Захворіло у світі
1,362,936
Померло у світі
76,373
Вилікувалось у світі
292,188
Захворіло в Україні
1462
Померло в Україні
45
Вилікувалось в Україні
28
Реалії бюджету-2020: хто отримає найбільше порівняно з 2019 роком

Реалії бюджету-2020: хто отримає найбільше порівняно з 2019 роком

А які видатки буде скорочено і чому

Цей матеріал також доступний російською
Реалії бюджету-2020: хто отримає найбільше порівняно з 2019 роком
Фото: НБУ

Закон про державний бюджет на 2020 рік, «турборежимно» ухвалений парламентом ще 14 жовтня 2019 року, був підписаний президентом Зеленським 11 грудня. Та попри тривалість завершення усіх процедурних тонкощів, головний кошторис країни був схвалений усіма учасниками процесу, й Україна врешті-решт  отримала основний фінансовий план на 2020 рік.

Між розглядами законопроекту парламентом у першому та другому читанні документ зазнав суттєвих змін. До першого читання уряд пропонував парламентарям затвердити значно скромніші показники бюджету, і, зокрема, соціальні видатки. Але після низки критичних зауважень від опозиційних депутатів Кабмін, спільно з парламентським бюджетним комітетом, вирішив не настільки суворо «затягувати паски». 

Mind порівняв показники доходів і видатків держбюджетів 2019 та 2020 років, щоб зрозуміти: чи відрізняється підхід нової влади до питання формування бюджету від підходу до цього питання її попередників.

Основні показники

Доходи держбюджету України на 2020 рік складуть 1,093 трлн грн (за загальним фондом – 974,67 млрд грн, за спеціальним – 118,998 млрд грн). Видатки ж бюджету в цілому мають скласти 1,18 трлн грн (загального фонду – 1,052 трлн грн, а спеціального – 127,92 млрд грн). Фактично до другого читання доходи бюджету було  збільшено на 14,18 млрд грн (на 1,3%), а прогноз видатків зріс на 10,096 млрд грн (або на 0,9%).

Водночас уточнений між першим і другим читаннями прогноз номінального ВВП становив  4510,8 млрд грн (попередньо подавався прогноз – 4551,7 млрд грн), його реальне зростання передбачене на рівні 3,7% (попередньо прогнозувалося – 3,3%), індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) – 105,5%, а реальний приріст зарплати очікується на рівні 10,1% .

При цьому в остаточній версії закону про держбюджет курс гривні до долара був змінений: середньорічний прогнозний курс валюти має скласти 27 грн/$1, хоча попередньо  передбачалося 28,2 грн/$1. На кінець 2020 року – 27,5 грн/$1, попередній прогноз передбачав 29,4 грн/$1.

Граничний  обсяг дефіциту бюджету зафіксований на рівні 94,3 млрд грн: загального фонду – 72,365 млрд грн, а спецфонду – 21, 91 млрд грн.

Порівняння деяких доходів державних бюджетів 2019 та 2020 років, млн грн

Назва статті

2019

2020

динаміка, %

Податок та збір на доходи фізичних осіб

106 155,3

129 364,4

21,9

Податок на прибуток підприємств

92 600,0

118 900,0

28,4

Рентна плата та плата за використання природних ресурсів

48 630,9

55 334,9

13,8

Акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції)

89 416,9

87 839,0

-1,8

Акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції)

44 262,6

53 112,0

20,0

Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування

94 600,0

96 800,0

2,3

Податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів 

339 400,0

349 500,0

3,0

Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції

31 295,0

32 175,0

2,8

Інші податки та збори

2 768,3

3 524,0

27,3

Доходи від власності та підприємницької діяльності

93 378,9

86 327,6

-7,6

Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності

9 588,2

15 662,2

63,3

Інші неподаткові надходження

13 946,1

16 402,3

17,6

Власні надходження бюджетних установ 

32 284,0

36 395,1

12,7

Доходи від операцій з капіталом

1 235,3

646,1

-47,7

Офіційні трансферти (Від Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ)

1 854,3

2 733,6

47,4

Цільові фонди

167,4

189,5

13,2

Реверсна дотація

6 791,9

8 763,4

29,0

Разом доходів:

1 008 375,1

1 093 669,1

8,5

Офіційні трансферти у структурі доходів бюджету мають скласти 8,763 млрд грн.

Наскільки реалістичні ці показники?

На думку колишнього народного депутата Тараса Чорновола,  дохідна частина бюджету на 2020 рік виглядає не надто реалістичною. За його словами, у фінальній версії документу здивувало зростання очікуваного ВВП на рівні 3,7%, більше ніж планувалося попередньо (3,3%), адже останнім часом триває суттєве падіння  показників промислового виробництва. «Воно за собою автоматично тягне падіння ВВП і стає основою падіння доходів бюджету», – зазначив він, спрогнозувавши секвестр Держбюджету-2019, який згодом і стався.

Водночас виконавчий директор Центру економічний досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук  вважає показники доходів держбюджету на 2020 рік в основному реалістичними. «Я думаю, це, звичайно, оптимістичний план, адже там прогнозується зростання ВВП на рівні 3,7%. Але він може стати реальністю, якщо уряд продовжуватиме робити правильні кроки, буде приваблювати інвесторів, якщо нам пощастить  з урожаєм наступного року», – вважає експерт.

Він зазначив, що падіння промисловості, яке спостерігається вже протягом року, особливо не відобразилося на показниках темпів зростання ринку послуг, аграрного виробництва та споживання. 

«У нас за перші дев'ять місяців  2019 року приріст склав близько 4%, 4,6% – другий квартал і 4,2% – третій квартал. Як буде у наступному році? Я вважаю, що наші успішні врожаї – це більше випадковість, а не закономірність. Аграрні експерти констатують, що в цьому велику роль відіграють сприятливі погодні умови, а на такому факторі не можна побудувати стійке зростання на багато років вперед. З іншими ж секторами у нас поки не дуже складається – дійсно приходять портфельні інвестори, які купують наші борги, нам пощастило з урожаєм, щастить і з тим, що наші емігранти переказують гроші сюди, а не залишають у себе. Але це не та основа, яка дасть довготривалий приріст наперед», – переконаний експерт.

Кому перепаде найбільше?

Показники видатків держбюджету України на 2020 рік свідчать про оптимізм  уряду. Першочерговими пріоритетами, згідно з документом, визначено  вирішення соціальних питань, оборонної сфери,  охорони здоров’я, внутрішніх справ та питань освіти.

Реалії бюджету 2020: хто отримає найбільше порівняно з 2019 роком

Так з 293,4 млрд грн, що передбачено надати Міністерству соціальної політики (2020 року ця сума склала 177,4 млрд грн) 62,5 млрд грн планується спрямувати на  виплату «деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплата послуг окремим категоріям населення», ще 47,5 млрд грн підуть на пільги та житлові субсидії громадян для оплати житлово-комунальних послуг та придбання різних видів палива. 

Фінансування Пенсійного фонду 2020 року зросте до 172,5 млрд грн, у той час як 2019 року його фінансування передбачалося на рівні 166 млрд грн. 

Видатки, закріплені за Міністерством охорони здоров’я, зростуть на 163% і складатимуть близько 98 млрд грн. А Національна служба здоров’я 2020 року отримає майже на 53 млрд грн більше – 72,289 млрд грн (2019 року тоді ще новоствореній НСЗУ було виділено 19,258 млн грн). 

Як пояснив Mind член бюджетного комітету ВР Олексій Гончаренко, це пояснюється тим, що саме через Національну службу здоров’я відбуватиметься фінансування  медичних потреб замість надання медичних субвенцій обласним бюджетам. Таке збільшення фінансування також пояснюється продовженням реалізації медичної реформи, яка вже з другого кварталу 2020 року матиме змінену модель функціонування.

Об’єднання деяких міністерств, попри очікування про скорочення видатків, вочевидь, призведе до їх зростання.  Так, Міністерство енергетики і захисту довкілля тепер зможе розпоряджатися аж 16,09 млрд грн, у той час як 2019 року сукупні видатки  відповідних міністерств могли б скласти близько 12 млрд грн  – Міненерго мало право розпоряджатися лише 3,7 млрд грн, а Мінекології – 8,3 млрд грн.

Те саме стосується і злиття Міністерства молоді та спорту з Міністерством культури у Міністерство культури, молоді та спорту, адже 2020 року на його потреби планується витратити близько 15,08 млрд грн, в той час як 2019 року видатки обох міністерств спільно складали близько 9, 687 млрд грн (+4,081 млрд грн). 

З них на державну підтримку кінематографії передбачено спрямувати більше 758 млн грн, а на «збереження  історико-культурної та архітектурної спадщини в національних і державних заповідниках» передбачено 469 млн грн, на забезпечення діяльності  музеїв, бібліотек та просвітницьких центрів виділено майже 800 млн грн (2019 року на ці потреби спрямовувалося близько  730 млн грн), а фінансова підтримка національних театрів складе 1,385 млрд грн (2019 року – 1,157 млрд грн).

Водночас бюджетом наступного року до 50 млн грн зменшується фінансування статті «виробництво (створення) та розповсюдження фільмів патріотичного спрямування», в той час як 2019 року на ці потреби було спрямовано близько 708 млн грн.

При тому у спортивній сфері передбачено кошти на розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту – 1,893 млрд грн, реалізація державного інвестиційного проекту з реконструкції легкоатлетичного ядра спорткомплексу «Атлет» у Києві. 

У той же час бюджет не передбачає фінансування діяльності Міністерства інформаційної політики, на діяльність якого 2019 року передбачалося 545,6 млн грн, а на новостворене Міністерство цифрової трансформації  2020 року планується витратити близько 153,5 млн грн бюджетних коштів. 

Видатки бюджетів 2019-2020 років на міністерства, млн грн

Міністерство

2019

Міністерство

2020

Різниця у %

Міністерство внутрішніх справ України

82 329,3

92 966,4

12,9

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України

3 711,2

Міністерство енергетики та захисту довкілля України

16 096,6

34,0

12 015,2

Міністерство екології та природних ресурсів України

8 304,0

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

6 531,1

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

17 949,1

-14,9

21 091,1

Міністерство аграрної політики та продовольства України

14 560,1

Міністерство закордонних справ України

4 419,4

4 682,7

6,0

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України

165,2

Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України

534,1

223,3

Міністерство культури України

6 798,7

Міністерство культури, молоді та спорту України

15 084,7

55,7

9 687,8

Міністерство молоді та спорту України

2 889,1

Міністерство оборони України

101 444,2

117 509,3

15,8

Міністерство освіти і науки України

37 828,5

44 511,5

17,7

Міністерство охорони здоров'я України

37 307,8

98 183,3

163,2

Міністерство соціальної політики України

177 425,0

293 402,9

65,4

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

2 974,8

Міністерство розвитку громад та територій України

2 484,8

-16,5

Міністерство інфраструктури України

3 276,2

4 954,8

51,2

Міністерство фінансів України

15 041,7

18 886,7

25,6

Міністерство юстиції України

13 800,5

14 341,9

3,9

Міністерство інформаційної політики України

545,6

0

-100

Об’єднане Міністерство культури, молоді та спорту матиме право витратити 2020 року близько 15 млрд грн, при тому, що об’єднані  видатки Міністерства культури  та Міністерства спорту 2019 року  мали б скласти 9,68 млрд грн. 

Водночас об’єднані  Міністерство аграрної політики та Міністерство економічного розвитку і торгівлі отримають для використання менше бюджетних коштів – нове Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства контролюватиме витрачання  лише 17,9 млрд грн, у той час як спільні витрати відповідних міністерств 2019 року мали б складати близько 21 млрд грн.

Загалом видатки держави, головними розпорядниками яких будуть міністерства, сягнуть близько 741,5 млрд грн, хоча 2019 року ця сума складала 519,3 млрд грн.

Не менш суттєво зросте фінансування державою найвищих органів влади. Зокрема на 2 млрд грн буде збільшене фінансування господарсько-фінансового департаменту секретаріату Кабміну, що на 124% перевищує відповідну статтю видатків бюджету 2019 року. З них видатки на секретаріат Кабміну, що 2019 року складали 848 млн грн, 2020 року зростуть на 25,6% і сягнуть 1,065 млрд грн.

Ще на 338 млн грн (на 20,3%) зросте фінансування парламенту. При тому видатки на здійснення законотворчої діяльності парламентом зростуть з 882 млн грн – до 1,052 млрд грн (на 19,4%). Водночас діяльність президента та його Офісу  коштуватиме громадянам на 3% менше, ніж торік – 916 млн грн. Саме ж Державне управління справами (ДУС), включно з видатками на президента та його Офіс, розпоряджатиметься 2,4 млрд грн бюджетних коштів, що на майже 5% більше відповідного показника з видатків бюджету-2019.

Та ДУС має забезпечувати державними грошима не лише Офіс президента та діяльність особисто Володимира Зеленського. Наприклад, на «фінансову підтримку  санаторно-курортних закладів  та закладів оздоровлення» вона має спрямувати  близько 86 млн грн (2019 року передбачалося  близько 67 млн грн), а на «збереження природно-заповідного фонду в національних природних парках та заповідниках» ще близько 96 млн грн (у 2019-му було передбачено близько 80 млн грн).

На близько 15% зросте фінансування  державною потреб судової влади. Найбільше коштів серед центральних судів отримає Верховний суд України – 2,38 млрд грн (на 17,7% більше, ніж 2019 року), а найменше – Вищий суд з питань інтелектуальної власності – 31 млн грн (на 5,2% більше, ніж роком раніше). 

Реалії бюджету 2020: хто отримає найбільше порівняно з 2019 роком

Фінансування регіонів

Значно гірше складається ситуація з державним фінансуванням потреб обласних адміністрацій, адже усі без виключення ОДА отримають 2020 року в середньому на 26% менше державних грошей з центрального бюджету, ніж попереднього року. В першу чергу скорочення бюджетних видатків стосуватиметься Вінницької ОДА (-31,8%), Хмельницької (-30,6%) та Житомирської (-30,5%). Найменше скорочення видатків держбюджету на потреби регіонів зачепить Чернівецьку ОДА (-21,2%), але 2019 року  її фінансування було найнижчим.

Реалії бюджету 2020: хто отримає найбільше порівняно з 2019 роком

У Вінницькій ОДА вважають, що таке скорочення видатків центрального бюджету на регіони спричинене тим, що відтепер обласні адміністрації не виступатимуть транзитерами коштів, які спрямовуються центральним бюджетом у регіони на медичні потреби. За словами  голови Вінницької обласної державної адміністрації Владислава Скальського, в  бюджеті на 2020 рік вже немає таких статей, як субсидії чи виплати пільг: «Ці видатки будуть фінансуватися без залучення обласного бюджету. Обласний бюджет все більше й більше втрачає функції транзиту. Охорона здоров’я вторинного і третинного рівня  з 1 квітня фінансуватиметься напряму Національною службою здоров’я України».

Він наголосив, що йдеться про зміну стратегічного підходу – від фінансування за кошторисами і «утримання стін, ліжок і подібного до фінансування якісних медичних послуг». 

«Монетизація пільг і субсидій також дозволяє не транзитувати кошти на ці потреби через обласний бюджет. Саме тому  обсяг бюджету на 2020 рік вдвічі менший, ніж був у 2019 році». – підкреслив очільник області.

Реформа з децентралізації повинна завершитися тим, що 100% території України займатимуть ОТГ, які будуватимуть прямі міжбюджетні відносини, адже це і є наближення послуг до місця проживання людини і одночасно зменшення  можливості  відтоку  коштів на шляху до споживача, підкреслив голова ОДА.

А начальник департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської обласної державної адміністрації Валерій Сердюк зазначив у спілкуванні з Mind, що новий механізм фінансування медичних закладів пов’язаний з тим, що «на сьогоднішній день всі лікарні стають суб’єктами господарювання, а по суті НКП (некомерційними підприємствами), і кожний головний лікар уже стає головою господарювання, стає фінансовим менеджером і керівником суб’єкта». Тому він напряму отримає стільки коштів, наскільки створить конкурентноздатне підприємство – лікарню.

Водночас, на його думку, ця система поки не є досконалою. Так, у ній існує багато вад, які, наприклад,  не дають змоги розрахувати, що саме медзаклад гарантує пацієнту за ці гроші.  «Зараз ми не маємо чіткої інформації. Ми кажемо, що людина отримає гарантійний пакет із такою-то хворобою, але що туди входить? Діагностика або лікування? Та конкретно яке лікування?  Цього немає, і в цьому існує суттєва проблема», – сказав начальник департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської ОДА. 

У той же час Валерій Сердюк зазначив, що з такою системою фінансування відбудеться перехід до припинення фінансування непрацюючих медичних закладів.

Згідно із переліком інвестпроєктів, які будуть реалізовані в регіонах спільно з міжнародними організаціями, держава планує залучити 22,662 млрд грн  кредитів. Ці кошти підуть, зокрема, на завершення будівництва метрополітену Дніпра, подовження третьої лінії метрополітену в Харкові, розвиток міської інфраструктури і централізованого тепло- та водопостачання та водовідведення у Миколаєві, а також на реконструкцію комунального водного господарства у Чернівцях. Окрім цього, за ці кошти передбачається реалізувати проєкт з постачання питної води у Маріуполі та інші проекти.

При цьому зменшуються видатки на Державний фонд регіонального розвитку. Після критики з боку експертного середовища та деяких парламентарів уряд все ж заклав у бюджеті на ці цілі 7,5 млрд грн замість 9,1 млрд грн 2019 року. Також бюджетом наступного року передбачено спрямування в регіони 2 млрд грн у вигляді субвенції на соціально-економічний розвиток територій, 2,1 млрд грн на підтримку розвитку об’єднаних територіальних громад (ОТГ) та 1,275 млрд грн  в якості субвенції  місцевим бюджетам з державного на виконання Надзвичайної кредитної програми для відновлення України. Щоправда 2019 року на аналогічні субвенції у регіони було спрямовано, окрім ДФРР, ще близько 2,1 млрд грн.

Фінансування потреб силових структур

Найменше нарікань на нестачу державного фінансування може виникнути у силових структур,  адже в середньому воно збільшене на близько 22%. Найвідчутніше у відсотковому вимірі зросте фінансування  Державного бюро розслідувань (на 71%), а найменше Генеральної прокуратури – лише на 7%. 

Реалії бюджету 2020: хто отримає найбільше порівняно з 2019 роком

Окремої уваги вартує зростання видатків на задоволення фінансових потреб Міністерства оборони. 2020 року  МОУ буде профінансовано на 15,8% більше ніж 2019 року – 117,5 млрд грн.

Близько 88,9 млрд грн, використання розпорядником яких є Міноборони,  будуть спрямовані на забезпечення діяльності ЗСУ,  підготовку кадрів, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їх сімей. Ще 22,7 млрд грн буде спрямовано на закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння і військової техніки і близько 2,5 млрд грн буде втрачено на «утилізацію боєприпасів, рідинних компонентів ракетного палива, озброєння, військової техніки та іншого військового майна, забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів Збройних Сил України».

На думку директора військових програм Центру Разумкова Миколи Сунгуровського, з відкритих відомостей про плани фінансування Міноборони не можна зробити висновок, що передбачені кошти будуть використовуватись раціонально. «Те, що збільшилася кількість грошей, – це, напевно, плюс. Однак сьогодні у казначействі залишаються 6 млрд грн, не використаних Міністерством оборони, які могли б бути витрачені чи то на закупівлю квартир для військових, чи на закупівлю та розвиток озброєння. Думаю, що збільшення фінансування у Міноборони є чи не найголовнішим головним болем», – зазначив експерт. 

У той же час, за його словами, збільшення видатків на таку програму як утилізація боєприпасів, рідинних компонентів ракетного палива, озброєння, військової техніки та іншого військового майна, забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів ЗСУ є позитивним, адже раніше на утримання особового складу Міністерства оборони спрямовувалось від 70 до 80% усього оборонного бюджету. «При цьому в НАТО витрачають 50% на утримання особового складу і 30% на закупівлю озброєння. До таких пропорцій треба прагнути», – упевнений Сунгуровський. 

Також він позитивно оцінив зростання до 22,735 млрд грн фінансування статті «розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання». «Ця тенденція радує. А інше залежить не від пропорції, а від того, куди саме підуть гроші від цільових програм», – підкреслив співрозмовник Mind.

Також зросте фінансування потреб Міністерства внутрішніх справ. МВС отримає 92,9 млрд грн, що на 12,9% більше відповідних видатків, закладених у бюджеті 2019 року. 

З них близько 6,2 млн грн має бути спрямоване на забезпечення діяльності органів, установ та закладів міністерства. Ще 2,1 млрд грн підуть на «підготовку кадрів закладами вищої освіти із специфічними умовами навчання». Більшість інших видатків з передбачених для МВС 92 млрд грн буде розподілено між підвідомчими міністерству структурами.

А от РНБО, згідно з законом про бюджет 2020 року, раніше передбачених (до першого читання) близько 28 млрд грн нерозподілених видатків не отримає – при підготовці до другого читання вони зникли із закону. Відтак в ньому передбачене фінансування РНБО в обсязі 211 млн грн, що менше видатків поточного року на близько 19%.

Фінансування новостворених структур

Чи не найголовнішою відмінністю Держбюджету-2020 від кошторису 2019 року є створення цілої низки нових державних установ. Так, планується створити Державну інспекцію енергетичного нагляду України (на її діяльність передбачається витратити близько 200 млн грн), Державну службу України з етнополітики та свободи совісті (близько 18 млн грн), Національну комісію зі стандартів державної мови (33 млн грн), Бюро фінансових розслідувань (1,2 млрд грн), Офіс фінансового контролю (521 млн грн) та Бюро фінансових розслідувань, на яке передбачено близько 1,28 млрд грн. 

Агентству з управління державним боргом має бути надано близько 52 млн грн, і окремою статтею видатків на обслуговування державного боргу передбачено близько 141 млрд грн.

Як пояснив Олексій Гончаренко, бюджет лише відображає фінансування утворення цих структур, рішення про створення було ухвалене парламентом при прийнятті відповідних законів.

Крім того має бути засновано посаду Уповноваженого із захисту державної мови, на фінансування діяльності якого планується витратити з бюджету 2020 року близько 17,536 млн грн. 

Натомість Державне агентство з питань електронного урядування України, вочевидь, буде ліквідоване, адже бюджетом наступного року його фінансування не передбачене взагалі, хоча 2019 року  на нього виділялося майже 119 млн грн. Аналогічна ситуація склалася і з  Державною аудиторською службою (638,6 млн грн спрямовувалось на її потреби з  бюджету-2019). Ліквідована буде, вочевидь, і Національна комісія з радіаційного захисту населення України (2019 року – 1,038 млн грн).

До нових статей видатків бюджету варто додати збільшення фінансування потреб Державної служби статистики – на рівні 2,542 млрд грн, з яких на заробітну плату працівників Держстату передбачено 1,992 млрд грн. Вочевидь, не випадково, адже на початку грудня прем’єр-міністр Олексій Гончарук повідомив про намір проведення перепису населення, попередньо у грудні 2020 року. 

Видатки бюджету, передбачені на Державну службу статистики, млн грн

2019

2020

Різниця у %

Державна служба статистики України

1 653,5

2 542,7

53,8

Керівництво та управління у сфері статистики

1 399,0

1 183,3

-15,4

Статистичні спостереження та переписи

247,6

1 350,6

445,5

Щоквартальна плата домогосподарствам за ведення записів доходів, витрат та інших відомостей під час проведення обстеження умов їх життя

5,5

7,3

33,0

Прикладні наукові дослідження у сфері державної статистики

0,8

0,8

0

Підготовка кадрів у сфері статистики вищим навчальним закладом ІV рівня акредитації та забезпечення діяльності його баз практики

0,7

0,7

0

Як зазначив на брифінгу 18 грудня прем’єр-міністр Олексій Гончарук, на сьогодні в одному з районів Києва та на певній частині Київщини проводиться пробний перепис населення, який дозволить  уточнити процедуру підрахунку необхідних для проведення перепису населення коштів. Ще потрібно буде витратити на перепис усього населення України та уточнити процедуру. Отже в разі необхідності, влітку 2020 року уряд зможе просити парламент збільшити видатки бюджету на проведення перепису населення, який буде проведено у грудні того ж року.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті