«Тепліше, ще тепліше»: що нового в газовому діалозі між Україною та РФ

«Тепліше, ще тепліше»: що нового в газовому діалозі між Україною та РФ

І якими є варіанти подальшого розвитку подій

Цей матеріал також доступний російською
«Тепліше, ще тепліше»: що нового в газовому діалозі між Україною та РФ
Під час перемовин у Брюселі
Фото: Департамент з комунікацій НАК «Нафтогаз України»

Консультації щодо перспектив українсько-російського співробітництва по газу, які відбулися минулого четверга в Брюсселі, не стали проривом у врегулюванні назрілих міждержавних проблем – це було передбачувано. Але сам факт зустрічі та конструктивний характер, який відзначили всі причетні сторони після її завершення, підтвердив залежність настроїв у «газовому» діалозі від ситуації, що розвивається між Києвом і Москвою на вищому політичному рівні.

Прагнення президента України Володимира Зеленського врегулювати конфлікт із Росією створює необхідний фон і для перезавантаження газового співробітництва між країнами. Телефонні контакти українського лідера з президентом Росії Владіміром Путіним, інформація про які відкрито позиціонується в офіційних повідомленнях обох сторін, – важливий додатковий фактор, який підтверджує взаємну зацікавленість у публічному діалозі.

Це означає, що й результат майбутніх домовленостей щодо умов транзиту російського газу через Україну на європейський ринок можуть враховувати політичну складову, а не лише ринкові обставини. Дивуватися тут нема чому. Торгівля газом на пострадянському просторі, як і в інших країнах з обмеженою ринковою конкуренцією, залишається специфічним «бізнесом президентів», який визначає стійкість їхньої влади, національної безпеки і благополуччя виборців.

Позитивною обставиною, що підсилює позицію України на перемовинах, стала участь у процесі галузевого міністра Олексія Оржеля, який в уряді Олексія Гончарука курирує паливно-енергетичний комплекс.

Оржелю Кабмін делегував повноваження очолювати українську делегацію на зустрічах щодо газу з Росією і Єврокомісією. Таким чином, було відновлено ​​вертикаль влади в міждержавному переговорному процесі, порушену за часів президента Петра Порошенка і прем'єра Володимира Гройсмана через внутрішньополітичні конфлікти, коли Міненерго було фактично відсторонено від управління нафтогазовою галуззю.

Хто в чому зацікавлений?

Чим ближче термін закінчення чинного транзитного контракту, тим дедалі очевиднішим стає прагнення України й Росії вийти з політичного «газового» піке. Цей взаємний інтерес тримається на декількох базових пріоритетах.

Для України важливо зберегти щорічні доходи за надання послуг «Газпрому» з транспортування газу. У популярних дискусіях часто згадується сума близько $3 млрд. Але насправді вона не може слугувати орієнтиром, оскільки заснована на старих транзитних умовах. Тоді як нову формулу тарифоутворення на прокачку російського газу ще не визначено, як і не відомі інші значущі нюанси, здатні вплинути на розрахунки (наприклад, гарантовані щорічні обсяги транзиту і строк дії нових домовленостей).

Росія у свою чергу без українського транзиту ризикує втратити позиції на європейському ринку, де посилилася боротьба за споживачів, конкуренція між постачальниками мережевого газу та СПГ, а також постійно розширюється географія власників палива, зацікавлених у торгівлі з Європою.

За таких обставин, коли ключові інтереси протиборчих сторін перетинаються, на цьому етапі виглядає логічним винести за межі транзитних переговорів питання про перспективи газопроводів, які будує «Газпром» в обхід України, і врегулювання рішень Стокгольмського арбітражу, раніше прийнятих на користь «Нафтогазу» в його суперечках із «Газпромом». Саме так вчинив прем'єр Олексій Гончарук, визначаючи повноваження Олексія Оржеля як керівника української делегації на перемовинах, що пройшли в Брюсселі.

Хто з чим прийшов?

Українська сторона підготувала до цієї зустрічі проект нормативної бази щодо ГТС, який відповідає європейським нормам. «Консультації пройшли дуже конструктивно, сторони чують одна одну. Європейська сторона співпрацюватиме й підтримуватиме Україну в частині необхідних дій для сертифікації оператора ГТС, російська сторона підтвердила, що вона готова працювати за європейськими правилами», – поділився враженнями Олексій Оржель.

Його російський візаві Олександр Новак також позитивно оцінив минулу зустріч. «Ми побачили зацікавленість українських колег у продовженні роботи з 1 січня... Упевнений, що ми знайдемо всі рішення, щоби постачання газу з 1 січня не переривалися», – зазначив він.

Більше подробиць озвучив голова правління «Газпрому» Олексій Міллер. «Одне з найважливіших питань, яке сьогодні обговорювалося, це питання правове – за яким правом може бути укладений новий контракт на транзит. Але є ймовірність, що до початку наступного року Україна не встигне створити незалежного сертифікованого газотранспортного оператора й перейти на новий формат роботи. І ми говорили про те, що в цьому разі розглядається план «Б» – продовження чинного контракту на певний короткий проміжок часу», – повідомив він.

Втім, у Києві налаштовані оперативно врегулювати всі питання, пов'язані з роботою незалежного оператора ГТС. Для цього, за словами Олексія Оржеля, «Україна має намір рухатися максимально активно», щоби підписати договір, який «повністю відповідає європейським нормам». Хоча він також не виключає ризику, що транзитний договір не укладуть.

Зменшити напругу може згода України на відновлення прямих закупівель газу в «Газпрому». Такий контракт треба обговорювати на перемовинах щодо транзиту, вважає Олексій Міллер. Тому що обидва питання взаємопов'язані, вони впливають на технічні умови експлуатації як української, так і російської ГТС.

Сьогодні Олексій Оржель повідомив, що Україна зацікавлена ​​повернутися до прямого співробітництва з «Газпромом», але винятково на конкурентних умовах, щоб газ на український ринок могли постачати й інші трейдери. «Це питання майбутніх консультацій», – зазначив він.

Обсяги транзиту і тривалість контракту також обговорюватимуть під час наступного раунду переговорів, що запланований у жовтні. «Сторони провели аналіз відкритих питань, за якими в цей час немає єдиної позиції, і погодилися продовжити переговори в жовтні», – уточнили в «Нафтогазі».

І з чим пішов?

Важливим нюансом є те, що європейські правила експлуатації ГТС і надання послуг із транзиту передбачають проведення аукціонів на доступ до газопровідних потужностей, а не укладення довгострокового контракту. Про найкращий сценарій з узгодженням транзитних умов на 10 років та обов'язковими обсягами прокачування говорили раніше в Єврокомісії. Також цей варіант підтримали в «Нафтогазі».

Незважаючи на протиріччя з «Газпромом» щодо цього питання, брюссельська зустріч показала безсумнівне поліпшення ситуації – перемовини про нові умови газової співпраці Києва й Москви перейшли в практичну площину. Хоча їх учасники не демонструють повної впевненості у врегулюванні всіх спірних умов до кінця 2019 року, створені вагомі передумови для того, щоб новий транзитний договір було укладено і поставки російського газу в Європу через Україну не зупинилися, а продовжилися наступного року. Термін дії нової угоди – це вже вторинний фактор, який згодом може змінюватися й уточнюватися.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті