Президент «Київстар»: «Ми не конкуруємо з фінансовою системою, а доповнюємо її»
Олександр Комаров – про відмову від 3G, колообіг SIM-карт у природі та переманювання препейд-абонентів на контракт
Яким буде вплив СOVID на мобільну індустрію в 2021 році? Чому телеком-галузі, можливо, доведеться «інвестувати» в силовиків близько $5 млрд? Про що мобільні оператори домовилися з прем'єр-міністром? Що вигідніше «Київстар»: власна ОТТ-платформа чи партнерство з «1 + 1 media»? Якою є маржинальність нових послуг оператора?
Про це та багато іншого розповідали топменеджери «Київстар» на пресконференції «Яким буде телеком завтра?». Mind вибрав найцікавіші цифри, факти, цитати. А також уточнив у президента «Київстар» Олександра Комарова відсутні «деталі пазла».
Про 4G на всіх частотах
З 2022 року оператори отримають технейтральність. Це означає, що в теорії вони зможуть запускати 4G на всіх орендованих у держави частотах, зокрема і в діапазоні 2100 МГц, який зараз використовується для 3G. Що ж буде на практиці?
«3G обслуговує не лише дату, а й голос. Поки ми йдемо шляхом збільшення частки цієї послуги у 2100 МГц. «Київстар» – перший у Європі за обсягом голосового трафіку. Тоді як 1800 МГц – найкомфортніший і зручний діапазон для обслуговування LTE. Наразі нам вистачає ємності в спектрах 2600, 1800 і 900 МГц. Є куди розвиватися. Але в перспективі – рано чи пізно – постане питання відключення 3G», – пояснює президент компанії.
Коли це трапиться – через 4, 5 або 7 років, поки складно прогнозувати. «Для нас технейтральність – запорука майбутнього розвитку. Вона дозволить і ситуативно, і довгостроково максимально ефективно використовувати весь спектр, який є в оператора», – говорить Комаров.
Про розмір мережі
У оператора – 37 784 базові станції. Близько третини з них працюють у 4G.
Наприкінці осені «Київстар» хоче завершити рефармінг у діапазоні 900 МГц.
Про ковідні «гойдалки»
За попередніми підрахунками «Київстар», 2020 року індустрія втратить близько 3 млрд грн доходу «завдяки» пандемії. Близько 40% «недостачі» припаде на частку «синього» оператора. «Спонсори» зниження виручки – падіння роумінгу та роздробу. «Основний удар припав на роумінг. Він просів на 60–70%. Удар дуже сильний, тому що це валютна виручка. Очікуємо, що наступного року вплив СOVID буде таким, як і в 2020-му», – вважає Комаров.
При цьому спікер відверто зізнається: не можна говорити, що пандемія сильно підкосила індустрію. «За попередніми прогнозами, за рік очікуємо 10%-ве зростання доходів. Основний драйвер – підвищення споживання мобільного інтернету і проникнення смартфонів. Сподіваюся, у нас пенетрація розумних гаджетів сягне 70% до кінця року», – зазначає президент «Київстар».
Про переманювання препейду на контракт
Не таємниця, що у «великої трійки» частка абонентів передплаченого зв'язку все ще сягає 90%. Однак останнім часом оператори майже не підвищували тарифи для «контрактників».
У такий спосіб вони тонко намагаються переманити препейд-клієнтів на контракт? «Я б не сказав, що тонко. (Сміється). Ми дійсно зацікавлені в переведенні абонбази на контракт. Такі абоненти лояльніші до будь-якого оператора. За це вони отримують певні привілеї: більш привабливі тарифи, можливість постоплати, кредитний індивідуальний ліміт тощо», – пояснює спікер.
Навіщо гравці це роблять? «На передплаченому ринку – мільйони нових підключень на рік. Ми не хочемо займатися колообігом SIM-карт у природі. Якщо його зменшимо – операційно станемо ефективнішими. Нам важливо будувати довгострокові відносини з клієнтами», – розповідає Комаров.
Про перегони у ФШСД
У компанії сподіваються, що їхній «Домашній інтернет» уже став найбільшим інтернет-провайдером України. Раніше пальма першості залишалася за «Укртелекомом». За останніми опублікованими даними, наприкінці 2019 року в «УТ» було 1,04 млн абонентів. У «Київстар» зараз – 1,044 млн. Протягом останніх двох років оператор інвестував у будівництво й модернізацію мережі фіксованого доступу близько 120 млн грн. Надалі компанія має намір розширювати покриття.
Оперативніше просуватися в цій ніші провайдерам може допомогти держава. Раніше міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявляв, що на підключення до оптики сільських шкіл, медичних установ тощо варто виділити 3,3 млрд грн.
Чи планує «Київстар» брати участь у цих тендерах? «Поки ми бачимо велику ідею державно-приватного партнерства з розвитку ФШСД у сільській місцевості. Загалом нам цікава участь. Але, як правило, диявол ховається в деталях. Зможу відповісти на запитання, коли розумітимемо нюанси, зможемо порахувати кейс. Чому ми такі успішні? Тому що дуже прагматичні. Будь-яку інвестицію порівнюємо з декількома аналогічними, дивимося, що є більш пріоритетним для клієнтів і бізнесу для довгострокового й середньострокового успіху компанії. Фактор окупності – один з основних», – пояснює Комаров.
Про динаміку доходів від нових послуг
«Київстар» робить ставку на п'ять «китів»: Big Data, IoT, мобільний фінтех (MFS), ОТТ і хмари. Навесні 2019 року президент компанії говорив, що мета «Київстар» (одна з кількох) на найближчі три роки – збільшити надходження від нових бізнесів до 10% від загального доходу. Зараз оптимістичний прогноз дещо скориговано: «Наша мета – 5% від валового доходу у 2023-му. Поки знаходимося на рівні 1%. Але динаміка зростання кількості клієнтів і виручки – вражаюча. Вона обнадіює, що ми на правильному шляху».
Big Data. Комаров зазначає, що спостерігає хорошу динаміку в цій ніші – зростання на 90% рік до року. Зараз «Київстар» «випускає» близько 45 проєктів на місяць.
MFS. «Також добре зростають мобільні фінанси. Щорічно база фінансових абонентів збільшується на 25%, обсяг трансакцій – удвічі. Сподіваюся, до кінця року щомісячна активна база сягне близько пів мільйона користувачів. Уже зараз обслуговуємо по 2 млн трансакцій на місяць», – розповідає спікер. Під трансакціями в компанії розуміють переказ грошей, платіж з балансу й оплату транспорту.
Чи не побоюється оператор конкуренції з Google Pay та іншими міжнародними сервісами? «Ми орієнтуємося на інші групи цільової аудиторії. Перша – люди, які з різних причин поки не користуються послугами банківської системи. Таких, за останніми даними, близько 12–14 млн. Інша група – українці, що не хочуть світити свою картку. Наприклад, моїй дочці простіше оплатити гру в Google Play Store з мобільного балансу, ніж із картки. Тому що картку потрібно просити в тата. (Сміється). І схожих юзкейсів – безліч», – розповідає Комаров. Третя група – ситуативна: люди, у яких на балансі зараз є гроші, а на картці – немає.
ОТТ. Спочатку «Київстар» запустив мобільний кінотеатр «Kyivstar GoTv» у партнерстві з «Мегого». З 2019 року оператор разом з «1+1 media» розвиває проєкт «Київстар ТВ». У компанії заявляють про непогане зростання послуги.
Навіщо тоді «Веон» (власник «Київстар») хоче придбати 100% акцій «Мегого»? Це запитання Комаров відмовився коментувати.
Що в теорії вигідніше: власна ОТТ-платформа або партнерські відносини? «Складне запитання. Воно про те, яку роль відіграватиме той чи інший сервіс у портфелі. Причому не зараз, а років через п'ять. Якщо озирнутися на минулі роки, то партнерство було вигіднішою моделлю. Якщо ж припустити, що таким же темпом будемо розвиватися найближчі 5–10 років, то, безумовно, необхідна власна ОТТ-платформа. Поки ж на шальках терезів готовність багато інвестувати, брати на себе всі ризики або намагатися розділити ці ризики з партнером. Більш того, партнером, який є фахівцем у своїй справі. Нам же, щоб дотягнутися до середнього рівня експертизи партнера, знадобляться роки», – розмірковує президент «Київстар».
Хмари. Ця ніша – поки на початковій стадії розвитку, говорять у компанії. «Побудували дата-центр, починаємо його комерціалізувати. Уклали партнерську угоду з Microsoft. За час карантину підключили 2500 клієнтів на мобільний віддалений офіс», – перераховує Комаров.
IoT. «Велика трійка» заявила про готовність запустити NB-IoT (спеціальну мережу для інтернету речей) близько двох років тому. Але поки в цій ніші непомітна фантастична динаміка. У «Київстар» кажуть: «Ми на самому початку шляху».
Про маржинальність нових послуг
Класичні послуги мобільних операторів залишаються високорентабельними. У ІІ кварталі 2020 року «Київстар» збільшив маржу EBITDA на 2,8% – до 67,8%, порівняно з аналогічним періодом 2019-го.
А які показники у нових послуг? «Вони дуже різні щодо кожного продукту. Наприклад, маржа дата-центру в рази менша, ніж у мобільного телекому. А в MFS наша комісія – майже чиста EBITDA, тому що там не дуже великі поточні витрати, хоча потрібні інвестиції в платформні рішення і партнерство», – пояснює спікер.
Чому компанія не відмовляється від низькомаржинальних нових послуг?
«Це філософське запитання. Сьогодні базова цінність класичних телеком-послуг нівелюється у свідомості клієнта. Споживання мобільного зв'язку нагадує користування електрикою: про нас згадують, коли нас немає (щось зламалося або клієнт відчув, що в нього не та швидкість). І нас відразу готові «розіп'яти». А за допомогою нових послуг ми хочемо розширювати свою цінність. Наприклад, коли в пакеті з базовою цінністю пропонуєш клієнтові, скажімо, систему електронного документообігу StarDocs – він цінує нас набагато більше. Стає нашим партнером, не реагує на потенційний демпінг колег», – розповідає Комаров.
Про роздріб
«Київстар» розвиває роздрібну мережу в партнерстві з одним із найбільших дистриб'юторів побутової техніки та електроніки. За час карантину партнери відкрили 46 точок. Зараз у мережі – 517 магазинів.
Про власні розробки
Топменеджер каже, що хоче перетворити «Київстар» на сучасну Digital-компанію, яка самостійно здатна розробляти цифрові продукти й комерціалізувати партнерські сервіси: «Розуміємо, що не впораємося без сильної внутрішньої команди розробників. Запускаємо багато трансформаційних проєктів. Наприклад, цієї осені «включили» DPI, у І кварталі 2021-го мігруємо на новий білінг Ericsson тощо. Наприкінці 2018-го в Digital-відділі компанії було 50 людей, з них тільки шість розробників. До кінця цього року в підрозділі буде близько 120 співробітників із 70 розробниками. У моєму розумінні, це лише початок».
Про діалог із прем'єр-міністром
Нещодавно Денис Шмигаль зустрічався з представниками телеком-індустрії. «Приємно було почути від прем'єра запитання: «Чим держава може допомогти?». Ми задекларували три постулати. Перший: попросили не змінювати правила гри. З минулим урядом Олексія Гончарука в межах меморандуму прописали, що основні базисні правила залишатимуться незмінними. Але через кілька місяців з'явилися в певній мірі популістські законопроєкти. Наприклад, про регулювання контенту, необхідність зберігати дата-сесії абонентів 12 місяців. Якщо друге нововведення буде прийнято – можна «вимикати світло і йти», – іронізує президент «Київстар».
По-друге, мобільні оператори попросили допомогти розв'язати проблему з доступом до інфраструктури. «Поточне законодавство, на жаль, не працює. Спроба його вдосконалити провалилася в парламенті», – пояснює Комаров.
Третє прохання – взаємовигідне державно-приватне партнерство. «Якщо уряду важливо прискорити покриття доріг, то він міг би вкласти в пасивну інфраструктуру близько 1 млрд грн. Для держави – це невеликі гроші. Ми повернемо їх за допомогою орендних платежів», – зазначає спікер.
Про податки
«Розумію, що оподаткування навряд чи зміниться. Хотів би, щоб воно хоча б не збільшувалося (нещодавно індустрія запропонувала три сценарії мобільної податкової реформи. – Mind). У перспективі хотілося б, щоб високе податкове навантаження розподілялося у фонд, який допоможе індустрії розвиватися. Це нормальна цивілізована практика. Сподіваюся, у п'ятирічній перспективі ми почнемо туди рухатися», – вважає голова компанії.
Про децентралізацію моделі управління «Веон»
За словами Комарова, останні кілька років «Веон» був досить жорстко централізований.
«Зараз штаб-квартира перетворюється на фінансову холдингову компанію, яка консолідує звітність, задає політики, стандарти й контролює бізнес-ризики. Багато рішень, які раніше замикалися на штаб-квартиру, перенесені на рівень локальної наглядової ради. Вона перезавантажена й посилена трьома зовнішніми консультантами, які добре знають український ринок. Це Дмитро Шимків, Андрій Коболєв і Данило Пасько», – каже президент «Київстар».
