Примусова посадка: «перехоплення» літака Ryanair і ще 5 мимовільних репутаційних криз

Весь світ засуджує події в небі над Білоруссю, де літак ірландської компанії Ryanair, що прямував з Афін до Вільнюса 23 травня, був змушений зробити екстрену посадку через повідомлення про мінування на борту. Пізніше влада Білорусі заявила, що отримала інформацію про загрозу вибуху літака від представників ХАМАС (палестинський ісламський рух у Секторі Гази. – Mind) електронною поштою, тому вимагали посадки лайнера. Щоб зробити цю вимогу ще більш переконливою, у повітря підняли винищувач білоруських ВПС. Пізніше ХАМАС виступив зі спростуванням своєї причетності до інциденту.

Після перевірки, яка не виявила жодних вибухонебезпечних предметів на борту, пасажири продовжили свій шлях, окрім двох – у Мінську був затриманий засновник Telegram-каналу НЕХТА, визнаного екстремістським у Білорусі, – координатора літніх протестів у цій країні, журналіст Роман Протасевич і його дівчина.

Це породило цілком правдоподібну версію, що все, що сталося, від початку до кінця було операцією білоруських спецслужб, щоб дістатися до журналіста, який останні роки проживав у ЄС. Його затримання та особливо спосіб, яким це було зроблено, викликали жорстку реакцію дипломатичних відомств країн ЄС та авіаційних властей.

Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO) отримала заявку на зупинення польотів над територією Білорусі. Вже є інформація, що буде рекомендовано закриття авіапростору над РБ для європейських авіакомпаній. Україна, Литва, Великобританія вже це зробили. Також санкції будуть стосовно авіакомпанії «Белавіа»

Найбільш постраждалою в цій ситуації (якщо, звичайно, не вважати самого Протасевича) виявилася компанія Ryanair, яка зіткнулася з валом критики. Почалося все з обивательських міркувань у соцмережах на тему, чи могли пілоти «дотягнути до Вільнюса», до якого було 10 хвилин льоту, і порад ігнорувати винищувач. Зауважимо, що все це неможливо – міжнародні правила чітко визначають пріоритетність команд за диспетчерами країни, над якою відбувається політ. А супровід ВПС – як би не хотілося побачити в цьому свавілля диктатора – звичайна практика при загрозі теракту, передбачена введеним після 9 вересня 2011 року протоколом ICAO. Цей протокол наказує збивати борт, який не підкоряється вказівкам із землі та з пілотом якого встановлено візуальний контакт з борта ВПС.

Потім, на думку користувачів, Ryanair нібито дуже довго не виходила з офіційною реакцією – точніше, майже сім годин –  увесь той час, що літак і його пасажири перебували «на огляді» в Мінську. Через 40 хвилин після приземлення у Вільнюсі компанія випустила комюніке, яке перевершило всі попередні огріхи. У ньому сухо перераховувалися подані білоруською владою факти про потенційну загрозу безпеці на борту й отриману вказівку прямувати до найближчого аеропорту – Мінська. Не було ні слова про затримання двох пасажирів, нічого про винищувач, а також замовчувався той факт, що до аеропорту Вільнюса було ближче.

Так гомін невдоволення перетворився на гучне обурення – громадяни звинуватили авіакомпанію мало не в пособництві переслідуванням опозиціонерів і клялися масово ігнорувати її послуги. Куди менш численна категорія людей, яка має підстави побоюватися за свою свободу та благополуччя в деяких країнах, аналізувала ризики повторення такого інциденту.

Пізніше авіаперевізник відредагував заяву, посиливши її та назвавши все, що сталося, актом повітряного піратства. Не відомо, чи було це зроблено під впливом хвилі критики ліберальних громадян, обурених беззубостью початкової реакції, або рекомендацією політиків, що порадили авіаперевізнику подивитися на ситуацію під іншим кутом.

«Ryanair засуджує незаконні дії білоруської влади, яка перенаправила вчора (23 травня) рейс Ryanair FR4978 до Мінська, це було актом авіаційного піратства», – пояснили в компанії. Виконавчий директор авіакомпанії Ryanair Майкл О'Лірі назвав вимушену посадку в Мінську літака Ryanair, що летів рейсом Афіни – Вільнюс, «захопленням, яке спонсорувала держава» і прямо назвав його причину – бажання затримати журналіста.

Попри швидке «перевзування в польоті», осад у клієнтів Ryanair або їх частини, безумовно, залишиться. Чи буде він дорогим – малоймовірно. Компанія – один із провідних європейських лоукостерів, і ціна квитка для більшості людей може виявитися важливішою за принципи.

Mind згадав кілька подібних кейсів.

Вимушена посадка літака президента Болівії

2013 року літак президента Болівії Ево Моралеса, який прямував із Російської Федерації, був змушений приземлитися у Відні, оскільки Франція та Португалія несподівано заборонили йому проліт своїм повітряним простором.

Причина була не в самому Моралесі, а в підозрі, що на борту перебуває колишній співробітник ЦРУ Едвард Сноуден, який опублікував викривальні матеріали про американські спецслужби. Було відомо, що на момент візиту Моралеса він також перебував у Москві.

На борту літака Сноудена не було – це довелося особисто підтвердити президентові Австрії Хайнцу Фішеру. Після цього коридор для «президентського борту» був відкритий. Латинська Америка висловила обурення діями європейської влади.

Наскільки відомо, Сноуден проживає в Росії й досі.

Повернення до Києва рейсу «Белавіа» на вимогу СБУ

У листопаді 2016 року Служба безпеки України розвернула рейс білоруської авіакомпанії «Белавіа». До повітряного простору Білорусі залишалося 50 км. Причина таких екстраординарних заходів була в тому, що на борту перебував пасажир, якого підозрювали в участі/організації «антимайдану», – громадянин Вірменії Армен Мартиросян.

Пізніше білоруська сторона оприлюднила запис перемовин екіпажу з українським авіадиспетчером, з яких випливало, що літак вимагали посадити під загрозою застосування винищувачів. Україна цю загрозу спростувала.

Білоруське МЗС вручило представнику України ноту протесту у зв'язку з діями СБУ та зажадало офіційних вибачень, а також відшкодування збитків. Петро Порошенко в телефонній розмові з Олександром Лукашенко приніс вибачення.

Армена Мартиросяня відпустили, і він полетів до Мінська наступним рейсом.

Примус до посадки літака киргизької авіакомпанії Kyrgyz

23 лютого 2010 року був примушений – під загрозою винищувачів ВПС Ірану – до виконання посадки на півдні країни пасажирський літак авіакомпанії Kyrgyz Airways, який прямував із Дубая до Бішкека.

З рейсу зняли Абдулмалека Рігі – лідера сунітської організації «Джундалла», що подорожував за підробленим паспортом. Його підозрювали у зв'язках з «Аль-Каїдою».

Рігі був заарештований, борт полетів далі.

Жодна зі сторін, зокрема Киргизстан, до дій іранської влади претензій не висунула. Абдулмалек Рігі був засуджений до смертної кари і повішений у тегеранській в'язниці.

Повернення в «Бориспіль» літака з фігурантом справи ПриватБанку

22 лютого поточного року приватний літак, на якому перебував колишній перший заступник голови правління ПриватБанку Володимир Яценко, вилетів із Дніпра, але замість Відня, як планувалося, приземлився у Борисполі.

Причиною зміни курсу стало узгоджене генпрокурором Іриною Венедиктової повідомлення про підозру щодо Яценко, який є фігурантом справи НАБУ про зловживання в ПриватБанку.

Через два дні Володимир Яценко вийшов з-під варти під заставу в 52,2 млн грн.

Справа «вагнерівців» (гіпотетичний сценарій)

«Справа «вагнерівців» – а точніше, справа про провал найвідомішої операції українських спецслужб – об'єкт міжнародного розслідування та головний біль Офісу Президента, представників якого підозрюють у витоку інформації.

Метою операції було масштабне затримання кількох десятків осіб, причетних до бойових дій на Донбасі. Українські спецслужби від імені приватної військової компанії вербували бойовиків нібито для охорони нафтових вишок у Венесуелі. Летіти вони мали за маршрутом Москва – Мінськ – Стамбул – Гавана – Каракас.

Літак повинні були посадити в Україні та затримати бойовиків. Причиною позапланової посадки літака, як планувалося, мало стати різке погіршення стану здоров'я одного з пасажирів.

Операція була зірвана через витік інформації на найвищому рівні – бойовики залишилися в Мінську.