HackCorona in Ukraine: кому дісталися 5 млн грн від Мінцифри

Нещодавно Міністерство цифрової трансформації підбило підсумки конкурсу IT-проектів #HackCorona in Ukraine. Близько місяця члени журі обирали «кращі стартапи та ідеї, що полегшать життя громадян і бізнесу під час пандемії».

Учасників повинні були оцінювати за чотирма критеріями:

«Кращих з кращих» відбирали 12 членів журі: міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, його заступник Олександр Борняков, співзасновник Monobank Олег Гороховський, CEO Petcube Ярослав Ажнюк та інші.

На першому етапі конкурсу з 899 претендентів обрали 22 фіналіста. Під час другого – на своєрідному пітчингу без уточнюючих запитань журі – визначили п'ятьох переможців і один проект, який отримав спеціальний приз.

Конкурс профінансували з двох джерел: 4 млн грн виділила програма EGAP і ще 1 млн грн – партнер Cyprus IT Forum, інвестор RefaceAI, член журі #HackCorona Сергій Токарєв.

Призовий фонд – 5 млн грн – не порівну розділили між переможцями. «Він розподілявся відповідно до того, яку суму спочатку просила команда. Хтось для старту проекту потребував 1,5 млн грн, хтось для розвитку – 240 000 грн. Усі переможці отримали ті суми, які вони захистили в рамках пітчингу. У якихось випадках один донор покривав потреби однієї команди, в якихось – вкладалися кілька донорів. Щоб система працювала, члени журі виставляли бали, а вже за їх результатами йшло обговорення того, яку команду готовий підтримати кожен донор і якою сумою зі свого бюджету», – пояснив Mind Сергій Токарєв.

Mind переглянув пітчинг фіналістів і вибрав найцікавіше з виступів кожного переможця.

Забігаючи наперед, відзначимо, що редакцію здивували дві «речі». Перша: більшість спікерів акцентували увагу журі на вирішенні актуальних під час карантину проблем. Однак команди зможуть запустити свої проекти в кращому випадку за кілька місяців.

Друга: п'ять із шести стартапів-переможців пов'язані з навчанням. Хоча в передфінал конкурсу вийшли різнопланові проекти. Наприклад, «ЛікиВдома» вирішує проблему доступності ліків за оптимальними цінами, POPUTI – сервіс попутників для медиків, «3D-Друк» – сервіс 3D-моделювання та принту медичних засобів захисту тощо.

Це маркетплейс для локальних виробників крафтової фермерської продукції. «Сьогодні велика кількість смачних і корисних продуктів харчування від локальних виробників не доходить до свого кінцевого споживача. Коронавірус зламав канали дистрибуції та позбавив багатьох людей роботи. Крім цих ключових проблем, є ще кілька: низька бізнес-грамотність серед фермерів і відсутність культури споживання їхніх товарів серед населення. Найбільш заповзятливі хлопці зараз пішли торгувати через Facebook і месенджери. Але там вони створили ще одну проблему: відсутність контролю якості та безпеки продуктів харчування», – пояснив один з авторів проекту.

Команда з семи осіб має намір розвивати VUIKO за трьома напрямками:

• На маркетплейсі збиратимуться пропозиції від фермерів і крафтових виробників. Платформа – регулятор стосунків між постачальниками і покупцями – гарантуватиме безпечність угод і якість продукції.
• Майданчик стане ще й освітнім. На ньому розміщуватимуться майстер-класи, воркшопи та подібне.
• VUIKO запустить social р2р fundraising. «Користувачам і покупцям ми запропонуємо інвестувати гроші в фермерство і через деякий час отримати дивіденди. Диференціюючи їхні внески між різними фермерами, диверсифікуємо ризики», – пояснили автори.
• За їхніми даними, на цьому ринку працює від 33 000 до 46 572 фермерських господарств. Ніша оцінюється в 3,8-5,5 млрд грн. За рік команда VUIKO розраховує вийти на оборот у 1,7 млн ​​грн.

Засновники проекту планують заробляти на трьох складових:

• трансакціях (до 15%);
• просуванні всередині маркетплейса ($30);
• відсотках від інвестицій (1-3%).

Автори хочуть через півтора місяці запустити MVP платформи. На його створення команда запросила $50 000. У другому кварталі 2021 року – почати р2р fundraising і вийти на самоокупність. А до IV кварталу 2021-го отримати позитивний баланс на рахунку.

«VUIKO вразив своєю ідеєю. Малому та середньому бізнесу зараз непросто. Грамотний маркетплейс може сильно вплинути на розвиток фермерської продукції в Україні. При ближчому знайомстві команда вразила реакцією. Вони проявляли ініціативу, схоплювали на льоту всі рекомендації та миттєво вносили правки в презентацію. За будь-яким успішним продуктом стоїть його команда. У VUIKO вона однозначно сильна», – поділився своєю оцінкою з нашим виданням Сергій Токарєв.

Це вже діюча бібліотека аудіокниг українською мовою. Зараз на платформі зібрано 250 одиниць контенту. У день ресурс відвідують близько 2000 користувачів.

«Аудіокниг українською дуже мало. Ми вирішили в одному місці їх акумулювати і розв’язати проблему доступу до безкоштовного ознайомлення з творами українських і світових класиків, а також сучасних авторів», – розповів співавтор проекту Олександр Барабошко.

Команда має намір розширити бібліотеку і доповнити її актуальними в карантин аудіокнигами для організації навчального процесу вдома, підготовки до ЗНО. Задля цього автори проекту запросили на конкурсі $10 000. «Спираючись на наш досвід, вартість створення однієї книги (200-300 сторінок – 15 годин запису) коштує близько $1000», – пояснив Барабошко.

«Слухай» – стартап, який точно заслуговує на окрему увагу. По-перше, це дуже гарний соціальний проект – такої масштабної бібліотеки україномовних аудіокниг більше немає. По-друге, ініціатива вже досягла значних результатів, хоча її учасники – волонтери. Проект і команда зачепили мене своєю цілісністю та розумінням справи. До того ж ініціатива близька по духу до проекту «Лакібукс», який ми заснували кілька років тому. Він займається виданням і безкоштовним поширенням науково-популярних книг українською. Хочеться, щоб контенту побільшало. Тому ми вирішили підвищити розмір призу для «Слухай» і дати команді більше, ніж вони просили в рамках конкурсу», – розповів Mind Сергій Токарєв.

Це ще один аудіостартап, що розробляється чотирма студентами. Автори KAZKOZVUK заявляють, що їхній проект створюється для дітей з особливостями зору. Тим часом, виділяють три цільові аудиторії:

• діти дошкільного і шкільного віку (3-9 років) з особливостями зору;
• діти без особливостей зору, батьки і вчителі;
• всі діти, які хочуть, щоб їхні таланти почула вся країна.

Чим відрізняються аудіоказки для дітей з поганим і хорошим зором – залишилося таємницею.

За словами співавтора проекту Анастасії Соклакової, команда пропонує креативну платформу, для створення якої не потрібен офіс. «У період карантину величезної уваги та підтримки потребують наші діти. Ми можемо записувати казки на хвилюючі теми. Наприклад, про COVID-19. Можна доступною мовою розповідати дітям про те, що відбувається. Зараз немає жодної інформаційної кампанії про вірус, орієнтованої на дітей», – розповідала Соклакова.

На першому етапі запуску проекту його автори хочуть налагодити контакти з літературними і творчими студіями, сформувати коло авторів, розробити лендінг, запустити рекламу, присутність в соцмережах. На другому – організувати творчі конкурси, визначити переможців, зайнятися обробкою матеріалу і випускати по одній казці на тиждень.

На лендінг, рекламу і подарунки дітям (вочевидь, тим, хто готовий начитувати записи) команда попросила 71 000 грн, на запуск мобільного застосунку – 81 000 грн.

Це мобільна платформа для дистанційного інтерактивного навчання школярів за допомогою доповненої реальності. За словами співавтора проекту Івана Павлюченка, SkillAR покликаний вирішити проблему відсутності у дітей концентрації уваги на навчальному процесі. «Наприклад, лише в США в її розв’язання щорічно вкладають $31,6 млрд. На карантині проблема тільки посилилася. Знайти консенсус у навчанні між дітьми та батьками в домашніх умовах – дуже складно. Завдяки нашому рішенню з навчальним AR-модулем і гейміфікації діти зможуть виконувати завдання, відкривати нові рівні. А батьки не так сильно хвилюватимуться, що діти «сидять» у телефоні, адже вони будуть бачити навчальний процес і зможуть відстежувати результати дитини в застосунку», – пояснив Іван Павлюченко.

Цільові аудиторії проекту – учні 6-9 класу школи, їхні батьки, які працюють вдома і не мають достатньо часу на навчання своїх дітлахів, а також педагоги та репетитори, що бажають покращити навчальні програми.

Автори проекту запросили $17 500 на розробку MVP за 69 днів і $3000 на маркетинг і тестування продукту за 50 днів. Забувши уточнити, що до цього часу карантин, швидше за все, скінчиться.

Команда хоче заробляти на залученні партнерів – навчальних закладів на комерційних засадах. «Ми плануємо вийти на прибуток через 6-9 місяців, сфокусуватися на роботі з провідними навчальними закладами та організаціями, під які розробляємо контент. А також залучити новий раунд фінансування для масштабування. Наша глобальна ідея – перевести на новий рівень підхід до навчання й інтегрувати технології доповненої реальності в програму всіх навчальних закладів України, Європи та світу», – поділився грандіозними планами Іван Павлюченко.

Це консультаційна платформа для стимулювання підприємництва серед жінок. «СOVID-19 створює нові виклики для бізнесу. Ключовий з них: хто не в онлайні – той поза грою. Малий і середній бізнес вже втратив 60% доходу. Ці втрати зростатимуть. Особливо актуальна проблема в Україні для жінок. Кожна друга жінка не працює. У деяких галузях зарплата жінок на 40% менша, ніж у чоловіків», – описувала проблематику співавтор проекту Владислава Котяш.

Цільова аудиторія проекту:

• підприємниці-початківці;
• досвідчені підприємниці;
• самозайняті жінки.

На digital-платформі зареєстровані користувачки зможуть пройти аудит. Певна система оцінить рівень діджиталізації бізнесу за п'ятьма напрямками: стратегія, маркетинг і просування, набір співробітників і HR, робота з клієнтами, організація роботи та документообіг. Що оцінюватиметься у підприємниць-початківців – невідомо.

«Після тесту учасниця отримає персоналізований план з оцифрування бізнесу. Кожна підприємниця зможе обрати свого бізнес-експерта й отримати безкоштовну консультацію. У своєму акаунті всі зареєстровані учасниці отримають доступ до онлайн-інструментів для трансформації їхнього бізнесу та персоналізовані рекомендації, а також сегментовану базу освітніх матеріалів, лекцій, курсів і вебінарів», – розповідала Владислава Котяш.

Маркерами успіху проекту мають стати збільшення рівня діджиталізації учасниць на 25% за три місяці, зростання доходів їхнього бізнесу та клієнтської бази, залучення до платформи учасниць з усіх регіонів України.

«Наша ініціатива функціонує в тестовому режимі вже рік. За цей час ми зібрали понад 40 бізнес-експертів, 35 партнерів і 25 амбассадорок проекту. Для повного запуску платформи з усім функціоналом, набору команди, просування і виходу на самофінансування проекту потрібні $55 000», – пояснила Владислава Котяш.

Це проект інклюзивної онлайн-освіти для людей з інвалідністю. «Проблема, на яку ми збираємося вплинути завдяки запуску проекту, – низький рівень соціального захисту та адаптації людей з інвалідністю та членів їх сімей у період пандемії. Ми плануємо створити семитижневий онлайн-курс «Нові соціальні компетенції людей з інвалідністю», покрокову інструкцію на платформі Prometheus, менторську підтримку цих людей шляхом онлайн-консультацій і участі в групах самодопомоги», – пояснила співавтор проекту Олена Смирнова.

Команда сподівається залучити до навчання не менше 3000 людей з інвалідністю з усієї України. Автори проекту запросили 500 000 грн для його реалізації.

«За результатами пітчингу цей проект не увійшов до списку лідерів. Але ініціатива сподобалася одному з донорів – представникам програми EGAP. Вони вирішили підтримати проект незалежно від результатів. У якості призу, як і інші переможці, вони отримали суму, яку озвучували в презентації», – уточнив у коментарі Mind Сергій Токарєв.