Павло Рябікін: «Сказати, що кримінальні авторитети та злодії в законі контролюють митницю, не можна»

Павло Рябікін: «Сказати, що кримінальні авторитети та злодії в законі контролюють митницю, не можна»

10 тез із інтерв'ю з головою Державної митної служби

Этот материал также доступен на русском
Павло Рябікін: «Сказати, що кримінальні авторитети та злодії в законі контролюють митницю, не можна»
Фото: Олександр Козаченко/Mind

Наприкінці жовтня 2020 року ДМСУ отримала п'ятого за півтора року керівника – Павла Рябікіна. Від нього очікують активної боротьби з контрабандою та збільшення надходжень до держбюджету. Нагадаємо: на початку квітня президент Володимир Зеленський запровадив економічні санкції проти «топ-10 контрабандистів». За його ініціативою відсторонили від роботи понад 100 митних співробітників, більше за все – 46 осіб – на Галицькій митниці.

Mind публікує 10 тез з інтерв'ю з новим керівником ДМСУ. Повну версію розмови з Павлом Рябікіним можна прочитати тут.


Сьогодні вже проведено дисциплінарні процедури стосовно майже 200 осіб, деякі з них звільнилися. Результати перевірки скеровані до правоохоронних органів для ухвалення рішень щодо притягнення/непритягнення до відповідальності.


По-перше, я б не говорив про «чистку» – це поняття не відображає суті процесу. Йдеться про кадрове перезавантаження митниці. По-друге, серед переможців, і це вже зараз зрозуміло, буде значна, найімовірніше, переважна частка нових людей, які не забруднені в корупції. По-третє, далеко не всі досвідчені професіонали-митники скомпрометували себе протизаконними діями.


Якщо говорити про усунення корупції на митниці, то ми, на жаль, живемо у світі, де політика запрограмована на популізм – швидкі перемоги та миттєві рішення. Це ілюзія: неможливо за день щось кардинально змінити в структурі з 30-річними традиціями.

Треба визначити стратегію трансформації з чіткими цілями та способами їхнього  досягнення та реалізовувати її послідовно. Просто поміняти кадри і сказати, що переміг корупцію / тіньові схеми – безвідповідально.


Сказати, що кримінальні авторитети та злодії в законі контролюють митницю, не можна. Але через контроль над окремими людьми вони можуть реалізовувати та зловживати ситуаціями, які виникають при митному оформленні.


Моє завдання – знайти спосіб змінити систему так, щоб вона стала резистентною до корупційних ризиків, а правопорушенням не залишилося місця.


Є цифри, що показують, як збільшилися надходження до бюджету (перерозподілилися кошти з тіньового обороту в офіційний). Порівняно з таким самим періодом –  січень–травень 2020 року – за фактичними платежами це +38% (46,8 млрд грн). Ми сьогодні, навіть із доволі високими планами Мінфіну, все одно маємо заділ – щомісяця 1,5–2 млрд грн додатково. І ще цьогоріч додатково мобілізуємо близько 35–40 млрд грн до бюджету.


З Міхеїлом Саакашвілі та його командою я спілкуюся досить часто – говоримо про гострі проблеми, що виникають на митниці. Вони мають чудовий досвід реорганізації грузинської митниці. Але через різницю в нормативній базі та обсягах обороту його можна – і треба – застосувати в тій частині, де це можливо. Ми на регулярній основі контактуємо з Офісом простих рішень: обговорюємо законопроєкти, щось підтримуємо, щось критикуємо.


Якщо говорити про презентацію плану Саакашвілі на Нацраді реформ стосовно автомобільних питань – у нас повне взаєморозуміння. З приводу «відкритого митного простору» є певні шорсткості. Грузія за розмірами своєї митної сфери відповідає одному з великих підрозділів Київської митниці.

Тому застосувати певні правила в масштабах одного терміналу – можливо, а в межах цілої системи – можливо лише в частині, що не суперечить угоді Україна – ЄС.


Запит на цей рік щодо фінансування був близько 6 млрд грн. До першого читання в законопроєкті про держбюджет було закладено 4,5 млрд грн, а при ухваленні залишилося всього 465 млн грн. Цих коштів нам вистачить на добудову цього року двох пунктів пропуску і на те, щоб здійснити незначний ремонт сканувальних пристроїв.


Щоб митниця працювала ефективно й очистилася від корупції, треба реалізувати чотири основні напрями нашого плану трансформації митної служби: змінити законодавчу базу роботи митниці, провести кадрову реформу, запровадити IT-трансформацію (максимальне впровадження безпаперового режиму) і зміцнити інфраструктуру за рахунок забезпечення відповідними спорудами та спецтехнікою, що дозволяє без участі людини контролювати вантажі. На це необхідно від 5 до 10 млрд грн, де левова частка припадає на обладнання.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті