Погляд згори: що думає нацрегулятор про борги населення за ЖКП

Житлово-комунальна галузь України є надчутливою як для економіки, так і для соціально-політичного порядку денного. Ситуація із формуванням комунальних тарифів, їх оплатою, підрахунками загальних боргів та механізмом їхнього стягнення день у день породжує дедалі більше непорозумінь.

Майже два місяці тому Mind надіслав до Національної комісії з питань регулювання електроенергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) офіційний запит та пропозицію провести інтерв’ю з керівництвом або провідними спеціалістами відомства. Запропоновані теми стосувалися можливих сценаріїв вирішення нагальних питань тарифів, боргів тощо. 

На жаль, у відомстві не знайшлося спеціалістів, які б могли просто й зрозуміло пояснити нашій аудиторії наявну ситуацію. Натомість, після більш ніж місяця очікувань, від Нацкомісії прийшла відповідь: 13 сторінок цитат з нормативних документів, зрозуміти які під силу хіба що професійним юристам.

Тож редакція вважає за доцільне оприлюднити окремі витяги з цього листа. По-перше, вони дають вичерпне уявлення про те, що в країні досі немає жодного держоргану, який може комплексно захистити права споживачів ЖКП. По-друге, відповідь НКРЕКП допоможе місцевим юристам сформулювати законодавче підґрунтя у разі спроби відстоювати права громадян у відносинах з комунальними органами.

• Підпорядкованість комунальних підприємств: кому споживачі можуть поскаржитися на невідповідність нарахувань; як це правильно зробити?

Зважаючи на законодавчо визначені повноваження НКРЕКП, питання контролю за діяльністю суб’єктів господарювання в частині надання ними комунальних послуг та здійснення ними нарахувань (виставлення рахунків) за спожиті послуги не належать до компетенції НКРЕКП.

Споживачі комунальних послуг з питань перевірки правильності нарахувань за спожиті послуги мають право звернутися до Держпродспоживслужби, органів місцевого самоврядування та/або обласних державних адміністрацій.

Питання порядку подання та розгляду звернень регулюються законами України «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації» та «Про захист прав споживачів».

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

• Чи ведеться моніторинг та аналіз комунальних боргів; звідки з’являються такі суми заборгованості?

До повноважень Мінрегіону, як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, належить здійснення моніторингу стану розрахунків за житлово-комунальні послуги (частина друга статті 4 закону про ЖКП).

Методологічними положеннями визначено, що органами, які здійснюють проведення державного статистичного спостереження щодо оплати житлово-комунальних послуг є Держстат України та територіальні органи державної статистики.

Відповідно до покладених на нього завдань, Держстат України, крім іншого, проводить моніторинг та задовольняє потреби користувачів у статистичній інформації.

• Як можна вплинути на комунальні підприємства, що саботують свої обов’язки, як-от проведення звірки показників лічильників, невстановлення на облік лічильників, незняття з обліку лічильників, відмова проводити повірку тощо.

• Хто контролює формування тарифів і як можна вплинути на чиновників, які перевищують свої повноваження? Наприклад, як змусити чиновників прибрати з тарифу складову за обслуговування ліфтів, якщо в домі взагалі немає ліфту.

Чинним законодавством, що регулює діяльність та відносини у сфері теплопостачання та надання комунальних послуг, до повноважень НКРЕКП віднесено, зокрема, встановлення тарифів на теплову енергію та комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП, та здійснення контролю за додержанням ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання та відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності.

Житлова послуга – послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги в разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.

Таким чином, діяльність з обслуговування/утримання ліфтів відповідно до статті 5 закону про ЖКП є складовою житлової послуги з управління багатоквартирним будинком. Вартість послуги з управління багатоквартирним будинком згідно зі статтею 10 закону про ЖКП, визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.

Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком у разі визначення управителя органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу.

• Чому всі показники лічильників рахуються за різний звітний період, чому не можна ввести єдиний період надання даних?

Згідно з частиною другою статті 7 Закону № 2189 індивідуальний споживач зобов’язаний, зокрема, надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів – розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.

Виконавець періодично, не менше одного разу на рік. проводить контрольне зняття показань вузлів розподільного обліку/приладів – розподілювачів теплової енергії у присутності споживача або його представника.

• Чому на комунальні підприємства, ті ж облгази, які нарахували наприкінці 2018 року кілька десятків мільярдів гривень боргів, немає ніякої управи? Вони не звертають уваги на НКРЕКП, на суди. Як розв’язати цю проблему?

У період з 11 березня по 19 квітня НКРЕКП були здійснені позапланові перевірки щодо дотримання ПАТ «Вінницягаз», ПАТ «Волиньгаз», ПАТ «Дніпрогаз, ПАТ «Дніпропетровська», ПАТ «Житомиргаз», ПАТ «Закарпатгаз», ПАТ «Запоріжгаз», ПАТ «Івано-Франківськгаз», ПАТ «Київоблгаз», ПАТ «Криворіжгаз», ПАТ «Львівгаз», ПАТ «Миколаївгаз», ПАТ «Рівнегаз», ПАТ «Сумигаз», ПАТ «Харківгаз», ПАТ «Харківміськгаз», ПАТ «Хмельницькгаз», ПАТ «Чернівцігаз». Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201 (далі – Ліцензійні умови), за результатами яких були складені відповідні акти перевірок, якими зафіксовані порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу».

Зазначені акти перевірок були розглянуті на засіданнях НКРЕКП, які проводились у формі відкритих слухань 22.03.2019, 26.03.2019, 29.03.2019, 02.04.2019, 05.04.2019, 12.04.2019, за результатами розгляду яких прийняті рішення, зокрема, накладено штрафи у розмірі 850 000 грн на зазначених операторів ГРМ за виявлені перевіркою порушення та зобов’язано привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства, шляхом здійснення перерахунку таким споживачам у частині визначення фактичного об’єму споживання (розподілу) природного газу по об’єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу, починаючи з жовтня 2018 року.

• З 1 травня набрав сили новий закон про ЖКП, вже в червні споживачі почали отримувати рахунки з підвищеними показниками споживання води, опалення, газу, навіть, ті, хто має лічильники. Що робити? Як вплинути на комунальні підприємства, які почнуть ще більше списувати свої витрати на споживачів?

Стосовно пункту 7 Звернення повідомляємо, що із роз’ясненнями щодо норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189 (який з 01.05.2019 набув чинності в повному обсязі) можливо ознайомитися на офіційному вебсайті НКРЕКП за посиланням.