Ірак у вогні протестів: понад сотню вбитих, більш ніж 6000 постраждалих

Ірак у вогні протестів: понад сотню вбитих, більш ніж 6000 постраждалих

Проти сформованого рік тому хисткого уряду Аділя Абдул-Махді повстала молодь, «позбавлена майбутнього»

Цей матеріал також доступний російською
Ірак у вогні протестів: понад сотню вбитих, більш ніж 6000 постраждалих
Фото: aljazeera.com

Ірак стрясає політичний землетрус. З 1 жовтня в Багдаді та південних «шиїтських» регіонах країни спалахують запеклі антиурядові протести, в яких, за офіційними даними, постраждало понад 6000 людей.

Шокуючу статистику оприлюднив представник міністерства внутрішніх справ Іраку, генерал Саад Маан, який виступив у неділю, 6 жовтня, у ефірі державного телеканалу. За його даними, за шість днів протестів було вбито 96 демонстрантів і вісім представників силових структур. 6107 осіб отримали тілесні ушкодження, у тому числі понад 1200 силовиків. Було підпалено 51 урядову будівлю і вісім штаб-квартир політичних партій.

За твердженням Саада Маана, майже всі загиблі померли від вогнепальних кульових поранень. При цьому поліція і армія, за його словами, намагалася захищати демонстрантів, а вбивали людей диверсанти і неідентифіковані снайпери.

Кровопролитні протести стали для Іраку найсерйознішим випробуванням після того, як країна у 2017 році відвоювала свої території у бойовиків Ісламської держави. Вуличний хаос виник у критичний час для шиїтського уряду, який опинився між молотом і ковадлом у конфлікті США і Ірану, що тільки дужчає. Ірак знаходиться в союзі з обома цими державами і розміщує на своїй території тисячі американських солдатів, а також потужні проіранські воєнізовані формування.

Через що розгорілися протести

Іскрою, що розпалила полум'я вуличних заворушень, стала тривожна політична подія – звільнення у вересні головного героя війни з ІДІЛ генерал-лейтенанта Абдула-Вахаба аль-Сааді, який здобув перемоги у важких битвах за Мосул і Фаллуджу, з поста командувача іракськими контртерористичними службами. Йому була запропонована офісна робота в міністерстві оборони, але бойовий офіцер від неї відмовився, повідомивши, що вважатиме за краще відправитися у в'язницю за непокору наказу прем'єр-міністра.

Репутація Аль-Сааді – шиїта, не пов'язаного з жодною політичною партією, – забезпечила йому загальну симпатію. Після його звільнення в іракських соцмережах поширилися заклики підтримати незалежного генерала, якого корумпована шиїтська політична еліта усуває за непідкупність і відмову йти на повідку в Ірану.

Перша антиурядова демонстрація відбулася 1 жовтня на площі Тахрір у центрі Багдада. Крім гасел на підтримку Аль-Сааді учасники цього протесту висловлювали невдоволення корупцією, безробіттям, а також тим, що через два роки після оголошеної перемоги над ІДІЛ населення Іраку продовжує страждати від хронічних відключень електрики в 50-градусну спеку і від перебоїв у забезпеченні питною водою.

Ірак займає 12-те місце в списку найкорумпованіших країн, за версією Transparency International. Володіючи четвертими за величиною нафтовими родовищами, Багдад не може побороти бідність і соціальну нерівність. Близько 25 млн осіб із 40-мільйонного населення Іраку проживають менше ніж на $6 на день. Кожен четвертий житель країни у віці до 25 років не може знайти роботу, і серед молодих громадян Іраку, які зазнають труднощів, поширена думка, що загрузла в кумівстві та корупції політична еліта вкрала у них майбутнє.

«У Багдаді протестують переважно юнаки, які стверджують, що ростуть без майбутнього. Народжені в період вторгнення США в Ірак, вони в дитинстві страждали від труднощів війни, а в дорослому житті виявилися відрізані від ринку праці, на якому хороші робочі місця не можна отримати без політичних зв'язків», – пояснює видання The Washington Post.

Як розвивалися протести

Із самого початку протестів 1 жовтня служби безпеки Іраку, за твердженням опозиціонерів, відповіли «надмірною силою», застосувавши проти демонстрантів на площі Тахрір водомети, сльозогінний газ і гумові кулі. При цьому досі неясно, які силові підрозділи були задіяні для розгону людей і хто давав їм вказівки. Деякі загони намагалися стримувати мітингувальників м'яко, а інші застосовували особливу жорстокість, убивши близько десятка протестантів.

Криза продовжилася в середу, 2 жовтня, незважаючи на те, що влада для стримування вуличних заворушень ввела комендантську годину в Багдаді, відключила соцмережі та мобільні месенджери. Це не спрацювало, бо протести вже почалися в семи інших містах на півдні Іраку. Особливо жорстокі зіткнення відбулися в 500-тисячному місті Ен-Насирія, де, за даними видання Rudaw, демонстрантів розганяли, зокрема, члени проіранського воєнізованого угрупування «Хорасанська бригада», стріляючи по людях розривними кулями.

До ранку 3 жовтня кількість убитих, за офіційними даними, досягла 19, і в цей день прем'єр-міністр Аділь Абдул-Махді зробив першу заяву, повідомивши в телеефірі, що розуміє розчарування громадян, але «чарівного вирішення проблем Іраку не існує». Протестанти у свою чергу пообіцяли залишатися на вулицях, ігноруючи комендантську годину, і помститися за загиблих.

П'ятниця, 4 жовтня, стала найбільш кровопролитним і поворотним днем. Спочатку на підтримку демонстрантів висловився духовний лідер шиїтів аятолла Саїд аль-Сістані. А до полудня впливовий шиїтський політик Муктада аль-Садр, який очолює найбільший опозиційний блок в парламенті Іраку, закликав уряд піти у відставку і призначити нові вибори. До нього приєднався колишній прем'єр-міністр Хайдер Аль-Абаді.

Увечері 5 жовтня прем'єр-міністр провів екстраординарну нараду кабінету міністрів, після якого анонсував план з 17 соціальних реформ, покликаний задовольнити вимоги демонстрантів і погасити хвилювання на вулицях. Однак насильство продовжилося. У неділю, 6 жовтня, сотні протестуючих знову зібралися в Садр-Сіті, передмісті Багдада, і рушили проривати кордон безпеки на шляху до центру столиці. Проти них знову було застосовано вогнепальну зброю, внаслідок чого восьмеро людей загинуло і 17 отримали поранення.

План реформ

Запропонований демонстрантам план з 17 соціальних реформ масштабний. Він включає передання малозабезпеченим сім'ям 17 000 земельних ділянок у провінції Басра і будівництво 100 000 державних квартир для бідних. Для 150 000 безробітних іракців, у яких не виходить працевлаштуватися, держава організовує тримісячні освітні програми і виплатить стипендії в розмірі $147 на місяць. Згідно з планом, успішним кандидатам буде надано нові робочі місця або видані позики для створення малих чи середніх підприємств.

Усім загиблим – і демонстрантам, і силовикам – уряд запропонував надати статус «мучеників», який забезпечить їхні сім'ї соціальними бонусами і вагомою фінансовою компенсацією. Міністерство охорони здоров'я також пообіцяло в повному обсязі сплатити вартість реабілітації всім постраждалим під час розгону антиурядових протестів.

Експерти сумніваються, що план прем'єр-міністра за всієї його об'ємності здатний заспокоїти протести – демонстранти занадто розлючені насильством, обіцянки нинішнього уряду викликають мало довіри, і до того ж до табору прихильників розгону парламенту приєдналися впливові політичні та релігійні лідери.

Позиція Аділя Абдул-Махді хитка. Його називають політичним хамелеоном через часту зміну партій різного спрямування. Рік тому він був обраний прем'єром, будучи для кількох парламентських сил компромісним кандидатом, що обіцяв реформи, але мало чого зумів домогтися в роздробленому політичному середовищі Іраку.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті