Операція «реприватизація»: чому на «АрселорМіттал Кривий Ріг» вчащають силовики

Операція «реприватизація»: чому на «АрселорМіттал Кривий Ріг» вчащають силовики

І що чекає в майбутньому найпотужніший меткомбінат України

Цей матеріал також доступний російською
Операція «реприватизація»: чому на «АрселорМіттал Кривий Ріг» вчащають силовики
Фото: прес-служба компанії
Цей матеріал був спеціально підготовлений для учасників Mind Club. Якщо хочете отримувати якісну аналітику та матеріали раніше, підписатися можна тут.

3 вересня на гірничо-металургійний комбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг» (АМКР) наскочила перевірка. Співробітники Служби безпеки України та представники Державної інспекції ядерного регулювання провели спеціальні виміри та виявили на підприємстві підвищений радіаційний фон. Протокол складали до ранку наступного дня. Весь цей час цех, де проводилися вимірювання, не працював.

За минулі два місяці – це вже третій візит СБУ на криворізький меткомбінат. Перевірки силовиків – не єдина проблема АМКР. Останні чотири роки для українського активу сталевого магната Лакшмі Міттала виявилися нелегкими часами. Mind з'ясовував, що відбувається з найбільшим металургійним комбінатом країни.

З чого почалася «чорна смуга»?

Падіння курсу гривні мало відіграти на руку експортноорієнтованому АМКР, але обернути девальвацію на свою користь на комбінаті не зуміли. Спочатку у 2014 році підприємство втратило російський ринок, куди щомісяця відправляло до 60 000 тонн продукції. А через півтора року, у зв’язку з окупацією частини території на Донбасі, позбулося доступу до українського вугілля і частково – коксу та вапняку. За словами гендиректора АМКР Парамжита Калона, у 2015 році до 75% сировини довелося імпортувати, і це нівелювало позитивний ефект, що його комбінат отримав від девальвації.

До 2017 року підприємство зуміло переорієнтуватися на близькосхідні ринки, а також ринки Західної і Північної Африки. Але вже у 2018-му довелося конкурувати на них з дешевшим товаром з Туреччини та Китаю – металурги цих країн після введення загороджувальних мит у США і квот у ЄС перенаправили свою продукцію на африканський континент. Усе це, кажуть в АМКР, відбилося на продажах: за 2018 рік комбінат продав 4,5 млн тонн металопродукції, що на 17% менше, ніж роком раніше.

Додали підприємству турбот і внутрішні негаразди: у 2018-му в одному з цехів обвалився дах. Через це декілька тижнів ділянка працювала в обмеженому режимі; потім, вимагаючи підвищення зарплат, страйкували робітники; далі виникли складнощі з введенням у експлуатацію нового обладнання, сталася аварія на доменній печі.

17 липня 2019 року СБУ порушила кримінальну справу стосовно АМКР за ст. 441 КК України – «екоцид». А через кілька днів перевіряльники зупинили введення в експлуатацію нової машини безперервного лиття заготовок. Повернутися до налагодження обладнання на комбінаті змогли лише за три тижні. Збитки через простій на підприємстві оцінили в $1 млн.

Операція «реприватизація»: чому на «АрселорМітал Кривий Ріг» вчащають силовики

Проблеми виробництва і збуту ускладнилися негараздами в логістиці. Ще наприкінці 2016 року «Укрзалізниця» звільнила начальника і декількох співробітників Мелітопольського локомотивного депо – найважливішого для АМКР підприємства. Воно відповідає за ремонт тяги та її своєчасну поставку в Дніпропетровському регіоні. Відтоді відносини між АМКР і перевізником стали погіршуватися: Парамжит Калон звинуватив представників УЗ у сприянні корупції, а на залізниці почали постійно наводити меткомбінат як приклад невигідного співробітництва: і вагони затримують, і багатомільйонних збитків завдають.

У серпні цього року інформаційний резонанс навколо АМКР актуалізувався – президент України Володимир Зеленський розкритикував комбінат за «невиконання екологічної програми», а бізнесмен Ігор Коломойський, який має вплив на президента, заявив в інтерв'ю, що йому надходила пропозиція від керівництва АМКР купити меткомбінат, і водночас висловив думку, що підприємство потрібно повертати в держвласність.

Хто і навіщо вирішив «пригадати старе»?

Заяви Ігоря Коломойського можна було б не брати до уваги, якби не нюанс: АМКР, тоді коли він ще називався «Криворіжсталь», опинявся в епіцентрі скандалу, пов'язаного з реприватизацією. У 2004 році «Криворіжсталь» у держави купив консорціум «Інвестиційний металургійний союз» (ІМС) Віктора Пінчука та Ріната Ахметова. У 2005 році ФДМ забрав підприємство у бізнесменів і виставив на конкурс, на якому меткомбінат придбав Лакшмі Міттал.

У ІМС вирішили судитися, дійшли до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Перші приватні власники комбінату намагалися оскаржити рішення уряду про повернення «Криворіжсталі» в держвласність і домагалися компенсації 10 млрд євро збитків, яких зазнали через реприватизацію.

Влітку минулого року ЄСПЛ у компенсації збитку ІМС відмовив, вважаючи, що права консорціуму не були порушені. Але в ІМС озвучили іншу версію: «Це рішення підтверджує, що ми діяли в рамках закону і були незаконно позбавлені власності при реприватизації «Криворіжсталі». Наразі ми аналізуємо юридичні наслідки цього рішення ЄСПЛ і наші додаткові процесуальні можливості після його винесення», – йшлося в повідомленні консорціуму, поширеному ЗМІ.

Mind не вдалося зв'язатися з представниками консорціуму – телефони компанії не обслуговуються.

Чи є зв'язок між історією з судовим рішенням і безпосередньо перевірками СБУ?

У АМКР говорять про тиск на підприємство, але не називають ані версій, ані конкретних прізвищ.

Джерела Mind вважають, що інтереси старих власників і нинішні перевірки СБУ – не пов’язані між собою історії. За інформацією співрозмовників видання, причиною перевірок міг стати конфлікт між гендиректором підприємства Парамжитом Калоном і Георгієм Козенком, колишнім керівником «АрселорМіттал Берислав» (підрозділ АМКР, що відповідає за видобуток вапняку). Останній у своєму бізнесі пов'язаний з Олександром Завітневичем, народним депутатом від партії «Слуга народу» і головою Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Хто виявиться в плюсі?

Каскад неприємностей АМКР може бути вигідний бізнесменам, зацікавленим у купівлі цього комбінату: цього року Лакшмі Мітталу належить закрити одну з найдорожчих для нього угод – його концерн спільно з Nippon Steel купує індійську Essar Steel за $5,7 млрд, і ще мільярд знадобиться, аби погасити борги підприємства. А перше півріччя 2019 року ArcelorMittal закінчив з чистим збитком у $33 млн.

Перспективи на найближчий рік у концерну, чиї заводи в сукупності виплавляють близько 6% світового обсягу сталі, не надто оптимістичні – у WorldSteel Association на 2019 рік прогнозують зростання споживання сталі в межах 1,3% зі зростанням близько 1% у 2020 році. Днями Bloomberg, посилаючись на людей, знайомих із ситуацією в Arcelor Mittal, опублікував новину про те, що концерн вивчає можливість продажу частини своїх активів. Щоправда, поки йдеться про залізорудні підприємства в Канаді та Бразилії.

Але до списку претендентів на продаж може потрапити й український завод. АМКР зараз не має для концерну такої ж цінності, як 15 років тому – у 2005 році Лакшмі Міттал купував «Криворіжсталь», розраховуючи, що комбінат продаватиме більшу частину продукції до країн СНД і Євросоюзу. Але з 2014 року найбільший ринок – Росія – для АМКР закритий, а ЄС постійно посилює бар'єри на шляху української металопродукції. Змагатися з китайськими і турецькими металургами на інших ринках українському заводу складно – витрати на логістику знижують конкурентну здатність продукції.

Кого з українських бізнесменів може зацікавити АМКР?

«АМКР може бути цікавий усім українським бізнесменам, знайомим з бізнесом у ГМК. Це інтегроване підприємство, з виробництвом повного циклу: у нього і своя руда, і металургійне виробництво. З точки зору входу на металургійний ринок – меткомбінат ідеальний», – говорить Дмитро Хорошун, аналітик Concorde Capital.

Практично всі великі промисловці України мали відношення до ГМК. Але цікавість безпосередньо до АМКР відверто виявляли лише представники групи «Інтерпайп» і СКМ.

У Ігоря Коломойського також є інтереси в ГМК – його група «Приват» на партнерських з «Метінвестом» засадах керує Криворізьким залізорудним комбінатом (КЗРК) – найбільшим підприємством в Україні з видобутку руди підземним способом. 15 років тому українські металурги розглядали КЗРК як підприємство, «що йде в комплекті» з АМКР.

Але найкраще придбання АМКР лягає в традиційну концепцію бізнесу СКМ – підприємства групи прагнуть нарощувати максимальну частку на своїх ринках. Зараз заводи, підконтрольні «Метінвесту», виплавляють трохи більше половини сталі, що виготовляється в країні, і в сукупності добувають близько 60% руди.

У нинішню бізнес-імперію Віктора Пінчука АМКР не дуже вписується: продукція заводу «Інтерпайп-Сталь» практично вся використовується всередині самої «Інтерйпап»: підприємства групи виробляють труби і колеса для залізничного транспорту.

Побічно це підтверджує і структура власників в ІМС – першого приватного інвестора «Криворіжсталі». За даними YouControl, кінцевими бенефіціарами ІМС є Рінат Ахметов, а також Борис і Світлана Колесникови, співвласники кондитерського виробничого об'єднання «Конті». Віктор Пінчук виступає одним із засновників ІМС, але як бенефіціар вже не значиться. За інформацією Mind, він вийшов зі складу співзасновників консорціуму у вересні 2018 року – через декілька місяців після рішення ЄСПЛ щодо «Криворіжсталі».

Як далі розвиватиметься ситуація?

Співрозмовники Mind переконані, що реприватизації чи «віджиму» підприємства не станеться – занадто впливовий і відомий сам ArcelorMittal і його власник. Але нинішня ситуація навколо АМКР може підштовхнути Міттала до рішення продати комбінат або стати більш договороздатним.

Наприклад, минулого року «Метінвест» і ArcelorMittal конкурували за закордонний актив: обидві компанії прагнули купити меткомбінат Ilva в Італії. Підприємство тоді дісталося Мітталу. На противагу купівлі італійського заводу, відповідно до вимог антимонопольного законодавства ЄС, ArcelorMittal мав продати п'ять інших своїх заводів у Європі, на три з них також претендував «Метінвест». Але в підсумку Лакшмі Міттал продав заводи своєму співвітчизнику, промисловому магнату Сандживу Гупті, власнику корпорації Liberty House.

Інтерес українських металургів до активів у ЄС зрозумілий – це дозволить закріпитися на європейських ринках. Поки ж продавати туди продукцію українським метзаводам важко – Євросоюз посилено захищає свої ринки від іноземців. Цього року Європейська комісія встановила квоти на 26 категорій сталевої продукції, включаючи 14 її видів з України. Імпорт, який перевищує квоту, обклали митом у 25%.

Третім варіантом розвитку подій може стати співпраця – АМКР вирішить налагодити партнерство з більш вправною у логістиці компанією. Наприклад, Дніпровський металургійний комбінат групи почав щільно співпрацювати з «Метінвестом» після того, як позбувся поставок коксу з «Алчевськкоксу», що залишився на території «ЛНР». Навесні 2017 року на ДМК оголосили про зупинку виробництва, а влітку туди прийшов Олександр Підкоритов, перевірений часом менеджер зі структури «Метінвесту», а сама група стала партнером ДМК – постачає сировину і допомагає продавати продукцію.

Які больові точки залишаються?

На АМКР вміють самостійно вирішувати проблему з сировиною – більшу її частину постачають з підприємств ArcelorMittal. Крім того, у концерну є власний флот, що значною мірою полегшує міжнародну логістику. А ось перевезення всередині України ускладнені багатьма чинниками. Наприклад, АМКР не вистачає власних перевантажувальних потужностей у морських портах – через свою стивідорну компанію «Нікмет Термінал» у Миколаївському МТП підприємство перевантажує трохи менше половини продукції, решту – на державних потужностях Миколаївського та Одеського МТП.

Також АМКР бракує вантажних вагонів – власний парк може перевозити до 15% продукції комбінату. Решту рухомого складу АМКР бере в УЗ і приватних операторів, найбільший серед яких – компанія «Лемтранс», що належить групі СКМ. У ній заводом законтрактовані 500 вагонів.

Чи великі збитки у сфері ГМК через проблеми з логістикою?

Компанія Ferrexpo через затримки вагонів втрачає понад мільйон доларів на рік. Вона – залізорудна компанія, а ArcelorMittal, якщо не зможе вивезти продукцію, буде змушена призупиняти виробництво на меткомбінаті. Наприклад, доменні печі потрібно переводити на «тихий хід». «А запуск кожної на повну потужність коштуватиме $8–10 млн», – зазначає Дмитро Хорошун.

З усіх бізнес-груп на вантажну інфраструктуру більше за інших впливає СКМ. Наприклад, главу Адміністрації морських портів (АМПУ) – Райвіса Вецкаганса – називають ставлеником групи; лояльним до її інтересів вважають і менеджмент залізниці. Крім цього, СКМ є найбільшим вантажовідправником в Україні. Наприклад, шляхами  УЗ підприємства групи транспортують близько 90 млн тонн продукції на рік – це приблизно 30% усього вантажопотоку залізниці.

Ігор Коломойський тепер теж має елементи впливу на інфраструктуру – щоправда, він наразі скоріше політичний. Однак, з огляду на оперативність представників групи «Приват», можна з великою впевненістю спрогнозувати, що цей «недолік» – тимчасовий.

Як діє АМКР?

Поки що менеджмент підприємства обрав стратегію захисту. Через тиждень після третього візиту СБУ меткомбінат анонсував на 10 жовтня проведення позачергового засідання акціонерів, де планується обговорити питання виплати дивідендів – це майже 11 млрд грн. Востаннє АМКР виплачував дивіденди у 2007 році.

Також на заводі почали посилювати власну логістичну незалежність. Цього літа комбінат відкрив два великі склади для металопродукції – у Дніпрі та Одесі. Обидва майданчики розташовані поруч із залізницею.

За останні півтора року АМКР удвічі збільшив парк своїх вагонів і активізував роботи з модернізації локомотивів. У 2017 році комбінат спільно з найбільшою стивідорною компанією ТІС відкрив склад для блакитної арматури в МТП «Южний».

Наскільки успішно можна захищати актив, не маючи політичного лобі всередині країни?

Лакшмі Мітталу поки що це вдається. У 2010 році, коли Генпрокуратура подала на АМКР позов за невиконання інвестзобов'язань і перед Мітталом замайоріла перспектива втратити актив, індійський мільярдер зустрічався з президентом України Віктором Януковичем. Позов тоді відкликали, а про саме підприємство забули на декілька років.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті