Захворіло у світі
163,728,900
Померло у світі
3,393,648
Вилікувалось у світі
143,374,060
Захворіло в Україні
2,156,000
Померло в Україні
48,184
Вилікувалось в Україні
1,864,593
Посол Угорщини: «До Майдану бізнес-середовище в Україні було менш регульованим, але більш передбачуваним»

Посол Угорщини: «До Майдану бізнес-середовище в Україні було менш регульованим, але більш передбачуваним»

Іштван Ійдярто – про те, наскільки політичні протиріччя заважають взаємній інвестиційній активності двох країн

Этот материал также доступен на русском
Посол Угорщини: «До Майдану бізнес-середовище в Україні було менш регульованим, але більш передбачуваним»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

Mind продовжує спілкування з послами різних держав в Україні. Мета проєкту – висвітлити вітчизняні перспективи на міжнародній арені й місце нашої країни в глобальній економіці. Ми зосередимося на питаннях бізнес-інтересів, можливості для співпраці та їх реалізації підприємцями двох країн, а також на привабливості України для іноземного капіталу.

Черговим нашим співрозмовником став надзвичайний і повноважний посол Угорщини в Україні Іштван Ійдярто.

Угорщина, як і Україна, належить до «постсоціалістичного» табору. Економіки наших країн були тісно взаємозв'язані в минулому. І хоча після розпаду СРСР і Ради економічної взаємодопомоги (блок РЕВ, «соціалістична противага» НАТО), Угорщина переорієнтувалася на економічне співробітництво із західними державами, Україна для угорців залишилася привабливим партнером.

На жаль, сьогодні наші відносини обтяжені кількома політико-ідеологічними конфліктами та проблемними питаннями, які негативно позначаються на економічному співробітництві. Саме про це Mind поговорив з Іштваном Ійдярто.

– Сумарний обсяг прямих інвестицій Угорщини в Україну на 2019 рік – $500,1 млн (1,5% загального обсягу ПІІ в нашу економіку). Не є таємницею, що в Україні нині значно менше іноземних інвестицій (зокрема, з Угорщини), ніж до Майдану. Чому?

– Подібно до того, як існує значна розбіжність між зовнішньоторговельною статистикою наших країн, статистика інвестицій також сильно відрізняється. Згідно з угорськими даними, 2019 року в Україну надійшло 87,6 млн євро оборотного капіталу, а за даними Національного банку України як інвестиції з Угорщини надійшли всього $1,6 млн.

Причини низького рівня прямих іноземних інвестицій загальновідомі. Це в переважно пов'язано з недоліками правової визначеності. До подій на Майдані в Україні дійсно було значно більше угорських компаній, багато з них розглядали можливість інвестицій. Бізнес-середовище тоді було набагато більш нерегульованим, аніж зараз, але більш передбачуваним. Подальший економічний спад і девальвація гривні після подій у Криму й на Донбасі завдали таких істотних збитків угорським компаніям на ринку, що більшість із них пішли.

Посол Венгрии:  «До Майдана бизнес-среда в Украине была менее регулируемой, но более предсказуемой»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

Втрата довіри та високий рівень, кажучи фінансовою мовою, політичного ризику – ось два стримувальних фактори, які необхідно усунути.

Відповідно до реєстру Укрстату, наразі в Україні працює 855 компаній з угорським капіталом. Це кількість хоча й помірно, але з року в рік зростає.

Інший фактор – політичний. Після певних подій в Україні наші політичні відносини стали не зовсім приємними (прийняття закону про державну мову і обмеження прав нацменшин, суперечки про подвійне громадянство, прагнення угорців до автономії на Закарпатті). І угорський бізнес вирішив почекати кращих часів.

Посол Венгрии:  «До Майдана бизнес-среда в Украине была менее регулируемой, но более предсказуемой»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

Третій фактор – COVID-19, його наслідки для світової економіки. До речі, до пандемії угорський уряд створив Програму для допомоги національним компаніям, що інвестують в економіку інших країн (передусім сусідніх). На жаль, COVID-19 ввів корективи.

– Угорські підприємці часто скаржаться в посольство на бізнес-клімат в Україні? І чи були за останні два роки випадки рейдерства щодо угорського бізнесу?

– За допомогою в посольство підприємці звертаються переважно при проблемах із держорганами. В основному наше втручання результативно. Водночас нам відомо і про судові процеси, що тривають. Один із мінусів вашого бізнес-клімату – судові тяжби інвесторів із держорганами і місцевими бізнес-партнерами. Це забирає час, гроші і не додає бонусів Україні в очах інвесторів. Щоб змінити ситуацію, потрібна політична воля української влади.

Посол Венгрии:  «До Майдана бизнес-среда в Украине была менее регулируемой, но более предсказуемой»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

Але хотів би відзначити відмінну роботу Офісу українського бізнес-омбудсмена. Це дуже професійна інституція. Нещодавно допомогли нам врегулювати мирним шляхом одну справу, пов'язану з угорським інвестором.

На мій погляд, іноземні інвестори почувалися б у більшій безпеці, якби українському бізнес-омбудсмену були надані додаткові права.

– За два останні роки з моменту початку вашої каденції в Україні чи зайшли до нас нові угорські компанії?

– Епідемія торкнулася всіх країн. Угорські компанії, що працюють в Україні, адаптувалися до ринкового середовища і, що найголовніше, не пішли з ринку. Маючи відповідні умови, вони б розширювалися, залучаючи нові інвестиції.

На підтримку інвестицій в Україну було подано багато заявок з боку угорських компаній. Тендерна комісія зараз розглядає вісім таких проєктів. Вони спрямовані в сектори машинобудування, виробництва пакувальних матеріалів і продуктів харчування, поновлювану енергетику, металообробку, виробництво будівельних матеріалів, хімічну промисловість.

Навіть якщо ці проєкти раптом не отримають фінансову підтримку з боку угорської держави – більшість з них все одно буде реалізовано, хоча обсяг інвестицій буде дещо менший. Але в нас хороші відносини з інвестиційним агентством UkraineInvest, і ми розраховуємо на їхню підтримку при реалізації цих починань.

– Ви виділили дві проблеми для угорських інвестицій в нашу економіку: корупція та політичні чвари. Що сильніше відлякує угорців?

– Шлях, яким рухається Україна. Будь-який інвестор ставить запитання: «Куди і як йде країна?» Немає чіткої відповіді – немає інвестицій. Бізнес-план разробляється на 5–10 років, і якщо інвестор не бачить «світла в кінці тунелю» – не стане вкладатися.

– Чи залишився угорський бізнес на підконтрольному Донбасі?

– На жаль, 90% промислового потенціалу регіону зараз залишилося за демаркаційною лінією, тому економічна привабливість Луганської області знизилася. Зараз там всього 18 наших маленьких компаній. Проте ми не відвернулися від області. Переважно допомагаємо місцевому населенню гуманітарними програмами. Одним із пріоритетних напрямів нашої допомоги є донорський проєкт із модернізації сільської амбулаторії в області.

Посол Венгрии:  «До Майдана бизнес-среда в Украине была менее регулируемой, но более предсказуемой»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

Нам також цікавий Харківський регіон. Але подивимося, як розвиватиметься ситуація з виборами нового мера Харкова. Угорцям цікава співпраця з найбільшими підприємствами міста, особливо, з «Турбоатомом» – виробником парових турбін для ТЕС, АЕС, ГЕС. У нас є АЕС у м. Пакш: турбіни для її енергоблоків робилися ще за часів СРСР у Харкові.

– Найпривабливіший український регіон для Угорщини – Закарпаття: з областю Саболч-Сатмар-Берег та Боршод-Абауй-Земплен налагоджена співпраця. Наскільки успішно?

– Сотні угорських проєктів були реалізовані в Закарпатті, однак переважна більшість з них були не комерційними, а гуманітарними зі 100%-им фінансуванням від угорського уряду. Правда, є нова українська пропозиція щодо спільного інвестиційного проєкту (модернізація лікарні м. Берегово), але ми досі не маємо інформації про масштаб фінансової контрибуції української сторони.

Що стосується регіональних проєктів, то я знаю лише про кілька таких на Закарпатті, і тільки одне спільне підприємство існує і сьогодні – це «Водоканал Карпатвіз». Правда, останнім часом і цей останній спільний бізнес піддається атакам.

Посол Венгрии:  «До Майдана бизнес-среда в Украине была менее регулируемой, но более предсказуемой»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

У Закарпаття величезний потенціал, але багато викликів. Особливо в інфраструктурі. Треба будувати новий міст через р. Тиса (КПП Чоп – Захонь): наявний зараз не витримує величезного потоку вантажів і пасажирів. Через півтора року ми добудовуємо автобан до кордону України. Запитання: чи буде магістраль до Києва? Вузькоколійка в горах (із часів Австро-Угорської імперії) – у жахливому стані, деякі частини зруйновані.

Давайте вирішувати: хто робить, звідки гроші, які строки. Гостро стоїть проблема перероблення сміття: на р. Латориця величезний острів із пластикових пляшок, а по р.Тиса в Угорщину пливуть їх тонни. І біля Берегово запланований проєкт зі зведення сміттєпереробного комплексу.

Шансів на розширення співпраці на інші регіони по аналогу з Закарпаттям я не бачу доти, доки український уряд не припинить скоординовані атаки (СБУ, податкові органи) на Фонд «Егана Еде». Цей фонд, що спеціалізується на підтримці закарпатського бізнесу, є одним з основних фундаментів угорської програми з підтримки України. Окрім Закарпаття, у нас, звичайно, є донорські проєкти і в інших регіонах, але за масштабами вони набагато менше.

– У межах Спільної міжурядової українсько-угорської комісії з економічного співробітництва (її засідання відбулося 25 червня 2020 року в Києві. – Mind) розглядали питання будівництва дороги Мукачеве – Берегове та реконструкції а/п Мукачеве. Що вирішено?

– Засідання Комісії проходять з великими паузами. Попереднє було 2014 року. Що стосується дороги Мукачеве – Берегове, є держкредит Угорщини на 50 млн євро. Договір був підписаний 2016 року, але в 2019-м він був оновлений. Зараз відбувається тендер. Сподіваємося, цього року розпочнуться роботи, де на 50% має бути задіяний угорський компонент (машини, матеріали тощо).

Щодо питання реконструкції а/п Мукачеве: українська сторона пропонує дві локації (м. Мукачеве, с. Середнє). Треба визначитися. Але не впевнений, що сьогодні це хороше бізнес-вкладення. Авіагалузь переживає кризу: всюди карантин, навіть у великих аеропортах немає пасажирів. І якщо побудувати а/п у Мукачевому, то хто буде з нього літати й куди? Як повертати інвестиції? У тому ж Ужгороді є аеропорт, але хто літає?

– Хто з українських мільярдерів вкладається в угорську економіку? Наскільки активні наші підприємці в Угорщині? За статистикою вітчизняні інвестиції в Угорщину в рази менше, ніж угорські в Україні: на 1 жовтня 2019 року всього $16 млн...

– Найбільший український інвестор – Roshen. У 2012 році Петро Порошенко купив за $30 млн одну з найбільших наших шоколадних фабрик Bonbonetti Choco. Але про це краще розповість посол України в Угорщині.

– Група ДТЕК Ріната Ахметова постачає електроенергію до Угорщини з Бурштинського енергоострова. На вересень 2020 року через Україну в Угорщину експортовано 1 492,3 млн кВт/г електроенергії (на 40% менше, ніж у 2019-му). Угорщина скорочує експорт нашої електроенергії?

– До завершення розширення угорської АЕС у м. Пакш, тобто протягом принаймні 10 років, Угорщина буде час від часу імпортувати електроенергію. Основні наші джерела постачань – Словаччина та Україна.

Посол Угорщини: «До Майдану бізнес-середовище в Україні було менш регульованим, але більш передбачуваним»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

Якщо говорити про Україну, то зараз єдина точка підключення – Бурштинська ТЕС. Якщо Хмельницьку АЕС теж підключать до Євромережі – ми розглянемо їхню пропозицію щодо закупівлі електроенергії.

Щодо причин зниження обсягів торгівлі електроенергією: це пов'язано зі зниженням попиту в Угорщині через пандемію і з введенням в експлуатацію сучасної провідної мережі між Угорщиною та Словаччиною.

– Наприкінці березня 2020 року голова МЗС України запросив Угорщину взяти участь у спільних з Україною проєктах із транспортування водню в ЄС. Глава МЗС Петер Сиярто підтвердив, що Угорщина готова розвивати водневу енергетику. Чи є просування по цих проєктах на сьогодні?

– Ми отримали кілька запитів по темі водневої співпраці від уряду й компаній. Воднева стратегія Угорщини ще розробляється, тому поки не маємо твердої позиції в плані співпраці. Необхідні ще ключові рекомендації, зокрема від Єврокомісії. Наприклад, чи є фактором скорочення викидів CO2 лише водень, вироблений за допомогою енергії з поновлюваних джерел, або прийнятна і ядерна енергія, яка є чистою, але не поновлюваною.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті