«Мала земля»: як депутати зняли мораторій, проваливши реформу
Спецпроект
Аграрна реформа
Проект реалізує Mind спільно з громадським об’єднанням «Інтерньюз-Україна», за підтримки Посольства Фінляндії в Україні

«Мала земля»: як депутати зняли мораторій, проваливши реформу

Під загрозою дефолту влада змушена була піти на умови фермерів, вихолостивши законопроєкт і фактично законсервувавши статус-кво в АПК

Цей матеріал також доступний російською
«Мала земля»: як депутати зняли мораторій, проваливши реформу
Фото: pixabay

У ніч з 30 на 31 березня Верховна Рада ухвалила закон, яким в Україні вводиться ринок землі. За законопроєкт №2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» у другому читанні проголосували 259 народних депутатів. Від фракції «Слуга народу» було віддано «за» 206 голосів, від «Європейської солідарності» – 23, від «Голосу» – 13, «Довіри» – 12, а також 5 голосів позафракційних нардепів. Mind спостерігав за еволюцією земельної реформи в країні та аналізує, у що вона вилилася.

З чого все починалося?

Земельна реформа є однією з двох принципових умов отримання Україною розширеного траншу МВФ у $8 млрд. Однак коли ці гроші пропонувалися в обмін на запуск ринку землі, навряд чи функціонери фонду мали на увазі формат, затверджений у результаті.

Нагадаємо, що спочатку у вересні 2019 року розглядався зовсім інший варіант відкриття земельного ринку. Основні його положення – допуск юридичних осіб (зокрема, з іноземним капіталом) і ліміт у 200 000 га на одного покупця. За даними Mind, цей сценарій був повністю написаний у Світовому банку і відповідав інтересам зовнішнього замовника.

Під тиском аграрного лобі (яке залишилося повністю поза парламентом) розробники почали відступати від початкового плану: до другого читання ліміти були знижені до 10 000 га в одні руки; допуск юридичних осіб зберігся, але вже без іноземного капіталу. Цей варіант також не давав відповідей на питання галузі – обмеження були прописані таким чином, що дозволяли обходити ліміти на концентрацію і акумулювати максимальні наділи через пов'язаних осіб.

Протистояння агросектору, переважно фермерів, і влади перетворилося на позиційне і загрожувало затягнутися надовго. В Об'єднаному штабі захисту української землі, до якого входили представники різних аграрних асоціацій, дали зрозуміти, що готові до протестів аж до вимог про розпуск парламенту і/або імпічмент президенту, якщо закон будуть насильно «протягувати» через сесійний зал. При цьому умови, які висували аграрії, також складно було назвати збалансованими: мінімальні ліміти, заборона для юросіб, блок на реалізацію держземель – загалом, ринок без ринку.

На що перетворилося?

Невідомо, чим би закінчилося це протистояння (градус був напружений по обидва боки), однак тут грянула пандемія коронавірусу.

Україна почала скочуватися в економічну прірву, підстьобувана падінням промвиробництва, скороченням розвитку в АПК і зниженням зростання ВВП. Допомога МВФ стала критично важливою для української влади, яка стрімко втрачає свої позиції. «Було завдання ухвалити хоч щось з відповідною назвою», – каже один із членів аграрного комітету ВР, який побажав зберегти анонімність. На зустрічі з представниками фракцій, що відбулася наприкінці минулого тижня, «активісти» від АПК фактично продиктували їм прийнятний для себе варіант земельної реформи.

Це викликало дуже гостру (близьку до істерики) реакцію представників грантових організацій, які виступали за надліберальний варіант. Деякі з них перетнули межу коректності, що їм навряд чи забуде аграрне співтовариство. «Коли економістам аграрії починають розповідати, як повинен працювати ринок землі, – це те саме, якби лабораторна миша розповідала біологу, як влаштований лабіринт, по якому вона біжить», – написав Олег Нів'євський, представник Київської школи економіки.

«Озвучене рішення фракції «Слуг» про проведення земельної реформи «міні», я б навіть сказав «нано», є марною імітацією реформи. Реформа в такому вигляді не вигідна власникам землі, не вигідна більшості аграріїв, не вигідна іншим громадянам України», – написав експерт Данило Пасько.

Відчай адептів першого варіанту земреформи можна зрозуміти: випускникам Гарвардської бізнес-школи напевно не особливо приємно програвати невеликій кількості українських фермерів. Проте результат на табло: Україна законсервувала фактичний статус-кво в земельній галузі.

Що в підсумку передбачає земельна «реформа» в Україні?

Відкриття ринку землі відкладуть до 1 липня 2021 року.

На першому етапі доступ до ринку отримають тільки фізичні особи. Одна людина зможе купити не більше 100 га. З 2024 року купувати землю дозволять юридичним особам. Одна компанія зможе придбати до 10 000 га землі. Також діє заборона на продаж державних земель.

Розрахунок за земельні наділи в ході їх купівлі/продажу передбачається виключно безготівковий з перевіркою походження коштів. Забороняється купувати землю в 50-кілометровій зоні від кордону; зафіксована мінімальна ціна на земельну ділянку. Банки не зможуть купувати землю, зможуть тільки брати в заставу. Частина коштів від продажу земель державної та комунальної власності піде на створення Фонду розвитку сільських територій. Питання надання права іноземцям купувати землю має бути вирішене на всеукраїнському референдумі.

3 плюси і 5 мінусів ухваленого законопроєкту про ринок землі

Плюси

  • Україна, нехай і формально, виконала вимогу МВФ і тепер може претендувати на отримання фінансової допомоги.
  • Законопроєкт не змінює статус-кво в земельних відносинах і таким чином стійкості галузі ніщо не загрожує.
  • Знівельовано або зведено до мінімуму ризик громадянських протестів.

Мінуси

  • Закон не змінює статус-кво в земельних відносинах – і таким чином якісних змін в АПК не відбудеться.
  • Закон прийнятий з порушенням регламенту, що дає можливість ставити під сумнів його легітимність. Крім того, для зняття мораторію, згідно із Земельним кодексом, має бути прийнятий закон «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», а розбіжність назв може створити юридичну колізію.
  • Мораторій фактично продовжений ще на півтора року, за які в українських реаліях може статися багато змін.
  • Закон прийнятий завдяки альянсу з «Європейською солідарністю» – таку «угоду» виборці Володимира Зеленського, кількість яких і без того зменшується, йому навряд чи пробачать або зможуть забути.
  • Закон не відкриває можливості для зовнішніх інвестицій, оскільки не створює для них відповідних умов.
Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті