Битва за 600 млн «кубів»: як збутові компанії створюють українцям борги за газ

Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував на 278 млн грн 16 груп компаній, до кожної з яких входять облгаз та газозбутова компанія. Підстава для штрафів – зловживання монопольним становищем на ринках комплексної послуги з розподілення та постачання природного газу побутовим споживачам на відповідних територіях. Усі компанії входять до об’єднання «Регіональна газова компанія», що належить Дмитру Фірташу.

«Ці компанії з жовтня 2018 року по серпень 2019 року при проведенні комерційних розрахунків донараховували обсяги використаного газу побутовим споживачам понад обсяги, що були визначені лічильниками, тобто зловживали своїм монопольним (домінуючим) становищем на цьому ринку», – зазначається в повідомленні АМКУ.

Йдеться про такі групи: «Вінницягаз» (21 млн грн), «Волиньгаз» (13 млн грн), «Дніпропетровськгаз» (34 млн грн), «Житомиргаз» (11 млн грн), «Закарпатгаз» (18 млн грн), «Запоріжгаз» (14 млн грн), «Івано-Франківськгаз» (10 млн грн), «Київоблгаз» (49 млн грн), «Львівгаз» (13 млн грн), «Миколаївгаз» (14 млн грн), «Рівнегаз» (5 млн грн), «Сумигаз» (10 млн грн), «Харківгаз» (33 млн грн), «Хмельницькгаз» (12 млн грн), «Чернівцігаз» (7 млн грн) та «Чернігівгаз» (13 млн грн).

Крім того, АМКУ зобов’язав усі ці компанії провести перерахунки побутовим споживачам згідно з обсягами споживання природного газу на базі даних лічильників газу, починаючи з жовтня 2018 року. У «Регіональній газовій компанії» відразу ж заявили, що своїм рішенням АМКУ чинить тиск на бізнес, тому її дії будуть оскаржені в судовому порядку.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), з грудня 2018 року намагається направити дії цих облгазів у законодавче русло, проте програє суди один за одним, і зупинити донарахування не може. Mind відслідковує ці події від самого початку. І вже можна зробити висновок: сьогодні, майже через рік, споживачі та регулюючі держустанови опинилися на початку шляху. Вплинути на облгази не вдається, вони не хочуть втрачати заробітки на зайвих обсягах газу. Чому в цьому сегменті енергоринку склалася саме така ситуація?

Чим невдоволені споживачі? У листопаді 2018 року НКРЕКП почала отримувати численні скарги від жителів з усіх регіонів України, які зазначали, що отримали платіжки за газ зі значно більшими сумами, аніж передбачали показники їхніх лічильників. Моніторинг ринку тоді показав, що переважна більшість операторів газорозподільних мереж у платіжних документах за жовтень 2018 року здійснили донарахування побутовим споживачам до 1,5% обсягів газу. І пояснювали це тим, що вони тепер враховують різницю в приведенні газу до «стандартних умов». Це досить відчутні обсяги, особливо для тих, хто має газові котли для опалення.

Вимірювання обсягів газу у всій газотранспортній системі України, магістральній та розподільній, а також на виході з лічильників відбувається за такими показниками – 20 °C та 760 мм рт. ст. – так звані стандартні умови. Але ж за різної погоди доводиться витрачати додаткові обсяги, щоб привести показники газу до цих умов. На деяких лічильниках стоїть особливий пристрій, що коригує обсяги спожитого газу залежно від температурних умов, на деяких – ні. Проте, всі подібні витрати газорозподільних компаній враховані в тарифах.

Читайте також: «Комунальний» множник: як виникають борги за ЖКП

Як враховується вартість приведення газу до «стандартних умов»? Ще в грудні 2018 року НКРЕКП заборонила облгазам проводити донарахування в платіжках за природний газ, і тодішня голова комісії Оксана Кривенко пояснила чому.

«На сьогодні в структурі тарифу на послуги з розподілу природного газу значна частина припадає на виробничо-технологічні витрати та втрати природного газу. Усі втрати рахуються за трьома методичками Мінпаливенерго, в яких прописані: виробничо-технологічні витрати, виробничо-технологічні втрати, та втрати природного газу для приведення до стандартних умов. Останній раз Мінпаливенерго затверджувало граничні сумарні обсяги цих витрат і втрат у 2016 році. Розрахунки за методичками і були включені НКРЕ до тарифу на послуги з постачання природного газу», – заявила тоді пані Кривенко.

Тариф на постачання природного газу є складовою його кінцевої ціни для будь-якого споживача, у тому числі – для побутового. «Тому будь-яке донарахування обсягів додатково до тих, які вже включені до тарифу, регулятор вважає несправедливим», – наголосила Оксана Кривенко.

Крім того, НКРЕКП проаналізувала статистичні дані та динаміку фактичних втрат газу в трубопровідній системі за останні 10 років – і виявила, що сумарні обсяги витрат і втрат ніколи не перевищували 1 млрд кубометрів на рік. Загальний обсяг по всіх газорозподільних підприємствах (облгазах) у середньому складав до 970 млн «кубів» на рік.

Читайте також: Погляд згори: що думає нацрегулятор про борги населення за ЖКП

Чому облгазам не сподобалася нова методика? У березні 2019 року НКРЕКП розпочала позапланові перевірки газорозподільних компаній. І тут з’ясувалося, що всі ці облгази, які провели донарахування газу, невдоволені новими методиками розрахунків втрат, про які згадувала Оксана Кривенко. Нові методики були прийняті робочими групами Міненерго 25 грудня 2015 року і застосовувалися вже до показників втрат у 2016 році.

Облгазам знадобилася пара років, щоб упевнитися: за новими методиками обсяги газу, визначені для виробничо-технологічних витрат, менші за попередні. Раніше, згідно з наказом Міненерго №737 від 23.11.2011, облгази самостійно розраховували свої витрати на основі методик 2003 року.

Тож «Асоціація газового ринку України», створена на базі підконтрольних Фірташу облгазів, перед перевірками назвала свої показники витрат, які були отримані від операторів газорозподільних мереж (ГРМ) за старою методикою. «За даними усіх операторів ГРМ, витрати мали складати 1,56 млрд «кубів» газу. А затверджений Міненерго обсяг витрат складає лише 992 млн «кубів», що призвело до збитків усієї газорозподільної галузі», – значилося в заяві асоціації.

Воно й зрозуміло: різниця складає понад 600 млн «кубів», які раніше йшли на користь газорозподільних компаній.

Читайте також: Ходіння по газовому колу: чому всі норми споживання газу ведуть до Павла Лазаренка

Як держава намагалася змусити облгази працювати в правових рамках? Подальший розвиток ситуації з донарахуваннями показав абсолютну неспроможність держави навести лад у підконтрольних галузях. Після позапланових перевірок 20 облгазів, на які скаржилися споживачі, у квітні цього року на 16 компаній НКРЕКП наклала максимальні штрафи – по 850 000 грн на кожен, за незаконне донарахування обсягів газу для приведення його до «стандартних умов». Жодна газорозподільна компанія штраф не сплатила, бо у травні всі вони звернулися до судів з вимогами скасувати санкції.

Суди перших інстанцій масово стали на бік розподільних компаній. НКРЕКП вже отримує рішення й від апеляційних судів, які теж підтримують облгази. Крім усього іншого, облгази намагаються довести, що нові методики Міненерго від 2015 року недійсні, тому треба опиратися на методики 2003 року. 

Стати на захист нових документів Міненерго нема кому, бо у 2019 році всі відомства змінили очільників: і НКРЕКП, і Міненерго, яке стало Мінекоенерго, і уряд. А між тим з настанням опалювального періоду розподільні компанії знову виставляють споживачам рахунки зі збільшеними обсягами газу.

6 грудня цього року Нацкомісія знову звернулася до них із проханням припинити «дописувати» рахунки в платіжках. «Оператори газорозподільних систем не мають права приводити обсяги спожитого природного газу побутовими споживачами до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків, – зазначається у офіційному повідомленні комісії. – Регулятор публічно звертається до операторів ГРС з вимогою дотримуватися у своїй діяльності чинного законодавства і цивілізованих правил роботи на ринку природного газу».

Читайте також: Сакральні знання: як можна красти газ в Україні

Штрафи Антимонопольного комітету в «Регіональній газовій компанії», куди входять усі оштрафовані облгази, назвали «кричущим проявом тиску чиновників на бізнес». І зазначили, що це рішення «завдає шкоди всій газовій галузі й робить неможливим введення європейських правил функціонування газового ринку». Оскаржуватимуть їх у судах облгази ще ретельніше, бо йдеться про мільйони, а подекуди й десятки мільйонів гривень.

У свою чергу в АМКУ, відповідаючи на запит Mind, повідомили, що комітет розпочав розслідування за власною ініціативою. «Штрафи були розраховані відповідно до Рекомендаційних роз’яснень Комітету від 09.08.2016 №39-рр. Різні розміри штрафу пов’язанні з тим, що у суб’єктів господарювання різні обсяги реалізації товарів (послуг)», – говориться у повідомленні пресслужби відомства.

То яка ж методика обрахунку технологічних витрат на сьогодні є дійсною та справедливою – від 2003 чи 2015 року? Чому в регіональних газорозподільних мережах витрати газу залишаються незмінними 16 років, хоча зменшилася і кількість споживачів, і обсяги споживання? Без участі всіх державних галузевих органів, як то НКРЕКП, Мінекоенерго та, можливо, навіть уряду, цю проблему не вирішити. А пересічні споживачі й далі отримуватимуть платіжки з неіснуючими боргами за газ і залишатимуться заручниками неповороткої державної системи.