Павло Рябікін: «Сказати, що кримінальні авторитети та злодії в законі контролюють митницю, не можна»
10 тез із інтерв'ю з головою Державної митної служби
Наприкінці жовтня 2020 року ДМСУ отримала п'ятого за півтора року керівника – Павла Рябікіна. Від нього очікують активної боротьби з контрабандою та збільшення надходжень до держбюджету. Нагадаємо: на початку квітня президент Володимир Зеленський запровадив економічні санкції проти «топ-10 контрабандистів». За його ініціативою відсторонили від роботи понад 100 митних співробітників, більше за все – 46 осіб – на Галицькій митниці.
Mind публікує 10 тез з інтерв'ю з новим керівником ДМСУ. Повну версію розмови з Павлом Рябікіним можна прочитати тут.
Сьогодні вже проведено дисциплінарні процедури стосовно майже 200 осіб, деякі з них звільнилися. Результати перевірки скеровані до правоохоронних органів для ухвалення рішень щодо притягнення/непритягнення до відповідальності.
По-перше, я б не говорив про «чистку» – це поняття не відображає суті процесу. Йдеться про кадрове перезавантаження митниці. По-друге, серед переможців, і це вже зараз зрозуміло, буде значна, найімовірніше, переважна частка нових людей, які не забруднені в корупції. По-третє, далеко не всі досвідчені професіонали-митники скомпрометували себе протизаконними діями.
Якщо говорити про усунення корупції на митниці, то ми, на жаль, живемо у світі, де політика запрограмована на популізм – швидкі перемоги та миттєві рішення. Це ілюзія: неможливо за день щось кардинально змінити в структурі з 30-річними традиціями.
Треба визначити стратегію трансформації з чіткими цілями та способами їхнього досягнення та реалізовувати її послідовно. Просто поміняти кадри і сказати, що переміг корупцію / тіньові схеми – безвідповідально.
Сказати, що кримінальні авторитети та злодії в законі контролюють митницю, не можна. Але через контроль над окремими людьми вони можуть реалізовувати та зловживати ситуаціями, які виникають при митному оформленні.
Моє завдання – знайти спосіб змінити систему так, щоб вона стала резистентною до корупційних ризиків, а правопорушенням не залишилося місця.
Є цифри, що показують, як збільшилися надходження до бюджету (перерозподілилися кошти з тіньового обороту в офіційний). Порівняно з таким самим періодом – січень–травень 2020 року – за фактичними платежами це +38% (46,8 млрд грн). Ми сьогодні, навіть із доволі високими планами Мінфіну, все одно маємо заділ – щомісяця 1,5–2 млрд грн додатково. І ще цьогоріч додатково мобілізуємо близько 35–40 млрд грн до бюджету.
З Міхеїлом Саакашвілі та його командою я спілкуюся досить часто – говоримо про гострі проблеми, що виникають на митниці. Вони мають чудовий досвід реорганізації грузинської митниці. Але через різницю в нормативній базі та обсягах обороту його можна – і треба – застосувати в тій частині, де це можливо. Ми на регулярній основі контактуємо з Офісом простих рішень: обговорюємо законопроєкти, щось підтримуємо, щось критикуємо.
Якщо говорити про презентацію плану Саакашвілі на Нацраді реформ стосовно автомобільних питань – у нас повне взаєморозуміння. З приводу «відкритого митного простору» є певні шорсткості. Грузія за розмірами своєї митної сфери відповідає одному з великих підрозділів Київської митниці.
Тому застосувати певні правила в масштабах одного терміналу – можливо, а в межах цілої системи – можливо лише в частині, що не суперечить угоді Україна – ЄС.
Запит на цей рік щодо фінансування був близько 6 млрд грн. До першого читання в законопроєкті про держбюджет було закладено 4,5 млрд грн, а при ухваленні залишилося всього 465 млн грн. Цих коштів нам вистачить на добудову цього року двох пунктів пропуску і на те, щоб здійснити незначний ремонт сканувальних пристроїв.
Щоб митниця працювала ефективно й очистилася від корупції, треба реалізувати чотири основні напрями нашого плану трансформації митної служби: змінити законодавчу базу роботи митниці, провести кадрову реформу, запровадити IT-трансформацію (максимальне впровадження безпаперового режиму) і зміцнити інфраструктуру за рахунок забезпечення відповідними спорудами та спецтехнікою, що дозволяє без участі людини контролювати вантажі. На це необхідно від 5 до 10 млрд грн, де левова частка припадає на обладнання.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
