Усе в одному місці: які амбіційні цілі Федоров поставив перед «Мінцифрою»

Mind продовжує публікувати авторські думки в рубриці Nota Bene. Цей формат передбачає дещо більше емоційне забарвлення і допускає дещо більше суб'єктивізму, що, втім, компенсується глибиною експертизи автора в цьому питанні.

Сьогодні Євгенія Підгайна, журналіст відділу «Технології» Mind, розмірковує про те, яке враження справила презентація новоствореного міністерства цифрової трансформації, і чи є підстави для тривоги за якість комунікації громадян із державою.

«Найгучніша презентація цієї осені», – так реклама у Facebook заманювала користувачів зареєструватися й отримати ексклюзивну можливість побачити, як широкому загалу буде презентовано концепцію нового Міністерства цифрової трансформації. Шоу, на якому збиралися – але передумали – бути присутніми президент Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Олексій Гончарук, вийшло дійсно таким, що запам'ятовується. Але, на жаль, не тим, чого очікували глядачі.

Підкорення космосу

«Чекайте на лист із посиланням на пряму трансляцію. Починаємо рівно о 16:00 27 вересня», – повідомили зареєстрованих користувачів. Майже не обманули: посилання на трансляцію надійшло вчасно. А ось сама презентація почалася з запізненням. Глядачі довгий час милувалися заставкою з новоязом «през», «ента», «ція» і слухали репліки: «Ти спиш, чи що», «Давай, вже час починати» тощо.

Найгучніша презентація осені почалася з «якісної» трансляції – із темного залу і промови спікера парламенту Дмитра Разумкова. Спікер привітав усіх з днем ​​народження нового міністерства.

«Винуватець торжества» – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, у минулому – голова digital-напрямку передвиборчої кампанії Володимира Зеленського, підкреслив: у залі зібралися ключові люди – представники аутсорсингових IT-компаній, влади і «найбільш діджитальних ЗМІ». Які видання та за якими критеріями потрапили до списку обраних – залишилося загадкою, камера у залі «знайшла» лише двох журналістів.

Далі за програмою міністр мав розповісти про цілі та KPI нового відомства. Але, мабуть, вирішив не перевантажувати аудиторію наповненням цих складних трьох літер. Кому в цифрову епоху цікаві чіткі показники і терміни виконання? Тому Михайло Федоров одразу перейшов до проблем і цілей, змішавши все на купу.

«Ми провели велике дослідження: опитали 90 000 людей на тему «Що таке цифрова держава?». Нам розповіли, що держава – це стрес. Дійшли висновку: треба прибрати чиновників з процесу. Наша мета – зробити найавтоматизованішу державу в світі. Наступна проблема, яку озвучили люди, – незрозуміло, як користуватися послугами. Ми вирішили розробити єдиний портал, щоб усі послуги були в одному місці», – зазначив Федоров.

Пізніше з'ясувалося, що так міністр анонсував запуск сайту й однойменного застосунку «Дія» («Держава і я»), де можна буде отримувати онлайн-послуги від держави. Портал має стартувати наприкінці осені, сподівається міністр.

«Третя проблема – мене турбує проблема ідентифікації. Ми переходимо до технології SmartID. Сподіваємося, до нового року з'явиться ця функція, і ми підключимо 10 млн українців. Також підтримуємо BankID і MobileID», – розповів Федоров.

Далі стало ще цікавіше. Четверта проблема, яку виявило міністерство, за результатами опитування простих українців, – складна оргструктура, яка не дозволяла запускати цифрові реформи. Mind щиро захоплюється респондентами, які вказали на цей «біль» і описали, як він заважав їм жити. «На рівні держави у нас не було структури, яка могла б діджиталізувати державу. Ми побудували цю структуру! Ми створили комітет ВР з питань цифрової трансформації. Це історичний момент (раніше в парламенті був комітет з іншою назвою, що виконує ті самі функції. – Mind). І створили міністерство», – описав шлях розв’язання проблеми Михайло Федоров.

І, о диво, згадав про KPI: «Один з KPI для регіональних ЦНАП – щотижневий відсоток відкритих ФОП, завдяки цьому відсотку можна буде дивитися, чи продуктивно працює структура».

Впоравшись із проблемами, міністр познайомив аудиторію з новою командою і знову повернувся до опису цілей. «Запустити 100 публічних послуг для громадян і бізнесу в цифровому вигляді (на сайті plan.diia.gov.ua ця мета описана дещо інакше і зрозуміліше: 100% держпослуг доступні онлайн. – Mind), приєднати 100% населених пунктів до нормального мобільного зв'язку та інтернету, навчити 6 млн українців базовим діджитал-навичкам, збільшити частку ІТ у ВВП країни до 10% (зараз, за ​​різними оцінками, вона складає від 3 до 7%)», – перераховував Федоров. Відповідь на питання, коли будуть виконані ці амбітні цілі, знайшлася на тому ж сайті: до 2022 року. Як – іще одна загадка.

«Зараз у нас в роботі понад 90 проєктів. Хочу коротко пробігтися по кожному з них», – повідомив Михайло Федоров. Після цих слів Дмитро Разумков з благальним виразом обличчя подивився на стелю, а решта аудиторії почала шукати державу в своєму смартфоні.

Але тривога виявилася передчасною – міністр лише коротко розповів про декілька проєктів: «Перший: створення кабінету громадянина, щоб кожен міг побачити, що про вас знає держава, отримати потрібну послугу. Другий: цифрові водійські права і студентський квиток. Тому що PayPass – це дуже зручно (як пов'язані безконтактна оплата зі студентським квитком – ще одна загадка. – Mind). Третій: еМалятко. З одною формою отримуєте відразу всі необхідні послуги при народженні дитини. Четвертий: електронна резиденція. Це про те, як іноземцям почати бізнес в Україні, перебуваючи за кордоном», – перерахував Федоров. Не уточнивши, що міністерство просто копіює естонський досвід. І не пояснивши, яка сила може змусити іноземців заплатити за отримання E-Residency, щоб потім користуватися «найпрогресивнішою» загальною системою оподаткування в Україні.

Найкраща держава у світі

Втім, як з'ясувалося пізніше, це була найцікавіша частина презентації. Далі власник Fedoriv Marketing Agency Андрій Федорів і його колеги потішили глядачів детальним описом того, як вони створюють цифровий бренд держави і UI/UX дизайн.

Власник найбільш високооплачуваного в Україні агентства одразу уточнив, що його послуги оплачує не держава, а міжнародні донори. Далі прочитав дуже пізнавальну – для студентів-маркетологів першого курсу – лекцію про силу бренду і важливість сервісу, почавши з XIX століття.

«У сучасному світі держава – це сервіс, а не апарат насильства. Ми всі живемо для того, щоб людина відчувала себе пронизливо щасливою. Наша головна роль – бути адвокатами споживача. Ми хочемо зробити кращий у світі сервіс. Ми не хочемо бути в ролі копіювальників (про Естонію теж делікатно змовчав. – Mind). Ми хочемо створити кращу державу в світі. Можливо, на це піде кілька місяців або кілька років. Але це велика мета», – сипав гучними гаслами Андрій Федорів.

Накреслення і шрифти

На цій високій ноті можна було б зупинитися. Але на сцену вийшов бренд-лідер Fedoriv Marketing Agency Валентин Панюта. Щоб глядачі остаточно не занудьгували, спікер спочатку алегорично повторив те, що розповідали Михайло і Андрій Федорови (ні, вони не родичі, так співпало).

Потім Панюта використав хитрий план, як відволікти присутніх від їхніх смартфонів. Включив відео, в якому описувалися шрифти та кольори майбутнього бренду. Тих, кого не вбили строкаті картинки, вирішив добити детальним поясненням того, як створювалися накреслення, шрифти, підбиралися колірна гамма. «Якщо працюємо з еМалятко – будемо працювати з рожевим кольором», – описував спікер концепт, напевно, прогнозуючи народження в Україні лише дівчаток.

Далі дизайн-директор, співзасновник spiilka design büro Володимир Смирнов прибив аудиторію описом суміщення принципів дизайну – інженерії та естетики, а також інтерфейсу майбутнього порталу diia.gov.ua: «У підвалі ми розмістимо всі посилання, щоб сайт першим показувався у видачі». Ті, хто сидів у перших рядах, –  члени Кабміну і ВР – захоплено слухали. Разумков одночасно встиг вивчити складну конструкцію стелі та своє взуття.

Утім, у цій каші, вибачте, потоці інформації для маркетологів, дизайнерів і невпізнаних ЦА можна було вловити важливе. Розробники створюють зрозумілий і зручний для пересічних користувачів сайт. На ньому легко можна буде знайти перелік цифрових послуг і отримати їх онлайн.

«Ми відкриті до співпраці»

Після перегляду цього шоу залишилося чимало запитань про стратегію і тактику нового міністерства. Mind ризикне відповісти лише на одне: чому було обрано закритий «режим» комунікації з більшістю ЗМІ. За останній місяць члени молодої урядової команди вже неодноразово встигали стати героями курйозних ситуацій.

Наприклад, після зустрічі представників Кабміну з топами експортної IT-індустрії журналісти запитали у Михайла Федорова про подальшу долю законопроєкту №1086 (базового для телеком-галузі документа, в якому були спірні норми про реєстрацію SIM-карт за паспортами, реєстр IMEI тощо). У відповідь почули: «еМалятко – це класна ідея...». До слова, тоді цифровий міністр пообіцяв заглибитися в тему, дізнатися, що таке IMEI тощо, а також запросити ЗМІ на презентацію концепції, де він зможе відповісти на всі питання.

На тій самій зустрічі Олексій Гончарук запевняв, що уряд докладає максимум зусиль для підтримки IT-індустрії і захищає її від свавілля силовиків. Усе б пройшло майже без проблем. Але модератори ризикнули пограти в демократію і надали право присутнім у залі поставити кілька запитань. «Дуже приємно було почути від Олексія про підтримку індустрії. Ще приємніше – про те, що тепер нас може обшукувати лише НАБУ. Уже обшукує. Другий день», – розповів директор SAP Ukraine Максим Матяш.

«Мені дуже шкода», – парирував наш європейський прем'єр. І запропонував Матяшу зібрати докази порушень співробітниками НАБУ, передати документи «хлопцям у залі». «Якщо вважаєте, що дії незаконні, ми звернемо на них увагу відповідних чиновників», – уточнив Гончарук. Пізніше з'ясувалося, що SAP Ukraine навіть не була фігурантом кримінального провадження, але ця «дрібничка» не завадила НАБУ на кілька днів паралізувати роботу компанії.

Такі прикрі казуси останнім часом відбуваються не лише у спілкуванні з цифровою індустрією. Днями перший заступник голови МОЗ Андрій Семиволос просто накивав п’ятами з прес-конференції, не дослухавши незручне запитання журналіста.

Також нещодавно в мережі з'явилися декілька відео, на яких Володимир Зеленський і Андрій Богдан рятуються від настирливих ЗМІ завдяки бійцівським навичкам прес-секретаря президента Юлії Мендель. На одному відео тендітна дівчина силою таранить журналіста «Схем», не даючи йому поставити питання Зеленському. На другому – намагається відібрати мікрофон у співробітника того ж ЗМІ, захищаючи Богдана. До речі, журналісти програми «Схеми» стали персонами нон грата в ОПУ після того, як випустили розслідування «Андрій Богдан. «Незаслужене» звання та грамота від Азарова в розпал Євромайдану».

Уникнути цих та подібних курйозів можна різними способами. Наприклад, підвищити рівень компетенції. Але, мабуть, поки це – непосильне завдання. Тому зараз обрано «позицію страуса».