СЕО «Microsoft Україна»: «У регіоні з 24 країн ви для нас – найдинамічніший за доходами ринок»

Експериментальний перехід на чотириденний робочий тиждень співробітників Microsoft Japan збільшив їхню продуктивність майже на 40%, а самій компанії вдалося знизити споживання електроенергії на 23%. Чи збирається український офіс Microsoft застосовувати цей досвід? Які KPI поставлено перед новим топом? Чи планує корпорація відкрити в Україні R&D та/або виробництво? Про це та багато іншого на зустрічі з журналістами розповіли новий СЕО «Microsoft Україна» Ян Пітер де Йонг і CMO Microsoft у регіоні Євгенія Чернецька. Mind вибрав найцікавіші факти і цитати.

Про переїзд з Праги до Києва

Ян Пітер де Йонг вже 9 місяців живе в Україні. «У Києві чудові люди, церкви та їжа», – поділився він першими враженнями. До переходу в Microsoft він 4,5 роки обіймав в IBM посаду Business Development Exec/Deal Maker по Центральній і Східній Європі. Працював у празькому офісі IBM. Сім'я залишилася в Празі: діти ще вчаться в школі.

Про те, чому ризикнув змінити IBM на Microsoft

«IBM – гарна компанія. Але вона інша», – віджартувався спікер. Два роки тому майбутній колега Яна Пітера де Йонга розповів йому про цифрову трансформацію Microsoft. «Мене «підкупили» нова стратегія корпорації, чіткий план дій, можливість його реалізації, фокусування на досягненні результату клієнтом, розробки, які змінять майбутнє, орієнтація на результат тощо. Після дев'яти місяців роботи в компанії можу сказати: це не гучні слова. Зміни дійсно відбулися», – вважає він.

Як об'єднуються ліс, пустеля, цифрова трансформація і Microsoft? Це питання спікер поставив журналістам, намагаючись пояснити суть цих змін. Виявляється, вся справа в даних. Штучний інтелект, машинне навчання допомагають зберігати ліс, скоротити споживання водних ресурсів і в цілому допомогти кожному жителю планети припинити руйнувати її.

Про те, чим займається офіс в Україні

«Microsoft Україна» створена в 2003 році. «Є стереотип, що український офіс – лише маркетингове представництво. Насправді, в Києві працюють фахівці різних вертикалей і напрямків, у тому числі й розробники», – пояснили журналістам під час екскурсії офісом.

За словами Євгенії Чернецької, ключові завдання співробітників – просування хмарних технологій і в цілому цифрової трансформації, освіта різних індустрій і фахівців, пояснення можливостей, які надають хмари. В Україні компанія продає свої продукти через В2В і роздріб. Хоча основний акцент робить на корпоративний сегмент.

Український офіс заточений на зростання партнерської мережі. «Зараз у нас близько 1000 компаній-партнерів з індустріальною або продуктовою експертизою. Це не лише IT-компанії, а й велика консалтингова четвірка, мобільні оператори, «Метінвест» тощо», – пояснила СМО компанії.

А піратство, за її словами, український офіс вже практично не відстежує. «Його частка знижується, тому що зростає хмарний ринок», – пояснила Євгенія Чернецька.

У київському офісі працює 70 співробітників. У 2015 році їх було 130. «Хтось переїхав до інших країн, хтось змінив професійний профіль. Ви, напевно, чули про реструктуризацію компанії. Це глобальна стратегія зі зміни штату», – так дипломатично пояснили журналістам скорочення вітчизняного офісу.

Про динаміку обороту «Microsoft Україна»

Четвертий фінансовий квартал 2019 року глобальна корпорація Microsoft завершила з виручкою $33,7 млрд (зростання на 12% порівняно з аналогічним періодом минулого фінансового року). Чистий прибуток сягнув $13,2 млрд, збільшившись на 49%.

Яку частку цього пирога становлять доходи українського офісу? На це питання СЕО «Microsoft Україна» відповісти не готовий. «Ми – публічна компанія. Будь-які неформальні, неструктуровані комунікації можуть вплинути на котирування акцій. Це політика корпорації. Ми не розкриваємо локальних показників не лише в Україні, а по всіх країнах», – пояснив Ян Пітер де Йонг.

Про KPI нового СЕО

Останніми роками підвищення доходів корпорації в світі драйвили хмарні технології. На них робить ставку і український офіс. «Мій головний KPI – зростання хмарних продуктів: Azure, Office 365 і Dynamics», – говорить Ян Пітер де Йонг. Він розраховує, що в найближчі кілька років доходи від цих продуктів щорічно зростатимуть на 50%. «У регіоні з 24 країн (країни Середньої Азії, Балтії, колишньої Югославії) Україна – найбільший ринок з точки зору приросту хмарних продуктів. У нашому портфелі частка cloud – вже вища 50%. Ми зацікавлені, щоб наші клієнти якомога більше використовували хмари», – пояснив СЕО.

Зараз найбільша частка – у Office 365. Добре ростуть доходи від Azure. Замикає трійку Dynamics. Конкретні цифри офіс не озвучує, поки немає локального дослідження ринку хмарних технологій.

Про частки приватного і держсекторів в українському портфелі корпорації

За словами Євгенії Чернецької, зараз близько 80% клієнтів компанії по всіх продуктах – приватний бізнес. «В інших країнах частка держсектора – набагато більша. Основні причини: в Україні немає законодавчого поля і правової зрілості».

Тим часом, на думку Яна Пітера де Йонга, в нашій країні у держави є висока мотивація трансформуватися. «Однак важливо застосувати комплексний підхід. Якщо ж уряд запускатиме лише точкові проекти і програми в різних сферах, не впорядкувавши роботу з даними, навряд чи можна розраховувати на успіх», – вважає спікер. І наводить приклад балтійських країн, де є комплексна стратегія і законодавча база з можливістю гібридного використання хмар.

СЕО «Microsoft Україна» планує зустрічі з урядом. Поки ж, за його словами, простіше домовитися з великим приватним бізнесом. Наприклад, IoT-рішення корпорації вже використовують «Кернел» і МХП для «розумного» зрошення полів.

Про виробництво та R&D в Україні

Влітку ЗМІ повідомляли, що корпорація Microsoft замислюється про перенесення виробництва з Китаю. Чи розглядається Україна як потенційний майданчик? «У вашій країні висококваліфіковані люди. Потенційно можна було б перенести. Але на даний момент таких планів немає. Фокус українського офісу – на діджитал-трансформації українських клієнтів», – зазначив Ян Пітер де Йонг.

Євгенія Чернецька уточнила, що для серйозних інвестицій з боку Microsoft необхідне стабільне правове поле, реформована судова система в країні: «Ми зобов'язані гарантувати безпеку нашим клієнтам».

R&D також поки не мають наміру відкривати. Основний центр розробки зосереджений у США. В Європі у Microsoft R&D є лише в Сербії, Естонії та Чехії. До слова, там працює багато українських фахівців.

Про M&A на українському ринку

Microsoft періодично поглинає розробників ПЗ в світі. Чи придивляється корпорація до українських компаній? «Є кілька українських гравців, які в партнерстві з Microsoft вийшли на глобальний ринок. Тривали перемовини про їхнє придбання. Але їх так і не купили. Було принципове побажання залишити розробку в Україні», – розповідає Євгенія Чернецька, не називаючи імена проектів.

У компанії уточнюють: найчастіше Microsoft цікаво не купувати, а співпрацювати з стартапами, щоб вони залишалися їх клієнтами в області хмарних сервісів.

«Microsoft залучає продукти, які по-новому вирішують завдання і в потенціалі принесуть прибуток. Наприклад, український стартап CardioVision. Такі рішення ми шукаємо і допомагаємо розвивати менторингом. У нас є цілий напрямок Microsoft for startups. Ймовірно, такі старпати можуть бути цікаві і для покупки. Але це лише моє бачення», – зазначає Євгенія Чернецька.

За її словами, з 2010 року Microsoft в Україні відібрала понад 1000 стартапів. Близько 100 з них отримали передплачений хмарний сервіс Azure на суму $120 000. Багато стартапів стали успішними і зараз працюють в Україні, США, Європі. Наприклад, YouScan. Є сервіс, який генерує персоналізовані холодні мейли. Зараз цей стартап переріс в успішну компанію на ринку США. Або стартап, який створив рішення планування посівів і прорахунку добрив. Проект викупила велика агрокомпанія. Імена стартапів в Microsoft не ризикують називати без узгодження з героями.

Про чотириденний робочий тиждень

«Ми дуже раді цьому експерименту. В Японії він був успішним. Сподіваємося, що і в українському офісі його запустять. Хоча у нас і зараз гнучкий графік. Ми можемо адаптувати свою роботу на результат, скоротивши робочий час», – каже Євгенія Чернецька.