Захворіло у світі
10,694,288
Померло у світі
516,210
Вилікувалось у світі
5,480,394
Захворіло в Україні
45,887
Померло в Україні
1,185
Вилікувалось в Україні
20,053
«У хмарі» чи «не в хмарі»? – ось в чому питання. 10 відповідей на (не)прості питання
 
Матеріал у партнерстві з Київстар
Партнерський матеріал

«У хмарі» чи «не в хмарі»? – ось в чому питання. 10 відповідей на (не)прості питання

Чим має керуватися бізнес, щоб перехід від власної інфраструктури до хмарних сервісів був максимально корисним

Цей матеріал також доступний російською
«У хмарі» чи «не в хмарі»? – ось в чому питання. 10 відповідей на (не)прості питання
Фото: pixabay.com

Сьогодні бізнес розділився на дві категорії: тих, хто вже користується хмарними технологіями хоча б частково, і тих, хто поки їх не освоїв. Але це той напрямок, в якому рухається весь світ. Наприклад, зараз хмарою Microsoft Azure користуються 95% компаній з Fortune 500. Лідери індустрії підтверджують – майбутнє за хмарами. Цим закликом керується «Київстар», тому разом з Microsoft розвиває проєкти в сфері  Інтернету речей, аналітики даних, штучного інтелекту та хмарних рішень. Mind у спецпроєкті з «Київстар» розбирався, які бувають хмарні сервіси, для чого вони потрібні та чому багато компаній у світі відмовляються від інвестицій у власну інфраструктуру на користь хмар.

1. Що означає «перейти в хмару»?

Мігрувати в хмару – значить позбутися значної частини власної IT-інфраструктури, скоротити витрати на її обслуговування, отримати гнучкість і здатність справлятися з піковими навантаженнями. Для роботи в хмарі необхідні тільки комп'ютери і/або ноутбуки та  швидкісний інтернет. Інфраструктуру обслуговує провайдер послуги, а IT-фахівці компанії працюють над розвитком продуктів або напрямків. Наприклад, якщо під час кризи компанія моментально скоротить навантаження на IT-інфраструктуру, то потужності власних серверів у такому випадку просто простоюватимуть. Завдяки гнучкості та віртуальності хмарна модель дозволить зменшити кількість споживаних сервісів. Досить просто відмовитися від них.

2. Хмара – це модний тренд чи потреба бізнесу?

Це тренд, який суттєво змінює можливості компанії та відповідає на запит бізнесу в умовах постійного розвитку технологій. Хмарна інфраструктура дозволяє скоротити інвестиції на обладнання, які можуть ніколи не окупитися, і спрямувати вивільнені ресурси на стратегічні цілі – наприклад, експансію, розвиток продуктів, відкриття нових напрямків бізнесу. І при цьому тут і зараз отримати всі найсучасніші інструменти при невеликому бюджеті.

Хмари – це швидкий старт, гнучкість, масштабованість і доступність. Якщо стандартна тендерна процедура закупівлі IT-інфраструктури забирає близько трьох місяців, то щоб підключити хмару, досить укласти договір з провайдером послуги та зробити кілька кліків. Не потрібно відразу викладати $10 000 на придбання сервера (для стартапів це часто завелика сума), більшу частину завдань бере на себе провайдер послуги.

Що стосується гнучкості та масштабованості, то часто наводять як приклад екстремальні навантаження в «чорну п'ятницю» або «кіберпонеділок». Але насправді, навіть якщо маркетолог компанії запустить вдалу акцію в будь-який інший час, а обладнання не витримає навантаження і «ляже», для бізнесу це також закінчиться нульовими доходами та прямими матеріальними і репутаційними збитками. З хмарами такого б не сталося, тому що ресурси можна наростити миттєво.

«У хмарі» чи «не в хмарі»? – ось в чому питання.<br>10&nbsp;відповідей на (не)прості питання

3. Тобто всі процеси в хмарі працюють самі собою?

Після того як інфраструктура в хмарі вибудувана, IT-фахівці компанії обслуговують хмарне середовище. Їм не потрібно стежити за роботою обладнання, цим займаються фахівці провайдера послуги. А ось модель використання хмар може бути різною, вона залежить від того, який рівень підтримки та контролю потрібен бізнесу. Постачальники традиційно пропонують наступні моделі використання хмар: IaaS (інфраструктура як сервіс), PaaS (платформа як сервіс), SaaS (програмне забезпечення як сервіс). IaaS – це тільки ресурси, а платформу і ПЗ компанія розгортає самостійно.

Клієнти «Київстар» отримують доступ до платформи Microsoft Azure, де представлено понад 100 PaaS-сервісів для розробки, тестування та доставки застосунків, обробки й обчислень даних, як від Microsoft, так і від партнерів.

4. Добре, а як щодо безпеки?

Скільки б in-house фахівців не обслуговувало IT-інфраструктуру, мало хто може собі дозволити рівень відмовостійкості, як у гігантів Microsoft, Google й Amazon. Крім того, у «нехмарних» компаній без бекапів є ризик, що в разі форс-мажору на кшталт кібератак може «лягти» весь бізнес. У хмарах же все «задзеркалене». Якщо якийсь сервер відключився, середовище перемикається на інше сховище – і бізнес жодним чином не страждає. Про ці нюанси потрібно думати особливо компаніям, які законодавчо зобов'язані зберігати дані на території України (зокрема, державним і фінансовим установам).

5. Але ж міграція в хмару – це дорого?

Проєкт з переходу в хмару повинен вирішувати стратегічні завдання бізнесу: підтримка зростання компанії, експансія, запуск нового продукту або напряму. Це точно не економія заради економії. Суть використання хмарних рішень у тому, що клієнт інвестує, проте не чекає повернення інвестицій, тому що використовує стільки ресурсів, скільки необхідно для вирішення завдання за принципом pay as you go. Якщо потрібно більше ресурсів, їх можна докупити в кілька кліків, без тривалих тендерів, закупівель, і так само легко відмовитися, коли потреби знижуються. Тобто всі ресурси, за які платить компанія, використовуються ефективно, немає плати за простій або «щоб було» на майбутнє.

6. Яка схема оплати користування хмарою?

Найчастіше йдеться про помісячну тарифікацію, абонплату за використання ресурсів. Але в різних провайдерів хмарних сервісів умови відрізняються. Наприклад, глобальні провайдери на кшталт Microsoft, Amazon, Google також тарифікують кожне звернення до даних. У компанії з великою базою даних, до якої постійно звертаються різні користувачі, вартість ресурсів може бути в рази менше витрат на звернення. У локальних провайдерів немає таких витрат на канали зв'язку, тому вони можуть собі дозволити надавати послугу безкоштовно. При цьому найчастіше вони більш зацікавлені в стабільній абонплаті, тоді як великі гравці більш гнучкі.

Є тарифи на стику цих можливостей. Наприклад, клієнти «Київстар», які користуються хмарою Azure і локальним Azure Stack, можуть зберігати бекапи в глобальній хмарі, а дані, звернення до яких відбувається регулярно, розміщувати на Stack. І таким чином економити на послузі, залишаючись користувачами технологічного рішення одного з лідерів ринку.

«У хмарі» чи «не в хмарі»? – ось в чому питання.<br>10&nbsp;відповідей на (не)прості питання

7. Міграція в хмару вимагає скорочення IT-персоналу?

Перш за все йдеться про трансформацію ролей всередині IT-департаменту. Можливо, дійсно буде потрібно менше IT-співробітників, але вони все одно будуть потрібні, просто виконуватимуть завдання іншого роду. Замість підтримки роботи серверів і боротьби з багами вони зможуть займатися розробкою і поліпшенням продукту. Коли доводиться постійно адмініструвати сервери, на інші завдання часу часто не залишається. У цьому випадку є можливість направити людські ресурси на розвиток компанії та вирішення стратегічних завдань.

8. Хмарне рішення ґрунтується на принципі «від потреби клієнта» або це стандартизоване рішення?

Хмарне рішення – це гнучке середовище на відміну від власної інфраструктури в силу віртуальності. Але нюанси залежать від конкретного провайдера. Які сервіси він готовий надати, чи є у нього додаткові послуги для бізнесу, крім власне дата-центрів, наскільки гнучкі тарифи та т. д. «Київстар» завдяки використанню технології Azure Stack дозволяє гнучко працювати з даними клієнта, розподіляючи їх між дата-центрами та пропонуючи тарифікацію і послуги під потреби клієнта.

Наприклад, сьогодні є тренд на гібридну хмару. Коли, з одного боку, компанія хотіла б користуватися послугами одного зі світових лідерів, з іншого – не може зберігати дані за межами країни (ні у Microsoft, ні в Amazon і Google немає дата-центрів в Україні). У такому випадку їй необхідно або купувати послугу в різних компаній, або відмовлятися від чогось, або шукати компроміс.

Зараз хмарне середовище активно використовують компанії, що працюють з аналітикою великих даних і аналітикою з різних пристроїв, а також з даними з пристроїв IoT.

«У хмарі» чи «не в хмарі»? – ось в чому питання.<br>10&nbsp;відповідей на (не)прості питання

9. Для роботи в хмарі потрібен інтернет?

Так, якісний доступ в інтернет – це чи не найголовніше, що потрібно для комфортної роботи з хмарами. Наприклад, у Microsoft є власна мережа передачі даних між дата-центрами. Спочатку дані потрапляють у мережу, а потім звідти розподіляються куди слід. Це дозволяє збільшити швидкість і скоротити затримки.

Відповідно, українські клієнти Azure можуть отримувати доступ до хмари за допомогою публічної мережі або виділених каналів, за які необхідно доплатити. Але у бізнес-клієнтів фіксованого інтернету «Київстар» такої проблеми немає: їм не потрібно доплачувати за виділений канал, якщо трафік йде всередині мережі. Також, якщо клієнти оператора раніше користувалися послугами дата-центру «Київстар», наступним кроком найчастіше є колокейшен – розміщення сервера клієнта в тому ж дата-центрі, що й Azure Stack. А це мінімальна відстань і максимальна швидкість.

10. Хмарні рішення від одного провайдера – це зручно?

Це дозволяє скоротити кількість партнерів і вирішувати багато завдань в одній точці, під одним акаунтом, з єдиним договором і рахунком для оплати.

Як мобільний оператор і провайдер фіксованого доступу в інтернет «Київстар» може зробити пакетну пропозицію для клієнта, куди входять необхідні йому сервіси. Наприклад, зв'язок, віртуальна мобільна АТС, Big Data, StarTeams, MSO 365 та інші сервіси для бізнесу. Точка входу в усі сервіси – єдиний акаунт-менеджер з боку компанії. Він залучає до своєї роботи менеджерів різних підрозділів, але клієнта це вже не зачіпає. У нього тільки одна точка входу, управління й оплати.

У більшості голосових бізнес-тарифів «Київстар» включені послуги віртуальної мобільної АТС, MSO 365 без додаткової оплати. У рішенні StarTeams «Київстар» об'єднав фіксований (міський) зв'язок, цифровий робочий простір Microsoft Teams і віртуальну мобільну АТС. Це робочий простір, який завжди з вами для спілкування, вирішення робочих завдань, конференцій, зборів, ведення проєктів – і це все віддалено, без прив'язки до офісу. Прив'язати безпосередньо український номер до акаунту Skype для бізнесу або Teams неможливо без придбання спеціального вартісного  устаткування або ПЗ. Зазвичай таке собі можуть дозволити тільки великі корпорації. Для підключення послуги StarTeams досить укласти договір з компанією.

 
Матеріал у партнерстві з Київстар
Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті