Добровільно-примусово: Кабмін схвалив новий «пряник» для залучення IT-компаній до лав Diia City

8 лютого Кабінет Міністрів на позачерговому засіданні погодив законопроєкт «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності».

Ухвалення цього, на перший погляд, незначного документа може «пригнути» всю IT-індустрію та стати потужною перевагою в протистоянні Міністерства цифрової трансформації з айтішниками. Нагадаємо, вже близько півроку Мінцифра – ініціатор податкового та правого режиму Diia City – намагається переконати галузь в ефективності своєї ідеї. Спочатку IT-компанії підтримали ініціативу, але після оприлюднення деталей – перших законопроєктів №4303 та №4305 – почали «бешкетувати»: перераховувати загрози й корупційні ризики «режиму».  

Які сюрпризи закладено в новому документі? Як його ухвалення допоможе Мінцифрі? Як оцінюють ідею ліквідації ФОП в IT гравці ринку, депутати комітету ВР з цифрової трансформації та чиновники профільного міністерства? На ці питання шукав відповіді Mind.

Що в документі? Новий законопроєкт ще не зареєстровано парламентом. Короткий переказ його новацій викладено в релізіна сайті Мінекономіки. Там стверджується: прийняття закону сприятиме зменшенню незадекларованої праці в Україні, легалізації зарплат і посиленню захисту працівників. «Уряд продовжує трудову реформу й активно працює над вдосконаленням законодавства про працю. Збільшення кількості офіційно оформлених працівників шляхом легалізації трудових відносин сприятиме забезпеченню їхніх соціальних потреб і економічному зростанню України», – запевняє міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко.

Ключове в документі – сім ознак наявності трудових відносин:

1) виконання особою роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням та під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи;

2) здійснення регулювання процесу праці, що носить постійний характер та не передбачає встановлення особі конкретного визначеного результату за певний період;

3) виконання роботи на визначеному або погодженому з особою, в інтересах якої виконуються роботи, робочому місці з дотриманням встановлених нею правил внутрішнього трудового розпорядку;

4) організація умов праці, зокрема, надання обладнання, інструментів, матеріалів, робочого місця, особою, в інтересах якої виконуються роботи;

5) систематична виплата особі, яка виконує роботу, винагороди;

6) встановлення особою, в інтересах якої виконуються роботи, тривалості робочого часу та часу відпочинку;

7) відшкодування поїздок та інших фінансових витрат, пов’язаних з виконанням роботи, особою, в інтересах якої виконується робота.

Якщо хоча б три з семи «зірок» збігаються – роботодавець повинен оформити трудові відносини з працівником.

Що це означає для IT-компаній? Зараз більшість гравців ринку співпрацює зі своїми розробниками за моделлю ФОП, тобто укладає цивільно-правові договори. Перейти на загальну систему оподаткування (укласти трудові договори з усіма фахівцями) вони можуть. Теоретично. На практиці це означає, що компаніям доведеться або піти «в мінус» (у собівартості розроблень оплата праці зараз займає близько 80%), або суттєво підвищити ціни на свої послуги та втратити багатьох замовників на світовому ринку. Обидва варіанти рано чи пізно призведуть до краху української IT-індустрії.

Вихід із цієї патової ситуації давно пропонує Мінцифра, заманюючи IT-спеціалістів у Diia City. Щоправда, раніше представники міністерства заявляли, що вступ до лав резидентів «режиму» – добровільна справа. «Перше й головне: законопроєкт (№4303) не змінює чинні правила ведення діяльності для ІТ-компаній чи іншого бізнесу. Мінцифри створює альтернативу – спеціальний правовий режим для компаній, які добровільно увійдуть до Diia City», – нещодавно зазначавзаступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.

Але «теплі» відносини між міністерством і галуззю можуть ще більше загостритися після публікації чергового (і найважливішого) законопроєкту – з податковими ставками для резидентів Diia City. Документ обіцяли зареєструвати у ВР ще наприкінці минулого року. Однак Мінцифра взяла тайм-аут, мабуть, для проведення превентивних «заходів». У ЗМІ з'явилися коментарі чиновників із запевненнями, що Diia City передбачає зниження податкового навантаження, та ось із такими аргументами: «Замість податку на прибуток (зараз його ставка – 18%) буде введено податок на виведений капітал у розмірі 9%, ПДФО становить 5% проти діючих 18%». У Facebook – пости Мінцифри зі звинуваченнями медіа в поширенні замовних статей, що критикували Diia City. 

Ще одним таким «заходом», імовірно, стала публікація законопроєкту із сімома ознаками наявності трудових відносин. Mind попросив гравців ринку, представників Мінцифри та профільного комітету ВР пояснити плюси й мінуси для індустрії в разі ухвалення цього документа. Прогнозовано: думки сторін полярно розділилися.

Віталій Седлер,
президент асоціації IT Ukraine, СЕО компанії Intellias:

– ІТ-бізнес з острахом спостерігає за спробами влади в рамках концепту Diia City та цим законопроєктом відрегулювати чи скасувати ФОП-модель співпраці інженерів із компаніями. Саме ця модель роботи з ФОПами допомогла ІТ-індустрії зрости до сьогоднішніх масштабів, чим довела свою ефективність.

Ми впевнені, що важливо зберегти цю форму співпраці з фахівцями. Це підтримає розвиток ІТ-бізнесу та дозволить принести в Україну мільярди доларів експортного доходу та десятки мільярдів гривень бюджетних надходжень.

---

Дмитро Овчаренко,
віцепрезидент із фінансово-правових питань асоціації IT Ukraine, СEO Alcor:

– Основна стаття законопроєкту в перекладі людською мовою говорить: «Якщо ви виконуєте роботу особисто, щомісяця отримуєте винагороду плюс вам ще компенсували поїздку до іншого регіону, – вітаю, ви в штаті!».

Насправді потрібно називати речі своїми іменами: можливість для IT-індустрії взаємодіяти з фахівцями ФОП прибирають остаточно й безповоротно. Минулого тижня представники Мінцифри та IT-комітету ВРУ заявили, що ФОП немає місця у віртуальному режимі Diia City. Тепер же стало зрозумілим, що така можливість забирається в принципі. Натомість IT-галузь отримує регулятора, який за аналогією з Білоруссю зможе підвищувати податки, коли вважатиме за потрібне.

Цікаво, що сама індустрія готова до діалогу – але спочатку пропонує обкатати два-три роки новий режим і лише потім повернутися до розмови про ФОП. Нагадаю, що саме завдяки моделі ФОП індустрія розвивалася останні 20 років і зросла до показників у $5 млрд експорту.

Залишається лише вірити, що чиновники все ж знають, що роблять. І Україна як локація не втратить привабливості з боку як міжнародних компаній, так і самих IT-фахівців.

---

Віталій Кармазінський,
керуючий директор Luxoft Ukraine:

– Необхідність реформування застарілого трудового законодавства в Україні вже давно назріла. Звичайно, хотілося б бачити комплексний підхід, який враховує всі нюанси сьогодення (прогресивні форми працевлаштування, віддалена робота, контрактні відносини, мобільність талантів тощо). Часткові ж зміни потрібно впроваджувати дуже обережно, керуючись принципом «не нашкодь».

Для IT-галузі, що швидко зростає, важливо зберегти ключові механізми, які дозволяють їй бути конкурентоспроможною на світових ринках, а саме: свободу вибору форм контрактних відносин зі спеціалістами, конкурентні податкові ставки, гнучкість у виборі стратегій розвитку та залучення клієнтів. При цьому соціальна захищеність спеціалістів гарантується їхніми знаннями, кваліфікацією, що постійно зростає, високим попитом на їхню працю та мобільністю.

Diia City при зваженому підході до потреб IT-галузі може стати гарним механізмом подальшого стимулювання її розвитку, але будучи інноваційною концепцією, потребує виваженого та поступового впровадження, щоб зберегти вже наявні досягнення (насамперед це вже наявні робочі місця!) та примножити їх. Дуже важливо, щоби при розробленні законопроєктів між профільним комітетом ВР, Мінцифрою та  представниками індустрії тривав ефективний діалог.

---

Валерій Красовський,
CEO і співзасновник Sigma Software:

– Законопроєкт від Кабміну фактично на законодавчому рівні хоче затвердити нелегальність роботи фізичних осіб за контрактом із компаніями, заганяючи всіх у застарілі трудові відносини та КЗпП. У разі прийняття цього документа наслідки, наприклад, для IТ-галузі можуть бути катастрофічними.

Більш того, у законі встановлюється презумпція винності роботодавця, що, на мій погляд, взагалі йде врозріз з основоположними демократичними принципами. Коли весь світ рухається до більш вільних економічних відносин, закручування гайок – це рух у минуле. Зрозуміла проблема Кабміну – нестача грошей у бюджеті. То може треба подивитися на інші проблемні галузі? Корупцію, митницю тощо. Сподіваюся, депутати уважно поставляться до того, за що їм доведеться голосувати.

---

Едуард Рубін,
співзасновник Kharkiv IT Cluster, засновник Telesens:

– Зараз Кабмін готує цілий набір законопроєктів, які мають повністю змінити систему взаємин бізнесу та держави, працівника й роботодавця. У мене складається враження, що саме малий і середній бізнес заважає розвиватися країні та наповнювати бюджет. Якщо навіть потроїти відсоткову ставку податку на ФОП, то це не дасть настільки помітного зростання надходжень до бюджету порівняно з тим, що може дати наведення ладу на митниці, боротьба з корупцією. Загнати малий і середній бізнес у глухий кут і змусити платити податки – легше, але це не спричинить позитивного ефекту, окрім відтоку бізнесу з країни. Коронавірус – перешкода, але ж не назавжди.

Тут важливий сам принцип визначення наявності трудових відносин: три пункти із семи – і в тебе вже немає ФОП. Бізнесу залишається невеликий вибір: або платити хабарі чиновникам, або оформлювати співробітників найманими працівниками. Вбивається сам принцип приватного підприємництва. Ціни злетять угору, що збільшить проблеми населенню на додачу до підвищення тарифів. Народ просто почне йти в тінь. Усе це – додатковий крок до знищення української економіки.

Під час карантину на нібито закритих ресторанах заробляє поліція, тепер зростуть доходи в співробітників української податкової. Але ж хотіли підвищити доходи вчителям. Чому починають реформи з кінця? Чим це все закінчиться? Адже хотіли прибрати регуляцію, а її ще більше підсилюють. Держапарат має ставати сервісом для бізнесу, а не навпаки.

Наявна система багато років дозволяла розвиватися малому та середньому бізнесу. Завдяки їй в країні стали потужними IТ-індустрія, сфера послуг, громадське харчування. Саме ця система спрощує процеси збору податків, управління фінансами та ресурсами для підприємств.

Ніхто сьогодні не провів аналіз, як зміниться країна, наскільки збільшиться дохід у бюджет і якими є наслідки таких змін. Якщо немає можливості зробити SWOT-аналіз сучасними методами, то можна згадати історію. У 1921 році в СРСР ввели неп, який дозволив країні вийти з післявоєнної кризи, а закінчення непу ознаменувалося жорсткою диктатурою, голодомором і створенням ГУЛАГу. Просто факт. Ніде, в жодній країні світу, закручування гайок не призвело до економічного зростання.

---

Олександр Федієнко,
заступник голови комітету ВР з питань цифрової трансформації:

– Прийняття законопроєкту може значно відобразитися на робочій моделі багатьох бізнесів, що працюють в Україні, зокрема в ІТ. Більша прозорість ринку праці, легалізація заробітної плати та посилення соціального захисту працівників – це світовий тренд, який рано чи пізно мав реалізуватися і в Україні.

Фіскалізація та легалізація трудових відносин – напрями, гаряче підтримувані іноземними партнерами та кредиторами України. Ініціатива про чітке визначення поняття трудових відносин, з якою уряд виступив 8 лютого, збігається із цими трендами. 

---

Олександр Борняков,
заступник міністра цифрової трансформації:

– Ми продумали нове регулювання трудових відносин для IT-галузі в рамках спецрежиму Diia City. Ми маємо зберегти лояльні умови, до яких звик український ІТ-бізнес, але з прозорими правилами працевлаштування та соціальною захищеністю працівників. Для цього ми розробили законодавче врегулювання гіг-контрактів, які є більш гнучкою формою відносин між роботодавцем та працівником, ніж звичайний трудовий контракт.

Як бачимо, нові умови на ринку праці, нові підходи до визначення та фіксації трудових відносин торкнуться всіх без винятку галузей української економіки. Я гадаю, що в таких умовах ми, разом з ІТ-бізнесом, зможемо поглянути на ідею запровадження гіг-контрактів під іншим кутом. Ми маємо всі можливості зробити так, аби ІТ-бізнес не тільки зберіг наявні стимули для зростання, а ще й отримав нові.