Вибори 2019: як Facebook і Google боротимуться з політичними тролями в Україні

Вибори 2019: як Facebook і Google боротимуться з політичними тролями в Україні

І як самі користувачі можуть підготуватися до політичних провокацій

Этот материал также доступен на русском
Вибори 2019: як Facebook і Google боротимуться з політичними тролями в Україні
Фото: pixabay

Американська корпорація Google вже зараз готується до провокацій під час виборів в Україні. Як стало відомо Mind із власних джерел, офіс Google у Кремнієвій долині збирається активно протидіяти розповсюдженню неправдивої політичної інформації на своїх сервісах. Для цього співробітник компанії шукає добровольців, які переглядатимуть коментарі на YouTube, позначатимуть ботів і фейки.

Таким чином, користувачі навчатимуть штучний інтелект (ШІ) розпізнавати неправдиву інформацію та несправжні акаунти в мережі. У перспективі ШІ має повністю замінити людську працю у цій царині.

В українському офісі Google повідомили, що про дану ініціативу їм нічого не відомо. В американському офісі Google на запит Mind відповіли, що не коментують чутки і спекуляції. Однак додали, що компанія вже давно працює над тим, щоб підтримувати демократичні процеси в усьому світі за допомогою продуктів і програм. Усі вони представлені на спеціальному сайті. «Ми продовжуємо наполегливо працювати над підвищенням прозорості політичної реклами в інтернеті, допомагаючи людям отримувати корисну та актуальну інформацію, пов'язану з виборами, і посилюючи захист такої інформації», – йдеться в повідомленні корпорації .

До речі, у Alphabet (нова назва керуючої компанії Google) є окремий підрозділ, який займається боротьбою із фейками у всьому світі – Jigsaw. У Jigsaw є україномовна версія сайту, де описані основні проекти.

Зокрема, машинне навчання використовується в рамках проекту Perspective – штучний інтелект оцінює коментарі з огляду на те, який вплив вони матимуть на бесіду. Іншими словами, наявна сьогодні модель роботу визначає, чи «зіпсує» коментар бесіду. Але компанія обіцяє цього року випустити й альтернативні моделі. У рамках іншого проекту, що зветься Conversation AI, команда Jigsaw вчить комп’ютер розрізняти нюанси та контекст лайки в бесіді. Наразі Mind чекає на офіційний коментар від цього підрозділу.

Для чого соцмережам боротися з фейками? Після скандалу з Cambridge Analytica і Facebook, i Google почали приділяти більше уваги розповсюдженню пов’язаного із виборами контенту. Нагадаємо, Cambridge Analytica збирала дані користувачів Facebook, щоб використовувати їх у політичній рекламі тоді ще кандидата в президенти США Дональда Трампа. Повідомляється, що компанія отримала особисту інформацію 87 млн користувачів соцмережі. Засновнику Facebook Марку Цукербергу й досі доводиться виправдовуватися перед сенатом США, а його компанії – виплачувати штрафи.

Щоб не допустити подібних ситуацій у майбутньому, Facebook і Google почали завчасно готуватися до політичної активності у різних регіонах. Наприклад, на початку року Google анонсувала свій власний «Звіт прозорості політичної реклами» та «Бібліотеку політичної реклами» в Індії. Там має бути зібрана інформація про всіх, хто купує політичну рекламу в країні, та про те, скільки грошей він на це витрачає. У квітні цього року на Індію чекають парламентські вибори і, за словами голови з публічної політики Google у цій країні, компанія зробить все, щоб вони були демократичними.

У грудні аналогічну заяву про створення своєї бібліотеки реклами зробив Facebook. Соцмережа також обіцяла, що зобов’яже рекламодавців розкривати особу та місцезнаходження – щоб їх можна було перевірити. Авторка проекту «Розстрільний Календар» Олена Герасим'юк, яка також працювала з facebook-сторінками «Невидимий Батальйон», «Радіо Свобода», «Армія FM», «Кавун з Баржі» та іншими, розповідає, що ці нововведення вже діють. Зокрема, у Facebook налагоджено процедуру отримання дозволу на рекламу, пов’язану із політикою та питаннями державного значення. Щоправда, для України вона недоступна.

Вибори 2019: Як Facebook і Google боротимуться з політичними тролями в Україні
Вибори 2019: Як Facebook і Google боротимуться з політичними тролями в Україні

Що стосується України, то Facebook планує ще до президентських виборів призначити тут менеджера з публічної політики. Про це Mind на початку лютого розповіла керівник напрямку публічної політики Facebook у Центральній та Східній Європі Габріелла Чех.

«Насправді Facebook не надто переймається Україною», – вважає керуючий партнер комунікаційної групи PlusOne Максим Саваневський. На його думку, заходи, яких соцмережа вживає для боротьби з політичною маніпуляцією, є радше наслідком тиску на компанію з боку представників влади США. Бо ті вбачають великий ризик впливу Росії на вибори в Україні через соціальні мережі.

Співзасновниця та CEO агенції BASE Agency Ксенія Омельченко також пов’язує зміни політики Facebook із травневими виборами до Європарламенту. І нагадує, що вже зараз у розділі «Інформація та реклама» можна подивитися, яку рекламу запускають бізнес-сторінки.

Яких маніпуляцій чекати в соцмережах? Саваневський підтверджує, що політичні сили активно проводять комунікаційні кампанії в інтернеті. А обсяг ринку політичної реклами в соцмережах у період активних передвиборчих перегонів в Україні він оцінює у $2-4 млн на місяць. У звичайний час цифри менші. Ксенія Омельченко нагадує, що минулої весни партії витратили на всю рекламу, включаючи соцмережі, телебачення, радіо та онлайн, близько 43 млн грн. А бюджети тільки на політичний digital, за її оцінками, обчислювалися сотнями тисяч доларів.

За словами Саваневського, деякі кампанії, особливо спрямовані на дискредитацію конкурентів, можна називати маніпуляційними. Наприклад, це може бути розміщення новини на якомусь маловідомому сайті, а потім «розганяння» її рекламними інструментами у соцмережах. При цьому новина не обов’язково має бути неправдивою. Маніпулювати можна і шляхом «правильного» підбору фактів, їх гіперболізації. «Є лідери думок, які за гроші просувають вигідні деякими політичним силам наративи», – зазначає Саваневський.

Але значно частіше користувачі соцмереж стикаються з маніпуляціями, зав’язаними на людській психології та ефекті «інформаційної бульбашки». Коли хтось є прибічником певної думки, він послуговується будь-якими аргументами, аби довести свою правоту, і «глухий» до інших аргументів. Разом із тим він знаходиться в «інформаційній бульбашці» – тобто алгоритми пошуку і соцмереж подають йому здебільшого ту інформацію, яку він хоче бачити. А це, у свою чергу, лише посилює відчуття власної правоти. І люди часто починають щиро вірити у неправдиві факти, які вони наводять як аргументи.

Боротися з цим, на думку Саваневського, можна хіба що розвитком критичного мислення, розширенням кругозору, читанням книжок. «Це може допомогти, але не гарантувати, що ви не станете жертвою маніпуляції або ж самі не станете маніпулятором», – пояснює він.

Чи зможуть політики обійти обмеження? CEO PR-агентства Zeleni.Agency Артем Зелений вважає, що російський вплив, інфантильність користувачів та довіра до «блакитного екрану» ставлять під сумнів дієвість ініціатив цифрових гігантів у середньостроковій перспективі. Хоча такі ініціативи необхідні.

А Ксенія Омельченко додає, що в Україні соцмережі «живуть» за своїми правилами. Наприклад, користувачі навчилися обходити рекламні обмеження із кількості тексту (за правилами Facebook, текст має займати не більше 20% на зображенні, інакше охоплення знижується). Або ж заборону на використання фраз/слів, що можуть образити окремі категорії користувачів, оминають за допомогою заміни символів. Плюс можна зареєструвати кілька різних кабінетів і з них запускати рекламу. І як за цим здійснюватиметься контроль, поки незрозуміло. Також вона нагадує про так званих «арбітражників», які просто відкручують рекламу, а потім «кидають» Facebook на гроші. «Тому зміна ставлення до політичної реклами стане лише початком масштабної реформи рекламної політики Facebook», – вважає вона.

Разом із тим в Україні з’являються власні проекти, які допоможуть користувачам «фільтрувати» контент. Наприклад, FakesRadar – додаток, який після встановлення користувачем позначатиме пости від його друзів, які містять фейки. Користувач зможе допомогти своїм френдам, які стали жертвою дезінформації, отримати спростування від професійних фактчекерів та дізнатися про реальні факти. За словами засновника FakesRadar Дмитра Потєхіна, зараз проект готується до запуску.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті