Аналітичні підсумки тижня: падіння цін на газ, падіння долара, Кучма та процентні ставки Євробанків

Mind представляє щотижневий аналіз основних чинників, які визначають картину світової та української економіки протягом тижня, що завершується.

Попри все наше бажання не занурюватися у політичні перипетії, геть-чисто дотриматися аполітичності нам не вдасться: так чи інакше слова та вчинки певних одіозних політичних діячів визначають економічний порядок денний у багатьох країнах. Але при цьому головним орієнтиром наведеного нижче аналізу є економіка і фінанси, а також технології, що впливають на них.

Сьогодні у випуску:

подія – ставки центробанків

персона – Леонід Кучма

commodity – газ

компанії – ІТ

фінансові ринки – долар США

прогноз – ВВП-2019/бюджет-2020

---

Подія тижня: ставки центробанків

Зростання протекціонізму у міжнародній торгівлі стримує глобальну економічну динаміку. Це підштовхує органи монетарної влади в різних країнах до пом'якшення грошової політики, аби підтримати досягнення цілей економічного розвитку.

НБУ у квітні вперше за два роки знизив базову ставку, приєднавшись до групи країн, які змістили баланс пріоритету у своїй діяльності від протидії інфляції до стимулювання економічного зростання.

Центральний банк Азербайджану з початку поточного року провів низку рішень, знизивши облікову ставку в цілому з 9,75% до 8,5%. Нацбанк Казахстану в квітні знизив базову ставку з 9,25% до 9%. Нацбанк Грузії знизив її в 2019 році двома етапами з 7% до 6,5%.

Можливості застосування монетарних стимулів економіки досить прямолінійно обговорюють у Європейському центральному банку (ЄЦБ) та Федеральній резервній системі (ФРС).

Так, ФРС налаштована «належним чином» реагувати на ризики, пов'язані з глобальною торговельною війною та іншими нещодавніми подіями, сказав 4 червня голова відомства Джером Пауелл.

Президент ЄЦБ Маріо Драгі двома днями пізніше зазначив, що керівники банку обговорили готовність ЄЦБ діяти в разі «несприятливих обставин», і деякі з них порушили питання про можливість подальшого зниження процентних ставок. І це при тому, що поточна ставка ФРС складає 2,5%, а ЄЦБ – рекордні 0,0%.

Але попре такий загальносвітовий рух бачення ризиків у Нацбанку України радикально змінилося за період з 24 квітня по 5 червня: з 11 членів Комітету з монетарної політики лише один урядовець у квітні висловитися на користь збереження облікової ставки на тлі існуючих ризиків для фінансової стабільності, а ось вже у червні розподіл сил, вочевидь, драматично змінився.

За зниження облікової ставки багато місяців поспіль агітує голова Ради НБУ Богдан Данилишин. У травні на підтримку такого кроку висловився новий президент Володимир Зеленський.

Крім того, зниженню ставки сприяло стале уповільнення базової інфляції, а також вихід промислових цін у річному вимірі на мінімальні за останні п'ять років значення. Крім того, поліпшувалися інфляційні очікування на тлі жвавого припливу грошей нерезидентів у гривневі держоблігації та пов’язаного з цим посилення нацвалюти.

Але попре таку підтримку правління НБУ у четвер, 6 червня, затвердило солідарне рішення відмовитись від продовження розрекламованого циклу пом’якшення монетарної політики – фактично відразу після його початку.

Оприлюднення офіційного показника інфляції за травень Держстат запланував на 10 червня, але у Нацбанку вже заявили, що у травні зростання цін прискорилося (у квітні – 8,8%). Зрештою, в НБУ визнали, що споживча інфляція перевищує його прогнози два останні місяці поспіль.

Питання не лише у стрибку цін на цибулю та деякі інші овочі, чи у подорожчанні пального через російські обмеження на його постачання в Україну.

Прогнози інфляції (у річному вимірі) від НБУ (на кінець періоду, %)

	І кв. 2019	ІІ кв. 2019	ІІІ кв. 2019	IV кв. 2919
оперативні прогнози у січні	8,4	8,4	7,7	6,3
оперативні прогнози у квітні	8,6	8,6	7,3	6,5
у основних засадах грошової політики на 2019 рік	5,75+/-2 в.п.	5,5+/-2 в.п.	5,25+/-2 в.п.	5+/-1 в.п.
Факт	8,6	-	-	-

Дані – НБУ, Держстат

Інфляційний навіс суттєво збільшився через відставку уряду та дострокові вибори: поновлення співпраці з МВФ відклалося на невизначений термін, а з ним – і кредитні ресурси самого Фонду та інших міжнародних донорів.

Крім того, інфляційні очікування погіршилися у зв’язку з обговоренням можливих переваг дефолту України, перспектив повернення націоналізованого ПриватБанку колишнім власникам та вірогідних масштабів зростання цін на електроенергію після початку роботи ринку електроенергії у липні. Дискусії довкола усіх цих тем були ініційовані близьким до нового президента олігархом Ігорем Коломойським, що підвищувало їхню проінфляційну дієвість на тлі надто довгого мовчання голови держави.

Крім того, в НБУ вважають, що розширення внутрішнього попиту може підтримувати фундаментальний інфляційний тиск: розмір середньої номінальної зарплати у вимірі «квітень до квітня» збільшився на 21,1%, а сума переказів українських заробітчан у січні-квітні порівняно з аналогічним періодом минулого року зросла на 11%. 

І хоча у центробанку не відкидають можливість того, що циклу пом’якшення монетарної політики буде продовжено за умови зниження інфляційних ризиків, імовірність цього зменшується з урахуванням накопичення внутрішньої та зовнішньої турбулентності.

Країна	Поточна ставка, %	Очікуваний розгляд ставки	Остання зміна
НБУ	17,5	18 липня	25.04.19 (-0,5 в.п.)
Росія	7,75	14 червня	14.12.18 (+0,25 в.п.)
США	2,5	19 червня	19.12.18 (+0,25 в.п.)
ЄС	0,0	25 липня	10.03.16 (-0,05 в.п.)
Великобританія	0,75	20 червня	02.08.18 (+0,25 в.п.)
Індія	5,75	7 серпня	06.06.19 (-0,25 в.п.)

---

Персона тижня: Леонід Кучма

Таке призначення після проведення Зеленським виборчої кампанії під прапором контр-елітного протесту багатьох може розчарувати. Кучму обґрунтовано можна вважати «найстарішим обличчям» української політики з відповідною кількістю опонентів.

Історії «Кучма – ядерна зброя України», «Кучма – Кірпа», «Кучма – Кравченко», «Кучма – Гонгадзе», «Кучма – Криворізький металургійний комбінат», «Кучма – берегова лінія Дунаю», «Кучма – Керченська протока та Азовське море» і багато інших призабулися, але залишаються у записах Google і не тільки. Фактично, він є творцем системи, яка досі генерує «старі обличчя» в українському політикумі, і тепер з ними буде асоціюватися і Зеленський.

З червня 2014 по вересень 2018 року Леонід Кучма вже представляв Україну на переговорах у Мінську, але залишив цю роботу через досягнення похилого віку. Тепер з'ясовується, що реальною причиною його тодішньої відставки був жорсткий директивний контроль з боку попереднього голови держави Петра Порошенка.

Тепер же він повертається до роботи з більшим рівнем свободи, що дозволить уникнути ролі «весільного генерала». Фактично, це означає, що Кучма працюватиме на умовах ментора для президента Зеленського щодо переговорних процесів з питань Донбасу, без якого у нового голови держави немає шансів виконати передвиборні обіцянки щодо забезпечення прогресу у врегулюванні «східного» конфлікту.

Втім, поки складно зрозуміти, на що саме розраховує Зеленський: визнаними Кремлем «патентованими» миротворцями є лідер партії «Опозиційна платформа – За життя» Юрій Бойко і голова політради партії, екс-голова адміністрації президента Кучми, кум президента Росії Віктор Медведчук, які на цьому тижні вирушили на чергові консультації до Росії.

У новій-старій якості Леонід Кучма відразу ж озвучив тези про заборону на ведення вогню у відповідь, а також зняття економічної блокади з непідконтрольних Києву територій. Це викликало бурхливу реакцію в патріотичних колах.

Якщо тема заборони на ведення вогню у відповідь може дійсно призвести до гострого практичного несприйняття серед військових і ветеранів, то зняття блокади для багатьох сил в Україні – питання дискусійне.

Обмеження було введено в березні 2017 за рішенням РНБО – у відповідь на впровадження рублевої зони і «націоналізацію» українських державних і приватних підприємств на території ОРДЛО, а також припинення сплати податків з тих територій в Україні.

Але свого часу НБУ оцінював втрати ВВП від торгової блокади окремих районів Донецької та Луганської областей в 1,3 п.п. і активно виступав проти її запровадження.

Разом з тим, можна припустити, що навряд чи хтось вже прораховував, наскільки реалістичним може бути план з повернення відповідних підприємств, і до яких економічних ефектів призведе зняття торгової блокади.

Крім того, не зовсім зрозуміло, яким чином ця ініціатива гармонізуватиметься з нещодавніми проханнями Володимира Зеленського щодо посилення санкцій тиску на Росію.

---

Commodity тижня: природний газ

Ціни на газ знаходяться під тиском через рекордні рівні видобутку, помірну погоду і зростання генерації у вітроенергетиці. Ускладнюють ефект заповнені сховища і стабільні надходження американського скрапленого газу, який нещодавно був перейменований у «газ свободи», який відкриває союзникам Америки доступне джерело енергії.

На Українській енергетичній біржі з жовтня-2018 по червень-2019 газ подешевшав майже вдвічі – з 12 385 до 6 700 грн за 1000 куб. м. Ситуація сприятлива для формування запасів: традиційно вартість газу в Європі зростає перед опалювальним сезоном.

Світові ціни на нафту сорту Brent, $/бар., та природнього газу,
Natural Gas at the NetConnect Germany (NCG), $/м3

Дані – НБУ

І Україна активно закачує газ в підземні сховища (ПСГ): на 1 червня вони досягли 11,5 млрд куб. м, що перевищує аналогічний минулорічний показник на 19,1%. Опалювальний сезон минулої зими призвів до скорочення запасів газу в ПСГ на 8,4 млрд куб. м, до 8,7 млрд куб. м.

У планах «Нафтогазу України» – закачати у підземні сховища додаткові обсяги газу на випадок припинення російським «Газпромом» транзиту цього енергоносія територією нашої країни після 2019 року: увійти в наступний опалювальний сезон Україна планує з запасами близько 20 млрд куб. м.

Втім, очільник НАК Андрій Коболєв попередив, що дефіцит оборотних коштів може перешкодити накопичення газу в ПСГ.

У травні міністр енергетики США Рік Перрі заявив, що Сполучені Штати можуть надати «Нафтогазу» гарантію для розміщення євробондів. За його словами, проходження наступної зими, з урахуванням всіх можливих ризиків, вимагає заповнення українським ПСГ газом на загальну суму $2 млрд.

На цьому тлі, прем'єр-міністр Володимир Гройсман під час урядового засідання  в середу, 5 червня, звинуватив «Нафтогаз» у штучному завищенні цін на газ для населення: монополіст затвердив ціни вище ринкових на червень і планує це зробити на липень.

За словами прем'єра, Кабмін зобов'яже компанію вже в цьому місяці переглянути цінову політику: блакитне паливо має коштувати в межах 7,7-8 тис. грн за 1000 куб. м. «Це той коридор – від 7,7 тис до 8 тис, який сьогодні повністю відповідає ринковій ціні», – підкреслив голова уряду.

Тим часом, власний видобуток газу в Україні зростає скромними темпами: з січня по травень 2019 року видобули 8,8 млрд куб. м, що лише на 3,34% більше, ніж за аналогічний період 2018-го. За 2018 рік видобуток зріс лише на 0,5%, до 20,9 млрд куб. м.

---

Компанії тижня: ІТ

Минулий тиждень ознаменувався розгортанням нового протистояння держав і IT-hi-tech-гігантами, цілі яких все більше відхиляються від цілей урядів.

Політики в Європі і США все частіше говорять про доцільність розділення таких компаній, як Amazon, Apple, Facebook і Google з-за їх величезного впливу. Приміром, число щоденно активних користувачів Facebook перевищує 1,5 мільярда осіб.

Президент США Дональд Трамп раніше закликав посилити контроль над компаніями, які володіють соцмережами, і Google, звинувативши їх в придушенні консервативних голосів в інтернеті.

Google також стикається із звинуваченнями в тому, що її пошукова служба віддає перевагу продуктам компанії, ставлячи конкурентів в невигідне становище. Facebook намагається нейтралізувати наслідки скандалів, пов'язаних з використанням даних користувачів.

У травні Європейська комісія в черговий раз заявила, що американські Google, Facebook і Twitter не вживають достатніх заходів для боротьби з фальшивими новинами. Це черговий крок у тривалому протистоянні з цифровими гігантами – Єврокомісія за останні три роки оштрафувала Google на суму понад $9 млрд.

Крім того, стало відомо, що на чергових річних зборах 68% акціонерів Facebook підтримали зняття засновника соцмережі Марка Цукерберга з посади голови ради директорів. У 2018 році схожа ініціатива набрала 51% голосів.

Акціонери звинуватили Цукерберга в дуже сильному впливі на політику компанії та падіння вартості акцій корпорації через скандали. Але швидких змін чекати не варто: кожна акція, яку мають Цукерберг та інші керівники компанії оцінюється в десять голосів при прийнятті рішень, тоді як у зовнішніх акціонерів – по одному голосу. Така система поки забезпечує домінування Цукерберга.

Тема IT-hi-tech також в порядку денному чергового саміту G-20: обговорюється питання оподаткування технічних левіафанів: їх критикують за реєстрацію свого прибутку в країнах з низьким рівнем податків. Серед пропозицій – введення єдиного цифрового податку, який компанії платитимуть у всіх країнах, в яких надають послуги.

Тим часом, в Україні активно обговорюють призначення громадської активістки і журналістки Катерини Крук менеджером Facebook  з питань публічної політики по Україні.

---

Фінансові ринки: долар США

«Федрезерв зіткнувся з уповільненням зростання економіки, причому є ризик, що уповільнення буде сильніше очікуваного через невизначеності, що зберігаються в зовнішній торгівлі» – наводить його слова агентство Bloomberg.Такі зрушення відбулися після заяви президента Федерального резервного банку (ФРС) Сент-Луїса Джеймс Балларда про те, що зниження процентної ставки ФРС може бути виправданим кроком з урахуванням посилення ризиків, через зростаючу напруженість у світовій торгівлі, а також слабку інфляцію у США.

Співвідношення EUR/USD

Дані – investing.com

Зміна обмінних курсів валют окремих країн, ринки яких розвиваються,
до долара США, %, на кінець періоду

Дані – НБУ

---

Прогноз тижня: ВВП-2019/бюджет-2020

Відповідно до даних НБУ, за підсумками січня–квітня-2019 року зростання Індексу виробництва базових галузей (ІВБГ) склав 1,4% рік до року – насамперед, за рахунок порівняно високих темпів зростання у квітні (4,3% р/р). ІВБГ є випереджаючим індикатором ВВП – він покриває понад 50% секторів економіки, що входять до розрахунку ВВП за виробничим методом).За оцінкою СБ, в державах з висхідними ринками темпи економічного зростання в 2019 році перебуватимуть на рівні 4%,  що є найнижчим показником за останніх чотири роки. Але в Україні навіть про такі темпи зростання думати поки не доводиться: СБ прогнозує в 2019-му зростання економіки на 2,7%.

Минулого тижня також з'явився ще один важливий прогноз – щодо цін на метали. За оцінкою директора ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимира Власюка, середня ціна на заготовку в 2019 році (на умовах FOB Чорне море) буде приблизно на 8% нижчою, ніж у попередньому році – $455 за тонну. Торгова війна з США збільшить зростання експорту сталі з Піднебесної на інші ринки, що штовхатиме ціни вниз. Втім, підтримуючим фактором для ринку буде обмеження пропозиції ЗРС на світовому ринку внаслідок аварії у компанії Vale в Бразилії. Прогноз зростання середніх спотових цін на руду (62-63% Fe, CFR China) в 2019 році становить 21% – $85 за тонну проти $70 в 2018-му.

Оприлюднені у п’ятницю прогнози  ICU передбачають  уповільнення динаміки ВВП України у 2019 до 2,3% за інфляції 8%. «За відсутності шоків, гривня продовжить своє поступове ослаблення до 28,5 грн/$ на кінець року... курс національної валюти залишиться нижче позначки 27 в найближчу пару тижнів. Проте, до середини літа курс може знизитися до 27,3-27,7 під тиском попиту на іноземну валюту з боку імпортерів енергоносіїв (Нафтогаз і ін.) і платників дивідендів», – вказується в матеріалах компанії.

В ICU також прогнозують у 2019 році зниження ціни на нафту на 6% до 67 $/бар., а ціни на природний газ – на 20%. Ціни на сталь за підрахунками компанії можуть знизитися у 2019 році на 10%, а ціни на пшеницю – в середньому на 5%. Проте здорожчання кукурудзи може скласти близько 2-3%.

У світлі таких прогнозів, уряд робить перші підходи до проекту держбюджету-2020: дефіцит майбутнього кошторису країни планується в розмірі 95,1 млрд грн при курсі на кінець року 29,4 грн/$ і зі збільшенням мінімальної зарплати на 13,2%, до 4723 грн.