Не проґавити шанс: які можливості подарувала українському бізнесу пандемія

Пандемія стала безпрецедентним стресом для бізнесу. Компаніям довелося шукати доступ до споживача, розв’язувати проблеми з ланцюгами постачань, виходити на нові ринки та впроваджувати високі технології. Спікери панельних дискусій на тему «Тенденції майбутнього і перспективи розвитку міжнародного бізнесу у 2021 році», організованих закритим клубом Best Version Club, стверджують: коронакриза не змінила світ, а прискорила його розвиток. Mind публікує тези учасників дискусій, які назвали п’ять створених пандемією шансів для українських бізнесменів.

Сміття – це гроші

За даними Міністерства розвитку громад і територій, щороку кожен українець смітить на 300 кг, а разом у 2019 році ми викинули на смітник 53 млн куб. метрів побутових відходів.

Ольга Трофімцева, голова правління Асамблеї Аграрних палат України, власник TrofimtsevaAgency. «Зелений» бізнес зростатиме, адже екологізація економіки як тренд поглибилася під час пандемії. Якщо український бізнес візьметься за цю сферу, то ми нарешті відкриємо вітчизняний ринок перероблення відходів. В іншому разі $1 млн із бюджетів міст, що витрачається на утиліазцію сміття, йтиме повз ваші кишені. Не обов’язково запускати в Україну «транснаціоналів» з перероблення сміття. Ми можемо самостійно зайняти цю нішу. Об’єм інвестицій не такий великий»

Ігор Ліскі, засновник Ukrainian Institute for the Future, голова ради директорів в «Ефективні інвестиції». «Ми викидаємо мільярди доларів на сміттєзвалища. Наприклад, відходи від тваринництва ми закопуємо в землю, а не переробляємо. Ми навіть утилізувати його не можемо. Україна – єдина аграрна країна, де немає заводу з перероблення»

Інвестиції в людей

Пандемія дала зрозуміти, що людський капітал – є основним активом бізнесу, тому інвестиції в освіту є рентабельними. Саме завдяки доступності до середньої та вищої освіти індекс людського розвитку в Україні становить 63%. Однак учасники дискусії мають питання до її ефективності.

Інна Богословська, засновниця «БІГ Платформа». «Університети не дають знання, які потрібні в житті, але вчать систематизувати отриману інформацію, вчать вчитися. Потрібно шукати баланс між класичною освітою й саморозвитком. Багато компаній зацікавлені в появі молодих, нових, агресивних людей у штаті, бо бізнес добре працює, коли у вас є три покоління: мудрі люди старшого віку, працівники середнього віку, які найкраще працюють в операційній системі, і молодь, якій притаманний ефект дилетантів, що нічого не бояться швидко проходять крізь стіни».

Ольга Трофімцева, голова правління Асамблеї Аграрних палат України, власник TrofimtsevaAgency. «Коронакриза нагадала про людиноцентричність усіх економічних систем. Основна проблема для бізнесу – це кадри, тому потрібно інвестувати в дітей з ранніх років. Також варто не забувати, що людський фактор має бути вирішальним у розвитку технологій».

(Не)дика Африка

Ольга Трофімцева, голова правління Асамблеї Аграрних палат України, власник TrofimtsevaAgency. «Сьогодні країни Африки демонструють найшвидші темпи приросту ВВП у світі – 15% на рік. Збільшення середнього класу у світі відбувається також завдяки Африці. У Європі й США він зменшується, при чому дуже сильно постраждав під час ковіду. Збільшення кількості людей із середніми доходами означає приріст споживання, і саме в Африці, а не на старих ринках. До того ж там спостерігається перехід від зубожіння до бідності – найшвидший ріст – вони споживають усе й у великих обсягах. В Африці немає грошей, але є дорогоцінні метали, діаманти, частки в перспективних бізнесах».

Антон Черкасов, Head of Sales в Групі компаній Libertex. «В Африці все є, там навіть гроші є, але там немає платіжних систем, щоб ті гроші можна було перерахувати. Це як країни СНД на початку 90-х зі знаком мінус. Біткоїн зараз стає універсальною платіжною системою. Якщо раніше нам потрібно було в кожній країні підключати окрему платіжну систему, то після впровадження біткоїна він став універсальною платіжною системою. І якщо в якісь країні біткоїн можна купити, то будь-яка проблема вирішується».

Майбутнє не за сировиною

Зростання цін у супермаркетах побачили всі. Національний банк України прозвітував про пришвидшення інфляції до 7,5% у лютому й поспішив стримувати її підвищенням облікової ставки до 6,5%. Причини тому – як внутрішні, так і зовнішні. Учасники дискусії пояснюють, як обіграти ситуацію на свою користь.

Ольга Трофімцева, голова правління Асамблеї Аграрних палат України, власник TrofimtsevaAgency. «По деяких первинних товарах сільського виробництва – зростання до 16%. У Давосі йшлося про те, що протягом двох-трьох років по деяких позиціях очікується ріст до 30%. Це означає, що Україна досі не використовує свій потенціал. Вектор розвитку має бути направленим на перероблення, а не на торгівлю сировиною. У нас є гроші, є можливість залучати кредитні кошти й спрямовувати їх у виготовлення кінцевого продукту. Такий підхід розширить ринки збуту. Готовий товар можна експортувати в країни, що розвиваються».

Борис Шестопалов, Рада директорів у «Борошномели України», віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів. «Минулий рік не просто приніс тектонічні зміни. Цей рік нам сказав: «Забудемо про дешеві харчові продукти». Це глобальний тренд. Продукти будуть дорогі. Причини: ріст чисельності населення й ковід. Пандемія зробила ланцюжки постачань довшими. До того ж соціально відповідальні країни почали формувати держрезерви й стратегічні запаси».

Ігор Ліскі, засновник Ukrainian Institute for the Future, голова ради директорів в «Ефективні інвестиції». «Можливість вивозити кінцевий продукт, при цьому модернізуючи металургію, щоб вивозити не руду, а метал. Аналогічно з агро. Є сенс вивозити мед не в бочці, а мед в баночках, який набагато дорожчий. Також треба максимізувати виробництво кінцевих IT-продуктів: застосунків, рішень, платформ. І так можна говорити про будь-який сектор».

Ольга Трофімцева, голова правління Асамблеї Аграрних палат України, власник TrofimtsevaAgency. «Україні потрібно виходити з того, яку переробну аграрну продукцію ми можемо продати й куди. АПК стане найбільш інноваційним сектором. Пандемія показала, що надалі медицина фокусуватиметься не на тому, як лікувати, а на тому, як зберегти здоров’я. І зокрема, це стосується якісних харчових продуктів, які ми можемо виробляти».

Інновації або смерть

Завдяки пандемії впровадження технологій із тренду перейшло в must have для бізнесу. Так, дохід п’яти світових техногігантів – Apple, Microsoft, Amazon, Alphabet (власник Google) та Facebook – під час коронакризи збільшилися на 20%, до $1,1 трильйона. Учасники дискусії впевнені: бізнес прокинувся в новій – віртуальній – реальності.

Ольга Трофімцева, голова правління Асамблеї Аграрних палат України, власник TrofimtsevaAgency. «У всіх пройшла ілюзія, що у віртуальному просторі можна робити все те саме, що й офлайн. Усі вже розібралися, що там все по-іншому: по-іншому ви отримуєте сигнал, налагоджуєте комунікацію, отримуєте зворотний зв'язок, інше вимірювання ефективності тощо. Потрібні швидкі курси, підвищення кваліфікації з продажів в IT, з  просуванні в IT».

Ігор Ліскі, засновник Ukrainian Institute for the Future, голова ради директорів в «Ефективні інвестиції». «Впровадження технологій, яке ми мали пройти за 5–6 років, ми пройшли за 9 місяців. Ми маємо по-новому спроєктувати медицину майбутнього, яка буде в онлайні. До 70% сектору можна оцифрувати: робити аналітику, аналізи, консультації тощо. У приміщенні самої лікарні робитимуть тільки те, що неможливо зробити онлайн, наприклад операції. І таке переміщення в онлайн буде в кожній сфері. 5G прискорить у 40 разів взаємодію, тобто будь-яка дата буде відома у 40 разів швидше. І це прискорення змінить усі консервативні галузі. Наприклад, коли шахти копатимуть машини – ми точно знатимемо, де є вугілля, нафта, газ чи інші природні ресурси, знатимемо як його добувати, який його склад. Зміниться підхід до освіти й професій, бо інститут не встигатиме підготувати кадри».

Максим Корецький, співзасновник та інвестиційний директор Blackshield Capital AG. «Ми прокинулися в новому світі. Стерлися горизонтальні й вертикальні зв’язки в плані збуту. Уже не потрібно летіти в Штати чи у Великобританію, щоб закривати угоди. Якщо ваша послуга може продаватися за кордоном, то чому її не можна там продавати. Наш ринок збуту, якщо ви хочете продавати російськомовному клієнту, розширився до 400 млн осіб по всьому світу. Ринок розширився: ви можете продавати, відкривати франшизи.

Якщо вас немає в мережі, то ви зобов’язані там бути. Як – це залежить від бізнесу. Люди хочуть комунікувати, спілкуватися, продавати й купувати онлайн. Цього року ми уклали 45% угод в Zoom. Перша угода на мільярд була закрита у квітні цього року онлайн. Недооцінювати ці тенденції – це замикатися в рамках минулого».