Переманити чи підтримати? Польські венчурні фонди шукають перспективні стартапи в Україні

Міністерство інвестицій та розвитку Польщі ініціювало окремий проект із пошуку стартапів в Україні – «Польсько-український міст стартапів». Роуд-шоу за участі польських інвесторів пройде в різних містах України: Дніпрі, Львові, Києві. Перша зустріч уже відбулась у Вінниці. 

Які фонди готові вкладати в Україну? «Польсько-український міст стартапів» – це частина програми Polish Aid Міністерства закордонних справ Польщі. Її реалізацією займається польська Фундація «Фонд співпраці» (Fundacja Fundusz Współpracy), а фінансує – Міністерство інвестицій та розвитку Польщі.

Суть ініціативи – знайти в Україні стартапи, які хочуть вийти на польський ринок, і допомогти їм це зробити. Зокрема, залучити кошти державних та приватних інвесторів із Польщі.

Серед інвесторів, які вже виявили зацікавленість в українських проектах і приїхали на перший мітап у Вінниці, – фонди Redbreek VC, Value Tech Growth, Simpact VC, Value Tech Seed, AgriTech Hub VC – їхня сумарна капіталізація перевищує 100 млн євро. Також учасниками зустрічі були представники акселератору MIT Enterprise Forum CEE і Міністерства інвестицій і торгівлі Польщі.

Чому саме Україна? Україна для Польщі – не просто постачальник робочої сили, але й інтелектуальний ресурс. За даними польського Міністерства інновацій та торгівлі, більш ніж половина іноземних студентів у країні – українці. Це дуже багато. Для порівняння, другі за чисельністю там – студенти з Білорусі, і їх лише 8%.

Програмний менеджер «Польсько-українського мосту стартапів» Михайло Халецький нагадує, що в Кракові свого часу починався стартап Callpage, який створили троє українців і який загалом залучив майже 4 млн євро від інвесторів із Польщі, Нідерландів, Німеччини. Callpage пропонує швидкий спосіб зв’язку між продавцем чи інтернет-магазином та покупцем, а головне – точно прогнозує, хто придбає товар, а хто ні. Вартість розробки зараз оцінюється в 20 млн євро.

Найменшу в Польщі кав’ярню, яка увійшла до місцевої книги рекордів, також відкрили двоє українців – Інна та Олег Ярові. Зараз їхня мережа Dobro&Dobro включає три заклади: у Варшаві, Любліні та Вроцлаві.

Ще один приклад – український стартап Buki. Це онлайн-платформа, що дозволяє знайти репетитора за заданими параметрами. У 2016 році стартап вийшов у Польщу, для нього це був перший іноземний ринок. Зараз із платформою там співпрацює понад 2300 репетиторів. «Уже три роки поспіль вони ростуть більш ніж на 200% щороку, і це без жодних інвестицій», – розказує Михайло Халецький. На його думку, в Україні є ще багато проектів, які хотіли б вийти на польський ринок, але не знають, як це зробити. І «Польсько-український міст» якраз має на меті їм допомогти.

Що є в Польщі, чого немає в нас? Навколо університетів у Польщі створюються інформаційно-технологічні кластери. Наразі їх понад десять, і в кожному працюють десятки великих технологічних компаній. Наприклад, утворений навколо Гданської політехніки Поморський ІТ-кластер Interizon об’єднує 119 компаній. Східний ІКТ-кластер – 90 компаній у Любліні.

Серед переваг роботи в Польщі експерт Міністерства інвестицій та торгівлі Славомір Рощенко називає значно вищі, ніж в Україні, зарплати. І наводить дані рекрутингового агентства Grafton recruiment, згідно з якими польський розробник C++ на старті отримує не менше 952 євро на місяць. А з досвідом роботи від 5 років його зарплатня складе приблизно 2500–3500 евро. В Україні, за данным порталу DOU, на аналогічній посаді зарплати можуть бути нижчими на 20–30%. Втім, ця різниця не є принциповою, адже вартість життя в Польщі вища, ніж в Україні. А опитані Mind фахівці ІТ-ринку стверджують, що за деякими посадами зарплати там навіть нижчі, ніж у нас.

Насправді ж головною перевагою Польщі є більш розвинена порівняно з Україною екосистема стартапів, яка, серед іншого, передбачає державну підтримку. «Польща – один із найбільших бенефіціарів коштів Євросоюзу. При цьому місцевий ринок стартапів дуже конкурентний», – розказує експерт Міністерства інвестицій та торгівлі в Києві Славомір Рощенко.

В Україні також є урядова ініціатива, направлена на підтримку вітчизняних проектів – це Фонд розвитку інновацій, він же Національний фонд стартапів. На його фінансування в бюджеті передбачили 50 млн грн. У фонда є координатор – Дебора Фейрлам, вона проводить зустрічі зі стартапами, розказує їм про можливості фінансування. Але повноцінну роботу фонд все ще не може почати – для його запуску не вистачає декількох підписів. Координатор фонду сподівається, що протягом місяця-двох робота все ж почнеться, незалежно від результату президентських виборів.

У які проекти вкладають поляки? Представник польського Національного центру досліджень і розвитку Лукаш Вавак розказує, що на фінансування уряду Польщі можуть податися українські компанії, що зареєстровані в Польщі або мають там філію. А те, у якій сфері працює стартап, на якому етапі розвитку він перебуває і на яку суму може розраховувати, залежить від специфіки кожного окремого фонду або державної програми.

Наприклад, фонд Redbreek VC готовий інвестувати в п'ять стартапів сумму від $1,3 млн до $5,3 млн. Частка в компанії, на яку може претендувати інвестор, – до 40%. «Але ми будемо намагатися робити так, щоб це було не більше 20%», – пояснює представник Redbreek VC Марек Чвєнчек. Інвестори Redbreek VC – це Фонд розвитку Польщі (PFR), який вклав $15,9 млн, BSD Growth Fund, внесок якого склав $15,1 млн, та GP, який додав до загального фонду $0,4 млн. Загальний інвестиційний бюджет фонду становить $26,7 млн.

Перш за все фонд цікавлять проекти в галузях life science (створення медичних девайсів), фінтек, ІТ, зокрема, такі напрямки, як інтернет речей, штучний інтелект, великі дані, доповнена та віртуальна реальність.

А от польський фонд Simpact VC, що має 30 млн злотих ($9 млн) на чотири роки, спеціалізується на імпакт-інвестиціях. Тобто він готовий вкладати в стартапи, що не лише мають технологію та можуть принести прибуток, але й впливають на світ – вирішують суспільні чи екологічні проблеми. Імпакт-інвестиції – це світовий тренд. У світі є близько 200 фондів, які займаються таким типом інвестування, а обсяг ринку імпакт-інвестицій оцінюється в понад $100 млрд. Інвестори Simpact VC – це «Фундація в ім’я польської науки» (Fundacja na rzecz nauki Polski), університет Козьмінського (Akademia Leona Koźmińskiego) та польська фундація «Фонд співпраці» (Fundacja Fundusz Współpracy).

Як розповідає СЕО Simpact VC Кшиштоф Гроховські, польські інвестори мають фінансову можливість інвестувати в українські проекти. Але загалом рівень їхньої довіри до українського ринку залишається низьким. «Загалом вони побоюються Україну. Над довірою треба попрацювати. Але тут я буду вашим помічником, ми вам допоможемо будувати ці довірчі відносини», – запевнив він.

Зараз у портфелі Simpact VC є одна компанія, що має відношення до України, – це Econtenta, що працює у сфері adtech (реклама з використанням найсучасніших технологій). Одна із засновників проекту – українка. Econtenta розробляє платформу для дистрибуції контенту з використанням штучного інтелекту, який перетворює кожне оголошення на нативну рекламу. «Ви спитаєте: який тут імпакт? А я скажу, що вони хочуть революціонізувати рекламний ринок», – каже Гроховські.

На етапі вступного погодження (term sheet) перебувають ще три стартапи з українським корінням. Серед них є проекти, пов’язані з аграрним та музичним секторами. Сума інвестицій у кожен із них становить майже 1 млн злотих (приблизно $260 000). Але точні цифри не розкриваються до завершення угод.

Польський фонд AgriTechHub розміром у 30 млн злотих також шукає проекти в Україні. Його профіль – це агропродовольчий ринок та технологічні аграрні інновації (агротек). Зараз у портфелі фонду п'ять стартапів: збирач каміння, LED-лампи для теплиць, альтернативні добрива, 3D-друк, програми моніторингу насаджень.

Які стартапи відібрали у Вінниці? Перший мітап у межах «Польсько-українського мосту» відбувся у Вінниці за підтримки вінницького муніципального центру інновацій. Окрім інвесторів, туди приїхало дев’ять стартапів, які представили свої проекти.

Серед них – онлайн-платформа спільного використання Deskle, що дозволяє створювати візуалізації бізнес-процесів, ідей, проводити брейншторми онлайн. Це також розумні футболки HeartIn, що здійснюють моніторинг показників здоров’я, та мобільна платформа для здійснення офлайн-покупок Pikalka. Також на вінницькому мітапі виступав проект CoreTeka, що пропонує інтелектуальну маршрутизацію вантажного автомобільного транспорту. А ще TicketHunt – сервіс для розповсюдження квитків на основі штучного інтелекту і SSG (Facekryptos) – повністю безпечний, як його позиціонують розробники, месенджер. Ще один проект-учасник – це інформаційно-допоміжна платформа на базі SaaS (хмарного рішення) Smart Digital Insurance. І b2b-платформа для групових подорожей Marakos.

Переможцем вінницького мітапу стала команда проекту Noplag, що розробляє сервіс для райтерів із функцією антиплагіату на основі штучного інтелекту. Ця команда отримає власний стенд на конференції Kyiv Tech Hub у жовтні цього року, а також за підтримки «Польсько-українського мосту стартапів» отримає акселераційний пакет (інтенсивний курс, до якого входять воркшопи зі створення продукту, його презентації).

Загалом у межах проекту передбачено 17 зустрічей та конференцій за два роки. Наступний мітап відбудеться 26 квітня в Дніпрі, реєстрація закривається 20 квітня.