрокурора. Я думаю, якщо її б призначили, не було б того шоу, і не треба було б змінювати закон, що генпрокурор може не мати вищої юридичної освіти. Це ж українське ноу-хау?

Поки ми не застосуємо пункт 6 статті 126 Конституції, що суддя має довести, що він добув майно чесним шляхом, і НАЗК не буде перевіряти декларації чиновників [корупцію не подолати].

Я взагалі не знаю жодного випадку у світі, коли корупцію можна було побороти, якщо цю боротьбу не очолює керівництво країни.

Треба перезавантажувати САП, вводити туди зовнішнього аудитора і переформатувати її роботу. І НАЗК так само – вони себе дискредитували.

Треба не заважати їм працювати – це суть. Якщо спецслужби ставитимуть на меті боротьбу з корупцією – вона буде поборена або хоча б мінімізована.

Про «спокусу» долучитися до корупції на посаді президента

Коли ти оцінюєш людину, треба оцінювати не те, що вона скаже, а що робила до цього часу. У нас наприкінці минулого року був аукціон, де через ProZorro продали приміщення на 70 кв. м за 34 млн грн. Ви знаєте в Києві приклади продажу комунального майна за ціною $17 000 за метр? Офіційно?

Посадити [чиновника] по сьогоднішній системі неможливо. Якщо слідчий не візьме [хабар] – візьме прокурор, не візьме прокурор – суддя мимо не пройде. Якщо ми говоримо про український бізнес, треба мінімізувати структури, які його «кошмарять». Треба створити фінансову поліцію і ще подумати, хто там працюватиме.

Про рецепти закінчення війни

Ми повинні мати абсолютно інший рівень ВВП, підняти економіку і мати рівень життя вдвічі-втричі вищий, ніж у Росії. Хтось каже: «Давай атакувати!» Але ж у Донецькій і Луганській областях стоять російські регулярні війська, і РФ має ядерну зброю. Ви пропонуєте атакувати і посилати [наших вояків] на вірну смерть?

Поїдьте в Авдіївку (Донецька область) – там ненавидять українську владу.

Наведемо порядок [всередині країни] – зможемо говорити з РФ іншою мовою. Ніхто в світі не толерує владу, яка грабує.

Крим – [на вирішення цього питання потрібні] довгі і довгі роки. Хтось із колег згадує Будапештський меморандум, каже сідати за стіл [переговорів]. Але стали забувати, що, окрім ядерної зброї, ми прописали пункт про уран. Ми цей уран веземо в Росію, щось там із ним робимо і веземо сюди. Ми маємо такий мінус. Я розумію, що він (меморандум) був підписаний, бо інакше США не визнавали незалежність [України].

Про зовнішню політику

Треба запрошувати країни, які реально знають, що таке російська загроза (Естонія, Швеція, Фінляндія, Польща, Румунія), і з ними вибудовувати стосунки, бо якщо в нас біда – вони наступні.

А з ким із сусідів ми маємо гарні стосунки? З РФ? Вона агресор! З поляками? Може, з угорцями? Поляки ж пропонують добудувати 100 км газової труби, щоб той газ, який вони купляють у США, вони могли приймати до себе у форматі диверсифікаії.

Я з кожною країною буду вибудовувати економічно вигідні відносини. Румунію колись лобіювали угорці. Хто нас сьогодні лобіює? Ніхто.

У мене питають, куди б я поїхав у турне. Велика Британія, США, Польща. Й Ізраїль, бо це та країна, де ми можемо багато чому навчитися.

Треба мати гарні відносини з усіма країнами світу.

Про три перших рішення на посаді президента

Імпічмент, відкриті виборчі списки і кадрові укази.

Одним з перших законів стане закон про імпічмент. Ми до кінця виборів підготуємо такий законопроект. Це символічно, коли президент вносить такий закон.

Другий закон – вибори до ВР за відкритими списками. Треба припиняти феодалізм по областях. Це і Петро Олексійович, до речі, обіцяв.

Буде 3000 кадрових указів, а не 5–6. Кадри вирішують все. Кандидат на пост міністра оборони за законодавством має бути цивільним, але він повинен мати досвід війни, а не читати книжки про війну. Я запропонував Тараса Пастуха, який прийшов у парламент з передової. Він сильний і принциповий.

Будь-яка структура є мертвою, якщо там немає адекватних людей, щоб «штовхати» цей процес. До мерства я працював у бізнесі і знаю, як це працює. Я знаю, як важко заплатити податки, коли приходить податкова і ти їм пояснюєш, що ти правильно подав документи, а вони кажуть – ні, не правильно, і «малюють» суму. Треба [прийняти] закон про податок на виведений капітал, і цифр не «малюватимуть».

Я є прихильником парламентсько-президентського правління. Отже, роботи непочатий край.

Читайте також: Кандидатська з економіки: 20 тез Юлії Тимошенко на зустрічі з бізнесом

Про перегляд Конституції

У нас Конституція не геть недобра, вона просто не виконується. Проаналізуйте, який відсоток виконання у прийнятих законів? Я б сконцентрувався на тому, щоб закони виконувалися.

Про стосунки з Кабміном за відсутності більшості у парламенті

Мене питають: «Завтра ти став президентом, парламент налаштований категорично. Що робитимеш?» Запрошу керівників [галузей] і поясню важливість прийняття рішень. Як правило, в парламенті не сидять керівники, за ними хтось стоїть. Я запрошу всіх.

Тоді зроблю звернення до громадян України: «Шановні українці! Наші депутати розгублені й не знають, як проголосувати. Маю до вас прохання: прийдіть до Верховної Ради на 10 годину такого-то дня, і ми разом заспіваємо гімн України та попросимо членів Верховної Ради прийняти закон». Якщо приїжджають 50 людей – стається чудо, до депутатів повертається розум, і вони починають голосувати. Але це відбувається, якщо є довіра людей.

Про податки

На моє глибоке переконання, нам треба сісти з мудрими економістами і визначити [які податки потрібні Україні]. Проаналізуйте Китай, Корею, Сінгапур – який відсоток податкового навантаження вони мали?

Інвестувати [в Україну зараз] не вигідно. Інвестор думає: «Чого це я маю тут вкладати? Краще я збудую сам, а люди переїдуть через кордон».

Про реформу охорони здоров’я

До Уляни Супрун маю велику повагу, бо не знаю жодного факту, що вона щось вкрала. Треба зробити мужній крок і запропонувати кандидатуру на посаду міністра охорони здоров’я.

Охорона здоров’я повинна мати вимірювані результати. Наприклад, тривалість життя. У Львові цей показник більший, ніж у середньому по Україні. Робимо профілактичні дослідження – вимірювання тиску, перевірку на рак та ін. До рівня Польщі ще далеко, але ми щось робимо.

Я завжди беру до роботи людей, які кращі від мене, мудріші й освіченіші. І не кидаю їх під танки.

Про нові міністерства

Якщо буде сформований новий уряд, я пропонуватиму [Олександра] Данченка (народний депутат України, голова комітету ВР з питань інформатизації та зв'язку. – Mind) розглядати на пост міністра цифровізації. У цьому міністерстві я б поєднав функції Мінюсту та Мінекономіки.

Про співпрацю між гілками влади

Петро Олексійович мені пропонував посади і прем’єра в тому числі. Він не пропонував тільки свій кабінет. Пропозицію прем’єра має пропонувати коаліція, це моє глибоке переконання.

Пропозицію президента має зробити народ.

Про енергоресурси

Підняти видобуток власного газу – хоча б до 31 млрд куб. м на рік – і стати енергетично незалежною державою. Надалі використовувати газотранспортну систему і качати газ у Європу, можливості є.

Чи знаєте ви випадки за чотири роки, коли продавали ліцензію на видобуток газу? Ні, простіше ж ліцензії роздати.

Про фактор довіри під час виборів

Якщо ви подивитеся рейтинг довіри [до кандидатів у президенти] – перше місце посідає Володимир Зеленський, друге – Андрій Садовий. Коли людина йде на вибори, вона ухвалює рішення, маючи довіру. Закликаю голосувати за тих, хто близький по духу, а не влаштовувати тоталізатор.

Про кредитну політику і розвиток бізнесу

Якщо ми маємо ставку рефінансування (облікова ставка НБУ. – Mind) 18% річних, як ми збираємося стимулювати розвиток малого і середнього бізнесу? У нас сьогодні 50% економіки в тіні. А статистика – це елемент маніпуляції.

Я за заниження податкових ставок і ставки рефінансування.

У нас молоко на 30% дорожче, ніж у Польщі, й навіть сало дорожче. В Україну завезли тонни сала. Вибачте, але ми все завозимо!

Читайте також: Кандидатська з економіки: 20 тез Анатолія Гриценка на зустрічі з бізнесом

Про дії в разі програшу виборів

Я є кандидатом у президенти і про інше наразі не дебатую.

Влада і великі гроші – це є збільшувальне дзеркало. Яке показує, що у людини всередині.

Про те, чи опирається, коли пропонують мільйони

Останнім часом вже не пропонують. Якби я на це погодився, я б не був Садовим. Моя специфіка – у тому, що я всіх знаю, хто, що і де [робив], але не мав з ними спільних справ.

Не беріть гроші, бо ви стаєте рабом і продаєте незалежність.

Про те, хто фінансує «Самопоміч»

Партія має державне фінансування. Ми маємо 80 млн грн на рік, і це не є для партії дуже великі кошти. Якщо казати про виборчу кампанію – перші 200 000 грн я приніс з хати і поклав. Якщо чесно, виборчий фонд не сильно поповнюється. Я оприлюдню список всіх людей, хто поклав кошти до організації, влаштую з ними зустріч. І ми зможемо спитати про їхню мотивацію.

Про бажану зарплату топ-чиновників і корупцію

$10 000 міністрам, а президенту трошки більше. Але ж [президента] фінансує держава: будинок, кухню, літак.

Але якщо не контролювати – будуть красти, якщо нема покарання. Я чув, один кандидат казав – давайте  руки рубати. Це ж негуманно! А давайте краще на уранові рудники?

Хто не працював у бізнесі, нічого не знає.