Сім днів нафти й газу: нова реальність Суеца, Айкан проти Баффетта, американо-ізраїльська «енергодружба» і застряглі інновації саудитів

Сім днів нафти й газу: нова реальність Суеца, Айкан проти Баффетта, американо-ізраїльська «енергодружба» і застряглі інновації саудитів

Дайджест найважливіших і захоплюючих сюжетів у світовому нафтогазовому бізнесі й енергетиці за тиждень

Цей матеріал також доступний російською
Сім днів нафти й газу: нова реальність Суеца, Айкан проти Баффетта, американо-ізраїльська «енергодружба» і застряглі  інновації саудитів
Фото: Facebook @IsraeliPM / The White House / neom.com / DR

Як завжди, по понеділках Mind знайомить читачів із найзахоплюючими сюжетами, які хвилювали глобальну індустрію, пов'язану з виробництвом та торгівлею енергоресурсами.

Сьогодні у випуску:

Виклик – нові завдання для Суецького каналу

Конфлікт – «проксі-боротьба» навколо Anadarko Petroleum

Партнерство – США і Ізраїль об'єднують зусилля на енергоринку

Інтрига – динозаври-кіборги в Саудівській Аравії

Бонус – скільки заробляють американські міністри


Виклик тижня: нові завдання для Суецького каналу

Теза про те, що революційний розвиток американського сланцевого видобутку приніс радикальні зміни у світові торговельні потоки, вже навряд чи у когось викликає сумніви. Не залишився осторонь від таких перетворень і знаменитий Суецький канал в Єгипті, відкритий 150 років тому, щоб з'єднати Європу з іншими континентами.

Розташований на географічній межі Азії та Африки, він за свою історію не раз опинявся в центрі конфліктів через особливу геополітичну роль у транспортуванні різних товарів. Суецький канал у наші дні – це також місце перетину інтересів Росії та США, які розвивають через цей маршрут перевезення нафти, нафтопродуктів і зрідженого природного газу.

Інформагентство Hellenic Shipping News проаналізувало дані Управління енергетичної інформації США і адміністрації Суецького каналу, щоб розібратися, які тут намітилися тенденції в потоках основних енергоносіїв.

Дані відображають можливості не тільки Суецького каналу, що залучає торговців своєю унікальною безшлюзною конструкцією (вона забезпечує проходження танкерів без особливих перешкод і затримок у часі), але і розташованого поруч трубопроводу SUMED. Разом вони відіграють стратегічну роль у поставках значних обсягів енергоресурсів з країн Перської затоки в Європу та мають вирішальне значення в забезпеченні глобальної енергобезпеки.

У 2017 році Суецький канал забезпечив 9% морських поставок нафтопродуктів на світовий ринок і 8% поставок СПГ. Цей маршрут набуває все більшого значення для транспортування нафти і нафтопродуктів із США і Росії в пункти призначення в Азійському регіоні. Але у 2018 році намітилася також тенденція збільшення поставок в напрямку Європи і північноамериканського континенту. Основна причина цього – зростання експорту дизельного палива з низьким вмістом сірки з Саудівської Аравії.

Але потоки сирої нафти через Суецький канал до Європи минулого року скоротилися. Це сталося з декількох причин: через збільшення нафтового експорту США, що витіснив поставки країн Перської затоки; переорієнтації основних близькосхідних виробників на зростаючі ринки Азії через східні маршрути; розширення санкцій США проти Ірану, що обмежили його нафтову торгівлю.

Майже весь газовий транзит (98%) через Суецький канал – це поставки СПГ з Катару для європейського ринку. Але помітні зміни і в експорті Катару, який в останні роки все більше вантажів СПГ відправляє в Азію. На це вплинуло збільшення видобутку сланцевого газу в США, який продовжує змінювати глобальну ситуацію в торгівлі енергоносіями, але особливо сприяє загостренню конкуренції за СПГ на світовому ринку, перш за все – в Азії.


Конфлікт тижня: «проксі-боротьба» навколо Anadarko Petroleum

Проксі-війна – це не тільки збройний конфлікт на Донбасі. Американський Forbes відзначає її ознаки в нафтогазовому бізнесі. Видання пише про мільярдера Карла Айкана, який підозрює Уоррена Баффетта в «проксі-боротьбі» з акціонерами нафтогазової компанії Occidental. У центрі історії – скандальна угода з придбання Anadarko Petroleum, яка розробляє сланцеві проекти в чотирьох штатах США, видобуває нафту на Мексиканському шельфі та займається переробкою в Африці.

8 серпня акціонери Anadarko повинні схвалити її злиття з Occidental (далі – Oxy). Ціна питання – $55 млрд. Але Карл Айкан (володіє 4,4% акцій Oxy) не залишає спроб зірвати ці плани, вважаючи вартість Anadarko завищеною.

Два місяці тому він пішов до суду. На думку позивача, придбання Anadarko поставить стабільність фінансового стану Oxy під загрозу, якщо ціни на нафту знижуватимуться. У разі ж падіння нафтових котирувань до $45 за барель або нижче компанії доведеться скоротити дивіденди, впевнений Айкан, чий статок оцінюється в $17,5 млрд.

Судового позову йому здалося недостатньо. Forbes розповів, що минулого тижня Айкан написав гнівного листа акціонерам Oxy, в якому обрушився з атакою на гендиректора компанії Вікі Холлуб. Це вона наполягла на залученні від інвестфонду Berkshire Hathaway Уоррена Баффетта $10 млрд. Додаткові ресурси дозволили Oxy обійти під час торгів за Anadarko концерн Chevron (найбагатшу публічну нафтогазову компанію у світі) з пропозицією в $33 млрд.

У публікації Forbes 83-річний Айкан представлений «мільярдером-активістом-інвестором», який виступає проти злиття Oxy та Anadarko. Він підозрює, що Баффетт був у змові з Холлуб, яка допомогла йому наблизитися до «захоплення Anadarko», ігноруючи інтереси акціонерів. Такі дії автор статті назвав proxy fight – за аналогіжю з терміном з військової справи proxy war (проксі-війна, яку зацікавлена сторона провокує і веде опосередковано на чужій території, зусиллями інших людей та із залученням їхніх ресурсів, щоб досягти власних цілей).

Айкан продовжує наполягати, що придбання Anadarko – помилкове рішення. Ставка Холлуб, говорить він у своєму новому листі, «виявиться вкрай невигідною». Айкан незадоволений, що Холлуб та її команда «структурували угоду з Anadarko таким чином, щоб обмежити акціонерів у праві голосу». Інакше б вони проголосували проти злиття Anadarko і Oxy.

Холлуб у своїй відповіді зазначає, що пропозиція Айкана замінити чотирьох директорів у правлінні своїми кандидатами «не найкращим чином відповідає  інтересам компанії».

«Він не може нічого зробити, щоб зупинити злиття. Акціонери Anadarko проголосують за злиття з Oxy, і було б нерозумно відмовлятися від пропозиції в розмірі $30 млрд готівкою і $7,7 млрд акціями Oxy. Додайте до цього ще погашення близько $15 млрд боргів компанії, і загальна вартість операції складе $53 млрд. Якщо вона буде успішно закрита, генеральний директор Anadarko Аль Уокер вийде з золотим парашутом у $98 млн», – пише Forbes.


Партнерство тижня: США і Ізраїль об'єднують зусилля на енергоринку

Середземноморський регіон, і перш за все Ізраїль, залишаються ключовою точкою зарубіжних інтересів Вашингтона в енергетиці. Підтверджуючи відданість стратегічним цілям, минулого тижня там побував міністр енергетики США Рік Перрі. В Єрусалимі він провів переговори зі своїм ізраїльським колегою Ювалем Штайніцем, а потім вони разом відвідали газовий форум Східного Середземномор'я в Каїрі.

Цей сюжет дає наочне уявлення про те, яким може бути міждержавне партнерство в енергетиці, націлене на взаємну вигоду і захист стратегічних інтересів.

Серед основних тем, які цікавили Перрі та Штайніца, були проблеми кібербезпеки, обмін інформацією та навчання спеціалістів; підвищення прозорості та відкритості регіонального газового ринку для нарощування інвестицій; створення Енергетичного центру США – Ізраїль і фінансування енергетичної програми BIRD на суму в $16 млн.

«Останні десятиліття були присвячені зміцненню позицій в енергетиці регіону, а також впровадженню чистої енергії як ресурсу для розвитку промисловості та торгівлі. Крім того, за визнанням міністрів обох країн, енергетичні технології американських та ізраїльських фахівців сприяли розвитку миру і безпеки на Близькому Сході», – йдеться на сайті Департаменту енергетики США.

Це лише останні приклади того, як країни розвивають зв'язки в енергетиці. Вони відображають офіційну частину міністерських переговорів.

Про неформальний бік візиту Ріка Перрі в Ізраїль розповіло ієрусалимське видання ColLive, яке висвітлює діяльність місцевої релігійної громади.

Перш ніж розпочати розмови про бізнес і політику, американський чиновник побував біля Стіни Плачу. За традицією, він залишив серед її каменів записку, відвідав читання Тори в синагозі і екскурсію тунелях Західної Стіни. «...Тут було дивовижно. Я сподіваюся, що наше майбутнє буде таким же сильним, як і наша історія», – цитує ColLive Ріка Перрі.


Інтрига тижня: динозаври-кіборги в Саудівській Аравії

У 2017 році Саудівська Аравія оголосила, що побудує місто майбутнього Неом за $500 млрд. У місті, що розташовуватиметься на узбережжі Червоного моря поблизу кордону з Йорданією і Єгиптом, мали бути роботи, власне законодавство і енергопостачання, яке повністю забезпечуватиме енергія сонця і вітру. Передбачалося, що будівництво Неома допоможе диверсифікувати економіку країни, позбавивши її від нафтової залежності. Але пройшло півтора року, а новин про місто немає. Газета Wall Street Journal дізналася, в якому стані знаходиться проект.

Керувати проектом запросили Клауса Кляйнфельда, колишнього гендиректора Alcoa, а до цього – Siemens. Для будівництва міста найняли американських консультантів з Boston Consulting Group і McKinsey. У планах міста згадуються речі, яких ще зовсім не існує в широкому користуванні. Це літаючі таксі, штучні хмари, які зможуть викликати дощ, роботи-прибиральники, величезний штучний місяць, що світиться вночі, парк у стилі юрського періоду, де замість динозаврів будуть роботи. Також там мала бути величезна кількість мішленівських ресторанів. Передбачалося, що роботів у Неомі буде більше, ніж людей, і вони використовуватимуться в різних галузях – від охорони здоров'я до забезпечення безпеки.

Юридична фірма Latham & Watkins розробила для Неома судову систему. Судді звітуватимуть перед королем Саудівської Аравії та працюватимуть за шаріатом. При цьому люди, знайомі з планом, кажуть, що послаблення все ж будуть. Наприклад, алкоголь заборонений на території країни, але, швидше за все, у Неомі з ним проблем не буде.

Залишається незрозумілим, де Ер-Ріяд знайде гроші на такий грандіозний проект. «Будівництво Неома потребує коштів, яких у Саудівської Аравії немає», – пише WSJ. Країна нещодавно зіткнулася з дефіцитом бюджету, а кронпринц Мухаммед бен Салман Аль Сауд недавно пообіцяв вкласти $45 млрд до фонду японської корпорації Softbank. До того ж королівство вже витратило на інші проекти частину грошей, відкладених на створення суперміста.

Проблеми в створенні футуристичного міста Неом виникли восени минулого року. Наслідний принц Саудівської Аравії Мухаммед бен Салман швидко усвідомив, що скандал через вбивство журналіста Джамаля Хашогджі загрожує його амбіційним планам модернізувати консервативне королівство з допомогою іноземних інвесторів, писала газета Financial Times.

Щоб компенсувати цю невдачу, принц Мухаммед пообіцяв бізнесменам, що зустрічалися з ним, набагато більше інвестувати в традиційну економіку, хоча головною своєю метою він ставив позбавлення країни від нафтозалежності. «Саудівська Аравія повернеться до того, що перевірено часом, до основ», – вважає Штеффен Хертог з Лондонської школи економіки.


Бонус

Forbes зазирнув у гаманці чиновників з уряду Дональда Трампа і оцінив їхні статки.

Хочете стабільну роботу? Не йдіть у кабінет Трампа. За 2,5 року він змінив 12 міністрів із 23 на їхніх постах в уряді. У нинішньому складі виявилося 17 мільйонерів, 1 мільярдер і 2 сентимільйонери (centimillionaires – цим маловідомим терміном заведено називати тих, чиє багатство становить від $100 млн до $2 млрд, а їхній бізнес будується на кшталт «сімейного офісу»).

Статки усіх міністрів Трампа Forbes оцінив у $3,2 млрд – це трохи більше, ніж у самого американського президента.

На 1-му місці рейтингу – міністр освіти Бетсі Девос та її $2 млрд.

Вона народилася в багатій родині й вийшла заміж за спадкоємця мільярдного статку. Її портфель активів включає нерухомість у Мічигані та на Багамах, акції різних компаній, зокрема SpaceX Ілона Маска. «Свою удачу вона ділить з чоловіком і чотирма дорослими дітьми», – пише Forbes.

Міністр енергетики Рік Перрі – на 16-му місці зі статком у $3 млн.

Колишній губернатор Техасу опинився в нафтогазовій індустрії після того, як пішов з посади у 2015 році. Він зайняв місце в раді директорів компаній Sunoco Logistics і Energy Transfer Partners (займається реалізацією спірного трубопроводу Dakota Access Pipeline). Отримавши портфель у кабінеті Трампа, Перрі пішов з бізнесу, щоб уникнути конфлікту інтересів. Він все ще повинен погасити понад $50 000 студентської позики 2002 року, яка, ймовірно, пов'язана з освітою одного з двох його дітей.

Закриває рейтинг держсекретар Майк Помпео – $800 000.

Коли колишній гендиректор нафтової компанії Exxon Рекс Тіллерсон залишив адміністрацію, Трамп знайшов йому заміну в особі Майка Помпео, найціннішим активом якого на сьогодні є федеральна пенсія в розмірі $350 000. Це результат п'ятирічної служби в армії, шести років у Конгресі і двох років в адміністрації Трампа. У квітні 2017 року Помпео і його дружина Сьюзан продали будинок у штаті Канзас за $726 000.

Telegram-канал автора: ROTHSCHILD QUEST: ENERGY TRENDS

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті