Грузинський розкол на антиросійській тязі: чому в Тбілісі та Батумі почалися масові протести
Чого прагне влада, на що скаржиться опозиція та як на все це реагує Захід
У понеділок, 22 лютого, у Грузії був обраний новий прем'єр-міністр Іраклій Гарібашвілі, а у вівторок за його вказівкою силовики штурмували офіс найбільшої опозиційної партії «Єдиний національний рух» (ЕНД) і заарештували її лідера Никанора Мелію. Ця спецоперація підкинула хмизу в огонь боротьби влади та опозиції.
Політична ситуація в Грузії була напруженою після виборів, що відбулися в жовтні, за підсумками яких партія «Грузинська мрія» мільярдера Бідзіни Іванішвілі впевнено перемогла, зайнявши 90 крісел у 150-місцевому парламенті. Відтоді опозиція бойкотувала парламент, звинувачувала владу у фальсифікації голосування та вимагала перевиборів. А в правлячій партії виникли розбіжності щодо Никанора Мелії, якого суд ухвалив заарештувати за несплату застави.
У результаті глава грузинського уряду Георгій Гахарія, якій не бажав саджати в тюрму лідера опозиції, щоб уникнути ескалації і без того загостреної політичної ситуації в країні, поступився місцем рішучішому політику. 18 лютого він оголосив про свою відставку. А 22 лютого парламент проголосував за обрання прем'єром Іраклія Гарібашвілі, який обіймав посаду міністра оборони.
За цим негайно стався штурм штаб-квартири ЕНД, де забарикадувався Никанор Мелія разом із прихильниками, соратниками з інших політичних партій і журналістами, які транслювати все, що відбувається, в ефір. Співробітники спецпідрозділів МВС Грузії з вечора понеділка почали оточувати будинок і вранці у вівторок увірвалися всередину через дах, забравшись на нього пожежною драбиною. Застосувавши перцевий газ, силовики придушили опір політиків, які забарикадувалися в приміщенні, та взяли Никанора Мелію під варту.
Позиція влади: Мелія – зловмисник
Затримання свого політичного опонента Іраклій Гарібашвілі прокоментував фразою «Мелія – це кримінальний елемент» і подякував МВС за «захист честі держави і стабільності».
«Сьогодні всі ми стали свідками того, що ми правова та сильна держава, у нас сильна поліція, – заявив Іраклій Гарібашвілі. – Ми будуємо демократичну державу, у який кожна людина незалежно від її смаків і політичних поглядів має підкорятися закону».
Никанора Мелію звинувачують в організації так званих гаврилівських заворушень 21 червня 2019 року, що спалахнули в Тбілісі через поведінку депутата Держдуми РФ Сергія Гаврилова, який сів у крісло спікера парламенту Грузії. Никанор Мелія був заарештований і випущений під заставу 30 000 ларі (близько $9000). Він був зобов'язаний носити електронний браслет.
Але в листопаді 2020 року на одному з антиурядових мітингів опозиційний політик демонстративно зірвав і викинув браслет, а потім відмовився виплачувати збільшену до 70 000 ларі ($21 000) суму застави. У відповідь на це 17 лютого Тбіліський міський суд змінив йому запобіжний захід із застави на арешт.
Голова парламенту Грузії Арчіл Талаквадзе зазначив, що Никанор Мелія «навмисне обрав провокаційний шлях подальшої ескалації ситуації» в країні. І його арешт «має дати зрозуміти радикальній опозиції, що їхній революційний сценарій завершився фіаско».
«Непокора закону, напад на парламент, підбурювання до насильства в будь-якій демократичній державі матимуть таку саму відповідь, як і в Грузії, тому що Грузія – демократична держава. Якщо хтось ставить себе вище за закон і якщо хтось вважає, що насильницький напад на парламент є нормальним демократичним процесом, він помиляється», – прокоментував арешт лідера опозиції Арчіл Талаквадзе.
Думка опозиції: влада душить демократію
Грузинські опозиціонери виставляють арешт свого лідера як політичну розправу й атаку проросійських сил на свободу та демократію. Експрезидент країни Міхеїл Саакашвілі і засновник ЕНД назвав взяття Никанора Мелії під варту безпрецедентною подією.
«Ще ніколи в історії Грузії за останні десятиліття не траплялося, щоб глава й лідер основної опозиційної партії був заарештований через таку грубу, повністю надуману причину», – написав Саакашвілі у Фейсбуці, закликавши «всіх волелюбних громадян» вийти на вулиці.
У вівторок поблизу будівлі урядової адміністрації в Тбілісі зібрався багатотисячний мітинг протесту проти арешту Никанора Мелії. Виступаючи перед демонстрантами, представник ЕНД Хатія Деканоїдзе через гучномовець оголосила про початок «визвольного руху» в країні, який має тривати до звільнення Никанора Мелії та призначення нових парламентських виборів.
На 26 лютого в Тбілісі заплановано велику ходу опозиції «За свободу», покликану справити психологічний вплив на уряд. У ЕНД сподіваються, що важелі тиску на владу Грузії також застосують США та Євросоюз.
«Грузія не врахувала поради міжнародних партнерів щодо деескалації політичної кризи. Через арешт Никанора Мелії західні партнери вкрай стривожені. Засновник партії «Грузинська мрія» Бідзіна Іванішвілі повинен обрати шлях перемовин або ж у кінцевому підсумку він обов'язково стане до ряду олігархів, що зазнали санкцій», – передає rossaprimavera.ru слова члена політради ЕНД Тіни Бокучави.
Конфлікт із Заходом
Представники США та Євросоюзу відреагували на вчорашній арешт Никанора Мелії у незвично жорсткому тоні.
Посол Великобританії у Грузії Марк Клейтон повідомив, що шокований подіями й побоюється загострення ситуації. «Насильство та хаос у Тбілісі – останнє, що зараз потрібно Грузії. Я наполегливо закликаю всі сторони діяти стримано», – написав Марк Клейтон.
«Ми шкодуємо, що заклик Сполучених Штатів та інших міжнародних партнерів до стриманості й діалогу був проігнорований. Ми стривожені поляризуючою риторикою керівництва Грузії під час цієї кризи. Насильницькі методи та агресія – не спосіб для розв'язання політичних розбіжностей у Грузії. Сьогодні Грузія відступила назад на своєму шляху до зміцнення демократії в євроатлантичній сім'ї націй», – йдеться у заяві представництва США в Грузії.
Прозахідний шлях розвитку декларують усі без винятку політичні сили Грузії. При цьому представники й влади, й опозиційних партій регулярно звинувачують один одного в проросійських прагненнях і намірах повернути країну до радянського ладу. Різниця лише в тому, що опозиціонерам зі своєї позиції звинувачувати владу простіше.
«У багатьох грузинів свіжі спогади про російсько-грузинську війну 2008 року. Проте партія «Грузинська мрія» довгий час зміцнювала зв'язки з Москвою, вважаючи, що це в кращих інтересах країни. Бідзіна Іванішвілі також зробив свої статки в Росії», – пояснює Мітчелл Оренстейн, професор російських і східноєвропейських досліджень і політології Університету Пенсильванії.
Експерти називають ситуацію в Грузії «вибухонебезпечною» і не беруться прогнозувати подальший розвиток подій. Новий уряд країни, як здається, розраховує, що йому вдасться приборкати опозицію та задобрити Захід. Але, якщо протести виявляться масовими та кровопролитними, влада в Грузії може змінитися несподіваним чином, як вже ставалося раніше.
Політологи зазначають, що нинішні події в Грузії повторюють революційний сценарій 2003 року. Тоді, як і зараз, було обурення фальсифікацією парламентських виборів, і Міхеїл Саакашвілі скликав громадян на марш. Слідом за цим сталася блискавична «революція троянд» і повалення уряду Едуарда Шеварднадзе.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
