Захворіло у світі
62,746,222
Померло у світі
1,459,497
Вилікувалось у світі
40,138,626
Захворіло в Україні
732,625
Померло в Україні
12,327
Вилікувалось в Україні
345,149
850 млн грн на село: як Мінцифра хоче скоротити цифровий розрив

850 млн грн на село: як Мінцифра хоче скоротити цифровий розрив

Хто може «виграти» ці гроші та чи є тут корупційні ризики

Цей матеріал також доступний російською
850 млн грн на село: як Мінцифра хоче скоротити цифровий розрив
Фото: pixabay

Кабмін затвердив пропозицію Мінцифри виділити 850 млн грн на інтернет-субвенцію. Якщо парламент підтримає цей витратний рядок бюджету, наступного року стартує ще одне «велике будівництво». Провайдери почнуть тягнути оптику у віддалені села, і їхні жителі отримають доступ до високошвидкісного провідного інтернету.

Однак у цій ідеальній картині світу можуть виникнути «шпаринки». Mind з'ясовував, чи збираються великі та невеликі гравці ринку брати участь у тендерах на умовах Мінцифри, коли почнеться прокладання мереж і скільки сіл може бути підключено до Мережі.

У чому проблема? За даними дослідження Мінцифри, понад 16 000 населених пунктів (58% від загальної кількості) не охоплені оптичними мережами жодного провайдера. Майже 4 млн українців живуть у селах, де немає фіксованого швидкісного інтернету. До нього не підключено 40% шкіл, 92% бібліотек, 37% лікарень.

Гравці ринку самостійно не ризикують освоювати віддалені регіони. По-перше, окупність інвестицій у селах із невеликою кількістю платоспроможних абонентів може розтягнутися на десятки років. По-друге, незважаючи на прийнятий закон «Про доступ до інфраструктури», її власники – обленерго, місцева влада тощо – часом виставляють непрогнозовані «унікальні» вимоги й захмарні тарифи за користування своїм майном.

Пропоноване рішення. Мінцифра планує не винаходити велосипед, а перейняти успішний іноземний досвід. Наприклад, у середині 1990-х уряд Естонії компенсував інтернет-провайдерам 90% витрат на покриття віддалених регіонів. «Ми заплатили за прокладання мереж до хот-спотів: адміністрацій, бібліотек, шкіл тощо. А приватні компанії від хот-спотів протягнули кабелі до домогосподарств уже власним коштом», – раніше розповідав Mind віцеканцлер Міністерства економіки та комунікацій, голова державних IT-програм Естонії Сійм Сіккут.

Вітчизняне міністерство пропонує подібне рішення: оплатити прокладання оптики до соціальних об'єктів у селах, де ще немає провайдерів фіксованого інтернету. А далі гравці ринку зможуть самостійно залучати абонентів. «Світовий досвід свідчить: якщо є істотний цифровий розрив між містом і селом – необхідна державна підтримка. Наша мета – забезпечити 95% сільського населення доступом до фіксованого інтернету зі швидкістю не менше 100 Мбіт/с», – пояснює директор директорату розвитку цифрової інфраструктури Мінцифри Юрій Мацик.

Скільки сіл може бути «покрито» на 850 млн грн? У Мінцифрі розраховують, що цих грошей вистачить на прокладання оптики до понад 5000 сіл. Сума кожного окремого проєкту залежатиме від кілометражу. «Наше завдання – в автоматичному режимі визначити оптимальну відстань від найближчих оптичних мереж до населеного пункту й по ній розрахувати суму, необхідну для проведення оптики», – пояснює Мацик.

Коли стартує «велике будівництво»? «Досвідчені держслужбовці кажуть: як правило, прийнятий бюджет стає доступним для використання з квітня. Сподіваюся, у квітні-травні почнуться перші тендери», – розповідає директор директорату розвитку цифрової інфраструктури Мінцифри.

Хто проводитиме тендери? Об'єднані територіальні громади, в окремих випадках обласні адміністрацї. «Ми віддаємо управління грошима на місця, щоб мінімізувати корупційні ризики, які раніше зустрічалися при розподілі субвенцій. Кошти нададуть тим громадам, які подадуть заявки та підтвердять відсутність оптичних ліній. Вони самі визначатимуть переможців», – пояснює Мацик.

Чи зможуть громади прописати умови тендера під «своїх» претендентів? У міністерстві запевняють, що не допустять таких корупційних ризиків. «Ми створюємо пакет шаблонів документів, необхідних для проведення конкурсів та перевірки виконаних робіт, зокрема, готуємо технічні вимоги та параметри. Також по кожному тендеру буде моніторинг переможців (виконання ними умов). Якщо виявимо «незрозумілі» дії – запуститься механізм зупинки виплат за виконані роботи. Цей механізм буде розроблений спільно з казначейством», – розповідає Юрій Мацик.

За його словами, міністерство використовує підхід, при якому учасникам мають бути надані рівні можливості: «Нам особливо важливо підтримати малих і середніх провайдерів».

Чому не пройшла пропозиція «Укртелекому»? Раніше УТ презентував свою концепцію скорочення цифрового розриву. «Ми провели пілотне дослідження в одній з областей. Міністерство, «Укртелеком» і ще один учасник ринку видали свої пропозиції за обсягом необхідних коштів. Витрати в розрахунках УТ були утричі більше наших, таким чином пропозиція «Укртелекому» стала нецікавою. Це раз. Друге – для нас важливо підтримати рівні умови для всіх гравців ринку», – пояснює Мацик.

Які провайдери зможуть брати участь у конкурсах? Як національні, так і локальні. Головне, щоб гравці змогли виконати умови тендерів. Переможці повинні будуть надавати послугу доступу до інтернету зі швидкістю не менше 100 Мбіт/с і в тестовому режимі надати можливість користуватися швидкістю 1 Гбіт. Також Мінцифри буде рекомендувати на кожному соціальному об'єкті створити локальну мережу й запустити відкритий Wi-Fi.

Усе це потрібно зробити переважно власним коштом: переможці отримають 30% авансу, 70% надійде лише після контрольної процедури перевірки виконаних робіт. У Мінцифрі запевняють, що на оплату послуг з бюджету не доведеться чекати по пів року. «Тендери почнуть проводити після того, як кошти вже буде розподілено на ОТГ. Оплата буде оперативною. Затримка може виникнути лише в разі, якщо перевірка швидкості та інших технічних параметрів виявить недоробки. Оплату буде відкладено до їхнього усунення», – пояснює Мацик.

Чи є додаткові умови? Ще одна вимога, точніше побажання держави, – певний час переможець тендеру має безкоштовно надавати послуги школам, медпунктам та іншим соціальним об'єктам. «Провайдер отримає у своє користування мережу, побудовану за держрахунок. Думаю, натомість держава може попросити про невелику послугу. Це не нове прохання. У багатьох населених пунктах провайдери для отримання дозволу від сільради надають безкоштовний доступ школам. Так, поки не 1 Гбіт. Але сьогодні ринок настільки швидко розвивається, що різниця між 100 Мбіт і 1 Гбіт починає нівелюватися у вартості. До того ж школи відбиратимуть трафік у першій половині дня – у період, коли споживання іншими абонентами є не надто високим. Тому на пропускну здатність мережі це не особливо впливатиме», – зазначає Мацик.

Чи готові провайдери брати участь у тендерах на таких умовах? Опитані Mind гравці ринку говорять, що загалом умови реальні. Їх бентежать інші нюанси. Причому у кожного свої «болі» та зауваження.

Не зрозуміло, що підключати. Співвласник інтернет-провайдера із Західної України, який побажав залишитися неназваним, розповідає, що об'їхав чимало сіл без доступу в інтернет за створеною в Мінцифрі мапою. «Виявилося, що це не села, а хутори, де немає ані шкіл, ані лікарень, ані бібліотек. І жителів там скоро не буде: є лише пару хат зі старими людьми. Тобто не зрозуміло, до яких соціальних об'єктів провайдерам потрібно тягнути оптику. У нашому регіоні не знайшов шкіл без доступу в інтернет. Швидше за все, не підключені до мережі сільські школи залишилися лише в Донецькій і Луганській областях (у прифронтовій зоні, куди провайдери побоюються заходити)», – каже спікер.

Він нагадує, що торік з подачі міністерства освіти було виділено 700 млн грн на цифровізацію сільських шкіл: «Тепер підключатимуть по другому колу чи в перший раз гроші просто розпиляли?»

Інший анонімний спікер пояснює, що більшість тендерів за освітньою субвенцією МОН не відбулася: в основному не було учасників, провайдери порахували, що їм не вистачить грошей, які виділяються на виконання робіт: «Наскільки чув, освоєно лише 30% із 700 млн грн. Причому в тендерах, що відбулися, 90% фінансування пішло не стільки на будівництво доступу до об'єкта, скільки на мережеве обладнання, розведення по будівлі тощо».

У МОН раніше повідомляли, що протягом 2019–2020 років в Україні було проведено тендери на підключення інтернету і прокладання локальних мереж майже в 10 000 шкіл. В. о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет у нещодавньому інтерв'ю Mind розповідав, що наразі в Україні лише 74 школи не підключено до інтернету. 

У Мінцифрі ж кажуть, що високошвидкісного інтернету немає у 6000 шкіл. Така величезна розбіжність у цифрах пов'язана з тим, що МОН враховує навчальні заклади з будь-яким видом дата-зв'язку (мобільний, фіксований радіодоступ, супутник тощо). А в Мінцифрі заявляють, що для нормального процесу навчання школи мають бути підключені виключно до оптики.

«Підвішена» проблема з доступом до інфраструктури. Засновник групи компаній «Ланет» Віктор Мазур каже, що вимоги Мінцифри жорсткі, але здійсненні. «Нас такі умови не відлякують. Проблема в іншому. У цих тендерах провайдерам потрібно дуже акуратно рахувати OPEX, пов'язаний з оплатою сервітуту енергетикам. Упевнений, що в держкомпенсацію ця сума не буде закладена. А розмір сервітутів зростає з підвищенням мінімальної зарплати. Це велика проблема для провайдерів. Коли приймався закон «Про доступ до інфраструктури», таку норму продавили енергетики. Тоді неодноразово говорив їм: «Кому ви збираєтеся продавати електроенергію, якщо в молодих людей не буде доступу до інтернету або їм доведеться платити в рази більше, ніж у місті? Не маючи сучасної інфраструктури, молодь тікає до міста або за кордон», – пояснює Мазур.

У «Київстар» вважають, що розв’язати проблему може ухвалення законопроєкту №4118 «Про внесення змін до Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» та інших законодавчих актів України щодо розвитку телекомунікаційних мереж».

«Сподіваємося на сприяння держави в усуненні прогалин у законодавстві для відкриття доступу до інфраструктурних об'єктів на рівних і прозорих умовах, а також на можливість поділу витрат і подальшого спільного використання мереж одночасно декількома операторами», – зазначає начальник департаменту фіксованого зв'язку «Київстар» Сергій Сухорук.

За його словами, оператор зараз прораховує комерційну доцільність інвестицій у ФШПД для віддалених регіонів: «У цілому ж віримо в запропоновану ідею скорочення цифрового розриву. Розуміючи важливість діджиталізації всієї країни, готові до співпраці з державою, а також іншими провайдерами».

Заступник голови комітету ВР з цифрової трансформації Олександр Федієнко теж вважає, що провайдерам потрібно комплексне вирішення проблеми. «Коли вони отримають безперешкодний доступ до опор енергетиків і адекватні тарифи – самостійно стануть просуватися в регіони. А дотування державою, субвенції тощо – механізми, завдяки яким навряд чи буде ефективний результат. Наприклад, на блокування російського ТБ раніше виділили чималі гроші. Нещодавно повернувся з Луганської та Донецької областей. Не помітив блокування. На мій погляд, гроші були просто освоєні», – вважає нардеп.

850 млн грн може не вистачити. Так вважають в «Укртелекомі». «Загалом ми підтримуємо готовність держави відшкодовувати витрати оператора/провайдера на будівництво оптичних мереж. Але за нашим досвідом спорудження подібних мереж у сільській місцевості (охоплюємо фіксованим інтернетом 2760 населених пунктів, з яких понад 1500 – села), – заявлена ​​сума для 5000 населених пунктів не виглядає достатньою», – говорить голова прес-департаменту« Укртелекому» Михайло Шуранов.

Проводити тендери повинні не ОТГ. Це ще одна думка УТ. «Укртелеком – найбільший оператор-провайдер ШПД – вважає, що держава має інвестувати в розвиток національної оптичної мережі з контрольованою якістю будівництва та послуг, що надаються. Переконані, що проведення тендерів на рівні ОТГ не забезпечить максимальну ефективність інвестицій держави в інтернетизацію сільської місцевості. Вважаємо, подолання цифрового розриву в Україні – інфраструктурне завдання національного рівня і повинне ставитися та розв’язуватися на рівні країни, а не окремої громади», – заявляють у прес-службі оператора.

Невеликі ж провайдери мають протилежну думку.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті