Весняне загострення пандемії: 4 причини посилення COVID в Європі
Чому кількість інфікованих попри вакцинацію знову зростає
У січні – лютому у багатьох країнах Європи пандемія стихала на тлі вакцинації населення, але в березні почала вкотре розростатися. Кількість нових випадків інфікування в ЄС підскочила з 200 на мільйон людей у середині лютого до 270 на 1 млн у березні.
Експерти називають кілька причин весняного сплеску захворюваності. Це нові, більш заразні, штами коронавірусу, вакцинний скептицизм населення, надмірна обережність європейських властей і їхній реактивний підхід до проблеми пандемії.
Mind пропонує дізнатися докладніше про ці чотири чинники, які погіршують ситуацію з COVID в країнах Європи.
Нові штами, які швидко поширюються
Усі віруси – зокрема й SARS-CoV-2, який викликав пандемію COVID-19, – еволюціонують із часом. Змін у геномі коронавірусу, які називаються мутаціями, виявлено тисячі. І деякі комбінації цих мутацій породили більш заразні варіанти (штами) SARS-CoV-2. На початку лютого в Європі таких налічувалося п'ять, а в березні їх стало вісім.
«Є вісім варіантів SARS-CoV-2, що викликають у нас найбільше занепокоєння. Кожен із них – більш трансмісивний, аніж оригінальний вірус. Деякі на 70% більш заразні», – повідомив на цьому тижні Бруно Чіанчіо, голова секції спостереження в Європейському центрі профілактики й контролю захворювань.
«Британський» штам B.1.1.7, який вперше був виявлений в Англії у вересні 2020 року та дуже швидко поширився на весь континент, став таким варіантом SARS-CoV-2, що виявляється найчастіше. У Британії на B.1.1.7 припадало 43% нових випадків інфікування коронавірусом у грудні і 93% – у лютому. У решті Європи частка «британського» штаму серед нових випадків зараження підвищилася з 27% у грудні до 74% у березні.
Дослідження показують, що B.1.1.7 не лише більш заразний, а й на 30–100% більш смертельний за оригінальний вірус SARS-CoV-2. Проте незабаром його потіснять ще більш патогенні варіанти.
За словами Бруно Чіанчіо, влада ЄС стурбована поширенням двох штамів, які прибули з інших континентів. У 18 країнах Євросоюзу було зафіксовано 900 заражень «південноафриканським» варіантом B.1.351, а також 200 випадків зараження «бразильським» варіантом P.1 у дев'яти європейських країнах.
Обидва ці штами відрізняються стійкістю до вироблених проти SARS-CoV-2 антитіл і здатні заражати осіб, що перехворіли, а також щеплених людей. Наприклад, недавнє дослідження показало, що вакцина ChAdOx1 практично не захищає від «південноафриканського» варіанту B.1.351.
Вакцинний скептицизм
Європа – це світовий епіцентр вакцинного скептицизму. Цей скептицизм сформувався ще до COVID, і зараз проявляються його наслідки», – пише New York Times.
У дослідженні, опублікованому в журналі Nature Medicine, жителів 19 країн питали, чи зроблять вони щеплення від COVID, якщо знатимуть, що «безпеку й ефективність вакцини підтверджено». У Китаї 89% людей відповіли «так». У США – 75%. А в країнах Європи ствердних відповідей було менше: 68% – у Німеччині, 65% – у Швеції, 59% – у Франції і 56% – у Польщі.
Чому саме в Європі так багато антивакцийників? Однією з підстав для вакцинного скептицизму стали медичні скандали, пам'ять про які ще свіжа. Так, 2009 року в Північній Європі мільйони дітей були щеплені британським препаратом від свинячого грипу Pandemrix, після чого в сотень із них виникла нарколепсія – неврологічне захворювання, що проявляється нападами непереборної сонливості й раптового засинання.
Недовіру європейців до вакцин посилили численні теорії змови, що, як писав Mind, знайшли широку популярність у період пандемії. Наприклад, у грудні 2020 року багато шуму в європейських ЗМІ наробила петиція, підписана колишнім віцепрезидентом фармацевтичного гіганта Phizer Майком Йедоном. У ній містився заклик зупинити випробування вакцин від COVID через те, що вони можуть викликати жіночу стерилізацію. Наступні спростування міфу про стерилізацію не змогли повністю викорінити породжені цим міфом страхи.
Зайва обережність влади
На цьому тижні в Європі вибухнув гучний скандал навколо вакцини, розробленої англо-шведською фармкомпанією AstraZeneca та Оксфордським університетом. У понеділок влада Німеччини, Франції, Італії та Іспанії оголосили про тимчасове припинення застосування цього препарату. Виник «ефект доміно», і незабаром аналогічне рішення ухвалили ще 15 країн.
«Принцип обережності – буквально вбиває Європу. Європейські лідери знищили довіру до вакцини AstraZeneca, і через це помре ще більше людей», – пише британський журнал Telegraph.
Каскад заборон вакцини AstraZeneca стався через попередження про надзвичайно рідкісні випадки виникнення тромбів і крововиливів у мозок. У Німеччині, наприклад, у семи пацієнтів з 1,6 млн вакцинованих осіб був виявлений тромбоз церебральних вен.
Доповідаючи про ці випадки, Європейське агентство з лікарських засобів вказувало на приблизно однакову ймовірність їхнього виникнення в щеплених і нещеплених людей і рекомендувало продовжити використання вакцини AstraZeneca. Однак уряди країн ЄС вважали за краще від неї відмовитися. На переконання експертів, через цю зайву обережність число заражень, госпіталізацій і смертей у Європі підвищиться, а охочих зробити щеплення від COVID стане менше.
Конфлікт між інтересами економіки та охорони здоров'я
Крім короткострокових причин, у Європі є й довгостроковий фактор прискорення пандемії. На думку експертів, стратегія реагування більшості урядів на COVID така, що періоди спаду захворюваності неминуче змінюватимуться черговим зростанням доти, доки населення не отримає колективного імунітету.
«Країни Європи не об'єднуються для того, щоб спробувати повністю винищити вірус. Вони лише посилюють обмеження, коли число заражень високе, і пом'якшують їх, коли ситуація поліпшується. Це перманентна гра, яка не закінчиться до проведення масової вакцинації», – міркує Джоан Бенач, професор у галузі суспільної охорони здоров'я в Університеті Помпеу Фабра в Барселоні.
За його словами, Європа могла б використовувати стратегію «нульового COVID», успішно застосовану Китаєм та іншими восточноазиатскими країнами. Але європейські уряди набагато більш схильні застосовувати «реактивний, а не проактивний» підхід, прогинаючись під вимоги бізнес-сектору.
Тривогу викликає той факт, що наразі європейські авіакомпанії додають сотні рейсів у зв'язку зі збільшенням пасажиропотоку. При цьому для перельоту з Німеччини до Іспанії німцеві досить показати негативний ПЛР-тест на коронавірус, і по прибуттю назад йому не потрібно проходити карантин. Активність таких авіаперельотів зростає на тлі новин про початок у Німеччині третьої хвилі COVID і про появу в Європі нового «французького» штаму коронавірусної інфекції SARS-CoV-2, який не розпізнають ПЛР-тести.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
