Як зачарувати всіх – майстер-клас від Ґая Кавасакі

Щоб бути чарівником – не обов’язково щосили махати чарівною паличкою, літати на мітлі, намагатись керувати хмарами, бубоніти замовляння і час від часу витріщатися на скляну кулю. Можна просто сісти, заспокоїтись та взяти до рук книжку Ґая Кавасакі.

Бекґраунд. Автор Ґай Кавасакі – майстер світових бізнес-бестселерів (видав 9 популярних книжок) – колишній амбасадор Apple. Він також є співзасновником Alltop.com (онлайн-журналу, який збирає всі популярні в інтернеті теми) та партнер-засновник Garage Technology Ventures – венчурної компанії, що спеціалізується на високотехнологічних стартапах Кремнієвої долини.

Кавасакі живе в Кремнієвій долині з дружиною та чотирма дітьми, і книжку про чари він присвячує саме їм, пояснюючи це так: «Бо вони зачаровують мене щодня».

У вступі до книжки про себе Ґай пише, що був скромним ювеліром, возив золото й діаманти для маленької ювелірної фабрики. Та побачивши Macintoch далекого 1983 року, вдруге зачарувався (бо вперше – коли побачив дружину). «Після цього в мене з очей спала полуда, хмари розсіялись і я почув спів янголів», – зізнається він.

Тож ці два базові зачарування і тримають його на плаву в житті. Недаремно епіграфом до цієї книжки стали слова відомого американського актора Дж. С. Браяна: «Багато хто може збити статки, але рідко кому вдається збудувати сім’ю».

Хай би що ви не замислили, але мистецтво зачарування точно знадобиться. «Ця книжка – для людей, які бачать життя таким, яким воно може бути, а не для тих, які вважають зміни неможливими», – пише автор і бере читача із собою в подорож, у якій можна навчитися «змінювати почуття, думки та дії людей. Ось наш маршрут».
Ну що ж, поїхали!

Оригінальна назва: Enchantment: The Art of Chanching Hearts, Minds, and Actions

Видавництво: Vivat, Харків

Наклад: 2 100 примірників

Сюжет. Щоб зачарувати людину, треба поставити себе на її місце і зрозуміти, чого вона хоче. Ніби нічого нового, але ж не так це й просто, бо треба самому вміти приймати інших.

«Люди – це не нулі і не одиниці, вони не дурні і не розумні, не цінні і не марні. У всіх є сильні і слабкі сторони, позитивні і негативні, переваги та недоліки», – пише автор, зазначаючи: кожен уміє щось краще за вас і в людей більше спільного, ніж відмінного, тож ми всі заслуговуємо на розуміння.

Соціологи виявили, що найкращі перемовники 40% часу підготовки витрачають на те, щоб знайти спільні з іншою стороною інтереси. І він теж радить шукати спільне, обмовившись: «Не промахнетесь, якщо почнете з дітей, спорту, подорожей та їжі». Ну а якщо людина нічим не захоплюється – «то, можливо, вона не варта того, щоб її зачаровувати».

Називає чотири інструменти для зачарування: усмішка, вбрання, рукостискання та словниковий запас.

«По-перше, усміхайтеся людям. Скільки коштує усмішка? Ніскільки. А чого коштує її відсутність? Усього, бо це заважає вам створити зв’язок із людиною», – резонно зазначає автор та принагідно радить відмовитися від ботоксу та підтяжок, які стануть на заваді природності й щирості.

Тиснучи руку – дивіться в очі, і тисніть не більше ніж 2–3 секунди.

Одяг обирайте так, щоб він промовляв: «Ми рівні».

«Слова – це міміка вашого мозку, вони розповідають про ваш характер, особистість і погляди». Тож радить використовувати прості слова, активний стан та відомі й однозначні аналогії.

Що далі? Звісно ж, розповідати історії, адже сторітелінг керує інформацією, бізнесом, людьми і загалом світом. «Треба не просто розповісти історію, а занурити людину у вашу справу. Якщо ви причаруєте людей, вони втратять відчуття часу, забудуть про цинізм та скептицизм, їх проб’є піт», – дохідливо й так, що це все легко уявити, розповідає Кавасакі.

Як змусити людей діяти? Окрім розповідання історій, пересовувань «вікон Овертона», використовувати ще й зображення, бо «вони мають більшу силу, ніж слова». Також – відмовити відмовам, і ось чому: «Хороший чарівник думає, що відмова означає «Поки що ні», або ж «Розкажіть мені більше», а не однозначне «Ні». До того ж люди відповідатимуть тій етикетці, яку ви на них начепили, підсумовує автор.

Загалом рекомендації щодо підготовки й завоювання довіри та подолання опору, і спонукання до дій від Каваскі – напрочуд цікаві й дотепні, пересипані, як смачні булочки пудрою, реальними історіями. «Беріть у борг», – радить Кавасакі і наводить схожу історію з «Автобіографії» Бенджаміна Франкліна. А потім каже: «Так, можливо, думка про те, що людям не подобається, коли їх про щось просять, хибна. Та й хто ми такі, щоб сперечатися з Бенджаміном Франкліном?»

І ці історії (а їх тут багато) і справді можна порівняти з «кулькою ванільного морозива, що тане на шматочку яблучного пирога».

Вам сподобається, якщо: ви вмієте цінувати стильні та дотепні тексти, у яких речення подекуди нагадують вдалі афоризми і їх хочеться читати й смакувати.

Легкість, ненав’язливість, віртуозність – це все про цю книжку, бо автор справді знається на тому, про що пише.
«Думайте по-японськи», – закликає він і відкриває читачам пласт цікавої культури: і в плані взаємин із босом, і зі співробітниками, і щодо досягнення стану, сповненого енергії спокою, й усвідомлення того, що виходить за межі звички, формули та шаблону.

У книжці – багато історій, зворушливих, реальних. А ще – проникливий стиль оповіді, коли автор дає поради: «Хороший чарівник думає…». Так і спливає перед очима дитинство з отим лагідним бабусиним: «Хороша дівчинка/хлопчик робить/думає…». От скажіть – хіба це не мило?

Вам не сподобається, якщо: ви прагнете якихось кардинально нових сентенцій і щоб їх було багато. У книжці, ніде правди діти, є й чимало банального. Деякі поради суперечливі, а деякі – контроверсійні (наприклад, під час презентацій багато говоріть, щоб відточити свої ораторські здібності). Так і хочеться почитати в його наступній книзі поради тим, хто все це буде слухати.

Головна причина прочитати: «Дозвольте собі трішечки зачаруватися», каже автор, і наприкінці книжки дає тест на схильність до зачарування, перше питання в якому: «Скільки м’язів потрібно задіяти для чарівної усмішки?», а останнє: «Попросіть мене повернути гроші».

Дає ще й настанову:«І наостанок: зачарування – могутня навичка, а з великою владою приходить велика відповідальність. Ваш обов’язок – застосувати ці знання так, щоб усі сторони (якщо не весь світ) отримали якусь користь. Прошу, завжди про це пам’ятайте». У зачаруванні – велика магія й сила. Можливо, саме тому чи не найбільше ми боїмося слів: «Я в тобі розчарований/а»?

У тому ж дусі:

«Як здобути прихильність людей і навчитися впливати на них» Марвiн Карлiнс, Джек Шафер

Цю книжку написали колишній агент ФБР Джек Шафер, який понад 15 років займався контртерористичними дослідженнями та навчав інших технікам переконання і впливу, а також професор менеджменту Університету Південної Флориди Марвін Карлінс, автор 24 книжок і консультант відомих міжнародних компаній.

Про що книжка цих непересічних авторів? Про ефективні стратегії комунікації в складних середовищах, про методи впливу на поведінку людей, про розуміння мотивацій та загалом  про ті «рецепти» взаємин з людьми, які суттєво допоможуть, якщо їх не соромитися застосовувати в повсякденному житті: реальному чи віртуальному.

---

«Застеляйте ліжко. Дрібниці, які можуть змінити ваше життя, а можливо, і світ» Вільям Г. Макрейвен

Десять правил, які можуть допомогти виплисти при будь-якому життєвому штормі, сформулював автор книжки – адмірал Вільям Г. Макрейвен, командувач Військово-морських сил США у відставці.

Ці правила в нього сформульовано досить колоритно: «не боятися акул», «не вдаряти передчасно у дзвін», «щоранку застеляти ліжко» тощо – при цьому так переконливо й чітко, що хочеться виструнчитись і приступити до виконання.

А якщо серйозно – дуже корисні життєві поради, що додадуть багато важливого в скарбничку життєвої мудрості. Видання Wall Street Journal про книжку написало: «Надихаючий бестселер The New York Times №1, який «повинен читати кожен лідер в Америці», а Washington Post зазначила: «Уроки Макрейвена, як і його передмова, виходять далеко за межі застеляння ліжка». І тут важко додати щось нове та небанальне.