«Схематоз» липня: одеські та криворізькі екологи плюс боротьба за золото Закарпаття

«Схематоз» липня: одеські та криворізькі екологи плюс боротьба за золото Закарпаття

Mind пропонує читачам обрати, який із трьох кейсів нам розслідувати далі

Этот текст также доступен на русском
«Схематоз» липня: одеські та криворізькі екологи плюс боротьба за золото Закарпаття
Фото: pixabay

Mind спільно з платформою Скажи.ua представляє перший випуск рубрики «Схематоз місяця». У ній ми вибиратимемо і описуватимемо найбільш яскраві або цікаві, на думку редакції, схемні дії, які завдають відчутної шкоди українському бізнесу.

Що таке «схематоз» у нашому розумінні? За кожною незаконною перевіркою, вимаганням та іншими формами тиску на бізнес у переважній більшості стоїть група осіб, які здійснюють узгоджені дії з метою одержання неправомірної вигоди. Ми не віримо в те, що, наприклад, інспектор Державної екологічної служби може «вигадувати» штрафи великим судновласникам без відома керівництва.

І тут напрошується невтішний висновок: якщо будь-який тиск, про який стало відомо публічно, базується на узгоджених діях групи осіб – значить, ця група не обмежується одним лише кейсом. Щоб перевірити цю гіпотезу, ми за сприяння наших партнерів зі Скажи.ua почали відшукувати подібні приклади системних порушень.

Так, наприклад, було з блокуванням ДФС податкових накладних у Київській області. Нагадаємо, з 11 травня набрали сили зміни в умовах блокування ПДВ-накладних. Норми цього документа розширили перелік підстав для відсікання фіктивних операцій з податком на додану вартість. І за наступний місяць кількість блокувань зросла вдвічі. У ході нашого аналізу вдалося визначити, що особливою «ретельністю» відрізнялися дії Київського обласного управління ДФС. А бізнесу, аби уникнути цілеспрямованого тиску, доводилося перереєстровувати компанії безпосередньо в столиці.

Тепер же Mind спільно зі Скажи.ua представляє номінантів на звання «Схематоз місяця». Проголосувати за вашого «фаворита» ви зможете у формі нижче або на нашій сторінці у Facebook. Той кейс, який набере найбільшу кількість голосів наших читачів, ми візьмемо у більш детальну розробку – редакція проведе щодо нього журналістське розслідування, результати якого потім будуть опубліковані на нашому сайті

Державна екологічна служба і штрафи для судновласників

Подія. Нещодавня нарада в Одесі під керівництвом президента Володимира Зеленського, присвячена розвитку морських портів, ознаменувалася не лише звільненням голови Державної фіскальної служби Олександра Власова і вимогою до керівництва митниці звільнити всіх причетних до контрабанди, а й скаргою президенту від бізнесу на «грабежі» експортних вантажних суден державною екологічною інспекцією.

У чому суть проблеми. «В українських портах є державний орган, що в прямому сенсі слова грабує експортні кораблі. Це Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу. Дійшло до того, що іноземні судновласники не рекомендують своїм капітанам заходити в українські порти», – заявила в.о. голови Одеської ОДА Світлана Шаталова.

Цю інформацію на своїй сторінці у Facebook підтвердив співвласник і генеральний директор порту ТІС Андрій Ставніцер, за словами якого, Держекоінспекція штрафує судна, що заходять у порти під завантаження, через «забруднення внутрішніх вод» шляхом зливу «баластних вод». «При підході до порту, де судно завантажуватиметься, капітан скидає баласт... І тут до нього приходять екологи... Вони нібито знаходять «сліди видимих плавучих часток» у місці стоянки судна і беруть проби поверхневих вод. Потім роблять лабораторний аналіз і дають припис капітану порту затримати судно на 72 години.

«Проби» збирають у пластикові пляшки, везуть досліджувати в безіменні лабораторії, результати видають через пару годин, що неможливо фізично. Більшість співробітників екологічних служб ніколи в житті не бачили жодної лабораторії – все вони вихідці з силових органів. Проби, як ви здогадуєтеся, ніколи не відповідають нормативам. Нормативи спеціально перевірялися – їм не відповідає жодна питна вода в країні!», – пише Ставніцер.

Зазвичай простій судна через затримання триває 72 години, що обходиться судновласнику в суму до $120 000, залежно від розміру судна. «Якщо за цей час судновласник не підтверджує, що готовий виплатити зазначений штраф – від $3000 до $40 000 – екологи йдуть до суду і затримують судно ще довше. Що вигідніше бізнесменові? Заплатити $40 000 і списати на вимагання в країні третього світу, або втратити $120 000 і домагатися правди? Відповідь очевидна», – впевнений Ставніцер.

Чому ми підозрюємо, що має місце «схематоз»? За даними, зібраними аналітичною командою Скажи.ua, Державна екологічна інспекція у 2019 році затримала 15 вантажних суден, у 2018 році – п'ять, і ще одне – у 2016-му. Так, 21 червня 2019 року Держекоінспекція Кримсько-Чорноморського округу затримала в Одеському порту судно Dionysus (Ліберія) компанії Nephele Maritime Corporation, й оштрафувала його на понад $21 000, а з 10 червня в Чорноморському порту простоює судно Clipper Polaris (Панама) компанії Sanzo Enterprise SA. Воно оштрафоване на понад $41 000, а щоденний збиток компанії складає близько $20 000.

Тієї ж інспекцією в порту Чорноморськ з 11 липня утримується судно Glorieuse з Маршаллових островів, завантажене марганцевою рудою, хоча баласт, що може забруднювати води, на ньому і зовсім відсутній.

Підтверджує незаконність дій Держекоінспекції при проведенні перевірок й рішення Одеського окружного адмінсуду від 20 березня 2017 року, який визнав «неправомірними дії Державної екологічної інспекції Південно-Західного регіону Чорного моря, що виражалися у вимаганні до капітана морського порту Южний прийняти рішення щодо затримання судна шляхом ненадання дозволу судну на вихід з порту... до проведення екологічного контролю судна Tasik Mеlati». Воно було затримано 31.08.2016 у порту Южний за розпорядженням капітана порту у відповідь на припис екологів.

Потенційні підозрювані. Під час візиту Володимира Зеленського в Одеський порт 13 липня перший заступник голови державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського регіону Дмитро Крючков відповів, що ситуація з екологією в регіоні критична.

«Більше ніж два місяці тому уряд ухвалив рішення про заборону екоінспекторам підніматися на борт суден. Сюди прибувають іноземні судна митися, бо тут повністю не дотримуються екологічні норми, бо ми перетворили країну навіть не в країну третього, а вже четвертого світу. Зараз створено пляму, яка йде на Стамбул, і зараз вмирають дельфіни. По кожному випадку правоохоронні органи, які тут сидять, повинні порушувати кримінальні справи. У чому проблема? Кожен випадок має ім'я, прізвище, по батькові та рік народження. Це Шота Хадзешвіллі, представники його ось двоє сидять, це Ризоєв. Це людина, яка була активним учасником ОЗУ Стоянових у 90-і роки, створила компанію, і ось ці представники зараз відпрацьовують його гроші», – заявив Крючков.

«Два дні тому (тобто 11 липня) в Одеському порту екоінспекторами було затримано судно Clipper Polaris. Ці два інспектори партизанським способом пробралися на судно і вчинили якусь позаштатну перевірку й на підставі цих документів створили припис і претензію на суму $41 000. І зараз судно буде затримано на рейді в порту. Скажіть, на якій підставі екоінспектори пройшли на судно, коли прем'єр-міністр оголосив про заборону екологічних перевірок, і про це знає вся морська громадськість?» – парирував гендиректор групи терміналів Risoil S.A. Максим Широков.

За підсумками обговорення президент Зеленський дозволив керівництву Адміністрації морських портів України не допускати співробітників Держекоінспекції до перевірки вантажних суден. «Буде новий парламент, будемо приймати закони, екозакони і таке інше, але поки що рішення нормальне: правоохоронні органи нам зараз допоможуть із цією ситуацією, а ви можете поки що заборонити вхід (екоінспекторам. – Mind). У нас є два місяці, я думаю, ніхто не постраждає», – сказав президент.


Офшорні компанії та рейдерство щодо активів міжнародної компанії Avellana Gold

Подія. Avellana, бенефіціаром якої є громадянин США Брайан Савадж і яка планує відновити видобуток і розвідку поліметалевих руд у Західній Україні, інвестувавши у видобуток металу близько $140 млн, потерпає від рейдерських атак і шантажу.

Ще 2016 року Avellana Gold придбала підприємства «Карпатська рудна компанія» і «Західна геологорозвідувальна компанія», що володіють спеціальними дозволами на видобуток і розвідку поліметалевих руд у Мужіївському, Берегівському і Квасівському родовищах. 

З 2016 по 2019 роки компанія підготувала геологічні звіти, відцифрувала геологічну інформацію та геологічні дані, а також під керівництвом англійських геологів компанії WardellArmstrong розробила 3D-модель родовища та концепцію його розробки згідно з сучасними технологіями.

Починаючи з весни цього року офшорні компанії Gofer, Cengart Financial намагаються заволодіти активами інвестора. За декілька тижнів вони відновили компанію-банкрута ТОВ «Закарпатполіметали», яка 12 років перебувала у банкрутстві й не має жодного активу на балансі, та відправили її у санацію. За планом санації компанія хоче отримати ліцензію на активи, розташовані на території родовища.

Озброївшись цим планом, ділки вже здійснили декілька спроб рейдерських атак.

У чому суть проблеми. За даними юристів Avellana, відновлення «Закарпатполіметали» та створення «юридичної площини» для атаки на підприємство відбувалось за підтримки судді Господарського суду Закарпатської області Оксани Ремецькі та судді Верховного суду України Олега Васьковського, а також посадових осіб Міністерства економіки.

Наприклад, план санації, за інформацією джерел Mind, «Закарпатполіметали» було погоджено держсекретарем міністерства Олексієм Перевезенцевим. А накладання арешту на майно компанії, якого не існує, відбулося за рішенням судді Ремецькі. 

«За допомогою цієї порожньої санованої компанії – ТОВ «Закарпатполіметали» – «ручний» арбітражний керуючий Анна Кандаурова генерує судові позови, звертається із заявами про накладення арешту на неіснуюче майно, щоб заблокувати виробничу діяльність компанії AvellanaGold, стверджуючи, що новий інвестор Gofer буде інвестувати в банкрута ТОВ «Закарпатполіметали». На територію заводу вже декілька разів приїздили місцеві «тітушки», передаючи погрози співробітникам підприємства», – розповіли Mind у компанії.

Чому ми підозрюємо, що має місце «схематоз»? Спеціальний дозвіл на користування надрами колись належав ТОВ «Закарпатполіметали», однак ще 2008 року був анульований, а компанія відправлена у банкрутство. Відтоді не було жодних дій для його відновлення. ПрАТ «Карпатська рудна компанія» у 2012 році отримала новий спеціальний дозвіл за іншим номером та абсолютно іншим проектом робіт на користування надрами.

Схема затягування банкрутства – досить розповсюджена в Україні. Під час вивчення кейсів нам вдалося знайти ситуації, коли процедура банкрутства штучно затягувалася на термін від двох до семи років. У цей час компанія мала змогу продовжувати свою діяльність, а от кредитори не могли отримати доступ до її активів.

За практикою, рішення про введення процедури санації приймається на початковій стадії банкрутства, а не після того, як компанія знаходилася в процесі банкрутства понад 11 років. І не має жодних оборотних активів та економічної привабливості, як це сталося у справі про банкрутство ТОВ «Закарпатполіметали». Це все одно, що оживити людину, що вже 11 років як померла. А суть та мета схеми дуже проста – звичайне рейдерство.

При цьому питання про введення процедури санації ТОВ «Закарпатполіметали» постало в перший же день чергової відпустки судді, який вів справу про банкрутство майже 11 років. І справа про банкрутство цієї компанії дивним чином була передана іншій судді з аргументацією, що подальший розгляд справи попередній суддя продовжити не може, оскільки перебуває у черговій відпустці, що триває 23 календарних дні. Нібито всі попередні 11 років суддя, що розглядав справу, у відпустки не ходив.

А новопризначена суддя, прийнявши справу до свого розгляду, не лише ввела абсолютно безглузду та  економічно необґрунтовану процедуру санації підприємства, а і наклала на вже давно неіснуюче майно банкрута арешт, який був використаний як номінальна підстава для заволодіння активами реального інвестора ПрАТ «Карпатська рудна компанія» та блокування його виробничої діяльності.

Загалом рейдерські схеми в процедурах банкрутства – це для нашої країни звичайне явище. А головну роль тут відіграє саме корумпована судова система, яку використовують зловмисники, щоб прибрати до рук привабливі бізнес-проекти, що були створені на базі розпроданого майна банкрутів.

Потенційні підозрювані. Компанія Gofer Mining PLC, яка начебто є кредитором ТОВ «Закарпатполіметали», була зареєстрована 12 квітня 2019 року приблизно в один час з кількома пов'язаними компаніями – Gofer Energy PLC та Gofer Wealth PLC. Директорами Gofer Mining PLC є українець Олександр Маштепа та росіянин Сергій Колпіді. Їхній зв'язок також простежується у компанії Alexander Foundation, зареєстрованій в Англії 7 червня 2019 року, де обидва також значаться директорами. 

 Колпіді польські журналісти ідентифікували за паспортом як Сергія Гаврилова, що підтвердив екс-посол Польщі в Афінах Войтек Ламентович. Гаврилов є російським бізнесменом, пов’язаним із ФСБ, який у 1990-х роках був залучений до паливної промисловості у Польщіта виступав співвласником місцевого комерційного банку. У 1997 році Народний банк Польщі запідозрив його у відмиванні грошей, а Служба безпеки Польщі – у співпраці з російською розвідкою.

Він також пов’язаний зі скандалом навколо найбільшого державного нафтопереробного заводу Польщі – «Орлен». Офшорна компанія-посередник на ринку енергоносіїв Bagbud, якою володів Гаврилов, намагалася укласти з «Орлен» контракт вартістю $14 млрд на імпорт нафти з Росії. Це загрожувало  підприємству повною залежністю від постачальника нафти.

Про ще одну особу, на яку вказало наше джерело, Дмитра Зайцева, відомо, що 2014 року, перебуваючи на сході України, він перейшов на бік проросійських бойовиків і разом із польовим командиром Олександром Ходаковським у квітні 2014 року зареєстрував у Донецьку громадську організацію «Патріотичні сили Донбасу».

Дмитро Зайцев та Олександр Маштепа є фігурантами низки кримінальних справ щодо привласнення бізнесів та відмивання грошей, у тому числі із «шлейфом», що тягнеться з територій ЛНР/ДНР. Зайцева також внесено до інформаційної бази сайту «Миротворець».

Крім цього, згадані особи відомі захопленняму місті Києві ТЦ «Україна», 92,75% якого належить шведській компанії Quinn Holdings Sweden AB (угоду придбання об'єкту фінансував ірландський державний банк Irish Bank Resolution Corporation. – Mind), а також готелю «Братислава» та ще низки об’єктів.


СБУ і підозра в екоциді комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг»

Подія. Служба безпеки України в суботу, 20 липня 2019 року, провела обшуки на території гірничо-металургійного комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг» у Дніпропетровській області. Підстава – підозри в екоциді. За інформацією прес-служби комбінату, на яку посилаються Українські Новини, СБУ провело слідчі дії на машині безперервного лиття заготовок і вилучило копії документації. Також правоохоронцями було розпочато перевірку контролю іонізуючого випромінювання.

«Представники приватного промислового підприємства порушували норми екологічної безпеки, систематично не допускали на територію перевіряючих і перешкоджали виміру токсичності викидів», – додали в прес-службі СБУ.

У «АрселорМіттал» вважають все, що відбувається, необґрунтованим тиском. «Нещодавно нас, найбільшого іноземного інвестора в Україні, звинуватили в екоциді – знищенні рослинного і тваринного світу, отруєнні повітря і води, що призвело до екологічної катастрофи. І це незважаючи на те, що ми маємо всі дозвільні документи, пройшли всі екологічні перевірки, у тому числі позапланову в квітні цього року», – заявила прес-служба комбінату. При цьому в «АрселорМіттал Кривий Ріг» повідомили, що співробітники підприємства обговорили з представниками офісу президента план подальшого поліпшення навколишнього середовища.

У чому суть проблеми. Візит президента Володимира Зеленського і підняті в його ході теми не були експромтом. Розслідування ДБР зареєстроване 5 липня. 

Схематоз июля: экологи в Одесском порту, в Кривом Роге и борьба за золото Закарпатья

А візит президента до Кривого Рогу відбувся 12 липня. Глава держави говорив, у першу чергу, про «податки» (на землю. – Mind) і про «плани» («АрселорМіттал» має змонтувати машину безперервного лиття і закрити мартенівський цех. – Mind).

Раніше держава зобов'язала металургійний комбінат провести природоохоронні заходи: протягом 2016-2017 років вивести з експлуатації мартенівський цех, встановити фільтри, знизити викиди, змінити алгоритм поводження з відходами виробництва тощо. Однак чиновники і бізнесмени домовилися не поспішати. «Усі природоохоронні заходи, – заявила днями прес-служба «АрселорМіттал», – терміни виконання яких були перенесені для всіх підприємств гірничо-металургійного комплексу, обов'язково проходили процедуру узгодження і візування як мінімум на трьох рівнях: міста, області та міністерства екології і природних ресурсів».

Однак це було до президентських виборів. Тепер СБУ та Державна екологічна інспекція почали з новою силою цікавитися рівнем радіації, шкідливістю викидів і причинами, чому мартенівський цех досі не виведений з експлуатації.

Чому ми підозрюємо, що має місце «схематоз»? Згідно з даними аналітиків Скажи.ua, за всю історію існування реєстру судових рішень, а це близько 10 років, виявлено лише два випадки розслідування органами СБУ злочину за ст. 441 (екоцид). Обидва вони, згідно з даними ЗМІ і реєстру судових рішень, демонструють замовний характер кримінального переслідування, а також абсурдність і безперспективність зазначених кримінальних проваджень.

Перший випадок за кримінальним провадженням №22017000000000124 від 31.03.2017 виник відносно забудовників з передмість Києва, і за своїм масштабом і характером зовсім не відповідав гучному слову «екоцид». ЗМІ показали зв'язок між кримінальними переслідуваннями забудовників і будівельними інтересами сина колишнього генерал-лейтенанта СБУ Петра Лайшева. Не викликає сумнівів, що екоцид був включений у перелік інкримінованих статей для забезпечення підслідності СБУ.

Це підтверджує відсутність оголошених підозр з екологічних злочинів. Замість цього єдину підозру було оголошено за підробку документів. Абсурдність ситуації в тому, що склад злочину середньої тяжкості розслідує центральний апарат СБУ.

Другий випадок порушення кримінального провадження стосується тиску на керівництво і власників найбільших металургійних підприємств Запоріжжя та Дніпропетровщини. Виробництво №22016080000000062 було порушено 11.11.2016, а у 2017 і 2019 роках у межах цієї справи були проведені обшуки, виїмки і огляди на підприємствах: «Запоріжсталь», «Запоріжкокс», «Титаномагнієвий комбінат», «Мотор-Січ», «Дніпросталь», «ДТЕК Дніпроенерго».

Це виробництво було ініційовано за заявою громадської організації, підконтрольній колишньому голові СБУ Валентину Наливайченку, а його безперспективність підтверджується тим, що не було пред'явлено жодної підозри, суд відмовив у задоволенні цілого каскаду клопотань про проведення експертиз Мінекології.

Аналітики Скажи.ua, впевнені, що «екоцид, як кримінальний склад злочину, не має жодних перспектив у розслідуванні. Практика його застосування силовиками має репресивний характер для бізнесу. Замість цивілізованого контролю профільними наглядовими органами – проведення перевірок, винесення приписів і контроль за їх виконанням – СБУ безрезультатно застосовує кримінально-правовий інструментарій. З високою ймовірністю аналогічна ситуація склалася і відносно комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Фінансове підґрунтя. За даними джерел Mind, у останнього криворізького епізоду є ще один «бік медалі»: скандал щодо «екоциду» насправді виник із «дрібниці» і може бути пов’язаний із спробою Криворізької міської ради «реабілітуватися» у вищевказаному кримінальному провадженні. Ця «дрібниця» – виготовлений на замовлення Криворізької міської ради ще рік тому звіт з довгою назвою «Визначення хімічного складу та оцінка ступеня забруднення атмосферного повітря в місті Кривому Розі, ідентифікація та інвентаризація основних джерел викидів забруднюючих речовин ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», «ПІВДГЗК», у тому числі оцінка ризиків для довкілля та здоров'я населення» авторства маловідомого ТОВ «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ІНСТИТУТ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ», яке перемогло у тендері державну установу з різницею у 22 000 грн.

Схоже, міська влада одразу після візиту президента «згадала» про вказаний звіт і оперативно надала його СБУ для бодай якоїсь легалізації претензій стосовно забруднення навколишнього середовища і для того, аби продемонструвати відсутність у них «особливих відносин» з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Але цим може лише привернути увагу до того, чи не була ця закупівля насправді виводом коштів через сумнівне ТОВ, директор і бенефіціар якого проживає у гуртожитку. 

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло