Сім днів нафти й газу: вугільний демарш Трампа, дебати проти фрекінгу, російський СПГ для Штатів і «реінкарнація» дирижаблів у боротьбі з вуглецевим слідом

Сім днів нафти й газу: вугільний демарш Трампа, дебати проти фрекінгу, російський СПГ для Штатів і «реінкарнація» дирижаблів у боротьбі з вуглецевим слідом

Дайджест найважливіших і захопливих сюжетів у світовому нафтогазовому бізнесі й енергетиці за тиждень

Цей матеріал також доступний російською
Сім днів нафти й газу: вугільний демарш Трампа, дебати проти фрекінгу, російський СПГ для Штатів і «реінкарнація» дирижаблів у боротьбі з вуглецевим слідом
Фото: murrayenergycorp.com, flickr.com/U.S. Customs and Border Protection photo by Glenn Fawcett, facebook.com/pg/EviationAircraft, cyprus-mail.com

Як завжди, по понеділках Mind знайомить читачів з найбільш захопливими сюжетами, які хвилюють глобальну індустрію, пов'язану з виробництвом та торгівлею енергоресурсами.

Сьогодні у випуску:

Виклик – Білий дім проти законів енергоринку

Конфлікт – президентські перегони в США і майбутнє нафтогазу

Партнерство – США закуповує російський скраплений газ

Інтрига – екологічна альтернатива літакам

Бонус – Кіпр перевірить «золоті паспорти»


Виклик тижня: Білий дім проти законів енергоринку

Murray Energy, найбільша приватна вугільна компанія в США, оголосила про банкрутство, незважаючи на спроби Дональда Трампа надавати підтримку вугільній галузі. Адміністративні методи виявилися безсилими перед реальним ринком, де постійно зростає попит на поновлювані джерела енергії – і вони стають доступніші за ціною для споживачів.

Власник Murray Energy та її беззмінний CEO Роберт Мюррей говорить в інтерв'ю CNN Business, що Дональд Трамп обіцяв йому врятувати американську вугільну галузь, знову зробити її величною і прибутковою. Тому на виборах 2016 року Мюррей активно підтримав майбутнього президента, повіривши в можливість порятунку свого бізнесу. Але дива не сталося. Навіть прямолінійні дії адміністрації Трампа не змогли зупинити крах вугільної промисловості.

Енергетичний перехід набирає обертів попри активні спроби американської влади зупинити цей процес. У III кварталі 2019-го споживання вугілля в США впало на 28% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Чиновники за підтримки Трампа виношували плани створення стратегічного резерву вугільної та атомної генерації, щоб забезпечити національну безпеку в енергетичній сфері. Але тепер заперечення американським президентом кліматичних проблем завдає йому втрат більших, ніж очікуваний раніше виграш. Частка американців, що сприймають зміну клімату як «надзвичайно важливу, особисту проблему», з моменту його обрання президентом зросла з 48 до 72%.

«Трамп провалився – все просто. У його адміністрації були ключі від вугільного королівства, і вони не могли його врятувати», – говорить Том Санзілло, директор Інституту економіки енергетики та фінансового аналізу.

Чи призведе це до втрати Трампом голосів серед своїх виборців і, зокрема, серед тих, хто зайнятий у вугільній галузі? У цьому впевненості немає. «Працівники вугільної галузі реалістично оцінюють майбутнє, але хочуть почути від влади конкретні плани щодо створення нових робочих місць після закриття шахт», – пише The New York Times.


Конфлікт тижня: президентські перегони в США і майбутнє нафтогазу

У розпал президентської виборчої кампанії в США посилюється протистояння нафтогазових компаній і республіканців з «зеленим крилом» демократів, які хочуть заборонити фрекінг (гідророзрив пласта) при видобутку вуглеводнів.

Дві найбільші американські нафтові корпорації – ExxonMobil і Chevron – вперше публічно розкритикували наміри провідних кандидатів у президенти від Демократичної партії – Елізабет Уоррен і Берні Сандерса – обмежити видобуток викопного палива. У заяві компаній йдеться, що в разі заборони фрекінгу вони будуть змушені перевести прибуток від видобутку в інші країни і підвищити ціни для споживачів, одночасно відмовившись від дій, спрямованих на скорочення викидів парникових газів і заходів для зниження попиту на нафту.

Але хто б не переміг наступного року, йому буде важко покласти край фрекінгу. Президентські повноваження із введення заборони поширюються лише на федеральні землі, але не стосуються окремих штатів. Більш широке обмеження повинно бути підтримано в конгресі.

«Будь-які спроби заборонити видобуток корисних копалин або обмежити пропозицію не приведуть до зниження попиту. Однак це обмежить економічну вигоду США і вплине на вартість нафти і газу в усьому світі», – заявив Ніл Хансен, віце-президент ExxonMobil зі зв'язків з інвесторами.

Елізабет Уоррен і Берні Сандерс, лідери президентських перегонів від демократів, не лише прагнуть скоротити залежність США від викопного палива. Вони також хочуть, аби «Вашингтон більше не підкорявся корпоративним інтересам».

Обидва кандидати розуміють вразливість нафтових корпорацій. «П'ять років тому вони ще видобували порівняно мало нафти і могли б, ймовірно, навіть виграти від заборони фрекінгу, якби він призвів до зростання цін на нафту. Але тепер фрекінг відіграє ключову роль у нарощуванні їхнього прибутку», – зазначає Bloomberg.

Британські компанії, на відміну від американських, вже починають підраховувати збитки від заборони на використання методів гідророзриву пласта при видобутку вуглеводнів. Минулого тижня уряд Великобританії запровадив мораторій на фрекінг, поки вчені не нададуть «переконливі докази» його безпечності для екології.


Партнерство тижня: США вимушено закуповують російський скраплений газ

Пуерто-Ріко – залежна від США держава зі статусом «неінкорпорованої організованої території». Наприкінці жовтня корабель Catalunya Spirit під іспанським прапором доправив сюди партію скрапленого природного газу (СПГ) з російського півострова Ямал. Минулої зими російський СПГ прибув до американського міста Бостон на тлі різкого зростання попиту на газ через холоди. Потім цей прецедент повторювався ще декілька разів. Як так вийшло, що Сполучені Штати Америки, один з найбільших виробників й експортерів СПГ, закуповують газ у свого геополітичного суперника?

Відповідь на це питання публікує у своєму блозі Інститут Катона (аналітичний центр, що займається дослідженнями у сфері державної політики).

Розгадка – в Акті Джонса (Jones Act), ухваленому майже століття тому – в 1920 році. Цей правовий документ свідчить, що судна, які перевозять вантажі між штатами, повинні бути побудовані в США, належати власникові з США, ходити під прапором США і мати команду з громадян США. Але з більш ніж 500 перевізників СПГ у світі жоден не відповідає цим вимогам.

Тому США можуть відправляти танкери з СПГ у такі віддалені країни, як Індія або Японія, але не у власні порти. Побудувати в США одне подібне судно майже вчетверо, або на $0,5 млрд, дорожче, ніж придбати готове у Південної Кореї. До того ж у США немає досвіду – американські верфі не будували танкери вже майже 40 років. А дорогий американський екіпаж ще більше знижує привабливість перевізника, відповідного Акту Джонса, вказує Інститут Катона на кричущу неефективність застарілого документу, який призводить до того, що нетто-експортер природного газу не може забезпечити їм частину країни, а коровам доводиться літати.


Інтрига тижня: екологічна альтернатива літакам

На частку вуглецевих викидів при авіаперевезеннях припадає понад 2% глобальних викидів. Здається, що небагато. Але якби це була країна, то з такою часткою вона потрапила б до першої десятки світових «забруднювачів». Всесвітній економічний форум публікує можливі інженерні рішення, здатні переломити таку ситуацію. Деякі ідеї запозичені із забутих розробок і у самої природи.

Вакуумні поїзди, електролітаки і забуті дирижаблі – все це завдяки розвитку технологій може стати в наші дні екологічно безпечною альтернативою літакам.

Сучасні інноваційні розробки дозволяють створювати більш швидкі та безпечні дирижаблі для перевезення вантажів на великі відстані. Дирижаблі мають величезну перевагу в тому, що їхня експлуатація не вимагає створення складної інфраструктури, а в недалекій перспективі вони можуть стати кліматично нейтральним повітряним транспортом.

Ще один майже забутий варіант – екраноплан – повітряне судно радянської епохи, призначене для тривалого пересування на рівні трохи вище водної поверхні. Енергоспоживання екраноплана приблизно вдвічі менше, ніж у гвинтових літаків. Екраноплан радянського виробництва класу «Лунь» мав дальність 2000 км і потенційну швидкість 550 км/год. Інвестори побачили перспективу в такому альтернативному транспорті з низькою витратою палива. Стартап Sea Wolf Express планує вже у 2019 році запустити комерційний маршрут «Екраноплан» між Гельсінкі і Таллінном.


Бонус: Кіпр перевірить «золоті паспорти»

Неприємний сюрприз для громадян України, які отримали кіпрське інвестиційне громадянство: влада острова розпочинає велику перевірку всіх, хто купив «золоті паспорти» до 2018 року.

Серед аудиторів – компанія Kroll, добре відома українським олігархам і політикам. Наприклад, її назва фігурувала в розслідуванні обставин укладання прем'єр-міністром Юлією Тимошенко контрактів 2009 року між «Нафтогазом» і «Газпромом». Ця ж компанія залучалася і до історії з українським ПриватБанком – у розпал приватизації фінустанови Kroll відповідала за аудит фінансового стану банку.

Дякувати за особливу увагу кіпрських властей до паспортів, виданих іноземцям в обмін на інвестиції, треба камбоджійському прем'єр-міністру Хун Сену: в середині жовтня агентство Reuters з'ясувало, що його поплічники та родичі використовували незаконно виведені з Камбоджі гроші для купівлі громадянства Кіпру.

Новина викликала на острові скандал, і уряд залучив три міжнародні юридичні компанії для аудиту програми інвестиційного громадянства: Sterling Diligence, Kroll і S-RM Intelligence and Risk. Вони стануть до роботи у грудні. Перевірка має виявити, чи є серед тих, хто отримав кіпрське громадянство, особи, обвинувачені в злочинах, або такі, що знаходяться під європейськими санкціями.

Глава МВС Кіпру Константінос Петрідіс зазначив, що випадки відкликання паспортів після перевірок вже були. «Буде проведено додатковий внутрішній аудит з метою вивчення процесу натуралізації до 2018 року, тобто до застосування суворіших критеріїв», – заявив він.

Telegram-канал автора: ROTHSCHILD QUEST: ENERGY TRENDS

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті