Ворожіння на дротах: що чекає на нового очільника Міненерго

Mind продовжує публікувати матеріали в рубриці Nota Bene. Цей формат передбачає дещо більше емоційне забарвлення, що, втім, компенсується глибиною експертизи автора в досліджуваному питанні. Сьогодні Інна Коваль, редактор відділу «Промисловість» Mind, розмірковує над основними викликами, що постали перед Міненергоекології в контексті майбутньої зміни складу уряду та актуалізації проблем, накопичених галуззю за останні роки. 

Робота міністерства та оцінка відповідності посаді його керівника Олексія Оржеля – одне з нагальних питань, що постане дуже скоро. Навіть якщо сьогодні в парламенті його не встигнуть розглянути. Весь енергоринок рахує тижні та робить ставки, коли і як саме піде в небуття стабільність енергопостачання в Об’єднаній енергосистемі країни (ОЕС). І кого доведеться відключати: лише населення чи й промислові підприємства.

Енергопостачання всієї країни забезпечує стара «класична» енергетика – атомна генерація, вугільні станції та гідроенергетика на Дніпрі й Дністрі. «Зелена» енергетика продукує лише 5% усіх потреб країни, а вимагає 20% оплати із загального енергобюджету («зелена» вартість складає 3–5 грн за 1 кВт). У 2020 році виплати для неї потребують 48 млрд грн.

Лише дві компанії – НАЕК «Енергоатом» та ПАТ «Укргідроенерго», на які припадає в середньому відповідно 55% та 10% загального постачання електроенергії в ОЕС, забезпечують стабільність тарифів для населення. Це так зване PSO – обов’язковий продаж електроенергії за найнижчими тарифами: 57 та 35 копійок за 1 кВт відповідно.

2 березня Міністерство економіки, торгівлі та сільського господарства, під керівництвом Тимофія Мілованова, за мовчазної згоди голови Минекоенерго Оржеля оголосило конкурс на посаду президента НАЕК «Енергоатом», виключивши з вимог обов’язкову умову до кандидата – наявність відповідної освіти та практичного досвіду роботи на ядерних об’єктах.

Це порушує не лише українське законодавство, а й протоколи МАГАТЕ та Євроатому. «Команда» Оржеля методично витісняє з вітчизняних компаній управлінців-професіоналів, дискредитує керівників, створює борги за постачання електроенергії, чинить тиск на наглядові ради та блокує усі перспективи розвитку компаній. Йде цілеспрямоване знищення власної класичної генерації на догоду «зеленому» лобі та імпорту «ядерки» з Російської Федерації.

Як на «Енергоатомі» тримається соціальна ціна на електроенергію? Компанія НАЕК «Енергоатом» виробляє в середньому 52–55% усієї електроенергії країни за ціною 57 копійок за 1 кВт. І 90% усієї продукції віддає держпідприємству «Гарантований покупець». Він «змішує» її з іншими видами генерації – вугільною, газовою, водною, «зеленою» – і відпускає на побутовий сектор. Таким чином, українці отримують соціальний тариф (до 100 кВт*год) – на рівні 0,90 грн за 1 кВт*год.

На початок березня 2020 року ДП «Гарантований покупець» створило заборгованість перед НАЕК «Енергоатом» на рівні 2,8 млрд грн, з яких 1,8 млрд грн припали на лютий 2020 року. Таким чином, за два місяці «Енергоатом» отримав лише половину зароблених коштів. При цьому ціна для PSO у 0,57 грн не забезпечує навіть покриття економічно обґрунтованих витрат «Енергоатому» – зокрема, на оплату диспетчеризації та акцизного податку.

«Відсутність своєчасної та повної оплати електроенергії для «Енергоатому» призвела до дефіциту коштів на виконання виробничої програми, на оплату свіжого ядерного палива та повної відсутності фінансування інвестпрограми за статтею «Капітальне будівництво». Це означає, що компанія отримає штрафні санкції від постачальників та підрядників у вигляді величезної пені, а якщо ситуація терміново не вирішиться, то вже у березні ми не матимемо коштів на сплату податків та заробітної плати», – повідомив керівник НАЕК Павло Павлишин на розширеній нараді з представниками державних органів 3 березня.

Шляхами попередників. Нинішній очільник Мінекоенерго Олексій Оржель жодного дня не працював на реальному виробництві: закінчив КПІ і відразу потрапив у НКРЕКП – перекладати папірці та знаходити формули для отримання надприбутку для «зеленої» генерації. З приходом до Мінекоенерго він чітко пішов по слідах попередників: за часів Януковича міністерство та НКРЕКП обмежували роботу АЕС в інтересах вугільної генерації.

Сьогодні це активно робиться на догоду «зеленій» генерації. Спочатку дають команду на зниження та обмеження потужностей усіх атомних енергоблоків, а потім запускається інформаційна хвиля, нібито українські АЕС не витримують навантажень і постійно потребують ремонту.

Блоки АЕС можна порівняти із автомобілем: коли гоночне авто змушують їхати на швидкості 30 км на годину, потім дозволяють підняти швидкість до 50-ти, потім знову знижують і тримають на 30-ти. Питання: як довго протримається ходова частина машини, а водій витримає навантаження? І в цей час, при обмеженні власних блоків АЕС, Україна купує атомну електроенергію у країни-агресора Росії.

Чому вода – це життя? Йде вимивання коштів і з держкомпанії «Укргідроенерго», яка на сьогодні є найбільшою структурою, що балансує ринок електроенергії, перенасичений дорогою та непрогнозованою «зеленою» генерацією. Саме гідроакумулюючі станції на Дністрі та Дніпрі, коли перекачують воду, споживають надлишкові мегавати вітряних та сонячних станцій. Але замість додаткових коштів компанія отримала лише штрафи.

«Ринок працює не завжди коректно. Скажімо, є аварійна команда диспетчера НЕК «Укренерго», що потрібно терміново включитися чи то на заповнення водосховищ, чи на спрацювання води. А MMS (market management system – платформа для балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг) цього не фіксує. Це обраховується як обсяги небалансів електроенергії, спричинених відхиленням «Укргідроенерго» від планового графіку, а не як обсяги балансуючої енергії, виробленої за командами диспетчера. І нас штрафують за цей небаланс», – розповідає Ігор Сирота, генеральний директор ПАТ «Укргідроенерго».

Сьогодні ситуація покращилася, послуги балансування вже враховуються коректно, але оплата за них йде із великим відставанням від графіка, що також позначається на капітальних вкладеннях компанії, а простіше – на неможливості її розвитку.

Mind отримав офіційну відповідь від ПАТ «Укргідроенерго»: на кінець лютого 2020 року вартість відпущеної в ринок електроенергії склала майже 170 млн грн. За умовами функціонування вільного ринку ДП «Гарантований покупець» має погашати хоча б 75% вартості продукції до кінця місяця, для УГЕ це становить 126 млн грн. Проте, на сьогодні компанія отримала менше 10% – 11,7 млн грн, а майже 115 млн – заборгованість. Компанія заявила, що готова припинити продаж електроенергії ДП «Гарантований покупець», а це може призвести до зростання тарифів для споживачів.

Таке різне ставлення до премій. Нещодавно виник скандал навколо щорічної премії Ігоря Сироти. Чиновники Мінекоенерго припинили повноваження голови Наглядової ради «Укргідроенерго» Валентина Гвоздія, який був обраний на цю посаду на відкритому конкурсі, через те, що він дав згоду на виділення цієї премії у розмірі $650 000.

От премії керівників НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва та Юрія Вітренка у $25 млн такої реакції у Мінекоенерго не викликали, принаймні, публічно чиновники їх не засуджували і голову Наглядової ради НАКу, пані Клер Спотіссвуд, ніхто з посади не знімав. В «Укргідроенерго» дали пояснення, що нараховували премію виключно в рамках діючого законодавства. Проте сьогодні пан Гвоздій намагається поновитися на посаді через суд.

Чи може кухарка керувати атомною галуззю? Через суд намагається поновитися на посаді і багаторічний очільник НАЕК Юрій Недашковський. Наприкінці листопада 2019 року міністр Оржель висунув йому звинувачення в тому, що він не в змозі «забезпечити стабільну роботу атомних блоків та їх вчасний ремонт». Дійсно, були незначні затримки з ремонтом, але чому саме склалася така ситуація, ми пояснювали вище. Цей судовий розгляд сторони на загал не виносять, відомо лише, що він на стадії апеляцій.

Проте Мінекоенерго перевершило само себе, коли 2 березня оголосило конкурс на посаду президента НАЕК «Енергоатом», виключивши з кваліфікаційних вимог профільну освіту, досвід роботи на АЕС та на керівних посадах протягом кількох років. Уся галузь в тихому шоці, бо ядерна енергетика не регулюється самими лише національними законами. Є міжнародні, наддержавні органи, такі як МАГАТЕ, Всесвітня асоціація операторів АЕС, Євроатом. Саме асоціація операторів АЕС, після аварії на японській станції «Фукусіма» у 2011 році, висунула як обов’язкові умови наявність профільної освіти та досвід роботи.

Проблему публічно озвучив Григорій Плачков, голова Держатомрегулювання, на розширеній нараді НАЕК «Енергоатом» з представниками чинної влади. Він наголосив, що оскільки президент «Енергоатому» отримує ліцензію в незалежного регулятора, яким є Держатомрегулювання, то освіта, кваліфікація та досвід роботи у сфері з ЯРБ є важливими факторами.

Аварій не буде, буде відключення. Якщо в міністерствах не дослухаються до атомників та не змінять кваліфікаційні вимоги, Україна матиме дуже «жарке літо». На атомних станціях працюють люди, які мають по дві-три вищі освіти. Оператором блоку можна стати лише після мінімум 10 років роботи на нижчих посадах. При цьому фахівець складає серйозні іспити, щоб отримати ліцензію оператора. І кожні три роки повинен проходити перекваліфікацію та підтверджувати право на цю ліцензію.

Вони не виконуватимуть наказів людини, яка не має відповідної освіти та досвіду, будь то новий президент НАЕКу; нинішній міністр Оржель; його зам «по атомці» донеччанин Віталій Шубін, виходець з орбіти ДТЕКу; чи навіть Іван Плачков – двічі ексміністр енергетики, який дав попередню згоду втретє очолити міністерство замість Оржеля та його «паперової» команди. Навіть наймолодший оператор блоку АЕС, почувши непрофесійний наказ, просто запустить процес вимикання блоку, бо він керується нормативами та протоколами МАГАТЕ і Асоціації операторів АЕС.

З яким надбанням Україна входить у весну-літо? Атомна галузь, що дає 55% енергії, недофінансована та з боргами і під потенційним ударом непрофесіоналів. Компанія «Укргідроенерго», яка відповідає за гідроструктури на Дніпрі та Дністрі, – недофінансована, з боргами і також під потенційним кадровим ударом.

Крім того, Укргідрометцентр вже сповістив, що в країні за зиму випало менше половини очікуваних опадів, річки напівпорожні, води не буде. Отже, не буде і дешевої електроенергії ГЕС та ГАЕС, яка стримувала ціни на електрику хоча б навесні в період водопілля. Влітку  тим більше не буде чим і як регулювати хаотичну «зелену» генерацію. Держводагентство вже попередило, що влітку можуть ввести обмеження на споживання води, навіть для населення.

У роботі та на теренах балансування енергосистеми країни залишаються найдорожчі вугільні блоки ТЕС – біля 2 грн за 1 кВт. При цьому тепловим станціям енергоринок теж заборгував кілька мільярдів. Матеріальна база, а саме вугільна галузь, сьогодні знаходиться під тиском ініціативи пана Оржеля закрити та продати нерентабельні державні шахти, тобто – всі. І в нас вимальовується ще один монополізований олігархічний ринок.

Як скоро чиновники від енергетики винесуть питання підвищення тарифів на електроенергію на розгляд НКРЕКП, зробивши його невідворотнім? Опитані автором фахівці різних галузей енергетики не змогли відповісти на це, бо їх більше турбує ситуація, як Україна взагалі пройде це спекотне літо.

Mind отримав відповідь на редакційний запит від «ДТЕК Енерго». В компанії зазначили, що із введенням вільного ринку електроенергії 1 липня 2019 року, вугільні ТЕС не співпрацюють з ДП «Гарантований покупець», отже, з його боку жодних боргів перед вугільною генерацією немає. Відносини з іншими сегментами ринку мають складніший характер, тому потребують окремих пояснень до кожної накопиченої суми боргів, і большого часу на підготовку відповідей.

Крім того, сьогодні з сайту Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства зникло оголошення про конкурс на посаду президента НАЕК «Енергоатом». Проте, це не знімає проблем із недофінансуванням компаній.