Китай – наступна наддержава чи колос на глиняних ногах

Китай – наступна наддержава чи колос на глиняних ногах

Чому так вражає книга Роба Гіффорда «Китайський шлях. Подорож у майбутнє»

Этот текст также доступен на русском
Китай – наступна наддержава чи колос на глиняних ногах
Фото: Олександра Стрєлова

Що ми знаємо про цю величезну й таємничу країну?

Китай з його 6000-річною історією і традиціями подарував світові папір, порох, компас, друкарство, порцеляну, морозиво, локшину, шовк та багато інших речей. До XIX століття був однією з найбільш передових держав, а також і культурним центром Східної Азії.

Сьогодні Китай – країна з величезним економічним потенціалом, країна глобалізації та споживчого буму. За обсягом валового національного продукту (ВНП) країна посідає друге місце у світі після США. Але не все так оптимістично. Це лише верхівка айсбергу, за якою приховано гірку правду.

Ця книга висвітлює не лише красиву та яскраву сторону, вона пропонує об'єктивну оцінку сучасного життя країни й дає правдиві, часто шокові відповіді на питання: чи справді Китай – наступна світова супердержава? Чи він такий міцний і потужний, як виглядає ззовні? І хто ж вони – пересічні китайці XXI століття?

Бекґраунд. Роб Гіффорд – британський радіокореспондент і журналіст. Він має ступінь в сфері китаєзнавства в Даремському та Гарвардському університетах. Володіє мандаринським діалектом. Довгий час жив у Китаї та подорожував ним та іншими країнами Азії, про що розповідав у своїх репортажах. У 1999–2005 роках був кореспондентом NPR (Національного громадського радіо) у Пекіні. Працював керівником лондонського офісу NPR. З 2011 року є редактором The Economist.

Книгу було написано за підсумками його двомісячної подорожі національним шосе 312, що тягнеться від Шанхая до кордону з Казахстаном пустелею Гобі. Подолавши майже 5000 км та проїхавши половину КНР, Гіффорд збирає всі свої розмови із пересічними китайцями, враження, думки та висвітлює мозаїку сучасного життя Китаю в усіх його суперечностях.

Автор зустрічається зі збіднілими селянами, далекобійниками, таксистами, повіями, продавцями, студентами, навіть із тибетськими ченцями. І це реальні історії з життя та побуту звичайних людей – «ста старих прізвищ», як уособлено китайці себе називають.

Ця книга дає кожному хорошу пару очей. Якщо ви хочете зрозуміти Китай перед тим, як відправитися туди, то це саме те, що вам потрібно.

Оригінальна назва: China Road: A Journey into the Future of a Rising Power

Видавництво: «Vivat»

Наклад: 1700 примірників

Сюжет. Шосе 312… Головний «дао» країни, матір-дорога, вздовж якої відбувається найбільша міграція в історії людства. Близько 200 млн жителів залишають свої домівки в пошуках роботи. Саме там автор знаходить бездонне джерело інформації для свого дивовижного і захопливого репортажу.

Розповідаючи про подорож, Гіффорд дає обличчя тому, що історично для Заходу було безликою країною, і вдихає життя в те, що часто зводиться до економічної статистики. Він скрізь бачить ознаки бурхливої міської економіки, але також розкриває багато загроз в країні та глибокі проблеми, які можуть зірвати зростання Китаю.

Гострі спостереження Гіффорда, його почуття гумору, а також бажання й рішучість розкрити кричущі проблеми вибухонебезпечного розвитку Китаю відкривають очі читачам і перевертають усі уявлення про країну.

Він вільно говорить китайською без перекладача та спілкується з китайцями більш глибоко, ніж звичайні іноземці. Більш того, як іноземець, він має перевагу, якої немає у китайців, тобто багато людей готові спілкуватися з ним на більш глибокі теми, про які заборонено говорити вголос.

Гіффорд надає своїм історіям більш глибокий контекст. Від вторгнення Чингісхана до неперевершеної імперії, до ганебного знищення внаслідок західного колоніалізму, геноцидної японської навали, безжального контролю режиму Мао Цзедуна, парадоксальності сучасної капіталістичної політики Комуністичної (!) партії.

Книга захоплює, вражає уяву все новими фактами й подробицями, розкриває неймовірні та разючі суперечності, які дуже контрастно і драматично співіснують у Китаї.

  • Наприклад, надвеликі мегаполіси, які осліплюють неоновою рекламою та красивим стрімким життям і неосяжна кількість сіл, у яких 100 млн китайців живуть менш ніж на $1 на день.
  • Або створення власної Кремнієвої долини на тлі цілої армії землеробів-жебраків.
  • Або намагання увійти до елітного клубу «космічних» держав тоді, коли в окремій «проклятій» провінції від СНІДу помирає 300 000 людей внаслідок масового зараження після національної програми донорства крові.
  • Або про жахливу загальнонаціональну політику «регулювання народжуваності» з її примусовими абортами навіть на останніх строках вагітності.
  • Або як ,не залишаючи іншого виходу, примусово асимілюють «правильною» освітою в законослухняних громадян нацменшини, які є осередками потенційних бунтів.
  • Або як місцева влада однієї провінції, бажаючи здійснювати монополію на постачання води, забетонувала селянам всі колодязі.
  • Або про те, що місцеві жителі пошепки говорять, що Китай – колоніальна держава, яка здійснює експансію на власних громадян.

Автор вважає, що найбільша проблема Китая – соціальна ситуація. Насамперед це проблема селян. Він гадає і, навіть підсвідомо сподівається, що китайці встануть і чинитимуть опір уряду. Бо неможливо спокійно спостерігати за тим, як б’ється в агонії п’ята частина людства, де тисячі наживають мільйони, а мільйони – гинуть.

Як пише сам Гіффорд: «Неможливо нейтрально ставитися до Китаю. Деякі іноземці одразу відчувають ненависть до країни, дехто пускає тут коріння і вже не повертається додому. Я ж, як журналіст, маю бути об’єктивним. І якщо про Китай вам все зрозуміло, це означає лише одне: ви були неуважні…».

Вам сподобається, якщо: ви допитлива людина, яка бажає знати більше, ніж пропонують загальні знання та офіційні джерела, або ви хочете здійснити пізнавальну подорож до Китаю.

Вам не сподобається, якщо: ви не цікавитесь, що відбувається на «шахівниці» світу або вам просто нецікава ця тема.

Головна причина прочитати: підвищити рівень освіченості та розуміння багатьох речей завдяки новим знанням


У тому ж дусі:

«Рибка дядечка Завена» Ольги Карі

Журналістка і гастроблогер розповідає про землю своїх предків – Вірменію. Ця книга-репортаж пропонує нетуристичний погляд на Вірменію – як виглядає і відчуває себе країна сьогодні.

Об'їхавши країну, автор записувала всі розповіді, історії, байки, які шукали у своїй пам'яті місцеві жителі. Книга натхненна, дуже драматична та яскраво передає національний колорит.


«Лабораторія Ісландія» Ярослави Куцай

Ще один репортаж про сурову північну країну – Ісландію. Книга розповідає, як журналістка під час навчання досліджувала країну зсередини.

Це збірка розповідає про мешканців унікальної острівної держави, яка у власний спосіб захищає своє і невтомно популяризує створені нею прецеденти в сферах економіки, науки, освіти, політики тощо.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло