Світ у 2021-му: чим бізнес допоможе вижити собі та планеті

Світ у 2021-му: чим бізнес допоможе вижити собі та планеті

І яке місце в цьому відводиться принципам сталого розвитку

Этот материал также доступен на русском
Світ у 2021-му: чим бізнес допоможе вижити собі та планеті
Фото: pixabay

Рік, що минає, випробував світ на міцність і повністю змінив парадигму цінностей. Те, що раніше лише планувалося впроваджувати в далекому майбутньому, тепер стало жорсткою необхідністю. Екологічні та соціальні показники діяльності компаній впевнено займають місце поруч із фінансовими, на що, без сумніву, вплинула пандемія COVID-19.

Аргументи на користь стійкості лише зростають. Усім стало зрозуміло: діяти заради змін і майбутнього планети потрібно вже зараз. Mind спільно з Асоціацією експертів зі сталого розвитку (ASDE) у рамках спецпроєкту «Великий бізнес – велика відповідальність» проаналізував основні події 2020 року та виокремив ключові бізнес-тренди сталого розвитку, які компаніям варто взяти на озброєння.

Відповідальне інвестування

Світ у 2021-му: чим бізнес допоможе вижити собі та планеті

Андрій Гонта,
експерт зі сталих та «зелених» фінансів
CEO Co-founder BFSE LLC:

«Це не далеке майбутнє, а нові правила на світовому ринку!»

Станом на кінець 2020 року, за даними Climate Bond Initiative, загальний обсяг випуску «зелених», сталих та соціальних облігацій наближається до $425 млрд, з них  – $250 млрд Green bond, $100 млрд – Social Bond, $75 млрд –  Sustainable Bonds. За 13 років існування ринок «зелених» облігацій сягнув позначки в $1 трлн.

Змоделюймо світові тенденції у сфері сталих фінансів та ситуацію в Україні.

Ключові зрушення у ЄC. Перш за все, підписання «Зеленої угоди» (Green deal), де закладено зменшення викидів парникових газів на 60% до 2040 року. В рамках угоди набув чинності Регламент (ЄС) 2020/852 (Taxonomy Regulation), створений робочою групою Європейського Союзу зі сталих фінансів. Основним положенням регламенту є системи класифікації сталих видів економічної діяльності.

Тож 2021 року компанії повинні будуть розкривати в нефінансових звітах інформацію щодо екологічності своєї діяльності. Така система покликана сприяти переорієнтації фінансування в сталі технології та ініціативи.

Ще один важливий момент – новина про політику кількісного пом’якшення (Quantitative easing) Європейського центрального банку на чолі з Крістіан Лаґа́рд.  А саме – заява Green QE, у якій банк ставить за мету збільшення обсягу закупівель «зелених» облігацій та інших сталих активів.

США. Окрім Джо Байдена та його нового «Нового зеленого курсу», що запланований на 2021 рік, звернімо увагу на звіт Федеральної резервної системи (ФРС) про фінансову стабільність (Financial Stability Report). У документі зазначено, що банки матимуть системи, які визначатимуть, вимірюватимуть та контролюватимуть кліматичні ризики.

Цікаво, що пандемія COVID-19 спровокувала кардинальні зміни в галузі управління активами, зробивши інвесторів обережними і більш зацікавленими в сталих інвестиціях. Незважаючи на політичні баталії, корпоративна Америка вже має дорожню карту сталого розвитку на наступний рік.

Китай. Банк Піднебесної зробив першу емісію  соціальних облігацій  на міжнародних ринках капіталу.  Доходи від облігацій  використані на підтримку МСП у Макао для сприяння доступу до фінансових ресурсів і зменшення фінансових витрат у відповідь на спалах COVID-19. У вересні Китай виступив з амбітною заявою досягти піку викидів вуглецю до 2030 року і вуглецевої нейтральності до 2060-го. Станом на кінець 2020 року «зелене» кредитування перевищило 12 трлн юанів, що дозволяє Китаю бути першим у цій галузі.

Без сумніву, Китай у 2021-му відіграватиме одну з головних ролей на ринку сталих фінансів. Але сьогодні багатьох аналітиків турбує лиш одне питання: наскільки ці інструменти відповідають критеріям сталості.

Україна. Головна новина 2020-го – ухвалення в другому читанні законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» (№2284 від 17.10.2019). Статтею 18 цього закону встановлюються:

  • поняття «зелених» облігацій та проєктів екологічного спрямування;
  • коло емітентів «зелених» облігацій;
  • принципи розкриття інформації емітентами, вимоги щодо звітності та використання надходжень, що будуть залучені від інвесторів на фінансування та/або рефінансування витрат проєктів екологічного спрямування.

Ще одна новація –  Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку уклала договір про співпрацю з IFC, підрозділом Групи Світового банку з метою активізації розвитку фінансування з фокусом на адаптацію до зміни клімату в країні. Ця ініціатива є частиною ширшої стратегії IFC із залучення в Україну сталого фінансування. Також до цієї ініціативи приєднався і Національний банк України. 

Ці події закладають фундамент розбудови інфраструктури для сталих фінансів у 2021 році й у нашій країні. Тому український бізнес обов’язково має звернути увагу на світові тренди: зрозуміти важливість ESG-ризиків і переглянути фінансові стратегії з пріоритетами на залучення сталих фінансових інструментів з урахуванням усіх вимог і світових стандартів. Це не далеке майбутнє , а нові правила світового ринку.


Світ у 2021-му: чим бізнес допоможе вижити собі та планеті

Аліна Соколенко,
голова правління Асоціації експертів зі сталого розвитку, керівна партнерка AVGroup:

«Попит на якісну ESG-інформацію зростатиме, а в перспективі ESG-звіти стануть обов’язковими».

Тренди будь-якого сектору визначаються масштабом попередніх подій. Наприклад, за перші чотири місяці 2020 року, коли COVID-19 не на жарт похитнув світову економіку, індекс S&P 500 ESG  (у кошику якого 500 публічних компаній із найбільшою капіталізацією, виставлених на фондових біржах США), що заснований на екологічних, соціальних та управлінських критеріях, був вищим за звичайний S&P на 0,6%. А наприкінці року ключовою для напряму виявилася перемога Джо Байдена, який відверто демонструє сталий підхід, пріоритизацію енергетичних проєктів, повернення до Паризької угоди та призначення  ексголови комітету з питань сталого інвестування  BlackRock на посаду керівника Національної економічної ради.

Тим часом уряд Великобританії заявив про обов’язкове звітування в роботі з кліматичними ризиками для великих компаній та фінансових установ. Також важливий «дзвіночок» пролунав від «великої четвірки (Deloitte, PwC, EY і KPMG) про кооперацію задля формування нової системи звітності на підставі екологічних, соціальних та управлінських стандартів (ESG).

Про що це свідчить? По-перше, попит на якісну ESG-інформацію зростатиме. По-друге, інвестиційні аналітики стверджують, що впровадження стандартів ESG як обов’язкових  відбудеться впродовж наступних 12–24 місяців. 

Тож наступного року зусилля міжнародних інвесторів, банків, фондів, спеціалізованих інституцій та інших організацій будуть направлені на формування єдиного підходу до глобальної системи звітності і прозорості інформації.

Варто зазначити, що нефінансові показники вже починають виходити на перший план при ухваленні інвестиційних рішень. У 2021 році ми побачимо, як такий підхід дозволить точніше оцінювати цінні папери та краще розуміти фактори ризику й вартості в бізнес-моделях.

Вміння управляти ризиками, вчасно реагувати на зміни й вносити свій вклад у виклики сьогодення – портрет майбутнього бізнесу. А це, безсумнівно, спричинить новий перерозподіл світових фінансових потоків.


Світ у 2021-му: чим бізнес допоможе вижити собі та планеті

Валерій Міхайловський,
керівник управління екологічних та соціальних ризиків в Укргазбанку:

«Індикатор стійкості – оцінка ризиків та адаптація до змін».

2020 рік був cкладним для інвесторів та реалізації інвестиційних проєктів. Це пов’язано із загальним економічним спадом і невизначеністю у зв’язку з COVID-19. Пандемія змусила представників банківського сектору переглянути свої погляди на відповідальне фінансування та зважено підійти до ризик-апетитів.

Беручи до уваги актуальність підвищення ресурсоефективності економіки України й досягнення енергетичної безпеки, а також з огляду на значний нереалізований потенціал для інвестицій у ресурсоефективність, фінансування проєктів екологічної спрямованості залишається достатньо перспективним напрямом для банківського сектору.

Історично найбільш популярними були проєкти з енергоефективності, ресурсоефективності та ВДЕ. Але з огляду на негативні тенденції, що існують на ринку ВДЕ, зокрема, на наявність у виробників ВДЕ значного обсягу простроченої дебіторської заборгованості від ДП «Гарантований покупець» за період березень–липень 2020 року й неповні платежі за наступні періоди, учасники банківського ринку, ймовірно, утримуватимуться від кредитування виробників ВДЕ, що реалізують електроенергію за «зеленим» тарифом.

Ситуацію може змінити стабілізація виплат за «зеленим» тарифом, зокрема, досягнення 100% рівня своєчасної оплати виробникам ВДЕ і стабілізація фінансового стану ДП «Гарантований покупець». Більш того, при стабілізації платежів за «зеленим» тарифом потенційний обсяг фінансування буде обмежений  річними квотами  підтримки ВДЕ, розмір яких буде суттєво нижчий порівняно з показниками нової генерації в попередні роки. Тому акценти можуть бути зміщені на інші типи проєктів: енергоефективне обладнання й техніка, накопичення енергії, переробка сміття тощо.

Інвесторам, що бажають залучити позикові кошти в міжнародних, а також у вітчизняних фінансових інститутів, які працюють за міжнародними стандартами, варто серйозно підійти до оцінки й мінімізації ризиків майбутніх проєктів. Не обмежувати свою увагу виключно фінансовими ризиками, а проаналізувати технологічні, соціальні й екологічні ризики.

Вітчизняним інвесторам необхідно звернути увагу на нові для нашого ринку вимоги щодо оцінки та мінімізації екологічних і соціальних ризиків, адже кредитори виявляють не менший інтерес до вищезгаданих питань, ніж до фінансових показників проєкту. Здатність оцінювати ризики й адаптуватися до змін є індикатором стійкості проєкту в нинішніх умовах. 

Нефінансова звітність

Світ у 2021-му: чим бізнес допоможе вижити собі та планеті

Ксенія Багрій
сертифікована тренерка GRI в Україні:

«Інформація про адаптацію бізнесу до зміни клімату буде акцентом 2021-го».

2020 року підвищився попит на інформацію, що розкриває дані, пов’язані з пандемією. До прикладу, відомості про управління ризиками в сфері охорони праці, відповідальність перед своїми працівниками, утилізацію медичних відходів, комунікацію між працівниками, процеси управління й досягнення мети в умовах дистанційної роботи.

Позитивний момент – чимало компаній в усьому світі зробили багато для того, щоб пом’якшити наслідки пандемії. Думаю, що ці результати ми оцінимо вже на початку 2021 року, коли компанії почнуть активно випускати свої річні звіти.

За даними дослідження The KPMG Survey of Sustainability Reporting, 2020 року кількість опублікованих звітів у світі зросла в 1,5 раза в порівнянні з 2019-м. Тож прогнозовано, що кількість компаній, які подаватимуть нефінансову звітність, збільшиться. Сподіваємося, що й в Україні.

Цікаво, що найбільший підйом попиту відбувся на рекомендації для звітності від Task Force on Climate-related Financial Disclosures (TCFD), що були створені для вдосконалення й розповсюдження звітності про фінансову інформацію, пов’язану з кліматом. Оскільки тема адаптації до зміни клімату стала фокусною для міжнародного середовища, відображення результатів у цьому напрямі буде дуже затребуваним.

Також у світі на 20% зріс попит у звітуванні за Цілями сталого розвитку. Компанії активно пов’язують свою бізнес-активність із їхнім досягненням. Найбільш популярними залишаються: Ціль 8. «Гідна праця та економічне зростання»; Ціль 13. «Боротьба зі зміною клімату»; Ціль 12. «Відповідальне споживання. Останні в рейтингу: Ціль 15. «Збереження екосистеми суші; Ціль 14. «Збереження морських екосистем» і 2- га – «Подолання голоду». Цікаво було б побачити, які кроки компанії впроваджують на шляху до їх досягнення.

Не знижується й популярність звітування за GRI Core option, що піднялася на 15% в порівнянні з 2019 роком. GRI (Global Reporting Initiative) продовжує утримувати пальму першості в рейтингу найпопулярніших інструментів для написання сталої звітності. За нею прямують SASB і стандарти ISO. 

Розумні рішення

Світ у 2021-му: чим бізнес допоможе вижити собі та планеті

Іван Корякін,
бізнес-консультант у сфері сталого розвитку:

«Шукайте те, що не лежить на поверхні!»

Головний тренд 2021 року  – розумні рішення, тобто ті, які не знайти «на поверхні». Для «інсайту» треба підключити творчість, аналіз і нетипове мислення, така синергія матиме більший ефект за типові підходи.

Де їх шукати й застосовувати?

У бізнес-моделях. Масштабне дослідження консалтингової компанії Accenture interactive показало, що 77% компаній хочуть змінити способи взаємодії з клієнтами. До прикладу, мобільний платіжний сервіс Venmo, що належить PayPal, запропонував новий спосіб брати кредити й позичати гроші друзям і членам сім’ї для розв'язання проблеми з дефіцитом готівки.

З вашою командою. Пригадуєте позицію Тома Петерса, колишнього консультанта McKinsey, одного з найбільших мислителів людства? За його словами, будь-яка організація – це люди, які обслуговують людей, які обслуговують людей.

Важливо знайти баланс між людським і штучним інтелектом. Прочитайте кейс-стаді компанії Gravity Payments, де СЕО замість стандартного варіанту скорочення штату залучив колектив до спільного прийняття рішення.

Крім цього, близько 84% роботодавців планують швидко оцифрувати робочі процеси та збільшувати кількість людей, які працюють віддалено. Скажімо, нещодавно українська IT-компанія Jooble оголосила про перехід на remote-first з 1 січня 2021 року й перетворення офісів компанії на коворкінг для співробітників.

У «врегулюванні» енергії. Мета Стратегії енергетичного переходу України – збільшення споживання електроенергії з поновлюваних джерел 2020 року до 11%. Зараз маємо 8%.

За останні 10 років у цю галузь було інвестовано близько 10 млрд євро. Cправжній бум інвестицій у «зелену» енергетику України був спричинений найвищим у Європі «зеленим» тарифом.

Однак ця перспективна сфера стала проблемною після виникнення надлишку виробництва, тарифних перекосів та утворення боргів за «зеленими» тарифами, що демотивувало інвесторів.

Досягнутий у червні 2020 року компроміс між українським урядом і виробниками «зеленої» енергії передбачив зниження тарифу для сонячних та вітряних  електростанцій.

Тому потрібні розумні рішення для врегулювання енергоринку та маневрованості потужностей, розроблення системи  аукціонів з метою розподілу квот на нові потужності виробникам, які запропонують найнижчий прийнятний тариф.

Нелінійні бізнес-моделі

Світ у 2021-му: чим бізнес допоможе вижити собі та планеті

Даріуш Празек,
незалежний консультант
EDB Investексперт зі сталого розвитку:

«Циркулярні бізнес-моделі – найкращий варіант для компаній, які хочуть досягати цілей бізнесу і суспільства».

Перехід до циркулярної економіки перебуває на ранній стадії навіть у найбільш розвинених країнах світу. Станом на зараз економіка світу складається лише з 8,6% циркулярної, порівняно з 9,1% два роки тому. На цей спад впливають системи, які були оптимізовані переважно для лінійного виробництва та споживання.

Нормативні акти, ринки, інструменти і практика інвестування, включно з оцінкою фінансового ризику, пристосовуються до лінійних моделей. Це створює проблему для нових циркулярних моделей, яким доводиться боротися з проблемою доступу до фінансування, оскільки їх розглядають як  високоризиковані  і непридатні для фінансування.

Разом із цим потреба в правильно побудованих моделях циркулярної економіки все одно зростатиме. Світ більше не може жити так, як раніше. А щоб таких проєктів побільшало, у процес повинні втрутитися ті, хто безпосередньо впливає на відновлення економічного спаду: ті, хто займається фінансовою та нефінансовою політикою, організатори проєктів і державні органи.

Перш за все необхідно розробити таксономію, стандарти й метрики для кругової економіки, щоб забезпечити кращу оцінку циркулярних і лінійних ризиків. Крім цього, соціальні й екологічні вигоди від циркулярної економіки повинні стати явними, кількісно вимірюваними та розкритими, а також враховуватися при прийнятті рішень щодо фінансування.

Експерти також наголошують на зростанні ролі органів державної влади й необхідності збільшення їхньої спроможності. Державні органи влади на всіх рівнях можуть стимулювати просування моделей циркулярної економіки, наприклад, шляхом державних закупівель, субсидій, оподаткування та фінансування.

Буде актуальним посилення національної та місцевої політики для підтримки широкого впровадження циркулярних бізнес-моделей шляхом встановлення стандартів якості для перероблених і повторно використаних матеріалів.

Циркулярні бізнес-моделі мають стати найкращим варіантом для компаній, які хочуть отримати конкурентні переваги та зберегти свою частку ринку, у синергії власних цілей і цілей суспільства.

Перешкоди як на рівні компанії, так і в ланцюжку створення вартості досі залишаються. Їхнє подолання й використання можливостей є ключовим для переходу до більш стійкої та конкурентоспроможної економічної моделі.

Стала мода

Світ у 2021-му: чим бізнес допоможе вижити собі та планеті

Наталія Гаврусенко,
експертка зі сталої модиінженериня-дослідниця:

«Пріоритетами текстильного виробництва будуть: інновації, переробка, перевага якості над кількістю і long-term materials».

Для текстильної промисловості впровадження сталої складової в бізнес-моделі – це радше must, аніж recommend. Достатньо пригадати, що, за даними Світового банку, 20% води у світі забруднюється через текстильну промисловість. А, за підрахунками екологів, одяг посідає друге місце в рейтингу забруднювачів планети.

Більше того, пандемія спричинила зростання запасів непроданого одягу.

Раніше люксові бренди вдавалися до спалювання або банального викидання залишків, щоб зберегти їхню цінність. Зараз такі дії все більше привертають увагу споживачів і впливають на їхнє рішення про покупку. Тому брендам якнайшвидше потрібно переглянути свою політику щодо життєвого циклу продукту на користь стійкості.  Наприклад, звернути увагу на підходи циркулярної економіки.

Пріоритетними напрямами текстильного виробництва будуть: інновації, перероблення, перевага якості над кількістю і «довготривалість» матеріалів.

У тренді – багатофункціональні матеріали, яким властивий контроль вологості й запаху, швидке висихання, терморегуляція й захист від ультрафіолету.

Тож виробникам текстилю варто зосередитися на створенні біорозкладаних і здатних до перероблення матеріалів, які зменшать вплив індустрії моди на навколишнє середовище і допоможуть галузі вижити.

Більше корисної інформації, новин та аналітики про світовий енергетичний ринок – на каналі Світлани Долінчук.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті