Постріл «у молоко»: про що говорять фінансові показники «Укроборонпрому»
Посилення негативних трендів в оборонній промисловості нарешті змусило владу розпочати процес утворення профільного міністерства – стратегічних галузей промисловості. Майже одразу топ-менеджмент «Укроборонпрому» (УОП) вийшов у медіаефір зі звітом про досягнення концерну. Але краще б цього не робив. Мудрішим було б послатися на відсутність точної статистики через карантин або навіть на всі інші форс-мажори, які мали місце в цьогорічний весняно-літній період.
Але нинішній галузевий директорат шансом на замовчування не скористався. От преса й дізналася від офіційних джерел, що виручка УОП за І півріччя 2020 року склала 12,8 млрд грн, тобто в річному обрахунку це може дати перспективні 26 млрд грн. Це свідчить про скочування галузі на рівень 2015 року. Адже у 2018-му – до появи нинішньої команди реформаторів – цей показник сягав 37,6 млрд грн. У перерахунку на інші, більш стабільні, валюти, стагнація УОП виглядає ще глибшою.
Чистий дохід від реалізації продукції «Укроборонпрому», млрд грн
| 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 |
| 16 | 21,6 | 28,3 | 28,4 | 37,6 |
Цікаво, що у заявах про власні фінансові досягнення «Укроборонпром» порівнює свої показники та демонструє здобутки винятково на тлі 2019 року, коли восени в УОП зайшла команда Айвараса Абромавичуса. Це просто пояснити: озвучувані цифри не набули широкого розповсюдження. Але якби ж то була одна помилка «Укроборонпрому»…
Як зреагували українські медіа та професійна спільнота?
Звітуючи пресі про «перемоги», концерн повідомив ще й статистику найуспішнішого з підприємств: «У І півріччі 2020 року державна компанія «Укрспецекспорт», що входить до складу ДК «Укроборонпром», збільшила чистий дохід від реалізації продукції на 36,6% порівняно з аналогічним періодом 2019 року, до 1,53 млрд грн».
Наступного дня після цього неповного розкриття фінстатистики першим розставив акценти директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець. Він піддав гострій критиці звіт УОП, звинувативши концерн у маніпулюванні цифрами.
Адже дохід, на думку експерта, вважати «чистим» недоречно. Він зафіксував кілька маніпулятивних нюансів, зокрема: гру на курсі валют, який невпинно зростає протягом останнього року; врахування контрактів, які виконуватимуться кілька років і гроші за якими ще не отримано; списання на дохід компанії агентських витрат без подальших розрахунків за ними; використання досягнень попередників, яких вже звільнено, та робота за їхніми контрактами навіть не розпочата, але вже широко озвучена як «перемога».
Чому зловтішалися «коментатори» з РФ?
На відміну від конструктивних зауважень вітчизняних медіа, російська преса, наявна в Україні, завдяки вкотре неповному розкриттю статистики концерном, у червні – липні знайшла привід для дезінформації про те, що «експорт зброї Україною скоротився у декілька разів».
Паралельно з цим відбувся ще один «викид» статистичних відомостей. Його здійснили ПАТ «Мотор Січ» та власник його технологій – кероване концерном УОП державне ЗМКБ «Прогрес» ім. академіка А.І. Івченка». Приватні інвестори «Мотор Січі», напевно, майже офіційно вважають це державне КБ своїм безкоштовним додатком.
Відповідно до наданих пресі даних чистий прибуток «Мотор Січі» в ІІ кварталі цього року склав 595 млн грн проти збитків у 428,58 млн в ІІ кварталі 2019-го. У порівнянні з УОП фінрезультати цієї компанії сяяли оптимізмом. Дохід приватного підприємства від реалізації продукції за рік, що минув з літа-2019, зріс на 15%, сягнув 4,7 млрд грн. У попередній аналогічний період він становив 4 млрд грн.
Такий приріст єдиного комплексу «Мотор Січ»/«ЗМКБ Прогрес» відбувся саме тоді, коли держава почала остаточно втрачати вплив на вибір варіантів розвитку цих двох підприємств. Разюча різниця між показниками держконцерну «Укроборонпром» та приватної «Мотор Січі» – досить красномовне підтвердження відомої української формули: «Держава не вміє керувати, бо комусь за цю невправність добре платять». А також за мовчазне нехтування інтересами України на догоду умовному «китайському інвестору».
Навіщо УОП маніпуляції?
Ретушуючи падіння фактичних сумарних експортних доходів УОП (з 1,6 млрд грн до 0,7 млрд грн), керівництво концерну не знайшло кращого виходу, аніж розмістити в столичній пресі вартість ще не реалізованих контрактів, які було укладено в І півріччі 2020 року. Ця цифра перевищила 3,6 млрд грн. Але вона не має вводити в оману. Адже це – вартість не планових експортних доходів поточного року, а підписаних нині майбутніх багаторічних угод, які ще треба буде виконати, не зриваючи визначені договірні терміни.
Рік тому генеральний директор «Укроборонпрому» Айварас Абромавичус заявляв геть про інші перспективи, які були набагато більш втішними за нинішні сумні реалії: «В експорті ми ставимо амбітну мету зрости в п’ять разів у 2019–2025 роках. Світовий ринок озброєнь – це майже $2 трлн. Ми хочемо експортувати на $2 млрд», – казав він. І назвав авіабудування найперспективнішим напрямом зростання експорту.
Але такі обіцянки та плани виявилися далекими від реальності. Адже лише в попередніх 2015–2018 роках ДП «Антонов» завдяки переведенню з-під «влади» Мінекономіки під управління концерном УОП змогло наростити свої доходи вчетверо. А після зміни керівництва концерну 2019 року навіть ці темпи виявилися недосяжними.
Більшість спеціалістів галузі, опитаних Mind, вважають причиною провалу планів та жонглювання цифрами те, що новий менеджмент концерну виявився дуже далеким від завдань та практик оборонної промисловості, а головне, не виконував основної функції – розв’язання проблем підприємств – учасників концерну.
У топ-менеджменті ДП «Антонов» зазначають: оприлюднені керівництвом «Укроборонпрому» показники діяльності є недостовірними та у більшості питань відверто маніпулятивними, не відтворюють реальних результатів його діяльності. «Замість підтримки на державному рівні за останній рік від УОП ми отримали лише спроби «відгризти» від ДП «Антонов» відсоток прибутку», – стверджує представник керівництва авіаційного підприємства.
І дійсно, на фінансування такої надбудови, як «Укроборонпром», підприємства – учасники концерну зобов'язані (згідно із цьогорічним розпорядженням того самого концерну) сплачувати внески в розмірі 15% від чистого прибутку за… 2018 рік. Не за 2019-й, звітування за підсумками якого втаємничено саме через те, що його результати нинішня команда навіть зманіпулювати не змогла? Адже вони, як стверджують журналісти ТК «Прямий», удвічі гірші за результати 2018 року.
Думку керівництва «Антонова» розділяє і колишній керівник «Спецтехноекспорту» Павло Барбул, який оцінює ситуацію, що склалася, як наслідок ігнорування «реформаторами» від УОП базових принципів економічної діяльності. У результаті, на його думку, Україна завдяки настільки авантюрним реформам оборонки ризикує й надалі програвати у протистоянні РФ.
«20 серпня, під час Форуму «Армія 2020», РФ в особі «Рособоронекспорту» тільки по системі ППО С-400 уклала контракти з Пакистаном та Індією. Сума контракту з Індією становить $5 млрд. А ми тупцюємо на місці. Це привіт черговим реформаторам та корпоративним хижакам з УОП», – зазначає Павло Барбул.
На його думку, стрімке падіння оборотів, що демонструють компанії-спецекспортери, є проблемою не стільки персоналій у керівництві, скільки – хибної системи управління. «Щоб щось продавати та забезпечувати надходження валюти в бюджети всіх рівнів, треба це саме «щось» спочатку розробити, виробити та успішно випробувати. А не фокусуватися на реструктуризаціях – іноді на «той світ» – ключових підприємств», – заявив екскерівник «Спецтехноекспорту». Зі свого боку Сергій Згурець вважає, що маніпулятивними заявами нинішнє керівництво намагається боротися за вплив у зв’язку зі створенням Міністерства стратегічних галузей промисловості.
Як перерозподіляються фінпотоки?
І дійсно, озвучені Мінстратпромом плани реформування ОПК якісно відрізняються від того, що обіцяли реформатори з УОП. Наприклад, замість восьми галузевих кластерів у межах концерну, представники відомства заявили, що їх буде не більше чотирьох. І більшість з них будуть в структурі міністерства, а не підпорядкованого йому концерну.
Для деяких фахівців галузі невтішні показники «Укроборонпрому» були передбачувані ще рік тому. Стагнація проглядалася вже тоді, коли влада закликала в концерн чергову команду реформаторів.
На що ж вони сподівалися, окреслюючи грандіозні перспективи? Все досить просто: процес «реформування» мав забезпечити банальний перерозподіл потоків, зокрема бюджетного, який планувалося відібрати в Мінекономіки та передати «Укроборонпрому».
Йдеться, зокрема, про ДП «Український центр «Безпека», через яке, а не через УОП, проходять бюджетні асигнування за двома важливими лініями держоборонзамовлення. Це витрати на модернізацію основних фондів підприємств оборонно-промислової галузі та на розгортання виробництва боєприпасів і спецхімії. Суми видатків держскарбниці за цими статтями засекречені. Але після переспрямування потоків із підрозділу Мінекономіки на концерн УОП частину цифр було б включено до загальної річної звітності цього підприємства.
Отже модель успіху псевдореформ виглядає так: висмикнути з-під Мінекономіки бюджетні потоки, які й забезпечать блискучі цифри нового відомства. Але що робити в нинішній ситуації, коли навіть пересмикнуті показники успішної діяльності розходяться з обіцянками та є нижчими за результати 2016–2018 років? Це стане зрозуміло найближчим часом, коли на затвердження буде подано варіант проведення антитоксичного ребрендингу українського ОПК.
Що ж до планувальників реформ та реструктуризації концерну, їм, імовірно, доведеться замість напрацювання «кейсів перетворень та драйверів розвитку» займатися важчою працею: знаходити притомні відповіді на запитання про падіння фінансових показників.
