Чек не потрібен? або Як спростити застосування касових аппаратів

Запровадження реєстраторів розрахункових операцій (РРО) – касових апаратів або їхнє скасування – одна з найбільш обговорюваних тем серед підприємців. У Верховній Раді зареєстровано низку законопроєктів на цю тему. Оскільки Mind розглядає законодавчі ініціативи, які можуть впливати на бізнес, зазначені документи ми також не оминули увагою. Експерти Європейської Бізнес Асоціації проаналізували для Mind тандем законопроєктів №4468 та №4490 (щодо послаблення фіскалізації та зменшення РРО).

Проєкт закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації економіки та справедливого застосування фізичними особами-підприємцями (ФОП) реєстраторів розрахункових операцій та Книги обліку доходів» №4468 та проєкт закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння господарській діяльності фізичної особи-підприємця без застосування реєстратора розрахункових операцій (програмного реєстратора розрахункових операцій) та збереження права на використання Книги обліку доходів» №4490

Номер і дата реєстрації: №4468 від 07.12.2020 та №4490 від 11.12.2020.
Автори: поданий народними депутатами: Шевченко Є.В., Загородній Ю.І. (№4468); Колтунович О.С., Медвечук В.В. (№4490)
Етап: розглядаються профільними Комітетами ВРУ.

Ціна питання. Реалізація положень запропонованих актів не потребує додаткових матеріальних та фінансових витрат із Державного бюджету України. Водночас їхня реалізація не дозволить зменшити тіньовий сектор економіки, зокрема, покращити ситуацію з продажами всередині країни контрабандних та контрафактних (підроблених) товарів, безконтрольна реалізація яких завдає суттєвих втрат державному бюджету.

Наприклад, за інформацією, озвученою президентом України на нещодавньому засіданні РНБО, яке відбулося 2 квітня та було присвячено проблемі нелегального імпорту, збитки від контрабанди для державного бюджету сягають 300 млрд грн.

Зміст. Законопроєктами пропонується скасувати необхідність використовувати реєстратори розрахункових операції (РРО) певними групами ФОПів, зумовлюючи це необхідністю зменшення тиску на малий та мікробізнес, платників єдиного податку. Серед іншого пропонується скасувати вимоги щодо обов’язкового використання РРО при продажі так званих ризикових груп товарів, як-то побутова техніка, лікарські засоби, автозапчастини тощо.

Хто виграє. Тіньовий сектор економіки, який нелегально імпортує та реалізує різного типу продукцію на території України без сплати необхідних податків та митних платежів.

Хто програє. Держава – через недоотримання великої кількості податків і зменшення інвестиційної привабливості країни загалом через велику частку «тіні».

Легальний та чесний бізнес, який сплачує всі податки, адже через «сірий» імпорт і виробництво контрафакту створюється нерівна ситуація на ринку, відбувається демпінгування цін недобросовісними підприємцями.
Споживачі – через високий ризик придбання неякісних або контрафактних товарів і за відсутності можливості довести факт купівлі такого товару й захистити свої права, наприклад, обміняти товар, повернути сплачені кошти чи отримати послугу з гарантійного обслуговування.

Прогнозована позиція фракцій. Важко спрогнозувати, оскільки питання доволі резонансне. З одного боку, зрозуміло, що інтересам держави не відповідає ухвалення таких законопроєктів. Тому відповідні центральні органи виконавчої влади, наприклад, Державна податкова служба, Мінфін стоять на послідовній позиції щодо необхідності використання РРО або програмних РРО (так званий РРО в смартфоні) та детінізації економіки України.

З іншого боку, існує багато спекуляцій довкола нелегітимного тиску на бізнес, складності з використанням РРО тощо, внаслідок яких певні народні депутати можуть прийняти рішення зайняти не державницьку, а популістську позицію та виступити так званими захисниками бізнесу.

Шанс на прийняття. Середній. Фіскалізація, зменшення частки тіньової економіки та боротьба з контрабандою окреслювалися як пріоритетні завдання чинного уряду. Водночас під тиском певних груп підприємців, які час від часу організовують демонстрації під стінами Верховної Ради, українські парламентарі можуть вкотре  відтермінувати або скасувати норми щодо використання РРО або програмних РРО підприємцями. 

Альтернативні законопроєкти. Прямий альтернативний №4468-1. Схожі за змістом і суттю: №2645-1, №2645 та №2645-д; №4313 та №4313-d; №4439 та №4439-1; №4468 та №4468-1; №4490, зареєстровані представниками різних політичних фракцій та депутатських груп.

Оцінка EBA. Асоціація не підтримує проєкти законів №4468 та №4490. Оскільки вони не передбачають використання РРО підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, до досягнення ними визначеного обсягу доходів за календарний рік. Тобто опосередковано дозволяється не використовувати РРО при здійсненні торгівлі навіть ризиковими групами товарів, як-от технічно-складні побутові товари, лікарські засоби тощо.

Водночас лише по одному із сегментів ринку – продажу побутової техніки та електроніки – навіть сьогодні обсяг «сірого» ринку ввезеного та реалізованого за тіньовими схемами становить щонайменше 23%, а державний бюджет щорічно недотримує близько 7 млрд грн податків і митних платежів.

Якщо ж норми щодо обов’язкового використання РРО при продажу техніки будуть скасовані, бізнес прогнозує суттєве зростання рівня тіні в індустрії, адже положення чинного законодавства щодо обов’язкового використання РРО при торгівлі технікою все ж продемонстрували певну ефективність.

Так, за офіційними даними ДПСУ, після системного впровадження технічного обліку розрахункових операцій за допомогою РРО у сфері роздрібної торгівлі побутовою технікою та електронікою в період 2017–2019 років  спостерігається збільшення сплачених сум ПДВ. Якщо ж говорити цифрами: збільшення ПДВ склало 297% (з 3.3 млрд грн 2016 року до 9,8 млрд.грн вже  2019-го).

Отже, скасування норм використання РРО при продажу ризикових груп товарів матиме зворотний, негативний ефект.

Тож, Європейська Бізнес Асоціація не підтримує прийняття зазначених законопроєктів та пропонує натомість ініціювати підвищення відповідальності за невидачу фіскальних чеків, що, на переконання бізнес-спільноти, допоможе швидше детінізувати економіку України. Наприклад, ЄБА послідовно підтримує впровадження механізму кешбеку, або компенсації вартості придбаного товару споживачам у разі, якщо вони виявили, що їм дали підроблений фіскальний чек. На жаль, відповідні норми із законодавства щодо «кешбеку» торік були прибрані, так і не встигнувши запрацювати та продемонструвати свою ефективність.

Крім цього, експерти Асоціації зазначють, що попри існування можливості використання безкоштовних РРО від ДПСУ програмне РРО від представників комерційних компаній коштує в середньому 140 грн на місяць. Наразі значна кількість суб’єктів господарювання вже використовує таке програмне РРО. Тому зазначеного в законах ефекту «значного фіскального тиску» на малий і мікробізнес, який працює абсолютно легально, насправді не відбувається.