Комунізм в окремо взятій галузі: 5 обіцянок від «Дія City» для айтішників
Наскільки вони реальні?
5 квітня Міністерство цифровий трансформації вчергове презентувало концепцію «найкращого у світі податкового та правого режиму«Дія City». IT- компаніям, які стануть до його лав, пообіцяли рай на землі. Mind вибрав із презентації ключові «магніти» для айтішників і перевірив їх на «міфологічність».
«Найкраща податкова система: у 5 разів нижчі податки для ІТ-бізнесу»
Обіцянка. «Стартапери, діджитал-маркетологи, фахівці з EdTech, кіберспорту, всі з ІТ та креативної індустрії, хто працюватиме в компаніях-резидентах «Дія City», зможуть платити уп’ятеро менше податків», – наголошується в анонсі презентації.
Безпосередньо під час заходу міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, його заступник Олександр Борняков, а також представники бізнесу – CEO Reface Дмитро Швець, засновник NAVI Олександр Кохановський та інші – в унісон повторювали цю тезу.
Федоров наголосив, що «Дія City» створюється для того, щоб айтішники змогли платити найкращі у світі податки, і навів порівняння з іншими країнами.
«Дія City» – це прорив для світової IT-галузі. Ми вивчили досвід багатьох країн, розглянули кожну модель і створили свою власну, яка містить всі найкращі світові практики. Ми дійсно зменшуємо вп'ятеро податки, що діють», – доповнив Борняков.
Також чиновники декларували заміну податку на прибуток (18%) податком на виведений капітал (9%).
Реальність. Наразі більшість IT-фахівців оформлені на третій групі ФОП. Вони платять 5% єдиного податку (ЄП), 22% ЄСВ від розміру мінімальної заробітної плати.
Якщо вірити заяві Мінцифри, то ЄП має скоротитися до 1%, ЄСВ – до 4,4%. Про такий «подарунок» айтішникам годі було й мріяти. І не дарма: насправді виявилося, що під п'ятикратним зниженням Мінцифра мала на увазі просте порівняння ставок із нинішньою загальною – а не спрощеною – системою оподаткування.
«Не можу не прокоментувати відкриту маніпуляцію з калькулятором заробітної плати та податків. У ньому порівнюється найманий працівник і так званий гіг-воркер, запропонований проєктом «Дія City». Таке порівняння в нашому контексті є не зовсім доречним та інформативним», – вважає General Manager Daxx Ігор Ткач. І додає, що його коментарі є особистою думкою, а не офіційною позицією компанії.
«У наведеному порівнянні обсяг податків збільшується на 1,5% військового збору», – уточнює керуючий директор «Luxoft Україна» Віталій Кармазінський.
Яким же буде реальний податковий тягар для резидентів «Дія City» – наразі не відомо. Законопроєкт зі ставками ще не зареєстрований у ВР. Хоча міністерство анонсувало його подання наприкінці минулого року.
У найбільшій профільній асоціації IT Ukraine на запит Mind повідомили, що готові підтримати «Дія City» за умови, якщо будуть враховані п'ять критично важливих для індустрії аспектів. І головний з них – збереження на 15 років задекларованого податкового навантаження: 5% – податок на дохід фахівців, ЄСВ – 22% з однієї мінімальної заробітної плати, військовий збір – 1,5%. Один з учасників робочої групи на умовах анонімності повідомив виданню, що в останній версії ще не зареєстрованого податкового законопроєкту прописані саме такі ставки.
Раніше з учасниками індустрії обговорювали ще один – прихований податок: обов'язковий внесок за резидентство в «Дія City», який треба було перераховувати до якоїсь саморегульованої організації (СРО). Пропонований розмір цього платежу – близько $240 на рік за одного співробітника.
У перерахунку на нинішню кількість фахівців, які співпрацюють з великими IT-компаніями, внесок виглядав вельми значним. Наприклад, EPAM мав би сплачувати майже $2,5 млн, SoftServe – $1,9 млн, GlobalLogic – $1,4 млн на рік.
Після шквалу критики до законопроєкту №4303 внесли правку: у новій редакції вступ до СРО (отже, і внески) не є обов'язковими. Однак учасники ринку побоюються, що ідею з СРО може бути реанімовано під час голосування у ВР (правки з голосу) або пізніше – після початку роботи режиму (зміни уряду та правил гри).
«Як завжди диявол ховається в деталях. Наскільки податкова система буде гарною, покажуть результати проходження законопроєкту в Раді й ухвалення інших документів (про працю та зміни до Податкового кодексу). Поки законопроєкт №4303 пахне звичайним «кришуванням». Саме для цього хотіли запровадити СРО. Ми домоглися, щоби вступ до неї відбувався за бажанням. Більшість IТ-компаній і з цією умовою не згодні, тому що законом створюється громадська організація, яка отримує привілеї перед іншими асоціаціями. Пропонуємо виключити СРО з документа. Також знаємо, як вносяться поправки до законопроєктів між першим і другим читанням: є велика ймовірність того, що СРО можуть зробити обов'язковим», – вважає співзасновник Kharkiv IT Cluster, засновник Telesens Едуард Рубін.
«Тепер залишається побачити фінальний проєкт змін до Податкового кодексу. Ми виступаємо за те, щоб він був проголосований одночасно з рамковим законопроєктом про «Дія City», – каже Кармазінський.
«Безпека ведення бізнесу: без схем, схематозників і маски-шоу»
Обіцянка. Федоров і Борняков кілька разів акцентували, що резиденти спеціального режиму будуть захищені від неправомірних дій та рішень силових органів. Імовірно, йшлося про законопроєкт №4305 із довжелезною назвою «Про внесення змін до кримінального законодавства щодо особливого порядку здійснення розслідування кримінальних правопорушень з метою забезпечення належних умов для розвитку цифрової економіки»
Його зареєстрували у ВР у листопаді 2020 року. До документу внесено безліч норм, які мали припинити свавілля силовиків. А саме – прописувалася заборона на необґрунтовані обшуки й таке саме вилучення обладнання, вводилася кримінальна відповідальність правоохоронців за перевищення службових повноважень. Однак ці «смаколики» призначалися лише для резидентів «Дія City».
Реальність. На презентації Федоров і Борняков забули повідомити слухачам, що законопроєкт №4305 про захист IT від «маски-шоу» ще на початку лютого було знято з розгляду парламентом.
Чому ВР відправила його в «топку»? «Як тільки цей документ був зареєстрований, асоціація IT Ukraine висловила його розробникам зауваження. Зокрема, про те, що законопроєкт жодним чином не захищає IТ-фахівців від «маски-шоу». А головне: його норми не відповідають Конституції України, яка гарантує громадянам рівність усіх перед законом. Адже для IТ-фахівців, що працюють на компанії – резидентів «Дія City», встановлюється особливий порядок кримінального провадження, а на айтішників за межами режиму такі «псевдополіпшення» не поширюватимуться», – пояснив Mind директор із політико-правових питань асоціації IT Ukraine Єфрем Лащук.
Віцепрезидент із фінансово-правових питань IT Ukraine Дмитро Овчаренко уточнив: законопроєкт знято, тому що він сирий. «Мінцифра обіцяє підготувати інший документ. Поки доводиться вірити на слово», – сказав він.
Поки ж обіцянка таких привілеїв для обраних виглядає як узаконене кришування або шантаж тих, хто не зажадає стати резидентом «Дія City».
«М'який натяк на те, що, коли ти не в «Дія City», обов'язково будуть маски-шоу з усіма перевірками» – такі й подібні коментарі слухачів з'явилися під час онлайн-виступу спікерів. У правовій країні до чиновників-ініціаторів подібних норм принаймні виникли б запитання від антикорупційних органів.
Мабуть, Борняков неодноразово чув ці звинувачення, адже під час презентації уточнив: «Так, нам потрібно реформувати суди й все інше. Ми йдемо до цього. Але зараз потрібно робити кроки. А в нас немає часу, щоб чекати результат від таких довгих реформ. Тому ми зараз спілкуємося з індустрією та розуміємо, що потрібно оперативно впроваджувати зміни».
«Можливості для венчурного інвестування»
Обіцянка. «Компанії отримають доступ до капіталу. Це стане можливим завдяки внесенню в законопроєкт норм англійського права... Після ухвалення реформи міжнародні інвестори перестануть боятися вкладати гроші в українські розробки», – запевняв Борняков.
Реальність. На гідні стартапи постійно полюють як вітчизняні, так і міжнародні фонди. Нестачі у фінансуванні немає. Тільки от угоди оформляються в стабільніших юрисдикціях. Україна до них не належить.
Змінити ситуацію можуть лише глибинні судова та правоохоронна реформи, а не нововведення «Дія City», вважають опитані Mind спікери.
«Венчурне інвестування, як і будь-яке інше, розвивається тільки тоді, коли в країні працює судова система. Вся, а не вибірково. Доти, доки в судах можна вирішувати проблеми за допомогою хабарів, ні про якого серйозного інвестора мови не може й бути. «Дія City» не розв’язує цю проблему. Англійське право не може бути введено в нашій країні в окремо взятій галузі. Всі великі західні компанії, які укладають договори з українськими фірмами, підписують їх лише за умови судових розглядів у Лондоні, Стокгольмі або Відні», – вважає Рубін.
«Свобода вибирати форму співпраці з ІТ-фахівцями: золота середина між ФОП та трудовими відносинами»
Обіцянка. Мінцифра пропонує ввести «нову юридичну конструкцію – гіг-контракти». «Це сучасний тренд, популяризація дистанційної роботи. Вона максимально адаптована до українських потреб. Місце, час виконання роботи та навіть валюта можуть бути вказані в договорі з фахівцями...»
«IT-спеціалісти отримають соціальні гарантії», – розповідав Борняков і перераховував переваги з наступних слайдів.
Заступник міністра визнав, що гіг-контракти схожі на модель із ФОП. «Дуже часто мені ставлять запитання: «Навіщо створювати нове, якщо є ФОП?» Не втомлююся повторювати: нам важливо підвищити імідж України на міжнародній арені та створити вражаючі можливості для українського бізнесу, стимулювати його оперативніший розвиток. Коли IТ-компанії матимуть працівників не ФОП, то інвестори стануть їх краще розуміти», – «переконливо» пояснив Борняков.
При цьому Федоров і Борняков кілька разів наголосили, що модель роботи з ФОП не ламатимуть.
Реальність. «Наразі понад 90% IТ-бізнесу в Україні працює за простою, гнучкою та конкурентоспроможною на міжнародному ринку моделлю взаємодії з IТ-фахівцями (ФОП 3-ї групи). Ця модель дозволяла IТ-бізнесу зростати на 20–25% щорічно, приводячи в Україну значний обсяг валютної виручки, який сягнув понад $5 млрд у 2020 році», – пояснює Ткач.
«Ми радіємо, що Мінцифра врахувала позицію IТ-галузі та суттєво доопрацювала законопроєкт про «Дія City». Можна сказати, що з більшості питань, які викликали дискусії останні пів року, ми знайшли компроміс і є великий шанс побачити дійсно прогресивну реформу. Наприклад, для галузі було важливим отримати тривалий перехідний період для освоєння нової концепції гіг-контракторів, залишити можливість використовувати систему ФОП й урізати роздуті повноваження регулятора в образі Мінцифри – всі ці моменти були здебільшого враховані», – розповідає керуючий директор «Luxoft Україна» Віталій Кармазінський.
Овчаренко уточнює: «Заявлена свобода вибору – неправда, адже можливості співпрацювати з ФОП не вічні. Нам пропонують перехідний період на два роки, а потім ФОП зникне. Замість цього з'являться гіг-фахівці, хоча ніхто не розуміє, що це й чим краще за ФОП. У законопроєкті є 9 статей про гіг-контракти, які «повинні зробити революцію». Хоча юристи топ-20 юрфірм кажуть, що документ вкрай сирий і в такому вигляді призведе до плутанини в судах».
На думку Рубіна, переходити на гіг-контракти не хочуть більшість співробітників. «Це видно по створеній ними петиції. Люди хочуть бути вільними. Вони часто працюють на кількох проєктах різних компаній, зокрема й зарубіжних. Гіг – типова вимога лівих політиків у західних країнах, там, де економіка знаходиться на високому рівні. Якщо сьогодні людям заборонять працювати з іноземними компаніями з України, то вони поїдуть туди, де це можна робити без проблем. Не можна побудувати комунізм в окремо взятій галузі».
Також айтішники не згодні з тезою про соціальну незахищеність працівників.
«IТ-фахівці отримують чи не найкращі компенсаційні пакети серед усіх індустрій. З огляду на конкуренцію за таланти, компанії пропонують умови співпраці за гнучкою моделлю ФОП – значно кращі, ніж отримують наймані працівники. І ці умови покращуються з кожним роком», – розповідає Ткач.
За його словами, переважна більшість IТ-фахівців має можливість відкладати частину доходу на інвестиції в пенсійні заощадження за приватними програмами. З урахуванням того, що державну солідарну пенсійну систему очікує колапс, такі заощадження гарантують фінансову безпеку «на пенсії».
«STEM-освіта світового рівня в Україні»
Обіцянка. Деталі функціонування цього «пряника» в «Дія City» чиновники не уточнили. Лише гарантували вихід на такий рівень.
Реальність. В IT-індустрії величезний дефіцит фахівців. Для розв’язання проблеми бізнес регулярно пропонує допомогу в реформі освіти. Держава «киває головою», але поки робить лише маленькі кроки.
«STEM-освіта – основа сучасного фахівця. Але як розв’яже цю задачу «Дія City»? Не відомо. Сьогодні профільні асоціації та кластери чудово справляються з нею і допомагають університетам. Якщо міністерство теж хоче допомагати, то ніхто не забороняє. Але як вони бачать цю допомогу? Поки що це роздача університетам грошей, зібраних у компаній. Але ми й без цього працюємо з ними. Було б не погано, якби міністерство брало участь у розробці кваліфікаційних вимог до фахівців, розширенні переліку професій для Мінпраці», – розповідає Рубін.
Замість резюме
Mind вирішив навести думку одного з учасників ринку. Вона є дуже характерною для галузі та в переважній більшості відображає нагальні сподівання українських айтішників. За словами Ігоря Ткача, General Manager Daxx, реальне зростання індустрії могли б прискорити дві речі:
1. Враховуючи інформаційні маніпуляції, зокрема з боку посадових осіб державних органів, навколо «законності» моделі ФОП, логічним кроком було би затвердження гарантій безпеки ІТ-компаній від неправомірних дій тих самих державних органів. У цьому напрямі вже є напрацювання профільних юристів галузі.
2. Максимальна увага до розвитку освіти за ІТ-спеціальностями та інвестиції часу, коштів та інших ресурсів у технічну та бізнес-освіту, адже попри велику кількість талановитих інженерів-розробників, попит на послуги значно перевищує кількість спеціалістів, що можуть його задовільнити. Наприклад, системна державна програма розвитку ІТ-освіти могла би стати чудовим соціальним проєктом, націленим на збільшення кількості людей, що працюють в індустрії з високим середнім доходом.
Натомість створення «особливого режиму» є по своїй суті поступовим знищенням моделі ФОП та колгоспом, у межах якого держава зможе краще контролювати ІТ-бізнес, ставлячи в нерівні умови тих, хто залишився поза «Дія City». Вважаю, що в цьому немає нічого спільного з лібералізацією та ринковою економікою.
Очікувані результати від впровадження «Дія City» виглядають для пересічної людини дуже привабливо. Проте немає ані плану, ані економічного обґрунтування досягнення результатів, про які говорить міністерство у своїх маркетингових гаслах. Як саме відбудеться зростання індустрії? Адже ІТ-фахівців, без належного розвитку освіти, більше не стане. Декларується свобода вибирати форму співпраці між компаніями та ІТ-фахівцями, і при цьому поступово знищується модель ФОП. Як здійснюватиметься захист інтелектуальної власності? За допомогою яких інструментів? Де законопроект із цього приводу? Чи вдасться нам збільшити кількість компаній, інкорпорованих в Україні, враховуючи інші негативні чинники (корупція судової системи, захист прав інтелектуальної власності, захист інвестицій тощо)? Чи дійсно гарантується безпека ведення бізнесу і якими інструментами?
Нам пропонують «рамковий» законопроєкт по «Дія.Сіті», тоді як податковий законопроект «буде пізніше». І що індустрії запропонують у ньому, наразі залишається невідомим. Прийняття таких важливих змін, на мою думку, має відбуватися одним пакетом документів, відкрито і прозоро для індустрії та суспільства.
Більшість власників і керівників ІТ-компаній з мого кола спілкування, а також ІТ-спеціалістів, не проти невеликого поступового зростання податкового навантаження, за умови цільового спрямування коштів, отриманих від зростання надходжень.
Великі аутсорсингові компанії (у яких більше ресурсів та простору для маневру), а також продуктові компанії, на мою думку, швидше зможуть адаптуватися до змін, що пропонує Мінцифра. БА більше, за деякими пунктами вони отримують для себе переваги. Цим пояснюється підтримка «Дія City» деякими компаніями з наведених мною груп. Проте найбільші виклики отримають невеликі та середні компанії, особливо з низькомаржинальними бізнес-моделями.
Вони постануть перед вибором «змінюйся та оптимізуй, або помри». «Змінюйся та оптимізуй» може означати перехід у інші юрисдикції або запровадження «схем», що спричинять відтік надходжень таких компаній до держбюджету. Враховуючи те, що, грубо кажучи, 70% українського ІТ-бізнесу – це саме аутсорсинг з невеликою доданою вартістю, демонтаж працюючої системи ФОП – це доволі ризиковий проєкт.
Тож будемо сподіватися, що Мінцифра почує ВЕСЬ ІТ-бізнес, і у фінальній версії законопроєкту будуть враховані всі критичні зауваження асоціацій, і проєкт «Дія City» дійсно не загальмує зростання індустрії. А у кращому разі прискорить його темпи.
Ідея «Дія City» – гарна. Особисто мені імпонує бажання Мінцифри залучати компанії для інкорпорації в Україні. Проте поки що запитань більше, ніж відповідей.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
