Аналітичні підсумки тижня: падіння цін на газ, падіння долара, Кучма та процентні ставки Євробанків

Аналітичні підсумки тижня: падіння цін на газ, падіння долара, Кучма та процентні ставки Євробанків

Події, персоналії та тренди, що суттєво вплинули на розстановку сил у глобальній економіці

Цей матеріал також доступний російською
Аналітичні підсумки тижня: падіння цін на газ, падіння долара, Кучма та процентні ставки Євробанків
Фото: DR/УНІАН/Sutterstock/unsplash/колаж Mind

Mind представляє щотижневий аналіз основних чинників, які визначають картину світової та української економіки протягом тижня, що завершується.

Попри все наше бажання не занурюватися у політичні перипетії, геть-чисто дотриматися аполітичності нам не вдасться: так чи інакше слова та вчинки певних одіозних політичних діячів визначають економічний порядок денний у багатьох країнах. Але при цьому головним орієнтиром наведеного нижче аналізу є економіка і фінанси, а також технології, що впливають на них.

Сьогодні у випуску:

подія – ставки центробанків

персона – Леонід Кучма

commodity – газ

компанії – ІТ

фінансові ринки – долар США

прогноз – ВВП-2019/бюджет-2020


Подія тижня: ставки центробанків

НБУ вирішив зберегти облікову ставку на рівні 17,5%

Зростання протекціонізму у міжнародній торгівлі стримує глобальну економічну динаміку. Це підштовхує органи монетарної влади в різних країнах до пом'якшення грошової політики, аби підтримати досягнення цілей економічного розвитку.

НБУ у квітні вперше за два роки знизив базову ставку, приєднавшись до групи країн, які змістили баланс пріоритету у своїй діяльності від протидії інфляції до стимулювання економічного зростання.

Центральний банк Азербайджану з початку поточного року провів низку рішень, знизивши облікову ставку в цілому з 9,75% до 8,5%. Нацбанк Казахстану в квітні знизив базову ставку з 9,25% до 9%. Нацбанк Грузії знизив її в 2019 році двома етапами з 7% до 6,5%.

Можливості застосування монетарних стимулів економіки досить прямолінійно обговорюють у Європейському центральному банку (ЄЦБ) та Федеральній резервній системі (ФРС).

Так, ФРС налаштована «належним чином» реагувати на ризики, пов'язані з глобальною торговельною війною та іншими нещодавніми подіями, сказав 4 червня голова відомства Джером Пауелл.

Президент ЄЦБ Маріо Драгі двома днями пізніше зазначив, що керівники банку обговорили готовність ЄЦБ діяти в разі «несприятливих обставин», і деякі з них порушили питання про можливість подальшого зниження процентних ставок. І це при тому, що поточна ставка ФРС складає 2,5%, а ЄЦБ – рекордні 0,0%.

Але попре такий загальносвітовий рух бачення ризиків у Нацбанку України радикально змінилося за період з 24 квітня по 5 червня: з 11 членів Комітету з монетарної політики лише один урядовець у квітні висловитися на користь збереження облікової ставки на тлі існуючих ризиків для фінансової стабільності, а ось вже у червні розподіл сил, вочевидь, драматично змінився.

За зниження облікової ставки багато місяців поспіль агітує голова Ради НБУ Богдан Данилишин. У травні на підтримку такого кроку висловився новий президент Володимир Зеленський.

Крім того, зниженню ставки сприяло стале уповільнення базової інфляції, а також вихід промислових цін у річному вимірі на мінімальні за останні п'ять років значення. Крім того, поліпшувалися інфляційні очікування на тлі жвавого припливу грошей нерезидентів у гривневі держоблігації та пов’язаного з цим посилення нацвалюти.

Але попре таку підтримку правління НБУ у четвер, 6 червня, затвердило солідарне рішення відмовитись від продовження розрекламованого циклу пом’якшення монетарної політики – фактично відразу після його початку.

Оприлюднення офіційного показника інфляції за травень Держстат запланував на 10 червня, але у Нацбанку вже заявили, що у травні зростання цін прискорилося (у квітні – 8,8%). Зрештою, в НБУ визнали, що споживча інфляція перевищує його прогнози два останні місяці поспіль.

Питання не лише у стрибку цін на цибулю та деякі інші овочі, чи у подорожчанні пального через російські обмеження на його постачання в Україну.

Прогнози інфляції (у річному вимірі) від НБУ (на кінець періоду, %)

  І кв. 2019 ІІ кв. 2019 ІІІ кв. 2019 IV кв. 2919
оперативні прогнози у січні 8,4 8,4 7,7 6,3
оперативні прогнози у квітні 8,6 8,6 7,3 6,5
у основних засадах грошової політики на 2019 рік 5,75+/-2 в.п. 5,5+/-2 в.п. 5,25+/-2 в.п. 5+/-1 в.п.
Факт 8,6 - - -

Дані – НБУ, Держстат

Інфляційний навіс суттєво збільшився через відставку уряду та дострокові вибори: поновлення співпраці з МВФ відклалося на невизначений термін, а з ним – і кредитні ресурси самого Фонду та інших міжнародних донорів.

Крім того, інфляційні очікування погіршилися у зв’язку з обговоренням можливих переваг дефолту України, перспектив повернення націоналізованого ПриватБанку колишнім власникам та вірогідних масштабів зростання цін на електроенергію після початку роботи ринку електроенергії у липні. Дискусії довкола усіх цих тем були ініційовані близьким до нового президента олігархом Ігорем Коломойським, що підвищувало їхню проінфляційну дієвість на тлі надто довгого мовчання голови держави.

Крім того, в НБУ вважають, що розширення внутрішнього попиту може підтримувати фундаментальний інфляційний тиск: розмір середньої номінальної зарплати у вимірі «квітень до квітня» збільшився на 21,1%, а сума переказів українських заробітчан у січні-квітні порівняно з аналогічним періодом минулого року зросла на 11%. 

І хоча у центробанку не відкидають можливість того, що циклу пом’якшення монетарної політики буде продовжено за умови зниження інфляційних ризиків, імовірність цього зменшується з урахуванням накопичення внутрішньої та зовнішньої турбулентності.

Країна Поточна ставка, % Очікуваний розгляд ставки Остання зміна
НБУ 17,5 18 липня 25.04.19 (-0,5 в.п.)
Росія 7,75 14 червня 14.12.18 (+0,25 в.п.)
США 2,5 19 червня 19.12.18 (+0,25 в.п.)
ЄС  0,0 25 липня 10.03.16 (-0,05 в.п.)
Великобританія 0,75 20 червня 02.08.18 (+0,25 в.п.)
Індія 5,75 7 серпня 06.06.19 (-0,25 в.п.)

Персона тижня: Леонід Кучма

Новообраний президент Володимир Зеленський у понеділок заявив про повернення двічі президента України Леоніда Кучми (у минулому) на посаду представника у Тристоронній контактній групі у Мінську.

Таке призначення після проведення Зеленським виборчої кампанії під прапором контр-елітного протесту багатьох може розчарувати. Кучму обґрунтовано можна вважати «найстарішим обличчям» української політики з відповідною кількістю опонентів.

Історії «Кучма – ядерна зброя України», «Кучма – Кірпа», «Кучма – Кравченко», «Кучма – Гонгадзе», «Кучма – Криворізький металургійний комбінат», «Кучма – берегова лінія Дунаю», «Кучма – Керченська протока та Азовське море» і багато інших призабулися, але залишаються у записах Google і не тільки. Фактично, він є творцем системи, яка досі генерує «старі обличчя» в українському політикумі, і тепер з ними буде асоціюватися і Зеленський.

З червня 2014 по вересень 2018 року Леонід Кучма вже представляв Україну на переговорах у Мінську, але залишив цю роботу через досягнення похилого віку. Тепер з'ясовується, що реальною причиною його тодішньої відставки був жорсткий директивний контроль з боку попереднього голови держави Петра Порошенка.

Тепер же він повертається до роботи з більшим рівнем свободи, що дозволить уникнути ролі «весільного генерала». Фактично, це означає, що Кучма працюватиме на умовах ментора для президента Зеленського щодо переговорних процесів з питань Донбасу, без якого у нового голови держави немає шансів виконати передвиборні обіцянки щодо забезпечення прогресу у врегулюванні «східного» конфлікту.

Втім, поки складно зрозуміти, на що саме розраховує Зеленський: визнаними Кремлем «патентованими» миротворцями є лідер партії «Опозиційна платформа – За життя» Юрій Бойко і голова політради партії, екс-голова адміністрації президента Кучми, кум президента Росії Віктор Медведчук, які на цьому тижні вирушили на чергові консультації до Росії.

У новій-старій якості Леонід Кучма відразу ж озвучив тези про заборону на ведення вогню у відповідь, а також зняття економічної блокади з непідконтрольних Києву територій. Це викликало бурхливу реакцію в патріотичних колах.

Якщо тема заборони на ведення вогню у відповідь може дійсно призвести до гострого практичного несприйняття серед військових і ветеранів, то зняття блокади для багатьох сил в Україні – питання дискусійне.

Обмеження було введено в березні 2017 за рішенням РНБО – у відповідь на впровадження рублевої зони і «націоналізацію» українських державних і приватних підприємств на території ОРДЛО, а також припинення сплати податків з тих територій в Україні.

Але свого часу НБУ оцінював втрати ВВП від торгової блокади окремих районів Донецької та Луганської областей в 1,3 п.п. і активно виступав проти її запровадження.

Разом з тим, можна припустити, що навряд чи хтось вже прораховував, наскільки реалістичним може бути план з повернення відповідних підприємств, і до яких економічних ефектів призведе зняття торгової блокади.

Крім того, не зовсім зрозуміло, яким чином ця ініціатива гармонізуватиметься з нещодавніми проханнями Володимира Зеленського щодо посилення санкцій тиску на Росію.


Commodity тижня: природний газ

Європейські ринки демонструють рекордне здешевлення природного газу за останні три роки. На хабах ЄС у жовтні-2018 ціни становили $363 за 1000 куб. м, але до 3 червня поточного року вони знизилися до $110,3 за 1000 куб. м.

Ціни на газ знаходяться під тиском через рекордні рівні видобутку, помірну погоду і зростання генерації у вітроенергетиці. Ускладнюють ефект заповнені сховища і стабільні надходження американського скрапленого газу, який нещодавно був перейменований у «газ свободи», який відкриває союзникам Америки доступне джерело енергії.

На Українській енергетичній біржі з жовтня-2018 по червень-2019 газ подешевшав майже вдвічі – з 12 385 до 6 700 грн за 1000 куб. м. Ситуація сприятлива для формування запасів: традиційно вартість газу в Європі зростає перед опалювальним сезоном.

Світові ціни на нафту сорту Brent, $/бар., та природнього газу,
Natural Gas at the NetConnect Germany (NCG), $/м3

Головне за тиждень: чим жили світ і Україна 1–7 червня

Дані – НБУ

І Україна активно закачує газ в підземні сховища (ПСГ): на 1 червня вони досягли 11,5 млрд куб. м, що перевищує аналогічний минулорічний показник на 19,1%. Опалювальний сезон минулої зими призвів до скорочення запасів газу в ПСГ на 8,4 млрд куб. м, до 8,7 млрд куб. м.

У планах «Нафтогазу України» – закачати у підземні сховища додаткові обсяги газу на випадок припинення російським «Газпромом» транзиту цього енергоносія територією нашої країни після 2019 року: увійти в наступний опалювальний сезон Україна планує з запасами близько 20 млрд куб. м.

Втім, очільник НАК Андрій Коболєв попередив, що дефіцит оборотних коштів може перешкодити накопичення газу в ПСГ.

У травні міністр енергетики США Рік Перрі заявив, що Сполучені Штати можуть надати «Нафтогазу» гарантію для розміщення євробондів. За його словами, проходження наступної зими, з урахуванням всіх можливих ризиків, вимагає заповнення українським ПСГ газом на загальну суму $2 млрд.

На цьому тлі, прем'єр-міністр Володимир Гройсман під час урядового засідання  в середу, 5 червня, звинуватив «Нафтогаз» у штучному завищенні цін на газ для населення: монополіст затвердив ціни вище ринкових на червень і планує це зробити на липень.

За словами прем'єра, Кабмін зобов'яже компанію вже в цьому місяці переглянути цінову політику: блакитне паливо має коштувати в межах 7,7-8 тис. грн за 1000 куб. м. «Це той коридор – від 7,7 тис до 8 тис, який сьогодні повністю відповідає ринковій ціні», – підкреслив голова уряду.

Тим часом, власний видобуток газу в Україні зростає скромними темпами: з січня по травень 2019 року видобули 8,8 млрд куб. м, що лише на 3,34% більше, ніж за аналогічний період 2018-го. За 2018 рік видобуток зріс лише на 0,5%, до 20,9 млрд куб. м.


Компанії тижня: ІТ

Уряд США готується перевірити, чи не зловживають Amazon, Apple, Facebook і Google своїм впливом на ринку, що може вилитися у велике розслідування відносно цих впливових компаній. За даними The Wall Street Journal, Amazon і Facebook  перебуватимуть під наглядом Федеральної торговельної комісії, а Apple і Google – Мін'юсту

Минулий тиждень ознаменувався розгортанням нового протистояння держав і IT-hi-tech-гігантами, цілі яких все більше відхиляються від цілей урядів.

Політики в Європі і США все частіше говорять про доцільність розділення таких компаній, як Amazon, Apple, Facebook і Google з-за їх величезного впливу. Приміром, число щоденно активних користувачів Facebook перевищує 1,5 мільярда осіб.

Президент США Дональд Трамп раніше закликав посилити контроль над компаніями, які володіють соцмережами, і Google, звинувативши їх в придушенні консервативних голосів в інтернеті.

Google також стикається із звинуваченнями в тому, що її пошукова служба віддає перевагу продуктам компанії, ставлячи конкурентів в невигідне становище. Facebook намагається нейтралізувати наслідки скандалів, пов'язаних з використанням даних користувачів.

У травні Європейська комісія в черговий раз заявила, що американські Google, Facebook і Twitter не вживають достатніх заходів для боротьби з фальшивими новинами. Це черговий крок у тривалому протистоянні з цифровими гігантами – Єврокомісія за останні три роки оштрафувала Google на суму понад $9 млрд.

Крім того, стало відомо, що на чергових річних зборах 68% акціонерів Facebook підтримали зняття засновника соцмережі Марка Цукерберга з посади голови ради директорів. У 2018 році схожа ініціатива набрала 51% голосів.

Акціонери звинуватили Цукерберга в дуже сильному впливі на політику компанії та падіння вартості акцій корпорації через скандали. Але швидких змін чекати не варто: кожна акція, яку мають Цукерберг та інші керівники компанії оцінюється в десять голосів при прийнятті рішень, тоді як у зовнішніх акціонерів – по одному голосу. Така система поки забезпечує домінування Цукерберга.

Тема IT-hi-tech також в порядку денному чергового саміту G-20: обговорюється питання оподаткування технічних левіафанів: їх критикують за реєстрацію свого прибутку в країнах з низьким рівнем податків. Серед пропозицій – введення єдиного цифрового податку, який компанії платитимуть у всіх країнах, в яких надають послуги.

Тим часом, в Україні активно обговорюють призначення громадської активістки і журналістки Катерини Крук менеджером Facebook  з питань публічної політики по Україні.


Фінансові ринки: долар США

Долар США сягнув багатотижневих мінімумів до євро і кошика з шести валют

«Федрезерв зіткнувся з уповільненням зростання економіки, причому є ризик, що уповільнення буде сильніше очікуваного через невизначеності, що зберігаються в зовнішній торгівлі» – наводить його слова агентство Bloomberg.Такі зрушення відбулися після заяви президента Федерального резервного банку (ФРС) Сент-Луїса Джеймс Балларда про те, що зниження процентної ставки ФРС може бути виправданим кроком з урахуванням посилення ризиків, через зростаючу напруженість у світовій торгівлі, а також слабку інфляцію у США.

Співвідношення EUR/USD

Головне за тиждень: чим жили світ і Україна 1–7 червня

Дані – investing.com

Зміна обмінних курсів валют окремих країн, ринки яких розвиваються,
до долара США, %, на кінець періоду

Головне за тиждень: чим жили світ і Україна 1–7 червня

Дані – НБУ


Прогноз тижня: ВВП-2019/бюджет-2020

Світовий банк (СБ) погіршив прогноз темпів зростання глобального ВВП у поточному році до 2,6% з 2,9% в січні, а також скоротив прогноз щодо зростання обсягів міжнародної торгівлі з 3,6% до 2,6%. У Global economic prospects СБ також дещо знизив очікування щодо цін на нафту в поточному році – до $66.

Відповідно до даних НБУ, за підсумками січня–квітня-2019 року зростання Індексу виробництва базових галузей (ІВБГ) склав 1,4% рік до року – насамперед, за рахунок порівняно високих темпів зростання у квітні (4,3% р/р). ІВБГ є випереджаючим індикатором ВВП – він покриває понад 50% секторів економіки, що входять до розрахунку ВВП за виробничим методом).За оцінкою СБ, в державах з висхідними ринками темпи економічного зростання в 2019 році перебуватимуть на рівні 4%,  що є найнижчим показником за останніх чотири роки. Але в Україні навіть про такі темпи зростання думати поки не доводиться: СБ прогнозує в 2019-му зростання економіки на 2,7%.

Минулого тижня також з'явився ще один важливий прогноз – щодо цін на метали. За оцінкою директора ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимира Власюка, середня ціна на заготовку в 2019 році (на умовах FOB Чорне море) буде приблизно на 8% нижчою, ніж у попередньому році – $455 за тонну. Торгова війна з США збільшить зростання експорту сталі з Піднебесної на інші ринки, що штовхатиме ціни вниз. Втім, підтримуючим фактором для ринку буде обмеження пропозиції ЗРС на світовому ринку внаслідок аварії у компанії Vale в Бразилії. Прогноз зростання середніх спотових цін на руду (62-63% Fe, CFR China) в 2019 році становить 21% – $85 за тонну проти $70 в 2018-му.

Оприлюднені у п’ятницю прогнози  ICU передбачають  уповільнення динаміки ВВП України у 2019 до 2,3% за інфляції 8%. «За відсутності шоків, гривня продовжить своє поступове ослаблення до 28,5 грн/$ на кінець року... курс національної валюти залишиться нижче позначки 27 в найближчу пару тижнів. Проте, до середини літа курс може знизитися до 27,3-27,7 під тиском попиту на іноземну валюту з боку імпортерів енергоносіїв (Нафтогаз і ін.) і платників дивідендів», – вказується в матеріалах компанії.

В ICU також прогнозують у 2019 році зниження ціни на нафту на 6% до 67 $/бар., а ціни на природний газ – на 20%. Ціни на сталь за підрахунками компанії можуть знизитися у 2019 році на 10%, а ціни на пшеницю – в середньому на 5%. Проте здорожчання кукурудзи може скласти близько 2-3%.

У світлі таких прогнозів, уряд робить перші підходи до проекту держбюджету-2020: дефіцит майбутнього кошторису країни планується в розмірі 95,1 млрд грн при курсі на кінець року 29,4 грн/$ і зі збільшенням мінімальної зарплати на 13,2%, до 4723 грн.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті