Голова Держмитниці: «Ми можемо фізично оглянути лише близько 4% вантажів, які перетинають наш кордон»

Голова Держмитниці: «Ми можемо фізично оглянути лише близько 4% вантажів, які перетинають наш кордон»

Павло Рябікін – про корупцію та контрабанду, нові кадри та старі схеми

Этот материал также доступен на русском
Голова Держмитниці: «Ми можемо фізично оглянути лише близько 4% вантажів, які перетинають наш кордон»
Павло Рябікін
Фото: Олександр Козаченко/Mind

Наприкінці жовтня 2020 року ДМСУ отримала п'ятого за півтора року керівника – Павла Рябікіна. Кабмін уклав із ним контракт до закінчення карантину.

У митній сфері Рябікін – людина нова. Маючи освіту юриста-міжнародника, свого часу працював на відповідальних державних посадах: заступник міністра транспорту і зв'язку при віцепрем'єрі Анатолії Кінаху та міністрові Євгені Червоненку, де курирував морський і річковий транспорт, а також авіацію (2005–2006); заступник голови КМДА з питань будівництва, де курирував земельний й архітектурний департаменти, а також департамент житлового забезпечення (2014–2015); був послом України в Данії (2009–2010); понад три з половиною роки керував Міжнародним аеропортом «Бориспіль».

Має багатий політичний досвід: був народним депутатом трьох скликань (двічі безпартійним – у 2000 і 2002 роках) і один раз – від партії «УДАР» (20012–2014), а також довіреною особою кандидата на пост президента України Віктора Ющенка (2004–2005). На місцевих виборах, що відбулися 25 жовтня 2020 року, невдало балотувався до Київради за №16 за списками партії мера Києва Віталія Кличка «УДАР».

На новій посаді від Рябікіна очікують активної боротьби з контрабандою та збільшення надходжень до держбюджету. Нагадаємо: на початку квітня президент Володимир Зеленський ввів економічні санкції проти «топ-10 контрабандистів». За його ініціативою відсторонили від роботи понад 100 співробітників митниці, найбільше – 46 осіб – на Галицькій митниці.

Mind поспілкувався з Павлом Рябікіним про боротьбу з контрабандистами, тіньовими схемами і «смотрящими», результати «чистки» всередині митниці та плани її модернізації, а також – про реформу митної системи і покарання за недостовірне декларування. Раніше ми публікували 10 основних тез із цієї бесіди, тепер же пропонуємо читачам повну версію інтерв'ю.

– У кулуарах говорять, що «великої чистки» на митниці реально ніхто не помітив: мовляв, вона очищається, щоб туди зайшли кадри часів президентства Віктора Януковича. Найбільше нарікань викликають призначення людей з «епохи» Ігоря Калетника (екскерівника і «смотрящего» за митницею при Януковичі).

– Сьогодні вже проведені дисциплінарні процедури стосовно майже 200 осіб, деякі з них звільнилися. Результати перевірки направлені в правоохоронні органи для ухвалення рішень про притягнення/непритягнення до відповідальності.

Що стосується інформації про кадри часів Януковича, то на митниці працюють 12 000 осіб. Це люди, які багато років у системі: при Калетнику, Дериволковому, Макаренкові, Хорошковському, Каленському – і при всіх, хто за ці 20 років керував митницею (а в середньому протягом року був один керівник). Тому зрозуміло, що їх із кимось порівнюють...

Оскільки я на митниці людина нова, мені важко визначити, хто з працівників і при якому керівництві був фаворитом. Я консультуюся з усіма екскерівниками митниці, яких знаю. Не спілкувався хіба що з Калєтніком, але знайомий із Дериволковим, Макаренком, Каленським, Хорошковським. З ними я обговорював кандидатури тих, хто потенційно міг стати керівником регіональних підрозділів. Зараз ми перейшли до етапу відкритих конкурсів за участю міжнародних моніторингових груп та народних депутатів.

Голова Держмитниці: «Ми можемо фізично оглянути лише близько 4% вантажів, які перетинають наш кордон»
Фото: Олександр Козаченко/Mind

Хто буде переможцем – не знаю, але точно будуть ті, хто працював у митних органах при різних керівниках.

– Який сенс тоді в «чистці», якщо туди зайдуть люди, що працювали раніше? У теорії це дозволить реанімувати старі схеми...

– По-перше, я б не говорив про «чистку» – це поняття не відображає суті процесу. Йдеться про кадрове перезавантаження митниці. По-друге, серед переможців, і це вже зараз зрозуміло, буде значна, імовірно, переважна частка нових людей, які не забруднені в корупції. По-третє, далеко не всі досвідчені професіонали-митники скомпрометували себе протизаконними діями.

– Наскільки ви відчуваєте зовнішній тиск на митницю? Маються на увазі «смотрящі»?

– Я належу до людей, на яких важко й марно тиснути. Це багато хто знає. Тому нічого подібного не відчуваю.

Якщо говорити про усунення корупції на митниці, то ми, на жаль, живемо у світі, де політика запрограмована на популізм – швидкі перемоги й миттєві рішення. Це ілюзія: неможливо за день щось кардинально поміняти в структурі з 30-річними традиціями. Треба визначити стратегію трансформації з чіткими цілями й способами їхнього досягнення та  реалізовувати її послідовно. Просто поміняти кадри та сказати, що переміг корупцію/тіньові схеми – безвідповідально.

Нинішня митниця останні 15 років стабільно посідає найвищі рейтинги за ступенем корумпованості в сприйнятті суспільства. Сьогодні між поняттями «контрабанда» і «корупція» ставлять знак рівності, бо жодне порушення митних правил неможливо без участі митників.

– І як подолати корупцію на митниці?

– Це те, что я роблю останні півроку – вибудовую системні механізми протидії та звільнення від корупції. А то, що називається кадрової реформою, перебуває в центрі нашої антикорупційної політики. Сьогодні я чітко розумію те, як мають змінитися умови роботи на митниці та як повинні змінитися митники.

– Можете розповісти докладніше про механізми протидії?

– Їх відомо дуже багато, велосипед винаходити не доводиться. Зокрема, мінімізація людського фактору за допомогою сучасних технологій. Нині можна оформляти вантаж, який прибув на Закарпатську митницю, дистанційно в Києві. Під камерою проводиться огляд, через комп'ютер – фактичне митне оформлення. Для цієї мети була створена Координаційно-моніторингова митниця.

Голова Держмитниці: «Ми можемо фізично оглянути лише близько 4% вантажів, які перетинають наш кордон»
Фото: Олександр Козаченко/Mind

Ще один інструмент протидії корупції – обмін інформацією на транскордонному рівні, налагодження взаємодії з країнами-сусідами. Знаючи, який транспорт, з яким вантажем і якими документами буде в'їжджати в Україну, зможемо запобігти спробам реалізації злочинних схем.

Стримувальний фактор проти корупції – підвищення зарплат митників. До кінця цього року плануємо вийти на рівень зарплати інспектора 16 000 – 18 000 грн. А наступного року плануємо підняти до 30 000 грн.

Про те, хто контролює митницю

Санкції РНБО введені не лише проти контрабандистів, а й проти злодіїв у законі та інших кримінальних авторитетів. Неодноразово писалося, що деякі з них прямо впливають на роботу митниць, наприклад, у сферу інтересів Антимоса Кухілави (Антик, Дід) входить Південна митниця. І не секрет, що майже всі українські компанії-імпортери не перший рік працюють у «тіні». Чи допоможуть такі «напівзаходи» розв'язати проблему, адже в санкційних списках немає працівників Нацполіціі, прокуратури, СБУ?

– Щодо злодіїв у законі та криміналу – я не зовсім згоден із вашим висловлюванням про їхній контроль за митницями. Вони або змогли домовитися з митниками, або ввели своїх людей у митний персонал. Сказати, що кримінальні авторитети і злодії в законі контролюють митницю, не можна. Але через контроль над окремими людьми вони можуть реалізовувати і зловживати ситуаціями, які виникають під час митного оформлення. «Контролювати митницю» – зовсім неприйнятна для мене формула.

Санкції – це політико-правові норми. Введені санкції співзвучні і співрозмірні з вимогою сьогодення. З політичного погляду – вони сигналізують, що держава не має наміру більше терпіти наявність ОЗУ, які паразитують у митній сфері. Правова частина санкцій дає митниці інформацію про конкретних учасників зовнішньоекономічної діяльності, брокерські, складські і логістичні компанії, які залучені в ОЗУ та щодо яких введені певні обмеження.

Також у розрізі санкцій ми отримали інформацію, що у взаємодії з цими компаніями були, можливо, задіяні деякі співробітники митниці (щодо яких отримано перелік), і ми повинні відреагувати на це перевіркою їхніх зв'язків. Проблему корупції одними санкціями не викоренити. Тому ми системно працюємо над запобіганням митним порушенням, але цих дій не видно через їхню буденність.

– Все одно не ясно, як ці заходи можуть бути всеосяжними без притягнення до відповідальності деяких важливих «компонентів» процесу (співробітників правоохоронних органів)?

– Ви знову повертаєтеся до тези, що хтось контролює митницю. Я не виключаю цього. Упевнений, сьогодні існує на рівні окремих постів і пунктів внутрішнього оформлення змова співробітників митниці і правоохоронних, силових структур. Тому контрабанда й корупція у сфері митних зловживань – речі нерозривно пов'язані, і останнім часом, на мій жаль, це носить масовий характер. Митні порушення відбуваються щодня у великій кількості. Моє завдання – знайти спосіб змінити систему так, щоб вона стала резистентною до корупційних ризиків, а правопорушенням не залишилося місця.

– Наскільки обсяги контрабанди впали за час вашого керівництва?

– Є цифри, що показують, як збільшилися надходження до бюджету (перераспределилися кошти з тіньового обороту в офіційний). У порівнянні з таким самим періодом січень – травень 2020 року за фактичними платежами це + 38% (46,8 млрд грн). Ми сьогодні, навіть із досить високими планами Мінфіну, все одно маємо заділ – щомісяця 1,5–2 млрд грн додатково. І ще цього року додатково мобілізуємо близько 35–40 млрд грн до бюджету.

Якщо у 2019–2021 роках був порівнянний за обсягами товарообіг, то кількість платежів зараз збільшується. Отже, гроші перейшли з тіньової сфери в оподатковувану. Питання – скільки там залишилося? Цього ніхто не знає.

Голова Держмитниці: «Ми можемо фізично оглянути лише близько 4% вантажів, які перетинають наш кордон»
Фото: Олександр Козаченко/Mind

Ми думаємо, якщо реалізувати комплекс заходів щодо зміни системи митного контролю (при такому самому товарообігу) – можемо додатково щорічно мобілізовувати до 100 млрд грн.

Про роль Грузії в реформуванні української митниці

– Ваш однокурсник Міхеїл Саакашвілі лобіює призначення свого протеже Гіоргі Цхакая – «головного з митної реформи», який свого часу керував Одеською митницею. А також Мамуку Тугучі, який очолював у Грузії службу боротьби з порушеннями митних правил. Чи готові ви працювати в тандемі з грузинами? І що думаєте про презентацію плану Саакашвілі, представленого на Національної раді реформ у березні?

– З Міхеїлом Саакашвілі та його командою я спілкуюся досить часто – говоримо про гострі проблеми, що виникають на митниці. У них прекрасний досвід реорганізації грузинської митниці. Але через різницю в нормативній базі та обсягах обороту його можна – і треба – застосувати в тій частині, де це можливо. Ми на регулярній основі контактуємо з Офісом простих рішень: обговорюємо законопроєкти, щось підтримуємо, щось критикуємо.

Людей, яких ви назвали, я добре знаю і радий був би бачити на митниці. Але в них трохи інше бачення – що не вписується в наше.

Голова Держмитниці: «Ми можемо фізично оглянути лише близько 4% вантажів, які перетинають наш кордон»
Фото: Олександр Козаченко/Mind

Проблема так званої грузинської групи в тому, що вони прихильники різких змін. А мій досвід говорить, що в наших умовах можливі лише послідовні еволюційні зміни. Якраз у цьому ракурсі ми й дискутуємо.

– Наприклад?

– Вони пропонують перевести розмитнення автозасобів у безпаперовий формат через застосунок «Дія» шляхом ухвалення одного нормативного акта. Я вважаю, що спочатку треба змінити всю нормативну базу, яка сьогодні не дозволяє безпаперове оформлення, а потім впроваджувати електронне.

Якщо говорити про презентацію плану Саакашвілі на Нацраді реформ, що стосується автомобільних питань, – у нас повне взаєморозуміння. Щодо «відкритого митного простору» є певні шорсткості. Грузія за розмірами своєї митної сфери відповідає одному з великих підрозділів Київської митниці. Тому застосувати певні правила в масштабах одного терміналу – можливо, а в межах цілої системи – можливо тільки в частині, що не суперечить угоді Україна – ЄС.

Про плани перетворення української митниці

– Для зниження рівня корупції на митниці ви пропонуєте збільшити фінансування її інфраструктури. Впевнені, що це допоможе? І яке на сьогодні фінансування?

– Запит на цей рік щодо фінансування був близько 6 млрд грн. До першого читання законопроєкту про держбюджет було закладено 4,5 млрд грн, а при ухваленні залишилося всього 465 млн грн. Цих коштів нам вистачить на добудову цього року двох пунктів пропуску й на те, щоб здійснити незначний ремонт сканувальних пристроїв.

Щоб митниця працювала ефективно та очистилася від корупції, треба реалізувати чотири основних напрями нашого плану трансформації митної служби.

  1. Змінити законодавчу базу роботи митниці: ми підготували зміни до 19 законів та Митного кодексу, які презентовані на засіданні РНБО і направлені до парламенту (зокрема, питання криміналізації контрабанди), і тепер все залежить від депутатів.
  2. Кадрова реформа.
  3. IT-трансформація. Йдеться про переведення митниці максимально в безпаперовий режим, що дозволить до кінця 2022 року повністю уникнути контакту вантажовідправника з працівником митниці.
  4. Зміцнення інфраструктури за рахунок забезпечення відповідними спорудами і спецтехнікою, що дозволяє без участі людини контролювати вантажі. Для цього необхідно від 5 до 10 млрд грн, де левова частка припадає на обладнання. Акцент на пунктах пропуску через держкордон.

– У березні Держмитниця затвердила перелік питань про тестування працівників митних служб на знання митного та антикорупційного законодавства, що передбачає психологічний тест на благонадійність. Які проміжні підсумки експериментального проєкту?

– Тести готувалися спільно з міжнародними донорськими організаціями. 20 травня тестування завершено, і є такий ризик, що протягом 2022 року нам доведеться змінити до 50% персоналу на митниці. Наступний етап – переведення на контрактну форму роботи.

Це передбачає integrity check (перевірку цілісності) на регулярній основі. Під час випробувального терміну, через шість місяців, людину перевірять на добропорядність, декларації тощо. У разі виникнення питань вона повинна пройти поліграф-контроль. Якщо не пройде – контракт розривається.

У такий спосіб відбудеться очищення митних органів від людей, нерезистентних до корупційних ризиків. І цей процес треба продовжувати постійно, він має стати повсякденною буденністю митної служби.

– У березні Кабмін ухвалив розпорядження «Про затвердження плану заходів з облаштування пріоритетних пунктів пропуску на 2021–2023 роки», який передбачає реконструкцію, модернізацію та технічне переобладнання 25 пунктів пропуску та будівництво ще 10. Як це допоможе реформі митниці?

– Зважаючи на сьогоднішні обсяги вантажообігу, ми можемо фізично оглянути лише близько 4% вантажів, які перетинають наш кордон. Кількість інструментальних систем контролю є вкрай недостатнім.

Голова Держмитниці: «Ми можемо фізично оглянути лише близько 4% вантажів, які перетинають наш кордон»
Фото: Олександр Козаченко/Mind

У нас близько 80 пунктів пропуску та сім сканерів, які більш-менш добре працюють (менш ніж 10%). Вагові комплекси теж не скрізь є, тому йдеться про паспортизацію усього кордону. І відповідно до неї ми визначимо, як має виглядати ідеальний пункт пропуску.

Будівництво необхідних споруд та закупівля спецобладнання дозволять контролювати близько 60% імпорту й експортних вантажів, що перетинають кордон, і звести до мінімуму участь митника в процесі. Непокритими залишаться обсяги контролю насипних вантажів – на морських судах і залізниці, де неможливо застосувати сканери. Але 4% і 60% – це вже можливість мати більш об'єктивну картину того, що переміщується через кордон.

Щодо будівництва пунктів пропуску, у нас зараз є пункти, які працюють за тимчасовими схемами. На їхньому місці з'являться сучасні споруди, куди підведуть повноцінні дороги. Тобто йдеться не про створення нових пунктів на новому місці. Але періодично ми обговорюємо із сусідніми країнами проєкти відкриття нових пунктів – у Львівській та Закарпатській областях (на західному кордоні може бути ще чотири пункти пропуску).

З приводу польського кредиту скажу, що на польській ділянці нашого кордону в нас є договір про реконструкцію трьох великих пунктів пропуску, і під них поляками надано експортний кредит під 0,15% річних (на 25 років і п'ять років – пільгова відстрочка). Кредит надано за умови, що підрядчиками виступлять польські компанії.

– Сканери для перевірки вантажів запрацювали на митних пунктах пропуску в січні 2020 року. І, як заявляв тодішній прем'єр Олексій Гончарук, повинні були не лише скоротити до 10 хвилин (з 3–4 годин) проведення перевірки, а й викорінити корупцію...

– Згоден, що сканери – один із суттєвих інструментів антикорупційної політики. І ми намагаємося зробити так, щоб контакт митника з учасником ринку звівся до мінімуму (без можливості домовитися та передати гроші, а також прискорити процес митного оформлення). Але в глобальному сенсі боротьба з корупцією може мати успіх лише за умови реалізації всіх чотирьох напрямів, про які я вже казав. Самі сканери становлять лише 0,1%.

– Результати якого з етапів реформування митниці ми зможемо побачити в найближчі три місяці?

– Кадрова реформа й початок роботи в форматі єдиної юрособи на контрактній основі. До цього часу ми переведемо 75% персоналу філій на контрактну основу.

Голова Держмитниці: «Ми можемо фізично оглянути лише близько 4% вантажів, які перетинають наш кордон»
Фото: Олександр Козаченко/Mind

А змінену систему можна буде побачити, коли пройде оновлення кадрів і програмного продукту – це півтора року. Якщо хтось скаже, що можна зробити швидше, із задоволенням поступлюся своїм місцем.

– Чи є у вас якась справжня дороговказна «карта KPI», за якою можна оцінити успішність проведення реформи митниці?

– За класичною тріадою KPI.

  1. Організаційний показник – кадрове перезавантаження митниці, переведення в статус єдиної юрособи.
  2. Фінансовий показник – послідовне нарощування цифр відрахувань до держбюджету.
  3. Процесний показник – послідовні кроки в напрямі мінімізації людського фактору, приборкання контрабанди та корупції на митниці.

Про покарання за брехню в митній декларації

– Один із ваших пріоритетів – боротьба з неповним і недостовірним декларуванням, і говорили про встановлення високих штрафів (у 5–10-кратному розмірі). Як втілюватимете це на практиці?

– Про це йдеться в наших змінах до законодавства, які зараз на розгляді в Раді. Недостовірне декларування – сьогодні найпоширеніша форма митного порушення, і з нею треба боротися. Ефективна боротьба – це підвищення відповідальності. Як держслужбовець, я заповнюю електронну декларацію, за помилки в якій передбачена кримінальна відповідальність. Чому за заповнення митної декларації з помилками немає такої відповідальності? За однакове правопорушення має бути однакова форма відповідальності.

– Ви сказали, що запропонували із цього приводу зміни до законодавства. Але навіть у разі ухвалення їх Радою не факт, що норми виконуватимуть на практиці...

– Такий ризик є. Щоб його знизити, ми запропонували повернути митниці функції здійснення досудового слідства та оперативно-розшукових заходів (щодо митного оформлення). І передбачили в наших ініціативах щодо зміни законодавства спецформи, коли кількість зафіксованого правопорушення у вигляді грошових штрафів/засобів, частково йде на стимулювання роботи митниці (зокрема, безпосередньо митнику, що дозволить йому протистояти корупційним ризикам).

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті