Захворіло у світі
1,362,936
Померло у світі
76,373
Вилікувалось у світі
292,188
Захворіло в Україні
1462
Померло в Україні
45
Вилікувалось в Україні
28
Земля зупинилася: чому не вдалося скасувати земельний мораторій

Земля зупинилася: чому не вдалося скасувати земельний мораторій

І які шанси запустити ринок сільгоспземель уже наступного року

Цей матеріал також доступний російською
Земля зупинилася: чому не вдалося скасувати земельний мораторій
Фото: pixabay.com

Верховна Рада пішла на канікули, не ухваливши один із найважливіших законопроєктів, запланованих на осінню сесію, – про обіг земель сільгосппризначення. До другого читання справа не дійшла – не знайшовши консенсусу в суспільстві і не маючи достатньо голосів на підтримку законопроєкту навіть в умовах монобільшості, парламент відклав земельне питання на майбутнє – і не факт, що надто близьке.

Ззовні імітація роботи над документом триває – на сьогоднішньому (26 грудня) засіданні аграрного комітету депутати продовжили розгляд понад 4000 поправок, поданих до законопроєкту. Однак роблять вони це ретельно і послідовно, з явно вимкненим турборежимом.

Так, усе засідання комітету було присвячено погодженню форми таблиці, в яку будуть зведені всі подані депутатами правки, – для того, аби кожен міг висловитися щодо своїх пропозицій. «Буде нова таблиця, затверджена робочою групою, і після цього комітет у суботу (28 грудня) почне розгляд поправок. Скільки часу це забере – це вже питання регламенту», – сказав за підсумками засідання комітету депутат від «Батьківщини» Вадим Івченко.

Провал земельної реформи має швидше іміджеві, ніж економічні наслідки – земельний ринок в останній його редакції генерував би слабо помітний ефект для ВВП, що визнавали навіть розробники законопроєкту. Шанси провести реформу в 2020 році залишаються, однак стрімко зменшуються в міру зниження рейтингу всіх гілок влади і зміщення пріоритетів – зокрема, на політичний порядок денний і підготовку до березневої зустрічі в нормандському форматі. «У випадку із земельною реформою «наступного року» це, швидше за все, синонім слова «ніколи», – говорить Ганна Ковальчук, експерт аналітичного кластера «Українська фабрика думки».

Як еволюціонувала реформа? Умовно процесинг можна поділити на два етапи: радикально лібертаріанський, що тривав з вересня до середини листопада, і період хаотичного внесення змін до цієї ліберальної моделі, відколи стало зрозуміло, що вона не може бути сприйнята суспільством.

На найпершому етапі влада представила кабмінівський законопроєкт, яким ринок землі відкривався у форматі «всім і відразу». Документ передбачав доступ на ринок юросіб, іноземців, за умови реєстрації ними компанії в Україні, надвисокі ліміти на концентрацію на рівні 210 000 га і відсутність виразних преференцій для місцевих виробників. Цей варіант було презентовано на всеукраїнському форумі в Києві, і закінчилося все вигуками «Ганьба!».

Президент Володимир Зеленський, тонко відчуваючи настрої в суспільстві, 10 жовтня під час пресмарафону заявив, що не підтримує допуск іноземців на ринок на першому етапі реформи.

Після цього за базовий було прийнято законопроєкт №2178-10, підготовлений депутатами від «Слуги народу». Його основна відмінність від первісної моделі ринку – документом окремо прописувалося, що компанії з іноземними бенефіціарами не можуть купувати землю до 2024 року. Однак при цьому на ринок допускалися юридичні особи, тобто іноземна компанія могла придбати корпоративні права на українську, яка володіє банком сільгоспземлі.

Про засідання аграрного комітету ВРУ 18 жовтня, де й узгодили цей проєкт закону, було оголошено за півгодини до його початку. Саме засідання тривало вісім хвилин, за які депутати від монобільшості встигли розглянути 11 законопроєктів. Така атмосфера секретності, попри свою обурливість, була єдиним способом розпочати роботу – попередні спроби зривалися представниками аграрних асоціацій і аграріями.

Ціною порушення процедур і величезної критики з боку депутатів, що не потрапили на засідання, комітет передав до парламенту затверджений законопроєкт.

Які були альтернативи? Загалом було подано 11 законопроєктів, що регулюють питання ринку землі в різній формі, включно з продовженням мораторію.

№1101 Вадима Новинського «Проект Закону про внесення змін до розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо заборони відчуження сільськогосподарських земель до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення».

№1124 Нестора Шуфрича «Проект Закону про приватизацію та порядок виділення громадянам України в натурі (на місцевості) земельних ділянок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності».

№2178 Кабінету Міністрів «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

№2178-2 (альтернативний) Юлії Тимошенко «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з приводу обігу земель сільськогосподарського призначення».

№2178-3 (альтернативний) Вадима Івченка «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з приводу обігу земель сільськогосподарського призначення».

№2178-4 (альтернативний) Оксани Савчук «Проект Закону про обіг земель сільськогосподарського призначення».

№2178-6 (альтернативний) Сергія Лабазюка «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

№2178-10 (альтернативний) групи депутатів від СН «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

№2183 Юлії Тимошенко «Проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України щодо набуття, відчуження та розпорядження землями сільськогосподарського призначення».

№2194 Мар’яна Заблоцького, Миколи Сольського «Проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

№2195 групи нардепів від СН «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони».

Що в підсумку розглядав парламент? За базовий було прийнято законопроєкт №2178-10, альтернативний урядовому, який внесла група депутатів на чолі з головою аграрного комітету Миколою Сольським. Документ, відповідно до побажань президента, виключав іноземців до 2024 року (або доти, доки питання права нерезидентів на купівлю землі не буде розглянуто на всеукраїнському референдумі).

При цьому він містив резонансні норми, які категорично не сприймалися аграрною спільнотою – наприклад, концентрація на рівні 210 000 га або 0,5% площі країни. Також не були прописані механізми, що регулюють цільове використання землі та блокування спекуляцій. Крім того, для приватних земель не встановлювалося жодного цінового индикативу.

У першому читанні законопроєкт був зі скрипом прийнятий 240 голосами, з них 227 – депутати партії «Слуга народу», 13 – позафракційні. Щоб «протягнути» голосування, знадобився особистий приїзд президента в Раду і загрози розпустити парламент. Є версія, що голосування було критично важливим не стільки через саму реформу, скільки через візит місії МВФ, який розпочинався наступного дня. Згодом у кулуарах депутати виправдовувалися, що віддали голоси авансом, під приватну обіцянку Володимира Зеленського максимально адекватно доопрацювати законопроєкт до другого читання.

З другої половини листопада в документ дійсно почали вноситися хаотичні зміни – з метою зробити його більш зваженим. Концентрацію знизили спочатку до 50 000 га, потім до 10 000 га, окремо прописали антиспекулятивні механізми, але при цьому влада до останнього не хотіла відмовитися від юридичних осіб у переліку покупців землі. В результаті документ вже був не здатен виконати жодного із завдань – ані забезпечити зростання економіки, ані заспокоїти аграріїв.

Друге читання мало відбутися «під ялинку» – 20 грудня, в останній день роботи парламенту в 2019 році. Щоб встигнути до цього дня, аграрний комітет знову-таки в закритому режимі розглядав понад 4000 поданих до документа правок, навіть уночі.

Цей план цілком міг спрацювати, як і у випадку з розглядом 11 законопроєктів за вісім хвилин до першого читання, однак цього разу опозиція й аграрне лобі були готові. «Батьківщина» та ОПЗЖ контролювали роботу комітету, не даючи змоги їм ввімкнути «турборежим» і порушити процедуру, а в цей час на вулиці проходили багатотисячні протестні акції. Так, 19 грудня колона аграріїв перегородила Хрещатик, а в регіонах блокувалися траси і прикордонні пункти пропуску. Вдень 20 грудня всі фракції підписали меморандум, згідно з яким законопроєкт про обіг земель розглядатиметься за повною процедурою і відповідно потрапить до сесійної зали лише у 2020 році.

Як відреагував президент? Володимир Зеленський до останнього підтримував реформу, в тому числі за рахунок свого рейтингу. Однак навіть він був безсилий протистояти такій величезній кількості помилок, допущених урядовою командою. При цьому радикально налаштовані проти ринку землі сільгоспвиробники віддають йому належне в тому, що він не став «протягувати» реформу, ламаючи ситуацію через коліно, і йти проти думки суспільства.

Усі найвдаліші елементи і сильні кроки реформи були реалізовані саме Офісом президента: заклик до референдуму, публічна відмова від іноземців, поїздка до фермерів у Київську область.

Мабуть, намагаючись заспокоїти бодай частину протестів, Зеленський навіть пообіцяв в обмін на їхнє припинення скасувати дію «соєвих правок» (скасування відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку, що створило сприятливіші умови для внутрішніх переробників. – Mind). Це єдина фальшива нота в стратегії ОП, оскільки вигодонабувачі такої угоди не мали монопольного становища в протестному співтоваристві. Судячи з усього, це швидко стало очевидним, оскільки, незважаючи на публічну заяву, питання скасування «соєвих правок» більше не порушувалося.

Що буде далі? Згідно із соціологічними опитуваннями групи «Рейтинг», 73% українців не підтримують введення ринку землі. Досить складно буде поліпшити цей показник, враховуючи чотири місяці хаотичних поневірянь у Кабміні та парламенті навколо цього документа.

Проте питання земреформи не закрите, хоч поступово і втрачає актуальність. Згідно з графіком, аграрний комітет ВРУ до 10 січня має розглянути всі подані до законопроєкту правки. Є сумнів, що це вдасться, і швидше за все документ потрапить до залу не раніше лютого, якщо взагалі потрапить. Але навіть якщо він буде проголосований ціною якихось домовленостей усередині монобільшості, то, з огляду на передісторію, цьому закону складно буде стати легітимним в очах суспільства.

Тому зараз акуратно почали висловлюватися припущення, що з нового року робота над земельною реформою може стартувати заново. Причому проводитиме її нова команда в Мінекономіки.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті