Шансів немає: як система блокування ПДВ-накладних знищує «білий» бізнес

Наприкінці квітня Кабінет міністрів учергове вніс зміни до критеріїв блокування ПДВ-накладних, і з 11 травня ці критерії набрали чинності (постанова Кабміну №391. – Mind). Норми цього документа розширили перелік підстав для відсікання фіктивних операцій з ПДВ.

На практиці ж усе обернулося тим, що кількість заблокованих накладних лише за три тижні травня зросла вдвічі. І все частіше під дію цієї системи потрапляє сумлінний «білий» бізнес, і малий – у тому числі. Більшість постраждалих компаній, опитаних редакцією, не захотіли публічно говорити про свою проблему, щоб не зашкодити взаєминам зі своїми контрагентами.

У рамках проекту Smart Power Mind спільно з аналітиками платформи «Скажи.ua» розбирався, наскільки обґрунтованими і системними є подібні блокування ПДВ-накладних.

Виявилося, що проблема виникла не вперше. Лише в Київській області з 2017 року суди ухвалили 118 рішень на користь платників податків, які судилися з ДФС. Ще 196 подібних рішень було прийнято в Одеській області.

Щодо багатьох компаній ДФС ухвалювала рішення про розблокування накладних ще до подачі скарг і позовів. Але навіть якщо справа доходила до суду, то судді дуже часто ставали на бік бізнесу.

«Навіть більше, статистичні дані показують, що 75 зустрічних апеляційних скарг ГУ ДФС Київської області суди залишили без розгляду», – уточнюють експерти «Скажи.ua».

Нагадаємо, що механізм блокування ПДВ-накладних/розрахунків коригувань існує з 1 квітня 2017 року. Три місяці він функціонував у тестовому режимі, а з липня 2017 року був запущений «у промислову експлуатацію». Основною метою цього механізму була боротьба з крадіжками ПДВ або так званими «скрутками». Тобто коли імпортер ввозить в Україну певну продукцію і за документами продає її іншій компанії. Але в реальності товар залишається в імпортера. «Покупець» товару отримує право на податковий кредит, а постачальник продукції перепродує її за готівкові кошти і уникає  оподаткування.

Тоді ж, у 2017 році, глава парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна заявляла про те, що крадіжка ПДВ досягає 1 млрд грн на місяць. При цьому держава у 2017 році щомісячно відшкодовувала бізнесу з бюджету близько 9 млрд грн.

Але блокування накладних торкнулося не так схемних компаній, як сумлінних платників податків, які зіткнулися з перекосами нової системи. Під моніторинг потрапили, в першу чергу, перевізники, будівельники, ті, хто займається оптовою торгівлею, сільськогосподарські підприємства. А результатом блокувань ПДВ-накладних стала втрата покупцями податкового кредиту, затримка оплат за товари і послуги, припинення і розірвання контрактів, штрафні санкції за порушення договірних умов.

«У 2017 році моя компанія займалася перевезеннями відходів для утилізації, а також виготовленням металевих ємностей. Через зменшення попиту на такого роду послуги, прийняв рішення займатися поставками кави. Закупив першу партію, і Києво-Святошинська ДФС заблокувала податкові накладні. Незважаючи на подання всіх необхідних документів і неодноразові перевірки співробітниками фіскальної служби, я отримував відмову в реєстрації. Мені довелося створювати нову юридичну особу, щоб мати можливість працювати», – каже Денис Ісмайлов, співзасновник ПП «Комтек».

З 1 січня 2018 року дію системи блокування ПДВ-накладних тимчасово було скасовано. А в лютому 2018 року Кабінет міністрів прийняв постанову №117, якою затвердив порядок зупинки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань.

Що змінилося для платників ПДВ з 11 травня 2019 року? Головне нововведення в тому, що дія системи блокування ПДВ-накладних тепер поширюється не лише на середній, а й на малий бізнес. По-перше, під моніторинг потрапляють ПН/РК тих платників, загальний місячний обсяг поставок яких перевищує 500 000 грн, а за операціями з одним контрагентом – понад 50 000 грн. По-друге, навіть якщо в попередньому місяці компанія сплатила до бюджету ПДВ на суму понад 20 000 грн, а керівник є директором тільки у цього платника податків, фіскали все одно мають право відстежувати ПДВ-операції. По-третє, моніторингу відтепер підлягають компанії, у яких сукупне податкове навантаження менше 5% або ж загальна сума сплаченого ПДВ за попередні 12 місяців менше 400 000 грн.

«Це сприятиме тому, що весь тягар адміністрування ПДВ переміститься саме на малий бізнес», – впевнена віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Юлія Дроговоз.

Крім того, є ще дві неприємні новини. Перша: з 11 травня 2019 року всі рішення щодо розблокування накладних ухвалює Центральний офіс ДФС України в Києві, а не регіональні комісії. Це значно затягує терміни розгляду звернень платників податків і дає підстави для зловживань.

Друга новина: право на адміністративне оскарження рішень ДФС про відмову в реєстрації ПН/РК в єдиному реєстрі податкових накладних скасовано взагалі. «Тепер у платників податків є тільки можливість подавати позов до суду, що є порушенням ст. 56 Податкового кодексу, яка дозволяє в адміністративному порядку оскаржити будь-яке рішення ДФС. Скільки часу розглядаються такі справи в судах? Іноді більше року», – пояснює Юлія Дроговоз.

Ще одна проблема полягає в тому, що після перегляду критеріїв блокування багато компаній потрапили в список ризикових підприємств. Хоча в реальності опинитися в такому списку може підприємство з явними ознаками фіктивності.

«Причому платник не отримує рішення податкового органу із зазначенням причин ризиковості. А процедура виключення з цього списку не регламентована на законодавчому рівні. Дієвим інструментом є підготовка звернення з описом діяльності підприємства. Але найчастіше процес затягується, діяльність підприємства паралізується, вимиваються обігові кошти і контрагенти застосовують штрафні санкції», – коментує керуючий партнер юридичної компанії Nilos Ірина Нараєвська.

За даними УСПП, зміни в умовах призвели до того, що число блокувань ПДВ-накладних у період з 11 травня по 1 червня 2019 року зросло удвічі порівняно з періодом 22 березня 2018 року – 11 травня 2019 року. ДФС, до слова, на запит Mind про статистику блокувань ПДВ-накладних відповідь не дала.

При цьому платники податків говорять про те, що проблеми з розблокуванням були і раніше, але зараз вони тільки посилилися. «У лютому ми зіткнулися з безпричинною відмовою в реєстрації податкових накладних. Усі звернення і подача документів у ДФС ігнорувалися з банальної відпискою. Лише після звернення до бізнес-омбудсмена податкова заднім числом поміняла статус компанії. Проте за вже заблокованими податковими накладними було відмовлено в реєстрації, а суд призначений через чотири місяці й без нашої присутності. І це тільки перша інстанція. До того ж ДФС запевняє, що наші податкові накладні розблоковані, але це не відповідає дійсності», – розповідає керуючий партнер Partner Construction Олег Болебрух.

Виконавчий директор однієї з компаній, яка постраждала від блокувань ПН, запевняє, що управління ДФС ані в Києві, ані в Київській області не дають чіткої відповіді про причини включення підприємств до числа ризикових. «Рішення не підпадає під жодну з ознак критеріїв ризикованості. Такі дії дають підстави припускати, що певні посадові особи ДФС мають власну зацікавленість в блокуванні госпдіяльності підприємств, а можливо навіть і в одержанні неправомірної вигоди, за що, звичайно, передбачена кримінальна відповідальність», – розповів він.

ПДВ-накладні компанії були заблоковані на початку червня, а до кінця місяця компанія буде змушена обмежити поставки товарів.

Щоб зупинити необґрунтовані блокування з боку фіскалів, необхідно, перш за все, домогтися скасування листа ДФС №4065/99-99-07-05-04-18 від 5 листопада 2018 року. «Саме в цьому листі містяться критерії, керуючись якими ДФС вносить платників податків до переліку ризикових суб'єктів господарювання. Тобто ці критерії, по суті, є незаконними», – пояснює Юлія Дроговоз. Це призупинить безконтрольне і безпідставне зарахування сумлінних компаній до фіктивних і виведе їх ПДВ-накладні з-під загрози блокування.

Причому наразі вже є рішення Окружного адмінсуду м. Києва N640/1240/19, який визнав дії ДФС на підставі цього листа неправомірними. Апеляцію на це рішення на момент виходу матеріалу не подано.

Але за даними джерел Mind у Мінфіні, міністерство вже готує поправки до своєї нормативно-правової бази, щоб затвердити згадані критерії на рівні наказу. Так що є велика ймовірність, що тиск на бізнес не ослабне, а навпаки – збільшиться.