Post factum: про що так і не розповів Владислав Криклій
7 запитань до міністра інфраструктури, які залишилися без відповіді
На початку березня Mind брав інтерв’ю в міністра інфраструктури Владислава Криклія. Бесіда відбувалася якраз напередодні введення «коронавірусного» карантину. Через три місяці редакція направила запит за підсумками цього інтерв’ю. Нагадуємо, у рубриці Post factum ми публікуємо матеріали, підготовлені по слідах нашого спілкування з високопосадовцями, аби дізнатися, що змінилося за цей період і чого вдалося/не вдалося досягти.
Відповідей від Владислава Криклія Mind чекав два місяці, але пресслужба міністерства відмовилася їх надавати – категорично й безапеляційно. Причина – його очільник наразі взагалі не дає інтерв’ю.
Можливо, це пов’язано з тим, що за цей час міністр став фігурантом гучних скандалів, зокрема й корупційних.
Наприкінці квітня Державне бюро розслідувань порушило декілька кримінальних справ (досудове розслідування схем із сертифікацією газобалонного устаткування, кримінальна справа за ст. 364 Кримінального кодексу «Зловживання владою або службовим положенням» тощо). На фоні цих подій Криклій у травні навіть заявляв про готовність піти у відставку, але передумав.
Також у квітні набула розголосу неприваблива історія з великодніми пасками від предстоятелів ПЦУ митрополита Єпіфанія та УГКЦ – Святослава. До Української православної церкви, в якої найбільша кількість приходів і віруючих, Криклій не звернувся.
На початку травня розгорілася публічна суперечка між Владиславом Криклієм та Олексієм Вадатурським, генеральним директором компанії «Нібулон», щодо законопроєкту №1182-1-д «Про внутрішній водний транспорт».
У травні з’ясувалося, що Криклій за допомогою своєї цивільної дружини Тетяни Декало приховував у власних деклараціях елітне майно в Києві (по вул. Гоголівській та Дмитрівській) і автомобілі преміумкласу, що є порушенням антикорупційного законодавства.
Можливо, нинішньому небажанню спілкуватися з пресою сприяли й інші – не менш вагомі – причини.
Mind публікує запитання, які відправив до міністерства та на які, на жаль, відповідей так і не дочекався. Якщо міністр передумає – ми із задоволенням опублікуємо його думку.
1. В інтерв’ю на початку березня ви повідомили, що Світовий банк і МФК готують для міністерства інформацію щодо можливих концесій по чотирьох українських аеропортах (Львів, Чернівці, Херсон і Запоріжжя). І після отримання цих даних ви зможете сказати, наскільки вигідні запропоновані умови. Чи є вже потрібна інформація? Якщо ні, коли буде?
2. Стосовно аеропорту Дніпра: ви зазначили, що держава візьме на себе зобов’язання з будівництва нової злітної смуги. І станом на початок березня вже розпочато підготовку проектної документації. На початок червня що зроблено? Або коли можна буде почути про перші результати?
3. Щодо боргів МАУ: з ваших слів, авіакомпанія обіцяла, що наприкінці весни вже зможе нормально обслуговувати поточні зобов’язання і переходитиме до повернення своїх «історичних» зобов’язань. Як компанія оперує ситуацією зараз? Які нові її обіцянки?
4. Ви казали, що комунікуєте з МАУ з приводу проблеми обльотів території РФ, і до її розв’язання будете підходити спільно з МЗС. Чи вже є якісь практичні ідеї? Коли і як їх можна буде застосувати?
5. Ви акцентували, що велика проблема УЗ – зношеність інфраструктури й рухомого складу. А також непрозорі закупівлі, корупційна складова, неефективне управління майном і великі залишки по непрофільних активах. В управлінському апараті безліч зайвих підрозділів і є дублювання функцій. Але наголосили: якщо ці нюанси привести до ладу, зокрема мати прозорі витрати на утримання пасажирських перевезень, УЗ стане доволі прибутковою організацією. Що змінилося на краще в УЗ за останні п’ять місяців?
6. Ви говорили, що по тендеру стосовно ескалатора на Центральному залізничному вокзалі Києва (який екскерівник УЗ розпочав ще на початку осені 2019 року) цієї весни вже буде рішення. Яке воно, якщо є?
7. У нашій розмові ви наголошували, що внутрішня авіація – стимул для внутрішнього туризму та розвитку авіації. А також зазначили, що спільно з профільним парламентським комітетом та податковим комітетом працюєте над ліквідацією ПДВ на внутрішні авіаперевезення (щоб була можливість здешевлення квитків або розвитку інших напрямків). Тобто Україна поступово переходитиме з дорогого формату на «авіатаксі». Які успіхи вже є у впровадженні таких змін? Коли чекати?
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
