Кандидатська з економіки. Володимир Зеленський, інновації, технології та телеком
Як інфраструктурні проблеми вирішуватиме найнепередбачуваніший з кандидатів у президенти України – рецензія Mind
Mind продовжує публікацію редакційного аналізу рішень, які пропонують (або частіше – не пропонують) кандидати в президенти України щодо окремих галузей. З повним переліком запитань, на які ми шукали «відповіді» у кандидатів, можна ознайомитись тут; усі матеріали спеціального проекту Mind «Кандидатська з економіки» – тут.
Читайте також: Кандидатська з економіки. Володимир Зеленський і АПК
Читайте також: Сміється останнім: 5 фактів про Володимира Зеленського
Володимир Зеленський – людина з бізнесу. Він з партнерами побудував один із найбільших в Україні медіа-продакшенів «Квартал-95», що створює фільми, телесеріали і шоу, а також торгує ТВ-форматами по всьому світу.
Виробництво і дистрибуція контенту – той ринок, де Зеленський відчуває себе як риба у воді. Чого не скажеш про сферу інновацій, де кандидат поки «плаває». Тому він проводить зустрічі з представниками технологічних бізнесів та збирає фідбек.
Оскільки команда Володимира Зеленського в прямому сенсі «відморозилася» від анкети Mind, а ті публічні цитати, які є, не містять абсолютно ніякої конкретики щодо питань, порушених редакцією, Mind вирішив поспілкуватися з учасниками подібних зустрічей, щоб дізнатися їхню думку.
На початку березня відео однієї з таких зустрічей з'явилося на YouТube-каналі «Зе! Президент». Там Зеленський запитує в айтішників, як би вони діяли на місці президента, і дивується, що вони скептично ставляться до ідеї створення Міністерства інновацій.
Здається, що чіткого розуміння, як діяти, у Зеленського немає. Втім, його немає в жодного з кандидатів, вважає Михайло Чобанян, засновник першої в Україні публічної криптобіржі Kuna. «Інша справа, чи слухають вони ринок. Зеленський і Тимошенко, принаймні, удають, що слухають», – ділиться він враженнями після зустрічі.
Керівник київського представництва Singularity University, футуролог Ігор Новіков, який також зустрічався із Зеленським, каже, що зустрічей було декілька. «Вова з командою звернулися до нас задовго до початку передвиборчих перегонів – тоді, коли він ще перебував на стадії прийняття рішення про участь. З цього я сміливо можу зробити висновок, що тема інновацій в технологіях, бізнесі та суспільстві є для Зеленського однією з пріоритетних», – розповідає Новіков.
За його словами, на останній зустрічі завданням експертів було окреслити всю проблематику щодо сфери інновацій, а це не тільки ринок IT, а й питання, пов'язані з технологічним безробіттям, цифровим розривом, інформаційною та кібер-безпекою, впровадженням технологій у процеси управління державою, розвитком екосистеми інновацій, роботою з молоддю.
За словами Ігоря Новикова, йому імпонує бажання вести діалог і дізнаватися щось нове. «Маю велику надію, що подібний підхід пошириться і на інші політичні сили, оскільки світ радикально змінюється, і увага до змін має стати правилом хорошого тону серед наших політиків», – вважає він.
Збір фідбеку – безумовний плюс. Хоча у такого підходу є і свої ризики: якогось моменту поруч можуть опинитися недобросовісні порадники, які спробують «нашептати» у своїх інтересах. Тому сліпо вірити ринку теж не можна.
Передвиборча програма Володимира Зеленського:
Держава забезпечить всіх жителів доступом до швидкого інтернету. Ми будемо сприяти розвитку цифрової грамотності населення незалежно від віку.
Коментар Mind
Усюди, де Зеленський говорить про інновації, він згадує про «Електронну країну» – так називається один з пунктів його передвиборчої програми. Які інновації пропонує цей кандидат? Нерівний доступ до технологій – дійсно одна з проблем України. За даними Мінекономіки, у 35% сільського населення країни немає швидкісного інтернету.
Більше половини шкіл і майже всі державні медичні установи не підключені – це теж оцінки Мінекономіки. Зазвичай інтернету немає в маленьких віддалених селах, куди операторам зв'язку економічно невигідно прокладати дроти.
Відсутність постійного доступу до інтернету означає менше можливостей для освіти/самоосвіти, пошуку роботи, просування своїх товарів і послуг. Тому обіцянки подолати цифровий розрив звучали при кожному новому уряді або президенті.
І було багато спроб запустити процес. Остання – на початку 2018 року, коли Кабмін ухвалив концепцію розвитку цифрової економіки на 2018–2020 роки. Згідно з цим документом, одним із пріоритетних напрямків в Україні мав стати розвиток цифрової інфраструктури – широкосмугового доступу до інтернету (ШСД) – по всій території країни.
Як саме цього досягти? У держави бачення не знайшлося, тому його представили оператори зв'язку.
«Укртелеком» вирішив, що оптимальною буде модель державно-приватного партнерства, де держава компенсує половину вартості будівництва оптоволоконної мережі – це близько 3,2 млрд грн. За ці гроші пропонувалося підключити 8000 сіл, де проживають 6000 осіб.
У компанії «Датагруп» запропонували за півроку підключити школи до супутникового інтернету за 100–200 млн грн. А «Київстар» запропонував для підключення використовувати свою мобільну мережу в обмін на технологічну нейтральність – право розвивати будь-які технології на будь-яких частотах.
Вибір моделі, за якою розвиватиметься інтернет в селах, – складний процес, що може зайняти не один рік. Крім того, доведеться пошукати хорошу бюджетну аргументацію.
Саме відсутність грошей у бюджеті називають імовірною причиною, чому процес «цифровізації» зараз загальмував – вже близько року про нього нічого не чутно.
Передвиборча програма Володимира Зеленського:
Вся інформація про формування та використання бюджетів, проведення тендерів, закупівель, аукціонів буде в загальному доступі. Публічні процеси будуть автоматизовані, адже комп'ютер хабарі не бере.
Коментар Mind
Ці процеси в Україні вже запущені. Наприклад, працює система електронних і державних закупівель ProZorro, через яку компанії в різних регіонах можуть брати участь у тендерах. Комп'ютер не бере хабарів, але «тендерні умільці» навчилися оминати обмеження електронної системи.
Наприклад, трапляється, що замовник серед ночі оголошує збір пропозицій, а до ранку вже називає переможця. Відповідно, про нічний тендер знають лише «свої», вони і подають ту єдину «переможну» заявку. Ці та інші порушення відображаються в системі.
Для журналістів-викривачів і тих, хто відстежує порушення, в ProZorro навіть є окремий модуль. Можна подивитися, які компанії найчастіше виграють тендери, відстежити можливі корупційні зв'язки.
Команда Transparency International Ukraine навіть адмініструє окремий портал Dozorro, що фіксує порушення у сфері держзакупівель. Але сенсу від цього небагато, поки більшість порушників залишаються безкарними.
Тому паралельно потрібно створювати працездатну систему нагляду та аудиту, а також змусити працювати суди і пенітенціарну систему.
Передвиборча програма Володимира Зеленського:
Послуги, які можуть надаватися електронно, будуть впроваджені в першу чергу.
Моя мета – повна відкритість діяльності влади, автоматизація публічних процесів онлайн, зведення всього функціоналу держави до розмірів смартфона.
Коментар Mind
В Україні вже надається 120 загальнодержавних електронних адміністративних послуг. Їх запустили буквально в останні декілька років.
Процес ініціював Кабмін, а курирує Державне агентство з питань електронного уряду. Керівника держагентства Олександра Риженка називають «вінницьким айтішником президента» – саме Петро Порошенко привів його на держслужбу.
За даними агентства, за минулий рік користування адмінпослугами в Україні зросло втричі. Наприклад, станом на кінець року ФОП через інтернет зареєстрували близько 20 000 осіб. Допомогу при народженні дитини онлайн оформили ще 33 000 людей, 130 000 українців через інтернет отримали довідки про несудимість.
Процес йде, хоча і не дуже швидко. Головна проблема, з якою зараз стикається агентство і про яку говорить, – недостатня інформованість і консервативність населення.
Люди часто побоюються взаємодіяти з державою по-новому. Тому багато зусиль і донорських коштів спрямовується на рекламні кампанії, пов'язані з популяризацією адмінпослуг.
Передвиборча програма Володимира Зеленського:
Громадяни України отримають можливість брати участь у прийнятті важливих рішень влади через інтернет, зокрема й в голосуванні на виборах і референдумах.
На зустрічі з керівником львівського офісу компанії Epam Михайлом Лазором, лютий 2010 року:
Дуже прикольна тема, про яку ми говоримо, – це електронні вибори, «Е-країна». Наприклад, в Естонії всі вибори проходять у айфоні, та й у будь-якому телефоні. Якщо у нас стільки серйозних потужних айтішників, як ти кажеш, чому ми не можемо це зробити у нас в країні?
Коментар Mind
Можливість через інтернет впливати на прийняття рішень у населення вже є. Принаймні номінальна – за допомогою електронних петицій. Будь-який користувач може створити електронну петицію на сайті президента і, згідно зі ст. 40 Конституції України та ст. 23-1 Закону України «Про звернення громадян», президент зобов'язаний її розглянути, якщо петиція збере понад 25 000 голосів.
Аналогічні сервіси з подання петицій є на сайті Верховної Ради, Київської міської державної адміністрації, місцевих рад в різних містах України.
Щоправда, є один нюанс: розглянути петицію – не означає дати позитивну відповідь. Побудова системи електронних виборів – це прогресивна ініціатива, хоча і не нова. Ще в 2011 році в парламенті з'явився законопроект №8656 про концепцію системи електронного голосування, але через півроку його відкликали.
У теорії «електронні вибори» повинні вирішити декілька проблем.
По-перше, спростити процес голосування для виборця.
По-друге, спростити підрахунок голосів.
По-третє, мінімізувати маніпуляції, пов'язані з підкупом виборчих комісій і фальсифікацією голосів.
Технічно побудувати таку систему нескладно. Складніше – зробити так, щоб нею користувалися. Крім того, що така ініціатива зіткнеться з опором політсил, які не зацікавлені в прозорих виборах, тут знову спливає проблема цифрового розриву.
Інтернету, нагадаємо, немає у третини сільського населення України. Отже, спочатку доведеться вирішити це питання.
Передвиборча програма Володимира Зеленського:
Україна має всі можливості стати одним з найбільших у світі хабів для стартапів і високотехнологічного виробництва.
Коментар Mind
Україна – дійсно країна інженерних талантів. Уже зараз ІТ-індустрія формує 4% нашого ВВП. Але щоб стати інноваційним хабом, цього недостатньо.
З одного боку, ринок має здійснити стрибок від виробництва технологічної сировини (написання програмного коду, створення технологій) до готових технологічних продуктів з високою доданою вартістю.
Це вже поступово відбувається, програмні продукти made in Ukraine стають все складнішими, хоча, як і раніше, розробляються на аутсорсингу. У цілому ж українським технічним фахівцям не вистачає бізнес-навичок.
З іншого боку, щоб стартапи хотіли реєструватися і працювати тут, потрібен законодавчий захист прав інвесторів. Працююча судова система. Великий внутрішній ринок.
Тобто питання перетворення України на інноваційний хаб впирається в загальні економічні та адміністративні проблеми. Якщо не підійти до питання комплексно, то низька вартість праці так і залишиться головною конкурентною перевагою України на світовому ІТ-ринку.
Що буде з «Укртелекомом»
Айварас Абромавічус про «Укртелеком»:
Неправильно проводити реприватизацію. Бо досить складно робити паралельно і приватизацію, і реприватизацію. Відразу потенційно звужується кількість потенційних учасників приватизації. Тому я в принципі проти реприватизації. Потрібно підвести риску і рухатися далі. Ми (Міністерство економіки. – Mind) були тим органом, який пропонував список для першочергової приватизації. Уже ФДМУ її буде здійснювати на прозорих засадах. Тому ми будемо всіх стейкхолдерів скликати і пояснювати негативні наслідки для інвестклімату в цілому від таких ініціатив, як реприватизація.
Коментар Mind
Сам кандидат у президенти поки не висловлювався на цю тему. Але нещодавно до його команди приєднався колишній міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавічус, у якого як раз є позиція з цього приводу.
При президенті Януковичі «Укртелеком» продали маловідомій приватній компанії «ЕСУ», яка пізніше продала його Рінату Ахметову. При президенті Порошенку «Укртелеком» формально повернули у власність держави – наприкінці 2017 року Госпсуд Києва ухвалив розірвати договір купівлі-продажу з «ЕСУ».
Але справа застрягла в судах. Чи повернеться «Укртелеком» у держвласність, якщо президентом стане Зеленський? Ймовірність украй низька, він чітко дав зрозуміти, що швидше домовлятиметься про «легалізацію», ніж судитиметься за колись «розпиляні» активи.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
