220v із деревини: як влаштована робота Корюківської ТЕС

З 2016 року поблизу міста Корюківка Чернігівської області працює ТЕС, де залишки деревини перетворюють на електроенергію. Це перший і найдорожчий об’єкт компанії «Кліар енерджі» (Clear Energy), що належить Андрію Гріненку, Петру Багрію та Михайлу Кучірці.

Як розповідає Гріненко, який також є директором «Кліар енерджі», починали вони у 2012–2013 роках із теплової енергетики. «Ми були однією із перших компаній у сфері відновлювальної енергетики, які перевели цілі райони на біопаливо, відключивши їх від газу», – згадує він. За його словами, тоді котельні вже стали децентралізовані й більшість із них працювала на дуже низькій потужності з невисоким ККД, що спричиняло їхню збитковість. «Це був початок, і в процесі реалізації програм ми дійшли висновку, що тепло – це добре, але виробництво електроенергії і тепло як побічний продукт – це хоч і складніше, але набагато ефективніше з точки зору коефіцієнту корисної дії самих установок», – ділиться він.

На момент відкриття Корюківської ТЕС інвестиції в об’єкт склали близько 8 млн євро, включаючи банківські кредити та кошти міжнародних донорів, які з 2009 року активно підтримували відновлювальну енергетику в Україні. Один лише ЄБРР за вісім років профінансував українських проектів на 100 млн євро. Сьогодні загальні інвестиції в Корюківську ТЕС, за оцінками Андрія Гріненка, складають близько 10 млн євро. Найвитратніша частина – обладнання, на другому місці – будівництво. «Земля в регіонах не є такою дорогою, ми беремо її в оренду», – говорить Гріненко. Вартість самої «Кліар Енерджі» він оцінює у 65–70 млн євро.

До кінця року компанія планує розпочати будівництво другої черги Корюківської ТЕС. А поки що Mind відвідав основний об’єкт та з’ясував, як влаштовано його роботу.

Із чого починалася Корюківська ТЕС

«Навколо Корюківки знаходиться декілька державних лісгоспів, є комунальні лісгоспи, великі площі лісу. Обрізки нагромаджувалися заввишки в три-, чотириповерховий будинок, місцеві служби не знали, що з цим усім робити. Тож прийняли рішення будувати тут ТЕС», – говорить директор Корюківської ТЕС Ігор Матюха.

У сусідньому містечку Семенівка громада також розглядала питання розміщення аналогічного об’єкту на території району. Проте мешканці, які часто взимку опалюють свої будинки дровами, побоялися, що ТЕС «з’їсть» усю деревину і їм нічого не лишиться. На питання, як аналогічні слухання проходили в Корюківці, Ігор Матюха посміхається: «У нас просто був дуже прогресивний мер, який й інвестора залучив, і городян зміг переконати. Хочете, познайомлю? Він прямо перед вами».

Матюха був мером Корюківки впродовж 10 років. Він має профільну освіту в галузі теплоенергетики – закінчив Київський національний технічний університет «КПІ» за спеціальністю «промислова теплоенергетика та енергозбереження». «У мене профільна освіта, є досвід роботи на керівній посаді у ВАТ «Слов’янські шпалери» (Корюківська шпалерна фабрика). Тож чому б і ні?», – згадує він.

Насправді знайти в межах району кваліфікований персонал у перші роки було складно. Тож інженери на станцію приїжджали з Чернігова та навіть Києва. Та загалом за три роки вдалося виховати своїх спеціалістів. Зараз саму ТЕС обслуговує 25 чоловік. Приблизно стільки ж працює на ділянці деревозаготівлі. Щодня туди приїжджають десятки тон деревини, адже ТЕС споживає близько 150 тонн на добу.

Деревину закуповують у Корюківському, Семенівському, Холменському та інших сусідніх лісгоспах, а також у приватних підприємців. Як запевняє Матюха, до них потрапляє лише неліквід – те, що не можна продати як комерційну деревину. Це й обрізки після лісозаготівлі, й необроблені дерева після санітарних вирубок лісу. Як перевірити, що для потреб ТЕС не вирубується здоровий ліс? За словами Матюхи, вирубувати здорові дерева для потреб біоенергетики було б просто невигідно. «Комерційна вартість деревини в десятки і сотні разів вища, ніж ціна, за якою купуємо її ми», – пояснює він.

Як деревина перетворюється на струм

Після того як деревину вивантажують на території станції, вона потрапляє на щеподробильну установку, де перетворюється на тріску. Далі системою конвеєрів тріска подається на рухому підлогу. А звідти – до живильника топки та всередину топки, де розпочинається процес горіння.

У результаті згорання деревини утворюються димові гази, що потрапляють у паровий котел-утилізатор. У цьому котлі утворюється водяна пара з тиском в 40 бар та температурою 400 градусів. Пара надходить на турбогенератор і там відбувається перетворення енергії пари на механічну енергію. Генератор обертається, виробляється електроенергія, яка спеціальним червоним кабелем подається до енергосистеми України.

Відпрацьована пара потрапляє до конденсатора, і конденсат повертається назад у цикл – у котел. При цьому з конденсату видаляється кисень. А вода, перш ніж потрапити до циклу, проходить спеціальну обробку до потрібного хімічного складу. На виробництві додатково встановлені системи очищення димових газів «Мультициклон», а попіл, що лишається на фільтрах, забирають місцеві фермери на добрива.

Кожної доби ТЕС відпускає близько 70 000 КВт*год електроенергії. «Іноді люди плутають: думають, що ми електроенергію подаємо конкретно місту Корюківці. Ні. Ми її подали в мережу – а куди вона пішла, нам вже невідомо. Де є потреба, туди вона й перетікає», – пояснює Матюха. Втім, як зазначає Андрій Гріненко, у випадку перебоїв із електроенергією в Корюківці ТЕС здатна забезпечити потреби всього регіону.

Зараз надходження від ТЕС до міського бюджету Корюківки сягають 2 млн грн на рік. «Я думаю, це серйозні гроші, якщо врахувати, що на момент будівництва станції міський бюджет був мільйонів 12», – згадує Ігор Матюха.

Який прибуток «Кліар енерджі» отримала за останній рік?

Керівництво компанії не озвучує точні цифри. Але, за словами Андрія Гріненка, практично всі кошти реінвестуються у нові об’єкти. Цього року планується відкрити ще два – у Херсоні та Білій Церкві Київської області.

Також Гріненко розповідає, що «Кліар енерджі» першими в Україні отримали ліцензію на когенерацію на біомасі. «Крім можливості видобутку електроенергії шляхом газифікації щепи, ми ще й отримали від НКРЕКП тепловий тариф на віддачу в мережу суміжного продукту когенерації при циклі газифікації, який на 25% менше, ніж діючий базовий тариф у Чернігові», – говорить він. За його словами, це дозволить знизити тариф і забезпечити населення гарячої водою у літню пору. «Потужність першої черги невелика – 0,5 МВт/год. Але ми прагнемо більшого: практично до 5 МВт теплових і 2,5 МВт електричних ми дійдемо до середини наступного року».

Як перегляд «зеленого» тарифу вплине на заробітки «Кліар енерджі»?

У компанії є об’єкти сонячної та вітрової енергетики, проте основний дохід вона отримує від енергії на біомасі. «Капітальні затрати на будівництво біогазових установок, установок на біомасі не зменшуються, на відміну від сонячних, тому, спасибі депутатам, тут тариф, за яким держава купує енергію, лишається без змін», – пояснює Гріненко. На його думку, через зниження тарифу на сонячну та вітрову електроенергію компанія може відчути «певну турбулентність», але сподівається, що з часом цей баланс відновиться за рахунок подальшого зниження вартості сонячних панелей, вітрогенераторів та інверторів.