Владний бізнес: чому будівельники йдуть у депутати

Владний бізнес: чому будівельники йдуть у депутати

Кожен десятий власник великої будівельної компанії працював у місцевих радах або засідав у Верховній Раді

Цей матеріал також доступний російською
Владний бізнес: чому будівельники йдуть у депутати
Фото: wikipedia.org, @volodimir.zubik.7, @d.isaenko, @Lysov.Igor, DR, lev.partskhaladz1

Більшість власників великих девелоперських компаній посиділи в кріслах депутатів місцевих рад або Верховної Ради. «Вони йдуть за преференціями. Місцева рада займається розробкою генеральних планів розвитку міста, визначає земельну політику. Це головні для будівельної компанії питання. Депутати Верховної Ради можуть впливати на затвердження нових правил роботи для всієї галузі, ухвалювати нові Державні будівельні норми», – говорить керуючий партнер юридичної компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.

Будівельна галузь – одна з найкорумпованіших і найскладніших, вважає керуючий партнер консалтингової компанії SV Development Сергій Костецький. Працювати на цьому ринку без зв'язків практично нереально. Як раніше підрахувала народний депутат від партії «Слуга народу» і колишній керівник напряму «Будівництво» BRDO Олена Шуляк, потенційна корупційна складова тільки Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) становить понад 3 млрд грн на рік. «Коли представник забудовника знаходиться всередині системи, йому набагато простіше вирішити всі свої питання, особливо з такого важливого і складного напрямку, як ринок землі», – визнає Сергій Костецький.

Mind з'ясував, хто з власників найбільших девелоперських компаній працював у місцевих радах і/або в парламенті та як вони цим скористалися.

Максим Микитась,

ексспіввласник девелоперської компанії «Укрбуд Девелопмент»

Максим Микитась отримав чимало переваг від свого депутатства. У 2014 році він пройшов до Київської міськради за списком політичної партії «Удар», близької до мера Києва Віталія Кличка. А через два роки на проміжних виборах до Верховної Ради обрався народним депутатом по одномандатному виборчому округу №206 (Чернігівська область).

Політичні успіхи власника компанії «Укрбуд Девелопмент» благотворно позначилися на бізнесі. Максим Микитась став першим з тих, хто зміг за такий короткий період вивести компанію в лідери ринку. «Без добрих відносин з владою досягти таких результатів неможливо. Державна архітектурно-будівельна інспекція може заморозити реалізацію будь-якого проєкту і по п'ять разів відмовляти у видачі дозволу на будівництва через найформальніші приводи. У Микитася ж багато проєктів досить спірні», – розповідає в бесіді з Mind директор девелоперської компанії, який побажав залишитися неназваним. Раніше ми писали про проблеми житлових комплексів «Укрбуд Девелопмент». При цьому імперія Максима Микитася тільки розросталася, і регулярні конфлікти з громадськістю цьому не заважали.

У 2018 році компанії, пов'язані з «Укрбудом», отримали непогані бюджетні замовлення. Вони виграли тендери на реконструкцію Шулявського шляхопроводу на суму 598 млн грн, реконструкцію столичної гімназії ім. О. Бойченка (175 млн грн) і Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова (2,8 млрд грн).

Але минулого року удача відвернулася від Микитася: він не пройшов до Верховної Ради, після чого проблеми з бізнесом загострилися. На початку жовтня 2019-го Вищий антикорупційний суд заарештував екснардепа з правом застави в 80 млн грн, які й внесла його сім'я. Арешту домоглися детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ), що займаються розслідуванням укладеного у 2000-х роках контракту між забудовником і Нацгвардією України про будівництво ЖК на території військової частини. Планувалося, що в новому ЖК «Аристократ» військові отримають 50 квартир і 30 паркомісць. Але у 2016–2017 роках Нацгвардія обміняла ці активи на 65 квартир в ЖК «Оберіг», який розташований на околиці міста – біля станції метро «Червоний хутір». Детективи оцінили збиток, нанесений таким обміном, у 81,6 млн грн.

У травні і червні 2019 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) наклав штрафи на загальну суму 262 млн грн на дві компанії «Укрбуду» – «Північно-український будівельний альянс» і «Спецбуд-Плюс» – за змови під час участі в тендерах на реконструкцію Шулявського шляхопроводу, столичної гімназії ім. О. Бойченка і на будівництво корпусу Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова.

«Укрбуд» опинився на межі банкрутства – грошей для завершення будівництва 25 житлових комплексів, квартири в яких купили близько 13 000 інвесторів, не виявилося. ДАБІ декілька місяців не вводила в експлуатацію п'ять будинків «Укрбуду».

Максим Микитась заявив, що продав бізнес Дмитру Федотенкову – співвласнику однієї з найбільших ресторанних мереж Tarantino Family. Коштів на добудову об'єктів у партнерів немає, тому всі будинки були передані ХК «Київміськбуд». Вчора, 20 січня, Максима Микитася затримало НАБУ при спробі вилетіти з країни. Втім, згодом йому дали дозвіл на чотириденну відсутність в Україні – за офіційною версією, він відбув до Великої Британії «на лікування».


Володимир Зубик,

власник компанії «Інтергал-Буд»

Похід у політику для Володимира Зубика виявився успішним. У 2006-му, через три роки після заснування компанії «Інтергал-Буд», він став депутатом Верховної Ради від партії БЮТ (член комітету з питань правової політики), ще через рік – від «Партії регіонів» (член комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією). А в 2008-му львівська компанія «Інтергал-Буд» почала будувати об'єкти в Києві. У той час зростання цін на столичні квартири становило 45–70% на рік залежно від проєкту.

Навіть у складні для всієї країни 2008–2009 роки, коли були призупинені практично всі будівельні майданчики, «Інтергал-Буд» ввів у експлуатацію 103,5 тис. кв. м житла і вивів на столичний ринок близько 10 нових проєктів. «Ми не знижували темпи будівництва і в революційний 2014 рік, коли компанія побудувала 152,5 тис. «квадратів» житла», – цитують на сайті «Інтергал-Буд» комерційного директора компанії Анну Лаєвську.

На відміну від інших забудовників, у «Інтергал-Буд» було стабільне фінансування. Свій основний капітал Зубик міг заробити на імпорті нафтопродуктів, яким займалася скандальна компанія «Лівела». Хоча сам бізнесмен цю інформацію неодноразово спростовував.

Зараз «Інтергал-Буд» претендує на роль одного з найбільших забудовників країни. Компанія побудувала 132 будинки, з них 48 – у столиці, 5 – у Київській області і 73 – у регіонах, повідомляється на її сайті.

«Інтергал-Буд» був одним з перших кандидатів на добудову житлових комплексів «Укрбуду». За даними Mind, йшлося про 11 проєктів. Однак загалом добудувати необхідно 25 будинків, тому вибір у підсумку припав на ХК «Київміськбуд».


Дмитро Ісаєнко,

пов'язують з девелоперською компанією Perfect Group

Дмитра Ісаєнка, завдяки його політичному впливу, називають сірим кардиналом ринку нерухомості. Минулого року він взяв участь у парламентських виборах від партії «Опозиційна платформа – За життя» та отримав прохідне 15-те місце в списку цієї політсили. Справи у Perfect Group тільки поліпшуються. Компанія візьме участь у добудові будинків компанії «Укрбуд».

«Група компаній Perfect Group є учасником процесу переговорів, адже «Київміськбуду» самостійно буде дуже складно «підняти» всі 25 недобудованих об'єктів. Ми маємо намір і далі допомагати нашому партнеру відшукувати оптимальні шляхи вирішення виниклої ситуації. Саме наша компанія, розуміючи всю складність ситуації та ризики виникнення недобудов, наполягала, щоб усі об'єкти «Укрбуду» були включені в єдиний пакет для майбутнього інвестора», – повідомили в прес-службі компанії.

Також Perfect Group є партнером у будівництві більшості об'єктів девелоперської компанії Saga Development, викупити яку планує її нинішній керівник Андрій Вавриш – добрий друг Андрія Богдана, нинішнього глави Офісу президента.

Успішно працювати на непростому ринку нерухомості Києва Дмитру Ісаєнку, вочевидь, допомагають досвід і міцні зв'язки, напрацьовані за час чиновницької кар'єри. Так, до 2014 року він був заступником міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства в Кабміні Миколи Азарова. Йти зі свого поста Ісаєнко не хотів і після перемоги на президентських виборах Петра Порошенка. У 2014 році він отримав свідоцтво учасника АТО, яке дозволяло уникнути звільнення за законом про люстрацію. Але активний тиск депутатів і критика в пресі дали результат – Ісаєнко все ж написав заяву про звільнення за власним бажанням.

У парламенті IX скликання Дмитро Ісаєнко отримав посаду секретаря Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.


Ігор Лисов,

співвласник компанії «Ліко-Холдинг»

Девелопер Ігор Лисов реалізував свої політичні дивіденди лише частково. З 2002 року він працював у Київській міській раді, а з 2007 до 2012 року – був депутатом Верховної Ради V скликання від «Партії регіонів». Лисов засідав у профільному для себе комітеті з питань будівництва, містобудування, ЖКГ та регіональної політики.

Політична вага власника дозволила компанії «Ліко-Холдинг» у 2010 році приступити до зведення великого мікрорайону «Ліко-град» у Голосіївському районі Києва. Будівництво велося на землях Національного банку, отримати які людям без зв'язків практично неможливо. Забудову не зупинили і протести місцевих жителів.

Як розповіли Mind на умовах анонімності керівник консалтингової фірми і директор девелоперської компанії, у Ігоря Лисова були великі політичні амбіції – він прагнув стати одним з головних лобістів будівельної галузі. До 2012 року цю роль відігравав експрезидент компанії «Київміськбуд» Володимир Поляченко. Але досягти своєї мети Лисов не зумів. «Він пішов з політики, і про нього зараз практично нічого не чути – ані нових проєктів, ані активної участі в громадських організаціях», – говорить директор з маркетингу девелоперської компанії, який побажав залишитися неназваним.


Михайло Голиця,

співвласник девелоперської компанії Geos

Михайло Голиця – один з перших девелоперів Києва. У політиці він з 1981 року, а вже за доби Незалежності встиг попрацювати заступником глави КМДА, а потім – депутатом Київради чотирьох скликань поспіль. Активна політична діяльність дала свої плоди: у 2004 році в столиці з'явилася девелоперська компанія Geos. Від моменту заснування вона встигла побудувати в Києві понад 70 житлових комплексів і не потрапити до жодного скандалу. У державних органів не було претензій і до ЖК компанії.

Зараз Голиця непомічений у політиці, а процвітання компанії може бути пов'язано з політичними зв'язками, накопиченими ще в період роботи чиновником і депутатом. Наприклад, він дружить з головою компанії «Житлоінвестбуд-УКБ» та заступником голови КМДА В'ячеславом Непопом. Голиця – тесть ще одного відомого в Києві представника будівельної галузі – Миколи Негрича, якому також приписують частку в девелоперській компанії Geos. Негрич цю інформацію спростовує.

Geos непогано розвивається і зараз. Компанія звела ЖК AlterEgo на ділянці компанії ТММ Миколи Толмачова, а також займається будівництвом двох великих комплексів – Orange City на Лисогорському узвозі в Голосіївському районі столиці та Family & Friends на вул. Новопольовій на Чоколівці.


Лев Парцхаладзе,

співвласник девелоперського проєкту Linden

Лев Парцхаладзе неодноразово намагався зробити кар'єру в політиці: у 2015–2016 роках був першим заступником голови Київської обласної адміністрації, а пізніше став заступником міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Своєї девелоперської компанії у Парцхаладзе вже немає (раніше була «XXI століття». – Mind), але разом із співвласником компанії «Будхаус Груп» Анатолієм Шкрібляком він володіє найдорожчим київським проєктом – ЖК Linden. Будівництво ведеться в самому центрі міста – по сусідству з Пасажем, театром ім. Івана Франка, ЦУМом, мерією і т. д, а вартість житла стартує від 100 000 грн за 1 кв. м. Це не масове житло – перед приїздом деяких клієнтів на перегляд перекривають квартал, у будинку продається не більше однієї-двох квартир на місяць, розповідають Mind рієлтори.

Подібне будівництво в самому центрі столиці можливе лише завдяки міцним політичним зв'язкам. А єдиний, хто про нього згадує, – телеканал «1+1». Це може пояснюватися політичною боротьбою за посаду мера Києва, вибори якого відбудуться вже нинішнього року.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті