«Усім спасибі, всі вільні»: з чого почалася каденція президента Володимира Зеленського

На який би ефект не розраховував шостий президент України Володимир Зеленський під час своєї інавгурації, реальність напевно перевершила його найсміливіші сподівання.

З чого все почалося?

В очікуванні головного героя події депутати, присутні в Раді вже до 9 ранку, ділилися прогнозами: «Очікувань, власне, два: що це за «фішечки», які обіцяла «команда Зе» під час інавгурації, і друге – чи розпустить він Раду», – говорив напередодні нардеп від ВО «Свобода» Андрій Іллєнко, одразу ж додаючи, що його політсила перевиборів не боїться.

Ця заява виявилася вкрай доречною: трохи більше ніж за годину президент Володимир Зеленський під час своєї інавгураційної промови розпустив Верховну Раду. «Я дуже вас прошу прийняти закон про скасування депутатської недоторканності, закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення... Багатостраждальний Виборчий кодекс... і зробіть, будь ласка, відкриті списки. На все це у вас два місяці», – заявив Зеленський, тим самим верифікувавши проект указу, що напередодні потрапив в інтернет, в якому вказано дату дострокових виборів – 14 липня.

Таким чином залишилося відкритим лише питання про формат проведення дострокових виборів.

Чого хочуть депутати?

Лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок вважає, що «вибори за старими корупційними правилами не принесуть нову якість парламентаризму». «Тому голова Верховної Ради [Андрій] Парубій зобов'язаний терміново скликати позачергове засідання парламенту, щоб прийняти новий закон про вибори за відкритими партійними списками, – сказав він. – Ну що ж, вибори – так вибори. Сподіваюся, вже всім зрозуміло, що потужна фракція націоналістів у парламенті необхідна Україні буквально як еритроцити в крові». Відзначимо, що «Свобода» зараз навіть за найлояльнішими соцопитуваннями не подолала бар'єр у 5%.

При цьому на відкриті списки нардепи згодні лише за умови зниження прохідного бар'єру – поки озвучується межа в 3%. Цей варіант пропонуватиметься на сьогоднішній зустрічі представників фракцій і нового президента.

Кого «пішли»?

Паралельно написав заяву про відставку міністр оборони Степан Полторак, а також керівник Служби безпеки України Василь Грицак. Останній зазначив, що «виконує обіцянку і публічно інформує»: «Сьогодні подаю на розгляд новообраному президенту України рапорт про своє звільнення з посади голови СБУ. Також повідомляю, що в установленому Військовими уставами порядку відповідні рапорти про звільнення з обійманих посад складені всіма заступниками глави СБУ і членами команди, які пліч-о-пліч зі мною встали на захист України в найважчі дні російської збройної агресії», – йдеться в заяві Грицака.

Володимир Зеленський не обійшов у своїй промові і представників уряду – його негативний настрій швидше за все пояснюється намаганням п'ятничного демаршу «Народного фронту», який заявив про вихід з коаліції з метою блокувати розпуск парламенту. «Гройсман з Яценюком гадали, що найхитріші – за це і поплатилися. Зеленський у своїй промові помножив їх на нуль», – говорить один з представників нинішньої парламентської більшості на умовах анонімності.

Дослівно, президент процитував американського актора, який «став класним американським президентом»: «Уряд не вирішує наших проблем – уряд і є нашими проблемами». «Я не розумію наш уряд, який лише розводить руками і каже мені, що ми не зможемо зробити. Це неправда – можете, ви можете взяти папір, взяти ручку і звільнити свої місця для тих, хто буде думати про наступні покоління, а не про наступні вибори», – сказав новий глава держави.

Через п'ять годин Володимир Гройсман скликав брифінг, на якому заявив про свою відставку. З усіх персон, які 20 травня отримали погані новини, прем'єр поводився найбільш емоційно, тим самим підтверджуючи, що розраховував на певні гарантії недоторканності аж до термінових виборів, які зазнали краху, і швидше за все – за його ж власної вини.

Із чим ідуть?

Відзначимо, що за період каденції Володимира Гройсмана уряду не вдалося досягти помітного економічного зростання, незважаючи на дуже сприятливу світову економічну кон'юнктуру. Мінімальний прогрес констатується в напрямках залежно від зовнішніх запозичень, скорочення трудової міграції, підвищення рівня життя.

Володимир Гройсман підбив підсумки своєї каденції наступним чином: «За три роки я не допустив жодної економічної кризи в країні та робив усе, щоб ситуація в країні була стабільною і розвивалася». У соціальних мережах виділяють все ж дещо інші реперні акценти, на кшталт «Схуд – молодець!».