Суданська сотня. «Кати революції» вбили 108 демонстрантів

Не менше 108 осіб загинуло та 507 отримали поранення під час розпочатого в понеділок, 3 червня, розгону сидячого страйку революціонерів у центрі Хартума. Такий підрахунок зробила опозиційна організація Комітет лікарів Судану. Експерти вважають, що до кривавої розправи над суданськими реформістами причетні автократичні режими сусідніх арабських держав.

Що призвело до кривавої бійні

Як писав Mind, антиурядові протести в 43-мільйонній африканській державі Судан спалахнули в грудні 2018 року через підвищення цін на хліб і погіршення умов життя. Спочатку вони були спрямовані проти президента Омара аль-Башира, що керував країною впродовж майже 30 років.

Народні хвилювання призвели до путчу: 11 квітня наспіх сформована з армійських офіцерів Перехідна військова рада оголосила про арешт 75-річного Омара аль-Башира і про те, що взяла владу над країною у свої руки.

Демонстранти цьому не зраділи. Суданська асоціація професіоналів – головна рушійна сила антиурядових протестів – звинуватила путчистів у прагненні врятувати суданський авторитарний режим шляхом створення його клону. Вона закликала громадян продовжувати сидячий страйк у центрі Хартума у ​​комплексі будівель Міністерства оборони країни доти, поки влада не буде передана цивільному уряду, «складеному з представників революційних сил».

За два місяці, що відтоді минули, учасники протесту в Хартумі зміцнили свої позиції: встановили наметовий табір з багатотисячним постійним контингентом демонстрантів, перекрили основні дороги міста, побудували барикади і заявили про припинення діалогу з «хунтою».

Лідер Військової ради Абдель Фаттах аль-Бурхан також не сидів склавши руки. У травні він відвідав Єгипет, Саудівську Аравію та Об'єднані Арабські Емірати, де затвердив себе як гравця на регіональній політичній арені та заручився фінансовою підтримкою. Саудівська Аравія і ОАЕ надали початковий $500-мільйонний кредит центробанку Судану в рамках обіцяного $3-мільярдного пакету грошової допомоги.

15 травня з'явилася надія на мирний вихід з протистояння. Військові та опозиція погодилися сформувати загальний тимчасовий уряд на трирічний перехідний період. Однак згодом переговори зайшли в глухий кут і були перервані, оскільки сторони не змогли домовитися, чий представник – військовий або цивільний – очолить цей перехідний уряд.

Як розганяли табір протестантів

Зачистка почалася вранці в понеділок. Влада Судану обрубала електрику в центральній частині Хартума і доступ до інтернету на всій території країни, після чого розгорнула в Хартумі добре озброєні парамілітарні загони членів «Сил швидкого реагування». Солдати перекрили всі міські мости вздовж Нілу, а також в'їзди і виїзди до міста, після чого почали зачищати столичні вулиці по обидва боки річки, застосовуючи сльозогінний газ, шумові гранати, кийки, батоги і вогнепальну зброю.

За твердженням суданських опозиціонерів, «Сили швидкого реагування» – це змінена назва «джанджавідів», воєнізованих загонів, які тероризували мирне населення під час повстання в східній провінції Дарфур 16 років тому. Ці формування підконтрольні генералу Мохаммеду «Хемети» Хамдану Дагало, якого зараз вважають одним з двох головних ватажків Тимчасової перехідної ради Судану.

Наметовий табір, в якому розташовувалися основні сили протестуючих, був узятий штурмом і розгромлений. На цьому відео видно, як сотні демонстрантів розбігаються під звуки пострілів і забирають закривавлених людей. За інформацією Комітету лікарів, за понеділок – середу в Хартумі було вбито 108 осіб. При цьому, за словами очевидців, щоб приховати масштаб злочину, військові звозили тіла 40 загиблих демонстрантів до річки і скидали у води Нілу, звідки пізніше трупи були виловлені «джанджавідами» і відвезені в невідомому напрямку.

Примітно, що влада Судану заперечує факт розгону сидячого страйку в центрі Хартума і визнає вбивство лише 46 осіб. Вона запевняє, що застосовувала силу не до мирних протестантів, а до «елементів, що буйствували» поруч з ними, порушували порядок на вулицях і занурювали місто в хаос. За словами генерал-майора RSF Османа Хамеда, жителі наметового табору викликали повій, торговців гашишем, а також кидали каміння в солдатів.

Заклики до загального страйку

Інформація про 108 убитих під час зачисток вулиць Хартума обурила опозиціонерів. У середу протестні організації закликали до повалення Військової ради. Зокрема, суданська Загальна федерація профспілок звернулася до своїх прихильників з проханням провести мітинги і перекрити всі великі дороги і порти.

«Ми закликаємо до загальної громадянської непокори для повалення віроломної та кривавої Військової ради і для завершення нашої революції», – йдеться в заяві федерації.

«Альянс за свободу і зміни» – коаліція головних опозиційних організацій країни, до якої входить Суданська асоціація професіоналів, заявила про «ескалацію революції», закликавши всіх гідних громадян до страйку і повідомивши, що не вестиме жодних переговорів з хунтою.

«Рада військових путчистів несе повну відповідальність за різанину, що відбулася в понеділок, і ми підтверджуємо, що вона планувала здійснити цей злочин у Хартумі та інших містах, зокрема Ен-Нахуді, Атбару і Порт-Судані... І ми підкреслюємо, що наразі не існує жодного мирного діалогу, бо не охололи ще тіла наших товаришів, які ми досі не змогли евакуювати з місця мітингу», – йдеться в заяві альянсу.

Рука Єгипту, Саудівської Аравії і ОАЕ

За словами професора французького університету «Париж 8» і фахівця з арабського світу Метью Гуідере, у травні під час візитів тимчасового лідера Судану генерала Абделя Фаттаха аль-Бурхана до Ер-Ріяда, Каїра і Абу-Дабі йому висловили нагану, що недостатня жорсткість до протестуючих призвела до воєн в Лівії та Ємені, та навели за приклад президента Єгипту Абдул-Фаттаха Ас-Сісі – колишнього військового офіцера, який взяв у свої руки владу над країною у 2013 році на хвилі продемократичних протестів, але потім створив ультрарепресивний режим.

На думку багатьох експертів, три регіональні важкоатлети – Саудівська Аравія, Єгипет і ОАЕ – вирішили надати фінансову та дипломатичну підтримку суданському військовому режиму. Основний їх мотив – це побоювання того, що протести в Судані можуть сколихнути в усьому регіоні хвилювання на зразок «арабської весни» 2011 року. Також ними рухало бажання впливати на подальшу політику Судану, особливо на вирішення питань безпеки, тероризму та Ірану.

Як пише Guardian, впливовий крон-принц Еміратів Мохаммед ібн Заїд запевнив аль-Бурхана, що допоможе йому, «дбаючи про безпеку і стабільність у Судані».

Своєю чергою впливовий крон-принц Саудівської Аравії Мухаммед ібн Салман на зустрічі із заступником президента Судану генералом «Хеметі», що відбулася 24 травня в аравійському місті Джидда, пообіцяв не залишити режим путчистів без фінансової підтримки. Натомість «Хеметі» зобов'язався стояти пліч-о-пліч з королівством проти всіх загроз, включаючи Іран. Також він пообіцяв, що суданські війська продовжать воювати на боці Саудівської Аравії проти повстанців-хуситів у Ємені.