Захворіло у світі
62,746,222
Померло у світі
1,459,497
Вилікувалось у світі
40,138,626
Захворіло в Україні
732,625
Померло в Україні
12,327
Вилікувалось в Україні
345,149
Інтернет під час COVID: як почуваються провайдери та поводяться абоненти

Інтернет під час COVID: як почуваються провайдери та поводяться абоненти

Якою є динаміка доходів-витрат і до чого тут американський секонд-хенд

Цей матеріал також доступний російською
Інтернет під час COVID: як почуваються провайдери та поводяться абоненти
Фото: pixabay

Інтернет-провайдинг уже прийнято вважати однією з небагатьох індустрій, які виграють від карантину. Чи так це насправді? Чому деякі гравці ринку втрачають абонентів? Наскільки збільшилися витрати провайдерів на підвищення пропускної спроможності мереж після стрімкого зростання трафіку? Чи компенсовано ці витрати зростанням доходів? Яка зараз EBITDA на ринку? Про це та багато іншого Mind розпитував учасників нещодавньої конференції TIM 2020: Telecom, IT, Media. А також поспілкувався з великими та невеликими гравцями ринку, які не змогли відвідати офлайн-подію.

Динаміка абонентів. Більшість опитаних спікерів спостерігали два тренди. Перший: карантин допоміг наростити бази інтернет-клієнтів провайдерам, які освоювали села й заздалегідь інвестували у відмовостійкість своїх мереж. Другий: перетікання ТВ-абонентів провайдерів із застарілого аналогового кабельного телебачення на сучасніші сервіси (ОТТ і IPTV).

«До закінчення 2020 року очікуємо збільшення абонентської бази ФШПД на 6% по групі компаній. При цьому в містах – зростання на рівні 1–2%, основний приріст спостерігаємо в селах. А ТБ-абонбаза падає практично щомісяця. До кінця року по групі компаній спад буде на рівні 7–8%», – розповідає засновник групи компаній «Ланет» Віктор Мазур.

За словами голови прес-департаменту «Укртелеком» Михайла Шуранова, зараз оператор має близько 1,1 млн В2С і В2В інтернет-абонентів. «У порівнянні з минулим роком, абонбаза зменшилася на 13%. Причина – скорочення кількості абонентів, що користуються послугою на мідних лініях (ADSL). Насамперед через крадіжки та пошкодження інфраструктури, що для абонентів слугує тригером зміни провайдера. Кількість же абонентів на оптиці зростає за рахунок приходу в нові населені пункти й розвитку проникнення. Восени – у період завершення масових будівництв у селах – фіксуємо динамічну рівновагу бази. Тобто приплив на оптиці компенсує відтік на міді», – пояснює Шуранов.

Директор з розвитку масового сегмента «Укртелеком» Денис Захаренко доповнює: «Останніми роками ми активно реалізуємо проєкти з розвитку волоконно-оптичної телеком-інфраструктури в сотнях міст і сіл України. Завдяки цим проєктам «Укртелеком» збільшує частку абонентів, підключених до оптичного інтернету, зокрема до тарифних планів 200 Мбіт/с і більше».

Керівник департаменту фіксованого зв'язку «Київстар» Сергій Сухорук говорить, що їхній «Домашній інтернет» показує позитивну динаміку. «У ІІІ кварталі абонбаза склала 1,1 млн і зросла на 10% порівняно з аналогічним періодом 2019 року. Складно виділити одну причину зростання бази. Швидше, це низка чинників, які впливають на вибір клієнтів: широка мережа, рівень сервісу, а також конвергентні тарифи «Київстар Усе разом» (домашній інтернет, мобільний зв'язок, «Київстар ТВ»), які дозволяють заощаджувати до 50% на вартості цих послуг», – розповідає спікер.

До речі, у ІІІ кварталі «Київстар» наздогнав лідера рейтингу провайдерів «Укртелеком» за кількістю абонентів. Хто з них утримає пальму першості – стане відомо за підсумками року.

Співвласник інтернет-провайдера «Астра» (Львів) Назар Третяк розповідає, що під час карантину спостерігав перетік абонентів від великих провайдерів, у яких виникали проблеми із сервісом або тарифами. «Заявок на підключення значно додалося. Хоча не можу сказати про лавиноподібне зростання кількості абонентів. Також змінилося ставлення клієнтів до провайдерів. Якщо раніше абоненти були розпещені жорсткою конкуренцією на ринку, то з початком карантину на перший план вийшов безперебійний інтернет», – пояснює Третяк.

За словами співвласника «Вінер Телеком» Максима Смілянця, абонбаза інтернет-провайдера поступово зростає з моменту заснування (2017 року) і зараз перевищує 27 000. Компанія працює в чотирьох областях: Київській, Житомирській, Херсонській і Чернігівській. «У карантин велосипед не винаходили. Залучали й утримували абонентів «класичними» методами: за рахунок ставлення до абонента, якості та стабільності зв'язку», – говорить він.

Динаміка доходів. Більшість провайдерів підвищували тарифи для абонентів лише на початку року. Під час карантину піднімати цінник гравці не ризикували. Зростання виручки пояснюють збільшенням кількості клієнтів і переходом їх на дорожчі пакети. Максим Смілянець прогнозує, що за підсумками року доходи інтернет-провайдерів можуть зрости в середньому на 20%.

За словами Сухорука, загальна операційна виручка «Домашнього інтернету» за дев'ять місяців 2020 року зросла на 17,8% проти аналогічного періоду 2019-го і склала 1,17 млрд грн. Ключовий драйвер – збільшення кількості абонентів.

Шуранов розповідає, що в «Укртелекомі» зростання доходів від інтернету загалом за рік (квартал до кварталу) був на рівні 8%. За січень – вересень виручка досягла 1,4 млрд грн: «Насамперед зростання пов'язане зі збільшенням частки оптичних абонентів, які вибирають вищу швидкість і відповідно платять більше».

Віктор Мазур передбачає, що за підсумками року доходи групи компаній «Ланет» зростуть до 11%: «Основні причини – нові абоненти та підвищення цін на послуги».

Динаміка трафіку. Провайдери дружно розповідають про серйозне зростання цього показника після початку карантину. Максим Смілянець зазначає, що в середньому по ринку трафік збільшився на 30%.

Співвласник інтернет-провайдера «Астра» Юрій Жовнір вважає, що за підсумками року буде наявним двократне зростання. «Є проста формула: скажіть мені, яке у вас споживання трафіку, – і я розповім, скільки у вас абонентів. До карантину в цій формулі 1 абонент дорівнював 1 Мбіт. Скажімо, якщо оператор споживав 10 Гбіт, то в нього було 10 000 абонентів. Влітку обсяг Мбіт у формулі зріс до 1,5. Зараз плавно досягає 2 Мбіт», – пояснює Жовнір.

Динаміка витрат. Окрім стандартних витрат, у провайдерів з'явилися й «ковідні». Зі зростанням трафіку збільшилося й навантаження на мережу. На початку карантину абоненти деяких провайдерів почали скаржитися на падіння якості інтернет-доступу. Гравцям довелося оперативно вкладати в розширення каналів, обладнання або… втрачати абонентів. На думку Смілянця, ця стаття витрат «злетіла» по ринку на 20–25%.

«У нас витрати зросли більш ніж на 40%. Ключові статті – доступ до інфраструктури, роялті медіагрупам, розширення каналів і збільшення їхньої ємності. Наприклад, цього року ми інвестували в ядра своїх мереж близько 16 млн грн. Також вклали не 1 млн грн у безпеку наших монтажників та інших співробітників (маски, санітайзери, костюми, транспорт, доплати за надурочні години через хвороби колег). Загалом же, починаючи з 2017 року, інвестуємо и в ті проєкти, які дають окупність протягом чотирьох років. Відповідно Capex зменшився в кілька разів», – пояснює засновник групи компаній «Ланет».

Захаренко з «Укртелекому» розповідає, що капітальні інвестиції 2020 року вже складають майже 0,5 млрд грн, що на 5% більше, ніж минулоріч. При цьому зростання трафіку на 25% не вплинуло на роботу мережі «завдяки модернізації телеком-інфраструктури, високошвидкісний опорній волоконно-оптичній мережі».

У «Київстар» повідомляють, що ще до карантину інвестували в відмовостійкість мережі. «Загальний обсяг трафіку зріс, але на пропускну здатність нашої мережі це практично не вплинуло. По-перше, навантаження зараз розподілене більш-менш рівномірно протягом дня, а не тільки в години пік, як було раніше. По-друге, наша мережа й так розрахована на велику кількість абонентів», – говорить Сухорук.

Жовнір з «Астри» розповідає, що провайдер апгрейдив ядро ​​і ключове обладнання. «Зростання трафіку для нас – не лише додаткові витрати, а й позитив. Зараз ми більш впевнені в завтрашньому дні. Абоненти і провайдери усвідомили, що 4G – не загроза для дротового інтернету. Трафік зріс настільки, що 4G недостатньо для комфортної роботи на віддаленому режимі, споживання контенту ОТТ-сервісів тощо», – зазначає спікер.

За його словами, на ринку виникла ще одна проблема: «У зв'язку зі світовою кризою ціни на залізо зросли в доларовому еквіваленті. Якщо раніше невеликі провайдери активно працювали на американському секонд-хенді, то зараз як у США, так і в Європі цього вживаного устаткування значно поменшало: великі світові оператори замислилися, навіщо модернізуватися кожні три роки».

Назар Третяк з «Астри» уточнює, що витрати на канали в загальному обсязі витрат провайдерів – невеликі. «Якщо років 15 тому це була основна стаття витрат, то зараз більшою мірою зростають витрати на зарплату і пошук кваліфікованого персоналу. Коли відкрився безвіз – кадри просто почали витікати в Польщу на Orange тощо. Зараз відтік призупинився через пандемію. Але дефіцит кадрів залишився. В Україні практично немає вишів, які готують профільні кадри для провайдерів (інженерів, зварників оптики тощо)», – пояснює Третяк.

Сальдо доходів і витрат. Незважаючи на витрати, які зрослі за підсумками року, більшість провайдерів залишиться в «плюсі», вважають опитані учасники ринку. «У нас сальдо позитивне. Але воно залишається таким же, як і два роки тому, не дивлячись на зростання кількості абонентів, обсягу доходу», – розповідає Жовнір.

За словами Смілянця, зараз нормальна EBITDA в провайдингу – 35–40%. «Нижчий показник, імовірно, у тих, хто демпінгує або обслуговує незначну (1000–2000) кількість абонентів», – резюмує спікер.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті