Річниця «ліквідації» ДАБІ: хроніка катастрофи
Куди прямує реформа та що їй заважає
«Я скажу те, чого чекали всі будівельні компанії України – ми ліквідуємо ДАБІ», – урочисто заявив президент України Володимир Зеленський рік тому, 13 березня, на позачерговому засіданні Кабміну.
Присутні представники галузі насторожено мовчали. Доленосне для економіки рішення запускалося без обговорення, нашвидкуруч. Прямо на засіданні президентом було презентовано концепцію і таймлайн реформи.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, який перед цим протягом недовгого часу очолював Мінрегіон, повідомив, що замість ДАБІ будуть створені три центральні органи: Державна сервісна служба містобудування (ДССМ), Державне агентство техрегулювання (ДАТ) і Державна інспекція містобудування (ДІМ).
Обіцяли бліцкриг: у березні – ліквідація ДАБІ та створення сервісної служби, до травня – перехідний період із мораторієм на перевірки, до червня – створення ДІМ і запуск нового реєстру, до вересня – створення Державного агентства з питань технічного регулювання в містобудуванні, на січень 2021-го – старт страхування.
Гарна ідея поділу контролю й нагляду розбилася об нормативку. Щоб здійснити такий «анбандлінг», замало постанов Кабміну – треба вносити зміни до законів.
У підсумку реформа забуксувала, почалася плутанина. Рятували ситуацію хаотичними ініціативами. Спочатку відмовилися від створення Державного агентства техрегулювання (ДАТ). Була спроба похапцем підкоригувати законодавство. У середині літа 2020-го голова профільного комітету ВР Андрій Клочко вніс законопроєкти №3875 та №3876.
Потім з'явився Міхеїл Саакашвілі з Офісом простих рішень і запропонував функції контролю й поготів передати приватним особам, а також скасувати детальні плани територій (ДПТ) і систему управління ризиками для об'єктів із незначним класом наслідків (СС1). На тлі цієї ліберальної нормотворчості та маніловщини по всій Україні практично зупинилася видача дозвільних документів – як на старт проєкту, так і на введення в експлуатацію.
З обіцяного вчасно було виконано лише один пункт – 17 червня запущено новий Реєстр будівельної діяльності. Але «кульгавий» – частина граф об'єктів так і висять незаповненими ось уже понад пів року. Як наслідок, Держстат досі не може повідомити світу, скільки ж нерухомості введено в експлуатацію по Україні – ані за три квартали, ані за 2020 рік. Останні умовно релевантні дані – за перше півріччя 2020-го, тобто до запуску Реєстру будівельної діяльності. дослівно:
«Джерелом статистичної інформації щодо показників початку та завершення будівництва є адміністративні дані з Реєстру будівельної діяльності. У зв’язку із запровадженням Мінрегіоном першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, складовою якої є Реєстр, та необхідністю перегляду відповідних адміністративних даних, статистична інформація за 9 місяців 2020 року та 2020 рік, яка сформована на їхній основі, може бути актуалізована. Про уточнення даних буде повідомлено додатково на вебсайтах Держстату та його територіальних органів».
Експерти дуже насторожено сприймають реєстр як інструмент у боротьбі з корупцією. Наприклад, мала місце ситуація з однією з торговельних мереж, коли в один день 20 її об'єктів кілька разів змінювали свій статус – то введені в експлуатацію, то ні, то знову введені.
За словами забудовників, ситуацію з мертвої точки вдалося зрушити восени – дозвільні документи почали видавати, проте такси за послуги зросли.
15 вересня 2020 року було створено Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань розслідування фактів корупції в органах держархбудконтролю.
Майже синхронно восени активізувався інтерес правоохоронних органів до ДАБІ. СБУ провела понад 50 обшуків, задокументувавши, як співробітники ДАБІ видавали дозволи на початок будівельних робіт і сертифікати готовності про введення в експлуатацію.
У листопаді міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов повідомив, що відповідальність за реформу ДАБІ, її строки і суть Мінрегіон бере на себе.
У грудні було запропоновано об'єднати три структури, що протягом року так нормально й не запрацювали, в одну – Державну інспекцію архітектури, а також передати (точніше, повернути) повноваження з контролю за будівництвом органам місцевого самоврядування. Відповідні постанови №1339 та №1340 від 16 і 23 грудня 2020 року оприлюднено на сайті уряду.
Що маємо в результаті? Рік будівельна галузь відпрацювала без контролю з боку держави.
Сьогодні, через рік, ринок знову чекає на старт роботи нової структури і зрозумілих правил гри. Олексій Чернишов обіцяє найближчим часом оприлюднити текст законопроєкту про реформу держархбудконтролю, розробленого Мінрегіоном.
Mind публікує найцікавіші факти минулої реформи.
Дата початку реформи: п'ятниця, 13 березня.
Ціна питання: від 10 млрд грн на рік.
За підсумками 2019 року негласні «ставки» при погодженнях у ДАБІ складали $5 за квадратний метр на старті будівництва та $5 за введення в експлуатацію.
Контроль за Держархбудконтролем
За контроль над ДАБІ боролося три «сили впливу»: група Вадима Столара, група Дениса Комарницького і Офіс Президента. Банкову представляв, за словами Міхеїла Саакашвілі, Сергій Трофимов.
Кастинг ліквідаторів
З 13 березня 2020 року ліквідацією ДАБІ встигли покерувати чотири фахівці: Юрій Васильченко, т. в. о. Богдан Федоренко, Ірина Король. 3 березня 2021 року Кабмін затвердив т. в. о. голови ДАБІ Сергія Галіцина.
Антикорупційний рекорд
Один зі столичних забудовників 37 разів подавав документи на здачу будинків в експлуатацію. Це абсолютний рекорд, який озвучила нардеп Олена Шуляк.
Справа інспекторів ДАБІ
СБУ провело 50 обшуків у ДАБІ, консалтингових компаніях, підконтрольних її співробітникам, у будинках і автомобілях фігурантів справи. Їх звинувачують у масштабній незаконній видачі дозвільних документів будівельним компаніям. Грандіозне розслідування щодо корупції в ДАБІ веде також ГБР.
Далі буде.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
