«Держава в смартфоні»: які держпослуги українці вже зараз можуть отримувати онлайн

«Держава має стати сервісом, а не лячним монстром. Допомагати одним швидко отримувати послуги, а іншим – чесно виконувати свою роботу. Наш перший крок – створення diia.gov.ua, онлайн-сервісу державних послуг, де все швидко, чітко і зрозуміло. Тут можна отримати послугу там і тоді, коли потрібно, і більше не перейматися, що відвідування держустанови з’їсть увесь день і нерви» – так Міністерство цифрової трансформації рекламує запуск сайту й однойменного застосунку «Дія» («Держава і я»).

Навіщо відомство вкладає донорські гроші в запуск цього сервісу, якщо «єдине вікно» для отримання е-держпослуг давно існує? Чому міністерство розповідає про «цифровий рай» у майбутньому часі, якщо минулими роками Держагентство з питань електронного уряду вже перевело понад 130 таких послуг в онлайн? На ці та інші питання шукав відповіді Mind.

Якими держпослугами українці вже можуть користуватися онлайн? Зараз у «єдиному вікні» – на урядовому порталі kmu.gov.ua доступна 131 е-послуга. Громадяни через інтернет можуть оформляти допомогу при народженні дитини, «Муніципальну няню» (щомісячну компенсацію відшкодування вартості послуг з догляду за дитиною до трьох років), житлові субсидії, пенсії, отримувати довідки про несудимість, виписки про земельну ділянку, користуватися електронним кабінетом водія, перевіряти телефони за IMEI у базі даних викрадених гаджетів тощо.

Бізнес може отримувати довідки з реєстру платників ПДВ, про відсутність заборгованості по податках, інформацію з реєстру прав, ліцензії на послуги автоперевезень, відправляти звіти в ДФС і Пенсійний фонд, реєструвати ФОП, перевіряти документи про освіту кандидатів на вакансії компаній тощо.

Для зручності на порталі послуги структуровані за категоріями. Також можна їх шукати за алфавітом.

Як отримати ці е-послуги? Досить просто. На сторінці кожної послуги є її детальний опис, дані про вартість, відповідальний орган і кнопка «Оформити довідку»/«Подати заяву»/«Отримати ліцензію онлайн» тощо.

Для оформлення заяв на деякі послуги потрібна електронна ідентифікація: ЕЦП, BankID або MobileID.

Яка вартість? Більшість послуг – реєстрація ТОВ, ФОП і РРО, виписки з реєстрів, перевірка інформації, оформлення соцдопомоги тощо – надаються безкоштовно.

Плату стягують за отримання різних ліцензій, викопіювань із Держземкадастру, замовлення індивідуального номерного знака для авто в МВС.

Які послуги користуються найбільшим попитом? На це питання Mind у Мінцифрі вже майже місяць (з 8 жовтня) відповісти не можуть, посилаючись на складність аналізу великого обсягу інформації.

Рік тому Держагентство з питань електронного уряду повідомляло, що найзатребуванішими були:

• довідки про несудимість (їх отримали 130 000 українців);
• допомога при народженні дитини (оформили 33 000 сімей);
• реєстрація ФОП (20 000 підприємців).

Що зміниться після запуску порталу «Дія»? Раніше міністр цифрової трансформації Михайло Федоров анонсував запуск цього порталу до кінця листопада. Протягом п'яти років міністерство має намір перевести в онлайн близько 2000 (100%) послуг.

Нещодавно на facebook-сторінці «Дія» з'явилося повідомлення, що на старті портал надаватиме лише декілька послуг.

За яким принципом вони відбираються для запуску на новому майданчику? Чи будуть до кінця осені всі е-послуги перенесені з порталу КМУ у застосунок і на сайт «Дія»? Скільки нових онлайн-послуг міністерство має намір запустити до нового року, протягом 2020 року? На новому майданчику з'явиться кабінет громадянина. А для бізнесу буде окремий кабінет? Яка вартість створення «Дії»? Які міжнародні організації фінансують проєкт? Для перенесення 100% держпослуг в онлайн усім держорганам потрібно підключитися до системи обміну даними «Трембіта»? Зараз з нею інтегровані лише сім відомств? Скільки ще повинні? Чим вони пояснюють свою «оперативність»? Коли «Трембіта» зможе повноцінно запрацювати?

Ці та інші питання Mind у Мінцифрі періодично обіцяли прокоментувати протягом останнього місяця. А нещодавно порадували: «На жаль, на цьому етапі ми готові відповісти далеко не на всі ваші запитання». На які готові – теж невідомо. Видання не отримало відповіді на жодне запитання.

Судячи з активності в соцмережах, зараз Мінцифра зайнята більш важливими речами. На facebook-сторінці «Дія» періодично з'являються опитування.

Користувачі дипломатично пояснюють, що багато з цих послуг вже є в онлайні, і запитують, навіщо винаходити велосипед. Відповіді вони, як і ЗМІ, не отримують.

Імовірно, відповідь потрібно шукати в іншій «площині». Наприкінці серпня приватні агентства Fedoriv і Spiilka Design Buro виграли тендер Фонду Східна Європа в межах програми EGAP на розробку бренду й порталу «Дія». За даними ЗМІ, проєкт оцінюється в декілька сотень тисяч доларів.

Чи будуть ліквідовані зайві довідки? Україна вже котрий рік переймає естонський досвід у запуску цифрової держави. У цій балтійській країні діє зручний принцип: держава має право запитувати дані у громадянина та бізнесу лише один раз. Якщо в подальшому будь-якому з відомств будуть потрібні довідки про несудимість, реєстрації місця проживання, склад сім'ї тощо – воно вимагає їх не від громадянина/компанії, а бере відомості із системи обміну даними X-Road (український аналог – «Трембіта»). Судячи з опитувань Мінцифри, наша країна поки не збирається реалізовувати цей принцип.