Голова біржового комітету УЕБ: «Ринок, що добре працює, – це не лише торги та інструменти»

Голова біржового комітету УЕБ: «Ринок, що добре працює, – це не лише торги та інструменти»

Олексій Дубовський – про те, що потрібно для цивілізованої торгівлі енергоресурсами

Этот материал также доступен на русском языке
Голова біржового комітету УЕБ: «Ринок, що добре працює, – це не лише торги та інструменти»

Українську енергетична біржу (УЕБ) було створено 2010 року. Аби навчити бізнес користуватися не лише адміністративним ресурсом, а й ринковими інструментами, їй знадобилося ціле десятиріччя. Але вже до 2020-го обсяг реалізації енергоресурсів досяг 105 млрд грн, що майже вдвічі більше, ніж роком раніше. А вітчизняна енергогалузь отримала один із найстаріших ринкових інструментів, який, у міру свого вдосконалення, дозволяє розподіляти ризики, стабілізувати ціни та підвищувати ліквідність, створюючи гнучкі можливості для швидкого перетворення активів на грошові кошти.

Але розвиток торговельного майданчика проходить непросто, що характерно і для всього процесу реформ в Україні.

Голова біржового комітету УЕБ Олексій Дубовський в інтерв'ю Mind розповів про бажану політику держави на ринку енергоносіїв і головні перешкоди для бізнесу. А також пояснив, коли українські споживачі дізнаються справжню ринкову ціну на газ і електроенергію, та відповів на критику, яка періодично лунає на адресу біржі.

– Які основні та найбільш актуальні тенденції в біржовій торгівлі енергоносіями ви можете визначити на українському ринку, що продовжує трансформуватися?

– Останнім часом на біржовому ринку з'являється все більше компаній. Якщо раніше в нашій електронній торговій системі (БЕТС) практично завжди ініціаторами торгів були продавці, то зараз покупці теж активно використовують біржу, щоб покривати потреби за власними умовами. З'явилися нові ринки та інструменти.

Глава біржового комітету УЕБ: «Ринок, що добре працює, – це не лише торги й інструменти»

Рівень розвитку товарного біржового ринку енергоресурсів вже досяг значного прогресу. Ще 8–10 років тому ніхто не розумів, як працює біржа. Не вірили, що можна існувати без схем, вибудовувати прозору систему – це нікому не було потрібно.

Але наші зусилля дали свій результат. УЕБ стала дійсно організованим ринком, де всі учасники пильно спостерігають один за одним і своїми трейдинговими стратегіями, всі грають за одними правилами і в межах ринку. Ті, хто намагається розіграти свої «розкладки», ідентифікуються негайно й залишаються «поза грою».

Ми знаємо, що сьогодні кожен трейдер, виробник, споживач та інші учасники ринку починають свій ранок разом з УЕБ. Це обов'язковий процес: подивитися котирування, обсяги, пропозиції інших учасників, щоб правильно вибудувати свої торгові технології як на біржі, так і за її межами. На конкуренцію зараз налаштовані всі. Кожен бажає отримати для себе кращу ціну.

У напрямі «Природний газ» активність зросла після впровадження різних продуктів на умовах післяплати. Обсяги імпорту дуже знизилися після фіксації цін на роздрібному ринку газу. Можна було простежити тенденцію, що ціни на газ на УЕБ почали істотно відрізнятися від імпортного паритету в менший бік. Ціноутворювальним фактором був внутрішній ринок.

Поступово зростають обсяги продажів на короткостроковому ринку. Учасники використовують його не лише для балансування, а й для точного планування своїх постачань. У період регулювання цін імпорт став невигідним, і учасники шукали внутрішній доступний ресурс для цієї мети.

На ринку електроенергії з лютого 2021 року більше не можна продавати електроенергію занадто великими лотами. Діє обмеження на 50 МВт, або 20% від загального обсягу на 1 лот. Як наслідок – розрив між цінами за результатами аукціонів зменшився. На торги приходить більше потенційних покупців, які раніше не могли собі дозволити купити електроенергію безпосередньо. Це сприяє добросовісній конкуренції між учасниками ринку.

– УЕБ представила інноваційні для нашого ринку продукти, пов'язані з торгівлею газом у підземних сховищах (ПСГ). Як з'явилася ідея їх розробити? Який ефект прогнозуєте для розвитку як біржової торгівлі енергоносіями в Україні, так і ринку загалом?

– Це був закономірний процес. Спочатку ми налагодили ліквідність на середньо- і довгостроковому ринку з точкою передачі на VTP у ГТС, потім запустили й ринок короткострокових стандартизованих продуктів, як того вимагав Кодекс ГТС і Регламент ЄС №312. Коли почали зростати обсяги продажів на середньо- і довгостроковому ринку в ПСГ, виникла потреба запустити короткостроковий ринок і в ПСГ з практично аналогічним функціоналом, як у сегменті ГТС.

Трейдери високо оцінили новий інструмент. Ми попросили перших учасників торгів поділитися враженнями, і вони констатували новий рівень розвитку українського ринку. Тепер їм стало простіше працювати, торгові операції відразу синхронізуються з оператором ПСГ, розрахунки теж відбуваються автоматично завдяки системі клірингу. Словом, робота трейдерів стала більш простою та швидкою. Раніше просто не існувало можливості швидко купити на біржі газ у ПСГ із постачанням у той самий день. Працюючи на короткостроковому ринку й у  ПСГ, і в ГТС, учасник може точніше балансувати своє портфоліо.

Перехід від особистого укладення контрактів на рівні компаній до біржової торгівлі сприяє лібералізації ринку. Це забезпечить конкуренцію, більш прозоре та справедливе формування цін.

Зараз у ПСГ продається тільки розмитнений газ, але вже цього літа ми з «Укртрансгазом» збираємося запустити торги ресурсом, який іноземні трейдери зберігають у режимі митного складу. Коли це станеться, на українському ринку зможуть безперешкодно працювати європейські трейдери. Такий крок істотно зміцнить позиції України на газовому ринку та створить фундамент для розвитку в нашій країні східноєвропейського газового хаба.

– Біржова торгівля енергоносіями, як і фондовий ринок, – не найрозвиненіші та найзрозуміліші сегменти української економіки. Попри різні специфічні обмеження та вади, які асоціюються з нинішнім етапом «дикого капіталізму» в розвитку нашої держави, ви активно просуваєте свої послуги з 2010 року. 

– Так. Не побоюся здатися нескромним, але саме УЕБ була й залишається найактивнішим двигуном біржової торгівлі в Україні. Ми добре пам'ятаємо часи, коли все – починаючи від органів державної влади до учасників ринку – знали про біржу лише з американського кіно з кадрами біржових ям у  Чикаго. Часто доводилося здійснювати освітню діяльність.

Попри те, що, як ви правильно підмітили, біржовий сегмент –  не самий зрозумілий сектор економіки, за минулі 10 років вже з'явилося багато так званих експертів, яким здається, що вони знають, як має працювати біржа. Весь цей час УЕБ розвивалася синхронно з ринком і часто була каталізатором еволюції. Ми завжди дуже добре відчуваємо, що потрібно українському енергетичному ринку, і завжди готові це запропонувати. Ба більше, біржа зараз – це вже високорозвинена IT-структура. І щоб в епоху «дикого капіталізму» залишатися на плаву, завжди в розробці потрібно тримати проєкти, які пропонуватимуться ринку лише через пару років.

За минулі 10 років з'являлося та зараз продовжує з'являтися багато інших бірж у секторі. Ми впевнені, що конкуренція – це добре, вона нас загартовує, але всі прекрасно розуміють, до чого йде цей процес. Ви багато знаєте енергетичних бірж у Європі, які обслуговують один регіон? Звісно, ні. Еволюція завжди закономірна: спочатку з'являється безліч бірж, потім одна стає провідною національною біржею, яка створює конкурентний ринок, потім вони поступово зливаються під однією «парасолькою», щоб виконати основне завдання Третього енергопакету ЄС – створити єдиний європейський ринок.

Щодо того, що ви назвали біржовий ринок нерозвиненим, – категорично не згоден. Сьогодні в Україні створено законодавство відповідно до стандартів ЄС, яке регулює діяльність товарних бірж.

Були ухвалені важливі зміни до закону про спрощення залучення інвестицій і впровадження нових фінансових інструментів. Завдяки цьому набули чинності закон «Про ринки капіталу і організовані товарні ринки», а також закон «Про товарні біржі». Вони, крім прочего, комплексно регулюють принципи формування організованих товарних ринків.

Зокрема, забезпечується уніфікований підхід до організації торгівлі активами, щоб гарантувати прозорість ціноутворення та не допустити маніпуляцій. Визначено основи регулювання організованих товарних ринків і операторів таких ринків – товарних бірж. Регулятором є Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Крім того, до регулювання організованих товарних ринків і товарних бірж залучаються і інші органи державної влади: НКРЕКП, АМКУ, Міненерго тощо.

Біржова торгівля енергоресурсами розвивається дуже стрімко. Найважливіше – це те, що ми знаємо, куди рухаємося, і разом з партнерами будуємо дійсно повноцінний ринок, аналогічний кращим європейським прикладам.

– Давайте розповімо читачам про «внутрішню кухню» УЕБ. Які компанії ви вважаєте найбільш значущими для розвитку бізнесу й розширення сфери впливу біржі на ринку?

– Біржа сама по собі не повинна мати впливу на ринку – це аксіома. Але при цьому наявність біржі, із зручними й надійними інструментами та за правильного регулювання, дозволяє ринку розвиватися.

Якщо говорити про компанії на ринку – звичайно, вкрай важливим кроком для розвитку біржі став прихід на неї  великих державних компаній: «Енергоатому», «Укргідроенерго», «Гарантованого покупця» і «Центренерго» – у сегменті електроенергії та «Нафтогазу» – на ринку природного газу. Це компанії, які реалізують на біржі великі обсяги ресурсів. Отже, все більше трейдерів можуть брати участь у торгах і конкурувати за його придбання. Завдяки цьому зростає ліквідність, у конкуренції формуються реальні ринкові ціни. Великий внесок роблять і приватні компанії, які активно беруть участь у торгах.

Для нас також дуже важливою є співпраця з інфраструктурними компаніями – «Оператором ГТС» і «Укртрансгазом», який управляє ПСГ. Тільки синхронізація торгів з їхніми системами дозволяє зробити виконання контрактів, укладених на УЕБ, максимально швидким і простим для учасників.

Але загалом для нас є важливим кожен учасник. Всі учасники отримують рівні умови та рівні підходи. Залучення все більшої кількості компаній до біржових торгів дозволяє ринку розвиватися, а їхня конкуренція служить запорукою формування справедливих цін.

– Як УЕБ взаємодіє з головними стейкхолдерами?

– Коли в Україні фактично був відсутній ринок енергоресурсів, у його появі не були зацікавлені деякі стейкхолдери. Були охочі зберегти можливість ручного управління цінами, а монополістам не доводилося ні з ким конкурувати. В основі бізнес-моделей лежала можливість «проштовхнути» потрібне рішення, а не найкраща ринкова стратегія.

Глава біржового комітету УЕБ: «Ринок, що добре працює, – це не лише торги й інструменти»

Але ми вже пройшли переломний момент – ринок з'явився, і повернути все назад вже не вийде. Так, багато обмежень зберігаються, але з часом їх дедалі меншатиме.

Ми активно співпрацюємо з регулюючими органами, Кабінетом Міністрів та іншими органами влади, великими виробниками та споживачами електроенергії, європейськими партнерами, щоб спільно розвивати ринок. Ця співпраця набуває форму меморандумів, спільних проєктів, участі в обговореннях і виробленні рішень.

Сьогодні всі зацікавлені в розвитку ринку енергоресурсів. Це єдиний спосіб забезпечити формування конкурентних цін, розвиток бізнесу й економіки загалом. А для України це ще й питання інтеграції в Європейське співтовариство, у якому багато ринкових механізмів працюють за одними правилами і часто синхронізовані між країнами.

– Які компанії вважаєте своїми головними партнерами, що не лише критикують, а й активно допомагають розвивати біржу?

– Ми перебуваємо в активному діалозі з учасниками ринку, щоб забезпечувати їх дійсно потрібними інструменти і разом розвиватися.

На УЕБ сьогодні вже працює дві Ради секцій за напрямами «Електроенергія» та «Природний газ». Це консультаційні органи, які забезпечують зворотний зв'язок з учасниками біржі, а також вироблення спільної позиції для діалогу з владою, регулюючими органами. Ради розробляють пропозиції, готують різні аналітичні документи та рекомендації як щодо роботи самої біржі, так і ринку загалом.

У напрямі природного газу в Раді працюють представники «Нафтогазу», «Оператора ГТС», ПГНК, «Де Трейдинг», «МЕТ Україна» та інші компанії. З електроенергії – це три компанії держгенерації, «Д.Трейдинг», ЕРУ й кілька інших.

Також за напрямом «Нафтопродукти» і «Скраплений газ» компанією, з якою ми активно співпрацюємо вже багато років, є «Укргазвидобування».

Найбільшу активність щодо вдосконалення процесу торгів виявляють «Нафтогаз», «Д.Трейдинг»,«Де Трейдинг».

– Ваші відносини з «Нафтогазом» розвивалися не найкращим чином. НАК довгий час не брав участі в торгах на УЕБ. Але тепер держхолдинг представлений на торговому майданчику. Що спровокувало зміни у вашій співпраці та які очікування пов'язуєте з ним?

– «Нафтогаз» – це величезний холдинг, з яким ми співпрацюємо в різних напрямах. Якщо йдеться про біржову торгівлю, різні дивізіони компанії активно реалізують природний газ, паливо та інші ресурси на УЕБ.

Глава біржового комітету УЕБ: «Ринок, що добре працює, – це не лише торги й інструменти»

Скажімо, для торгівлі природним газом у нас акредитовано близько 400 компаній – достатньо виставити ресурс на продаж, і під час торгів завдяки їхній конкуренції сформується найвигідніша ціна. Це набагато ефективніше, ніж вести додаткові перемовини та шукати покупців поза біржею.

Тому обсяги торгів закономірно стають усе більшими. 2020 року на УЕБ було реалізовано 2,5 млрд кубометрів газу – вшестеро більше, ніж роком раніше. І значна частка продажів – 1 млрд кубометрів – ресурс «Нафтогазу». Ба більше, наприкінці минулого року компанія оголосила, що 15% видобутого газу реалізовуватиме на біржових торгах.

Що ж стосується технічного боку нашого співробітництва, запуск автоматизованих торгів у ПСГ – це хороший приклад того, що поява дійсно зручних та інноваційних рішень на ринку вимагає спільної роботи. І, на щастя, з цим згодні в НАК, і в цьому напрямі ми продовжимо розвивати нові біржові інструменти спільно з «Укртрансгазом».

– Проте на адресу УЕБ раніше звучала критика від Андрія Коболєва та Юрія Вітренка. Загальний сенс їхніх звинувачень зводиться до того, що УЕБ – не повноцінна біржа, а дошка оголошень, без вичерпного клірингу та ліцензування з боку регулятора. Ви згодні з такою характеристикою?

– Критика звучала досить давно і стосувалася більше самої моделі організації біржової торгівлі в Україні. Оскільки раніше «бірж» в Україні налічувалося десятки і деякі з них під час відсутності чіткого регулювання поводилися некоректно. Можливо, не всі і зараз обізнані про ситуацію на біржовому ринку – а вона за останні роки змінилася кардинально.

За цей час регулювання бірж було значно вдосконалено, прийнятий закон №738, де для здійснення біржової діяльності необхідно отримати ряд ліцензій. УЕБ докладає всіх зусиль, щоб зробити свою діяльність і структуру максимально прозорою. До того ж ми виграли тендер на надання біржових послуг для НАК «Нафтогаз», пройшли їхній комплаєнс, і всі питання було знято. Такий же комплаєнс ми проходили в ЄБРР.

Важливо зазначити кілька фактів. Усі торги на УЕБ відбуваються відповідно до чинного законодавства, всіма регуляторними нормами та окремими постановами. У частині ринку електроенергії – працює Аукціонний комітет, який очолює міністр енергетики або його заступник. Ми також дуже тісно співпрацюємо з НКРЕКП для підвищення прозорості ринку і забезпечуємо її перед енергетичним регулятором. Крім того, йде взаємодія з усіма державними органами, щоб виключити можливості маніпуляцій на ринку.

Секретаріат Енергетичного співтовариства співпрацює з УЕБ як з біржею, що здатна забезпечувати імплементацію вимог Євросоюзу для організації конкурентної біржової торгівлі в Україні. Це підтверджено меморандумом, до якого приєдналися ЄБРР і Міністерство енергетики України. Ми входимо і в асоціацію Europex, яка об'єднує 29 європейських енергетичних бірж.

УЕБ постійно розширює інструментарій роботи для учасників, розвивається кліринг і багато інших рішень, які могли б ще довгий час не з'являтися на українському ринку. Ввели в експлуатацію Єдиний рахунок, що дозволяє учасникам більш ефективно розпоряджатися гарантійним забезпеченням на торгах.

Будь-яка оцінка нашої роботи не повинна спиратися на суб'єктивні відчуття або думки. Можна подивитися, наприклад, на показники торгів. Минулого року на УЕБ було продано енергоресурсів удвічі більше, ніж роком раніше. Учасники все активніше користуються можливостями біржової торгівлі та вважають за краще УЕБ інших варіантів укладення угод – це головна оцінка нашої роботи. Можливо, для справедливої ​​оцінки потрібен діалог, щоб мати можливість краще показати реалії.

– У чому ви бачите сильну сторону в роботі УЕБ, а в чому – проблеми, яких хотіли б уникнути?

– Я бачу нашу головну перевагу в чіткому розумінні завдань для формування в Україні енергоринку європейського зразка. Це дозволило нам розвинути інші сильні сторони – технічне забезпечення, клієнтоорієнтований сервіс, юридичний, фінансовий і аналітичний блоки. Все це приваблює нових учасників, завдяки чому на біржі зростає конкуренція, а ціни, що формуються на торгах, уже стають індикативними.

Що стосується проблем – вони можуть виникати, коли з'являються розриви в діях або баченні стейкхолдерів. Для розвитку ринку важлива синхронізація зусиль органів влади, регулятора, ключових гравців ринку і безпосередньо біржі. Ринок, що добре працює, – це не лише про торги та інструменти. Важливим є правильне регулювання, доступ до ресурсів і багато інших чинників. Лише спільні зусилля дозволять нам створити дійсно ефективний ринок.

Припустимо, «Оператор ГТС» тільки отримав можливість брати участь у торгах на короткостроковому ринку. Це рішення схвалила Верховна Рада і підписав президент. Тепер торги ОГТСУ забезпечать підвищення ліквідності на біржі, привернуть ще більше конкуруючих трейдерів, чому ціни стануть ще точніше і справедливіше. Це правильний крок.

– А чого УЕБ не вистачає для «повного щастя»? Йдеться про державну політику.

– Дуже багато вже робиться, ведуться різні діалоги та дискусії. Важко досягти єдиної мети, якщо всі йдуть до неї протиборчими шляхами. Мені здається, що лише нещодавно у влади з'явилося розуміння, що енергетична біржа – це необхідний інструмент.

Глава біржового комітету УЕБ: «Ринок, що добре працює, – це не лише торги й інструменти»

Біржа, що добре працює,– це 1) можливість сформувати національні цінові бенчмарки на енергоносії прозорим конкурентним методом, 2) підвищення інвестиційної привабливості країни, коли ринок працюватиме за зрозумілими Європі правилами і стандартами, 3) можливість моніторингу і контролю без необхідності ручного регулювання.

Можна ще довго перераховувати. Хоча про це і так всі знають, недарма ж у нас так люблять посилатися на ціни європейських бірж і ставити західні ринки в приклад. Але як довго ми це продовжуватимемо робити? Чому ми спільно не будуємо свій найпотужніший український ринок?

Зі свого боку можу сказати, що УЕБ завжди залишається відкритою для діалогу з державою і готова забезпечити вирішення завдань державної ваги, як це відбувається вже зараз.

– Яких кроків чекаєте від держави, щоб торгівля енергоносіями вийшла на якісніший рівень?

– Ми не просимо повної підтримки, ми сподіваємося на діалог і сприяння. Якщо розуміємо, що рухаємося до однієї хорошої мети.

Наприклад, дуже довгий час деякі стейкхолдери висувають претензії, що біржа не має центрального контрагента (CCP) і не забезпечує повноцінний кліринг. Ми спільно з кращими європейськими розробниками енергетичного клірингу закінчили проєкт дизайну роботи енергетичного РСР в Україні. І ми прийшли до того, що виявляється український ринок і його нормативне забезпечення потребують суттєве переформатування, щоб CCP міг функціонувати.

І тут вже потрібно сприяння і регулятора, і системних операторів TSO, й інших стейкхолдерів. Резонне питання: чому вони повинні переформатувати налаштовані процеси, щоб запрацював РСР, це ж не їхня основна функція? Це якраз те, що потрібно для «повного щастя» – взаємодія для досягнення мети.

– Як головний ідеолог УЕБ, які можете виділити головні пріоритети в розвитку біржі?

– Якщо говорити про біржі загалом – це, безумовно, розвиток клірингу та центрального контрагента. Ці інструменти дадуть додаткову гарантію виконання угод і дозволять автоматизувати розрахунки між приватниками. На розвинених ринках ціни можуть коливатися не просто протягом дня, а щогодини або постійно залежно від різних факторів. Запуск ф'ючерсного ринку дозволить учаснику нівелювати свої фінансові ризики.

У найближчій перспективі ми працюємо над стандартизацією середньо- і довгострокового ринку. Спот, ф'ючерси і форварди дадуть можливість учасникам оптимізувати свій трейдинговий портфель без зайвих ризиків і витрат.

Що стосується конкретних напрямів і найближчих перспектив. На ринку газу нашим пріоритетом є розвиток хаба. На шляху до цієї мети ми розвиваємо короткостроковий ринок, торги вже ведуться в ГТС і підземних сховищах, процес практично автоматизований. І, як я вже сказав, готуємося до запуску торгів ресурсом у режимі митного складу.

На ринку електроенергії пріоритетом є подальше зменшення різного роду обмежень. Наприклад, аукціони з продажу пакетами лотів вже скасовані. Очікуємо переходу до фінансової моделі ПСО, що дозволить «Енергоатому» і «Укргідроенерго» стати повноцінними учасниками ринку, оскільки наявна модель все ще додає значних спотворень.

Ми працюємо над новими аналітичними інструментами, доступними учасникам. Незабаром запустимо сервіс, який дозволить постачальникам електроенергії розраховувати споживання, вартість ресурсу і інші показники.

– На досвід яких західних майданчиків УЕБ орієнтується у своїх реформах і чому?

– Звичайно ж, на European Energy Exchange – Європейську енергетичну біржу, ЕЕх. Ми націлені вибудовувати свої процеси аналогічно, щоб, коли в Україні будуть усунені всі бар'єри для транскордонної торгівлі, ми могли забезпечити інтеграцію торговельних просторів для вільного перетікання енергії.

– І нарешті, найголовніше: коли ми дізнаємося на практиці, що таке справжня ринкова ціна для українських споживачів на газ, електроенергію, вугілля? Коли перестанемо орієнтуватися на західноєвропейські торгові майданчики і придумувати спірні формули, щоб адаптувати їх ціни під українські реалії?

– Частково ми вже відповіли на це запитання. Це трапиться рівно тоді, коли більша частина учасників ринку перестане працювати за формулами та орієнтуватися на західноєвропейські торгові майданчики. Для цього потрібно й підвищувати обсяги, які продаватимуться через біржу в Україні.

І чим більше компаній продають і купують ресурс на національній біржі – тим точніше і справедливіше будуть ціни. На щастя, в цьому зацікавлена і більшість учасників ринку, і споживачі, і місцеві виробники.

У нас великий ринок, продається величезна кількість енергоресурсів. У перспективі Україна має потенціал стати центром торгівлі, на котирування якого орієнтуватимуться не лише наші власні компанії, а й сусідні країни.

Більше корисної інформації, новин та аналітики про світовий енергетичний ринок – на каналі Світлани Долінчук. Читайте тут про головні тренди в енергетиці та торгівлі енергоресурсами, нові технології в нафтогазовій галузі, енергопереході та декарбонізації.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті